Це був незвичайний вечір. У клубі робітничого селища Романково нещодавно зустрілись колишні учні школи № 26 з своїми вчителями. Палкі були промови юнаків і дівчат, які, закінчивши 10-й клас, пішли далі вчитись у середні і вищі навчальні заклади. Кожне їх слово було пройняте почуттям безмежної гордості: за свою соціалістичну Батьківщину, більшовицьку партію, кращого друга радянської молоді великого Сталіна. Діти робітників, службовців, колгоспників говорили про величезні права, надані їм Сталінською Конституцією, запевняли, що вони будуть достойними будівниками комуністичного суспільства.
Багато випускників школи № 26 вчаться у великих містах країни, а зараз приїхали на канікули у рідне селище.
Леонід Бєляєв нині студент Дніпропетровського держуніверситету, Генріх Кузнєцов - вчиться у Дніпропетровському інженерно-будівельному інституті, Валентина Лисенко - студентка Дніпропетровського медичного інституту, Олена Булавінець - випускниця Запорізького педагогічного інституту, Надія Лижник - студентка Станіславського педагогічного інституту, Борис Бурячок - курсант військового училища, Марія Журавель - студентка Дніпропетровського транспортного інституту.
Всі вони - гордість вчительського колективу середньої школи № 26, свідоцтво світлого і радісного шляху, по якому йде щаслива радянська молодь. Під час цієї зустрічі випускниці десятого класу школи № 26 Лідії Шаповал було вручено срібну медаль за відмінні показники в навчанні.
В.Тараненко, вчитель.
"Дзержинець" 11.02.1951.
За успішну роботу по підготовці кадрів колективу ремісничого училища № 1 на базі заводу ім.Дзержинського неодноразово присуджувалась першість у Всесоюзному соціалістичному змаганні.
По підсумкам змагання училищ і шкіл Міністерства трудових резервів СРСР за успішну роботу в четвертому кварталі 1950 року училищу присуджено друге місце.
"Дзержинець" 11.02.1951.
Як тільки стало відомо про цінний почин інженера-новатора Ф.Ковальова, в нашій артілі було скликано розширену виробничу нараду. Ми утворили технічну раду, до складу якої увійшли інженерно-технічні працівники і кращі стахановці.
Технічна рада провела ряд хронометражів роботи робітників провідних професій. Було встановлено, що формувальниця Кушнарьова спершу відрізає галку від маси глини, потім катає валюшку, після чого заповнює форму. На всі операції витрачала 10 секунд.
Технічна рада, вивчивши операції ряду інших формувальниць, прийшла до висновку, що процес формування можна скоротити наполовину.
Опрацювавши нові процеси формування, ми провели стахановські школи. В результаті продуктивність праці у формувальному відділенні зросла на 14 процентів.
Велика робота по запровадженню метода Ф.Ковальова була проведена в черепичному цеху. Хронометражем встановлено, що формувальниця Марфа Моспан на набивку станка шихтою витрачає 68-70 секунд. Надія Луценко - 60-65 секунд, Валентина Карпенко - 50-55 секунд.
Відібравши кращі прийоми праці, узагальнивши їх, технічна рада організувала стахановські школи по передачі узагальнених методів роботи. В результаті продуктивність черепичного цеху зросла на 12 процентів.
Раніше ми використовували річковий пісок для виготовлення черепиці у суміші з великою кількістю цементу. Проводячи експерименти, ми встановили, що застосування крупнозернистого піску з П'ятихатського району дозволяє економити цемент Перейшовши на цей пісок, ми щомісяця економимо стільки цементу, що його вистачає на добу роботи.
Застосування методу Ф.Ковальова дало можливість колективу нашої артілі достроково вивершити план. Зараз, вступивши в новий рцк, ми продовжуємо вишукувати нові резерви дальшого нарощування продуктивності праці, щоб з честю виконати нові, підвищені завдання.
І.Шутєєв, заступник голови правління артілі "Червоний цегель".
"Дзержинець" 11.02.1951.
Приміщення фабрики-кухні майже єдине в місті, що ще носить на собі сліди війни. На відбудову цього приміщення відпущено 2 мільйони карбованців. Всі роботи по відбудові мають бути закінчені в цьому році.
"Дзержинець" 08.02.1951