На залізничних магістралях вже можна зустріти платформи і вагони з адресою на бортах: "Ст. Дніпродзержинськ, будівництву гідроелектростанції".
На коліях станції потужний залізничний кран вивантажує автомашини, бульдозери, екскаватори. Надходять будівельні матеріали - цегла, ліс. Прибули перші збірні дерев'яні жилі будинки.
З Каховки відправлено ешелон потужної землерийної техніки. Як тільки ріка очиститься від льоду, з Каховки прийдуть потужні земснаряди.
"Дзержинець" 19.01.1956.
Відомо, наскільки важливим є медичний нагляд за фізкультурниками. Він визначає, яким саме видом спорту треба займатися, встановлює певне навантаження для організму. Цього ніяк не зрозуміє завідуючий відділом охорони здоров'я т.Гагарінов. Багато місяців йому вказують, що він повинен забезпечити організацію санітарного режиму, консультацію лікарів для фізкультурної молоді. З цього приводу винесено вже не одне рішення, а віз, як кажуть, і досі там.
У т.Гагарінова є звичка - обіцяти, але не виконувати. Формально нібито є лікар, що повинен займатися питаннями санітарного нагляду у добровільних спортивних товариствах, слідкувати за додержанням правил гігієни і санітарії в спортивних залах, кімнатах. Але це тільки формально. На ділі цього немає. Фізкультурники звертаються то в одну, то в другу поліклініки за консультацією, перевіркою свого здоров'я, але безрезультатно.
Байдужий т.Гагарінов і до того, що міськсанепідемстанція не перевіряє санітарний стан спортивних залів і службових приміщень біля них. А між тим у ремісничому училищі № 1 в спортивному залі брудно, таке ж становище і в ряді шкіл.
Коли проходять загальноміські змагання, зустрічі спортсменів, - нелегко допроситися, щоб був черговий лікар. Після довгих нагадувань один день побачиш лікаря в спортзалі, а два дні його не буває.
Коли ж т.Гагарінов від обіцянок перейде до діла в обслужуванні фізкультурників.
Ф.Філіппов, голова міського комітету в справах фізкультури і спорту.
"Дзержинець" 19.01.1952.
Закінчуючи надрукований у "Дзержинці" репортаж "Перша ластівка", де йшлося про новосілля у першому в Дніпродзержинську молодіжному житловому комплексі, автор пише:
"А тепер давайте трохи помріємо. У щойно завершеному будівництві взяли участь представники різних професій, з різними характерами, нахилами, захопленнями. Чи не близько той час, коли буде можливість об'єднуватися в МЖК людям, чиї захоплення співпадають? Скажімо, Будинок різьбярів, художників, Будинок моделістів, Будинок любителів музики. Це ж прекрасно - жити в домі, де кожен розділяє твою пристрасть, де можна не тільки поділитися своїми знаннями із зацікавленим сусідом, а й посперечатися в пошуках істини!".
Взагалі згоден з автором, хоч де в чому можна посперечатися. Хоча б у тому, що і серед металургів, взагалі робітників, є чимало людей, які захоплюються і музикою, і живописом, і літературою та театром - тож і нам цікаво спілкуватися один з одним, обмінюватися думками, враженнями. Особливо, коли це відбувається в домашній обстановці. Коротше кажучи, МЖК - це у всіх відношеннях здорово! Але якщо будинки музикантів, художників - справді поки що моя мрія, то другий молодіжний житловий корпус, який повністю довірено молодим металургам, - це сьогднішня реальність.
Знову на лівому березі розгорнуто новий будівельний майданчик. І знову ми починаємо з нульвої позначки - риємо котлован, переносимо комунікації теплотраси. Знаємо: попереду чекають і труднощі, і всілякі непорозуміння, і чимало проблем. Та від цього не меншає у нас енергії, ентузіазму. Ще б пак - своїми руками будуємо свій дім!
У будівельному загоні молодіжного житлового комплексу, командиром якого призначено В.Портного, 51 молодий металург. До початку будівництва МЖК ми майже місяць працювали на спорудженні заводського адміністративно-господарського корпусу - освоїлись з новими для нас професіями, набули чимало практичних навичок. Та й досвід "пінерів" цієї важливої справи - бійців першого загону МЖК - стане для нас у великій нагоді.
Кожен з нас подумки вже уявляє собі "наш будинок" - 14-поверховий красень із затишними благоустроєними квартирами. І ми зробимо все для того, щоб швидше справити новосілля.
В.Дробаха, електромонтер конвертерного цеху металургійного комбінату імені Дзержинського, член будівельного загону молодіжного житлового комплексу.
"Дзержинець" 18.01.1987.
Нещодавно в Кривому Розі проводились обласні змагання з настільного тенісу серед учнів профтехосвіти в залік обласної спартакіади всесоюзного добровільного спортивного товариства "Трудові резерви".
Команду нашого міста представляли вихованці СПТУ № 22, Андрій Шерстюк, Сергій Лимар, Вадим Дяченко та інші.
Протягом чотирьох днів тривала напружена боротьба за першість. У сузір'ї міст Дніпропетровська, Нікополя, Кривого Рога наші спортсмени були кращими і здобули перше місце, стали чемпіонами "Трудових резервів".
У даний час команда СПТУ № 22 готується до республіканських змагань.
В.Стефанюк, тренер-викладач СПТУ № 22.
"Дзержинець" 18.01.1987.
Під час зимових канікул - на базі дитячо-юнацької спортивної школи № 4 проходила відкрита першість із спортивної акробатики. П'ять команд (у тому числі гості з міст Токмака, Бердянська, Кривого Рога) боролись за право бути першими.
Успішним виступом на акробатичній доріжці порадували глядачів наші спортсмени. Так, учениця СШ № 23 Саша Цвєтненко і Надя Гвоздик (СШ № 10) вибороли перемогу.
Вдало виступив у вільній комбінації (подвійне сальто назад) Сергій Леонтян (СШ № 30). Це ж можна сказати і про ученицю цієї школи Наталку Стеблову. Вони піднялися на другу сходинку п'єдесталу пошани, на третю - спортсмен із Кривого Рога Петро Козак.
Красу, силу показали і жіночі пари Іра Дишковець та Наташа Черненко (обоє з Кривого Рога). Вони і вибороли першість на цьому етапі змагань.
У романтичному стилі була виконана нова композиція за програмою майстрів спорту нашою змішаною парою - Ганною Гончар (СШ № 4) та Андрієм Петренком, теж учнем цієї школи. Їх виступ був найкращим.
У жіночих групових вправах кращими були Інна Гордієнко (СШ № 12), Іра Балан (СШ № 23), Оля Устимова (СШ № 4).
У командному заліку першими стали спортсмени із ДЮСШ №4, яких підготували тренери Г.М.Горяїнов, С.Л.Савенков та інші.
Словом, змагання розкрили, що резерв потенціальних можливостей перед чемпіонатами області і республіки з цього виду спорту у юних спортсменів нашого міста надійний. Отже, можна сподіватись на успіх в подальшому і на більш масштабних змаганнях.
О.Горяїнова, тренер ДЮСШ № 4.
"Дзержинець" 18.01.1987.