...Наближалася до кінця консультація для студентів диполомників. Біля дошки стояв середніх років чоловік і давав пояснення майбутнім інженерам, відповідав на їхні запитання. На грудях викладача красувався значок нового фізкультурного комплексу "Готовий до праці й оборони СРСР". Анатолій Павлович Огурцов - кандидат технічних наук, доцент кафедри металургії сталі індустріального інституту імені М.І.Арсенічева. Здавалося б, завантаженність роботою навряд чи дозволяє йому регулярно займатися спортом, однак він одним з перших у навчальному закладі склав нормативи комплексу ГПО. І хоча йому 39, викладач показав результати досить високі.
Коли Анатолій Павлович закінчив консультацію, я попросив його розповісти про захоплення спортом, ставлення до нового комплексу здоров'я.
- Нормативи комплексу мені пощастило виконати без особливих труднощів, крім плавання. Та не хочеться, щоб у інших склалося враження, що це просто зробити. Щодня зранку, ось уже протягом кількох років, я пробігаю по 7-8 кілометрів, один раз на тиждень - до 15 кілометрів. Це і допомогло мені успішно справитися з нормативами комплексу. Без тренування нічого б не вийшло, - сказав Анатолій Павлович. - Треба бути різнобічно підготовленим. Ось чому новий комплекс вигідно відрізняється від свого попередника всеоб'ємністю, широтою видів спорту, що входять до нього.
- Дехто говорить, що вченому, педагогу не до спорту: мовляв, у нього й інших справ вистачає. Як ви розцінюєте цю думку? - запитав я викладача.
- Мені спорт допомагає в роботі. Посудіть самі, - Й Анатолій Павлович почав загинати на руці пальці. - Вдень лекції, ввечері доводиться читати вечірникам, та й наукова робота багато енергії забирає. Ось і виходить, що без спорту, без своєрідного еліксиру бадьорості нашому братові не обійтися. Новий комплекс ГПО - хороша і дуже потрібна річ, - сказав він на прощання, поспішаючи на лекцію.
В індустріальному інституті мені розповіли багато цікавого про великого ентузіаста бігу Огурцова. В молодості тяжка травма обірвала його спортивну "кар'єру" чемпіона України серед юнаків з десятиборства. Однак Анатолій Павлович не змирився і в наступні роки не розстається з улюбленим видом спорту. Його часто можна було побачити на змаганнях, на одній біговій доріжці зі студентами. Та й інші його колеги по роботі виходили на спортивний майданчик, беручи приклад з цього прихильника спорту.
Ми знаємо чимало чудових прикладів, коли саме спорт повертав людей до повноцінного життя, виліковував їх від недугів. Новий комплекс ГПО допоможе залучити до занять фізкультурою і спортом нові загони дніпродзержинців, загартувати їх. Ось чому комплексу здоров'я всюди повинен бути відкритий "зелений шлях".
А.Овсієнко, студент індустріального інституту.
На знімку: А.П.Огурцов.
Фото А.Циганка.
"Дзержинець" 13.06.1973.
У свій час Ганна Андріївна Севрюкова працювала швачкою, була відома на швейній фабриці ім. Чубаря як одна з передових виробниць. Навчалася без відриву від виробництва. а тепер її всі знають, як одного з кращих майстрів фабрики. Шість років вона очолює бригаду, яка неодноразово завойовувала перше місце в соціалістичному змаганні, і зараз цей колектив - один з кращих і по якості продукції.
Ганна Андріївна багато займається вихованням молоді. Вона комуніст і вважає обов'язком роз'яснювати швачкам політику партії, переконливо показувати, як сумлінна праця кожного члена колективу вливається в працю всього народу, сприяє зміцненню нашої держави, підвищенню доброботу трудящих.
Щоб бути вмілим пропагандистом ідей партії, вона сама наполегливо оволодіває ідейною зброєю партії: вчиться у вечірньому університеті марксизму-ленінізму.
Колектив швейників виявив Ганні Андріївні високе довір'я: висунув кандидатом у депутати міської Ради. Ми певні, що наш кандидат гідно представлятиме інтереси трудящих у міській Раді, і закликаємр виборців виборчого округу № 51 віддати свої голоси Г.А.Севрюковій.
К.Шах, секретар парорганізації швейної фабрики ім.Чубаря.
На знімку: Г.А.Севрюкова.
"Дзержинець" 13.06.1973.
Бібліотека Палацу культури будівельників тресту "Дзержинськбуд" вийшла переможницею у Всесоюзному огляді культурно-освітніх установ на честь 100-річчя з дня народження В.І.Леніна. Огляд проходив у Москві. Бібліотека удостоєна диплома ВЦРПС. Її колектив, очолюваний завідуючою Ольгою Семенівною Люско, активно і вміло пропагує твори В.І.Леніна. В Палаці культури і в гуртожитках молоді вони провадять конференції читачів, тематичні вечори і бесіди по творах В.І.Леніна. На видних місцях увагу відвідувачів привертають виставки книг і списки рекомендованої літератури про життя і політичну діяльність організатора першої в світі Комуністичної партії і соціалістичної держави. З числа комсомольців - читачів бібліотеки підібрано книгонош, які розповсюджують твори Ілліча серед будівельників.
Працівники бібліотеки провадять зустрічі молодих читачів із старими комуністами, яким довелось бачити В.І.Леніна, а також з людьми, які подорожували по ленінських місцях.
Це друга в нашому місті бібліотека, удостоєна диплома ВЦРПС. Таку ж нагороду одержала бібліотека Дніпродзержинського коксохімічного заводу.
О.Жигульов.
"Дзержинець" 14.06.1970.
В цеху мінеральних добрив хімічного комбінату відбулася зустріч делегата XVI з'їзду ВЛКСМ лаборантки цеху Лідії Бондаренко з трудящими. Вона розповіла про роботу з'їзду, промову Генерального секретаря ЦК КПРС Л.І.Брежнєва, про зустріч делегатів з працівниками споріднених підприємств, а також з артистами радянського кіно.
В.Лавров, заступник секретаря партійної організації.
"Дзержинець" 13.06.1970.
У неділю 10 червня діти будівельників тресту "Дзержинськбуд" виїхали в піонерський табір для відпочинку. Піонерський табір розташований в селі Красному в мальовничій місцевості на березі Дніпра. Табір устатковано новою меблею, атракціонами, всім необхідним для проведення здорового дозвілля дітвори.
Протягом літа буде оздоровлено 720 дітей у таборі звичайного типу і 200 дітей в таборі санаторного типу.
"Дзержинець" 12.06.1951.