Партія і уряд приділяють велику увагу благоустрою нашого міста. Нещодавно одержано повідомлення, що з московського трамвайного парку буде передано нашому місту 12 моторних вагонів. Крім того в цьому кварталі 4 вагони комунальники Дніпродзержинська одержать з Харкова. Трамвайний рух в місті і, зокрема на другому маршруті, буде значно поліпшено.
"Дзержинець" 29.05.1951.
Пам'ятне місце
В "Дзержинці" 20 березня цього року була опублікована замітка робітника заводу імені Дзержинського Є.Левденка про те, щоб змінити назву вулиці Базарний спуск. Чи варто це робити? Я хочу дещо розповісти про події, пов'язані з цими місцями.
Неподалік від центральної міської аптеки № 31, що на проспекті Леніна, до війни стояв одноповерховий будинок. Перед ним росли високі акації, зрубані фашистами під час окупації. В цьому будинку я й народився.
...Вдень поліцаї оголосили, що будуть підривати пам'ятник Прометею. Два глухих вибухи зруйнували колону, але сама фігура не розбилась. І ось тоді я почув історію, пов'язану з пам'ятником. Пам'ятник поставили на місці старого базару. Це не було випадковим. На цьому місці в революційні дні 1917 року проходили масові мітинги. Тут виступали керівники міської більшовицької організації. Ця площа стала для кам'янчан історичною. Вона була розташована поблизу заводу, на якому працювали і боролись за перемогу соціалізму робітники-дніпровці. Саме з таких міркувань колишя базарна площа і була обрана місцем спорудження пам'ятника. Про це ж пише в нарисі "Прометей" Я.С.Фомкін. Зараз до пам'ятника ведуть проспект Пеліна і вулиця Базарний спуск. Коли йдеш по них, згадуєш тих, хто після мітингів поспішав Базарним спуском до доменних і мартенівських печей. Так чи варто перейменовувати цю вулицю? Думаю, що не слід.
В.Шерстюк, машиніст тепловоза Баглійського коксохімзаводу.
"Дзержинець" 29.05.1965.
Днями партбюро відділу технічного контролю заводу ім. Дзержинського провело нараду слухачів гуртків і політшкіл, присвячену підготовці до завершення навчального року в сітці партійної освіти.
На знімку (зліва направо): учасники наради: В.Воронцова, кращий слухач гуртка по вивченню історії ВКП(б) І.Голіков, пропагандист М.Станкевич та А.Циватий.
Фото М.Медлінського.
"Дзержинець" 29.05.1951.
В залі дитячої спортивної школи місквно йшли заняття з спортивної гімнастики. Група дівчат-розрядниць виконувала вправи на кільцях, брусах різної висоти. В зал несміливо війшла восьмирічна Катя Велингура і тихенько попрохала тренера Аліну Іванівну Сокирко:
- У вас тренується моя сестричка Оля, і я хочу бути такою ж гімнасткою.
Тренер відмовила їй, бо за віком Катя була ще малою і фізично слабкою. Дівчинка не відступила від свого наміру і майже півроку приходила разом з Олею на заняття. Вона не тренувалась, але сиділа в залі. Юні спортсмени бачили її наполегливість і умовили Аліну Іванівну дозволити Каті тренуватись Та погодилась. Катя сама побачила, що вона ще мала і складні вправи на спортивних снарядах їй ще не під силу. Вона перейшла тренуватись на другий вид гімнастики - художньої.
Аліна Іванівна розповідає, що це одна з сумлінних і наполегливих спортсменок. Якщо в неї не виходить якийсь елемент, вона тренується додатково, наполегливо.
І от прийшли успіхи. На першості міста виконано другий юнацький, а згодом і перший дорослий спортивний розряд.
Ті, хто знали маленьку Катюшу в 1957 році, тепер не впізнають її в фізично здоровій стрункій гімнастиці. А коли Катя виходить на спортивний килим для виконання вправ, в залі настає мертва тиша, а потім лунає грім оплесків.
У квітні в Києві зібрались 126 найкращих спортсменок з художньої гімнастики з різних міст України. Великого успіху в цих змаганнях добилась Катя Велигура. Вона виконала норму майстра спорту СРСР. В нашому місті це перший майстер спорту серед школярів. Це великий успіх і тренера Аліни Іванівни Сокирко.
Зараз Катя вчиться у 8-ому класі школи № 1, бере активну участь в спортивній і комсомольській роботі школи.
Дальших тобі успіхів, Катя!
В.Роговань, директор дитячої спортивної школи міськвно.
На знімку: Катя Велингура на тренуванні.
Фото В.Овчіннікова
"Дзержинець" 1964.26.05.
Почесна, але й дуже відповідальна служба по охороні Державного кордону нашої країни. Адже воїнам у будь-яку мить треба бути готовими до захисту мирного життя радянського народу. Солдата в зеленому кашкеті по праву називають повпредом держави на кордоні. Своєю відданістю партії й народові, героїзмом, високою пильністю прикордонники завоювали у радянських людей велику повагу.
Несе сьогодні службу на кордоні і дніпродзержинець Олег Чуб. Високу політичну і громадську зрілість, справжню любов до своєї соціалістичної Батьківщини проявив він за час служби на Державному кордоні. Юнакові властиві висока дисципліна, працелюбність, наполегливе оволодіння майстерністюприкордонної служби. Активна життєва позиція молодого воїна підтверджується постійною готовністю прийти на допомогу товаришам, діяльною участю в громадському житті свого колективу, принциповістю. За ці риси його глибоко поважають товариші по службі. Це йому, О.Чубу, правофланговому передз'їздівського соціалістичного змагання, було виявлене високе довір'я підписати Рапорт комсомольців кордону XXVII з'їзду комуністів країни.
У період активної підготовки до партійного форуму Олег став членом великої партії Леніна і своє відповідальне доручення - роботу в комсомолі виконує з властивою йому старанністю й сумлінням.
Відоповідальні й величні завдання поставила партія перед радянським народом на дванадцяту п'ятирічку і дальшу перспективу. Важливе місце серед них відводиться й забезпеченню надійних умов для творчої праці людей. Нин, в період гострої ідеологічної боротьби двох систем, нарощення підривної діяльності західних спецслужб проти Радянського Союзу, завдання по забезпеченню надійної охорони священних рубежів Вітчизни стають все більш відповідальними.
"Ми переконані, - підкреслювалося в Політичній доповіді ЦК партії XXVII з'їзду КПРС, - що радянські чекісти, воїни-прикордонники завжди будуть на висоті вимог, які до них ставляться, виявлятимуть пильність, витримку і твердість у боротьбі з будь-яким посяганням на наш державний і суспільний лад". У центрі, на передньому краї напруженої роботи по забезпеченню міцності й недоторканності рубежів нашої Батьківщини, як завжди, перебувають комуністи. Звання партійця накладає на воїна ще більш важливі обов'язки бути завжди в авангарді. І немає сумніву в тому, що Олег Чуб, пройшовши сувору школу прикордонної служби, стане загартованим, міцним у переборюванні будь-яких труднощів, які стануть на його життєвому шляху, достойно пронесе високе ім'я комуніста-ленінця через усе життя.
В.Осьмушкін, майор Н-ської військової частини.
На знімку: воїн-прикордонник Олег Чуб.
"Дзержинець" 28.05.1986.