Гасне світло. І раптом яскравий промінь вихоплює червоні гвоздики, що усіяли авансцену. Звучить вокаліз. А на його приглушеному фоні йде речетатив. Бентежно лунають слова про тих, хто не повернувся з жорстоких битв Великої Вітчизняної. Так починається музична композиція "Пам`яті загиблих" у виконанні вокально-інструментального ансамблю "Сучасник" Палацу культури вагонобудівників.
Вперше познайомилися дніпродзержинці з цим колективом на міському фестивалі комсомольської пісні, який проходив у листопаді минулого року. Ансамбль був свого роду відкриттям для шанувальників вокального мистецтва. Полюбили його відразу за серйозність репертуару, за темперамент, за тонке відчуття сучасних ритмів. Тож не випадково, що жюрі назвало його переможцем фестивалю.
За чотири місяці керівникові ансамблю Юрію Варенику вдалося створити дружній монолітний колектив. Усі учасники по-справжньому закохані в музику, добре розуміються на ній, віддають своєму захопленню багато вільного часу.
- Володимир Дунда, - жартують товариші, - майже не розлучається з гітарою. Тільки і того, що не бере її з собою в цех. А працює Володимир на відповідальному посту. Він - електрик по ремонту обладнання підйомних кранів на заводі імені газети "Правда".
На цьому ж підприємстві працює слюсарем і Юрій Гладкий - саксофоніст ансамблю.
Якось зустрілися хлопці на заводі з учнем індустріального технікуму Сергієм Голоцваном, який проходив тут виробничу практику. Слово за словом і довідалися хлопці, що Сергій і жити без музики не може, грає на гітарі. Запросил його до ансамблю.
Активними членами колективу стали й учні шкіл Наталія Ломанова, Олег Волков, Михайло Романов, Сергій Єрьоменко.
Добрим помічником самодіяльних музикантів став робітник експериментального цеху вагонобудівного заводу Микола Зінов`в, який виконує функції звукового оператора.
Зараз вокально-інструментальний ансамбль один із найпопулярніших колективів у нашому місті. Жодного вечора в Палаці культури вагонобудівників не обходиться без його участі. Часті гості аматори в цехах заводу, в робітничих гуртожитках. Із мистецтвом самодіяльних артистів познайомилися і в підшефних колгоспах Царичанського і Криничанського районів.
- У своїй роботі ми взяли напрямок на серйозну музику., - розповідає Юрій Вареник. - Найбільше нас приваблюють твори громадянського звучання, у яких відбивається звитяжна історія нашого народу, любов до Батьківщини. І,безумовно, великої уваги надаємо ми комсомольській пісні. Ми відмовилися од "популярних" одноденок. До того ж, подібні музичні п`єси, за браком нот, доводиться просто копіювати у відомих професіональних ансамблів. Нас цікавить більш випробуваний часом репертуар, який дає великі можливості і для своєї інтерпретації.
І справді, пвтріотична пісня - основа репертуару "Сучасника". Це передусім, "Пам`яті Гарсіа Лорки" Гранова, "Обеліск" Тевторадзе, "Міста на БАМі" Тухманова, "Все життя попереду" Акміяна, "У нас, молодих" Добриніна і Малікова, "Ровесникові" Білаша та інші. Зараз ансамбль готує велику програму до 30-річчя Перемоги над фашистською Німеччиною. Успішних їм виступів.
В.Луценко
На знімку (зліва направо): В.Дунда, С.Єрьоменко, Н.Ломанова, О.Волков, С.Голоцван, М.Романов, керівник анспамблю Ю.Вареник (за роялем).
Фото А.Циганка.
"Дзержинець" 18 січня 1975 року.