Біля входу в контору заводу металоконструкцій встановлено Дошку пошани, на яку вивішено портрети передовиків соціалістичного змагання.
Серед них: портрети передового бригадира складальників Максима Натикача, електрозварника Миколи Шевченка, свердлярки Тетяни Іванової, маляра Катерини Карпенко, машиніста крана Миколи Дришлюка, слюсаря Олексія Моторина та багатьох інших.
"Дзержинець" 18.05.1954.
У неділю, 13 травня, футболісти Дзержинки провели чергову гру на першість України з футболу в місті Кіровограді з місцевою командою "Трактор".
Матч закінчився з рахунком 2:2.
"Дзержинець" 16.05.1951.
Нещодавно проведено ремонт приміщення їдальні № 8 відділу робітничого постачання заводу ім.Дзержинського. Бригада ремонтників ремонтно-монтажного цеху тов.Карпенка виконала роботу раніше графіка і високоякісно.
В цій бригаді по-стахановському працювали тт. Бут, Коваль, Коврига.
Музольов, завідуючий їдальні № 8.
"Дзержинець" 17.05.1951.
Багато молоді проживає в робітничому селищі Романково. Юнаки, дівчата бажають займатися фізкультурою і спортом, але ніхто на це не звертає уваги. При клубі металургів не організовано жодної фізкультурної секції.
Міський комітет в справах фізкультури і спорту повинен врахувати законні запити молоді робітничого селища Романково.
Н.Неділько, Н.Бабенко, Ж.Черненко, І.Неділько.
"Дзержинець" 15.05.1951.
Наш час лине нестримно. Особливо гостро я відчула його плинність, коли пригадала, що розповідав мені батько про своє дитинство, юність. Першу електричну лампу він побачив у двадцять років. А ось уже його внуки задачі вирішують за допомогою мікрокалькулятора. А що побачать діти наших дітей? - і уявити неможливо.
Сучасні школярі мають всі можливості для отримання якмога глибших знань в школі, вдома по телебаченню і радіо вони теж одержують чимало інформації. Але є такі, кому і цього замало. І вони шукають більшого. Спершу їх одиниці, а потім...Потім вони об'єднуються в клуби.
При міській Центральній дитячій бібліотеці організовано клуб юних книголюбів. Називається він "Ерудит". Як і у всякого іншого, у нього є свій статут, свій завідуючий - старший бібліотекар Лариса Іванівна Найдьон. Разом з нею і виконуючою обов'язки завідуючої бібліотекою М.В.Суровою діти розробили річний план роботи свого клубу, визначили тематику та графік проведення засідань.
І хто б міг подумати, що у дітей, які навіть ще восьми класів не закінчили, можуть бути такі знання! Поговоріть з ким-небудь з "Ерудита", і самі відчуєте, що тут формуються справжні юні ерудити.
Знати. Якмога більше знати, Вчитися скільки є сили. Тоді в тебе з'являються мовби нові очі і вуха. Саме такі устремління виникають у вихованців клубу. Вони з задоволенням сприймають навчальні "навантаження". Бо кожен з них заздалегідь усвідомлює, що вони приносять відкриття, наповненні новизною. З кожним проведенням засідання попит на "секрети" та загадки життя для тих, хто його починає, зростає.
Одних школярів, мов магнітом, тягне спорт, інших - бібліотека. Сидять, зачитуються в читальному залі, додому беруть книги, і, швидко прочитавши їх, повертають. Бібліотечні працівники помітили, старнність дітей, вручили їм запрошення. Там написано: "Юний друже! Якщо ти любиш книги про пригоди, таємниці, про перельоти на інші планети і хочеш дізнатися більше про письменників, які написали їх, приходь на засідання клубу "Ерудит".
Спершу бажаючих знайшлося близько десятка. Старостою був Сашко Полянський. Тепер він навчається в професійно-технічному училищі № 22, а його місце зайняв учень 6-А класу середньої школи № 5 Юра Зайцев. Це той, що за одну ніч подолав книгу Ярослава Голованова "Дорога на космодром". Юрко, як і інші, добре розуміється в бібліотечній справі. Сам собі підбирає літературу. А якщо бажаної не знаходить, то просить працівників "книжкового царства" замовити в іншій бібліотеці.
Не інакше, як особливо обдарованних зібрав "Ерудит". Мене знайомлять з Танею Овчаренко. Терпляча. Уважна. А ось Віта Знак. Акуратна, любить досконалість у роботі. Іще Ігор Бобров. Працелюб. Любить і спорт. Написав реферат про йогів. Інна Кудінова привернула увагу своїми знаннями про італійського письменника і поета Д.Родарі. Алла Лазько теж познайомила друзів з темою "Моє життя - це чудова казка". Якщо Юрко Зайцев може по кілька годин підряд говорити про рослини і їх хвороби, то Таня Овчаренко - про птахів, а вже інший розповість вам про культуру народів. А які чудові реферати вони підготовили на тему "Єдиний і могутній Радянський Союз!"
Клуб "Ерудит" допомогає дітям набувати досконалості знань у тій або іншій сфері науки та літератури. Вражає також їхня працелюбність і акуратність. Це, звичайно, не дається від народження. Такі риси характеру формуються разом з іншими здібностями. Можливо, що тут не обходиться і без таланту. Бо який же ерудит без нього.
Гадаю, ніхто суперечити не буде. Талант є талант. Однак без уміння трудитися його майже не має. Тільки поборовши себе, можна знати багато. Читати, читати... Не випадково ж епіграфом "Ерудита" стали знамениті слова М.Горького "Любіть книгу - джерело знань!" Читання нових книг і обговорення їх на засіданнях, дискусії на різні теми, бібліотечні уроки, ведення протоколів і щоденників, зустрічі з Героями Радянського Союзу і Соціалістичної праці, підготовка книжкових виставок, поїздки та інші заходи в плані роботи клубу юних книголюбів "Ерудит". В його основу взято диференціацію за віком, інтересами.
А навчає "Ерудит" спілкуванню з людьми, допомогає кожному старшокласнику вибрати справу за смаком і вподобанням, виховує повагу до робітничих професій.
В.Галка
На знімку: на одному з засідань клубу юних книголюбів "Ерудит"
"Дзержинець" 18.05.1987.