Стадіон Добровільного спортивного товариства "Металург" має непривітний вигляд. У дні футбольних зустрічей глядачі зустрічаються з неприємностями. На спортивному полі відчувається відсутність господарського ока. Біля воріт часто довго стоїть вода, болото. Іграки потрапляють у погане становище і в інших місцях місцях поля. Справа в тому, що поросла така висока трава, аж м'яч затримується , а звідси і неточність ударів.
Давно вже йде мова про ліквідацію цих недоліків, але керівники спортивного товариства залишаються байдужими. Мириться з цим і голова завкому профспілки металургів т.Іванченко.
Н.Неклеса. робітник заводу ім.Дзержинського.
"Дзержинець" 03.07.1952.
У Палаці спорту "Прометей" розігрувалася особисто-командна першість Дніпропетровщини серед спортивних шкіл міськвно.
На вищу сходинку пєдесталу пошани піднялася команда м.Дніпропетровська. вихованки нашого тренера А.І.Сокирко були другими, а третє місце вибороли криворожанки. Відмінними виступами в особистому заліку за програмами майстрів спорту і кандидатів у майстри порадували глядачів наші землячки: учениця школи № 31 Тетяна Котляревська та її подруга Світлана Войтович. За перші місця в змаганнях вони нагороджені дипломами і грамотами обласного відділу народної освіти, квітами.
А.Барандін.
На знімку: вправи з обручем виконує майстер спорту Т.Котляревська.
Фото автора.
"Дзержинець" 03.07.1973.
На будівельних дільницях "Житлобуду" відоме прізвище Марка Івановича Темніка, який понад 20 років працює штукатуром. За цей час він досконало оволодів професією будівельника і протягом кількох років керує бригадою, яка йде в перших рядах учасників соціалістичного змагання.
Керівник передової бригади повсякденно дбає пропідвищення проудуктивності праці і вишукує шляхи для досягнення кращих виробничих показників, удосконалення штукатурних робіт. За його пропозицією почали застосовувати полутьорки, розміром півтора метри замість полутьорок 70 сантиметрів. Це дозволило значно прискорити процес штукатурки фасадів будинків.
Обговорюючи договір на змагання з бригадо Тамари Гусак, бригадир Марко Темнік заявив: - Наші завдання працювати так. щоб вийти переможцем у соціалістичному змаганні і достроково виконати піврічний план. Ми повинні повсякденно дбати про високу якість, щоб трудящі нашого міста одержали красиві будинки.
Робітники його бригади зобов'язались виконувати не менш півтори норми, домогтися відмінної якості і економії матеріалів.
В бригаді почалась наплеглива робота за виконання взятих зобов'язань. Колектив домагається все нових і нових успіхів. Зараз в бригаді немає жодного робітника, який би не виконував норм. Всі вони набагато випереджають графік будівельних робіт.
Працюючи на фасадах нових будинків для трудящих коксохімічного заводу, штукатури Федір Шипулін, Михайло Коваленко, Андрій Десятерик, Юхим Пас і інші стахановці за зміну штукатурили 8-10 квадратних метрів при завданні 4 метри.
Борючись за зниження собівартості, бригада по-господарському витрачає матеріал. Кожного дня після роботи залишки розчину на риштуваннях підбираються і знову йдуть на переробку. За рахунок цього в цьому році бригада вже зекономила понад 15 кубометрів цінного будівельного матеріалу.
Бригада Марка Темніка місяць у місяць виходить переможцем у соціалістичному змаганні. Злагодженний колектив домагається виконання норми на 180-200 процентів і завойовує почесне звання бригади відмінної якості.
Передова бригада штукатурів Марка Темника однією з перших серед житлобудівців достроково виконала піврічне завдання і наполегливо бореться за дострокове завершення річного плану.
В.Музирін
На фото: керівник передової бригади М.Темнік за роботою.
"Дзержинець" 02.07.1952.
Кілька днів у Дніпропетровську проходили змагання фізкультурників-водників спортивного товариства "Металург", в якому брали участь дев'ять команд металургійних підприємств нашої області.
Фізкультурники заводу імені Дзержинського вийшли в цих змаганнях на третє місце. По суднах класу "М" команда в складі рульової т.Кузнецової і матросів тт. Бєлан і Руденко завоювала перше місце.
"Дзержинець" 02.07.1955.
Сім місяців тому в приміщенні поштового відділку № 9, в робітничому селищі азотно-тукового заводу, привезли телефонну кабіну.
- Скоро жителі селища матимуть змогу, - говорили зв'язківці, - користуватись телефонними послугами без виїзду на центральну телефонну станцію.
Однак ці хороші слова залишились пустим звуком. Стоїть тепер ця дерев'яна споруда і ніхто не може сказати, чи буде колись тут телефонний зв'язок. Що затримує встановлення переговорної кабіни в нашому робітничому селищі?
Може на це питання відповість начальник міської контори зв'язку т.Овсієнко?
Х.Славін, житель селища.
"Дзержинець" 02.07.1955.