Біля трамвайного депо № 1 (вул. Макіївська) по маршруту № 4 в 1985 році на постаменті було встановлено вагон трамваю КТМ-1 з парковим номером 207, який вірою і правдою прослужив 33 роки. Зараз цей пам'тник доживає останні дні.
Ходять слухи, що його знімуть і здадуть в металобрухт. Буде дуже прикро, якщо це насправді трапиться. Адже це раритет єдиний в Україні. Та що там в Україні. На просторах колишнього СРСР їх зосталось всього три екземпляри. Хороший господар не дав би цього зробити. Відремонтований вагон міг би стати ексурсійним, як це є в інших країнах. Але в нашій ситуації потрібно хоча б зберегти те що зосталося. А після вараварського відношення залишився тільки іржавий корпус, який пофарбований з одного боку. Щось на кшталт "потьомкінських будиночків".
Ось що писала Л.Панасенко, голова профкому трамвайного управління в газеті "Дзержинець" 21 липня 1985 року в матеріалі під назвою "Вагон-ветеран":
"На адресу працівників трамвайного управління ще недавно надходили запитання: "Коли перестануть курсувати на лініях старі вагони?" І ось настав день, коли останній поїзд вітчизняного виробництва - КТМ здійснив останній рейс. Пасажирів було достатньо. І не тому, що вагон-ветеран перевозив їх безплатно. Просто людям хотілося проститися з трамваєм, що славно потрудився у своєму житті: перевіз понад п'ять мільйонів пасажирів. Почесне право управляти трамваєм в останньому рейсі було надано водію тамвайного депо № 1, кавалеру ордена Трудової Слави С.Й.Поздняк, котра 33 роки трудиться в колективі.
У цей літній сонячний день вагон-ветеран проїхав всього сім кілометрів, а за тридцять років життя подолав понад два мільйони кілометрів шляху. Схвильованими поглядами проводжали пасажири трудягу-КТМ, що прямував у трамвайне депо. Але не на майданчик для металобрухту, як його попередники, а в цех ремонту. Рішенням адміністрації, партійної, профспілкової і комсомольської організацій його буде встановлено перед в'їздом у депо.
Чимало ветеранів трамвайного управління завітали в цей день у трамвайне депо, щоб проститися із вагоном старої марки. Такі водили вони в роки своєї молодості. Серед ветеранів праці - водії О.Ф.Гречина, М.Ю.Кульбачна, Г.А.Красношлик, Л.Т.Машевська, Н.Х.Неділько та ін.".