Безмежні простори морів і океанів бороздять сотні кораблів, над якими майорить кумачевий прапор нашої Вітчизни. На пасажирських лайнерах і вантажних суднах вдені і вночі несуть свою нелегку вахту радянські моряки. З місією дружби прибувають вони до багатьох зарубіжних портів, сприяючи економічному і культурному співробітництву нашої Батьківщини з іншими країнами світу, зміцненню міжнародних зв'зків Радянського Союзу.
Багато кораблів радянського флоту носять імена різних міст нашої країни. Ось один з них, плавно розрізаючи зеленкаваті хвилі, повільно входить в акваторію Ленінградського торговельного порту. На борту цього вантажного теплохода видніється назва: "Дніпродзержинськ". Далекий рейс за маршрутом Владивосток - Ленінград успішно завершено. Морськими і океанськими водними трасами пройдено близько 20 тисяч кілометрів. Починається розвантаження. Ажурні стріли портальних кранів, ніби велетенські руки, піднялися високо в небо, підхопивши перші контейнери з вантажем.
...Поки теплохід стояв біля причалу, ми встигли завітати до кают-компанії. В салоні - світло і затишно, повітря кондиціонується. Стіни прикрашають численні почесні грамоти, вимпели, фотознімки. Тут обладнано невеликий судновий музей, присвячений місту Прометея, чиїм іменем названо корабель. Фотографії, вирізки з газет, інші матеріали розповідають про славну історію Дніпродзержинька, його багаті революційні, бойові і трудові традиції, про його чудових людей - металургів і хіміків, будівельників і енергетиків. Екіпаж пишається тим, що судно носить ім'я міста, де здобув свій перший робітничий ідейний гарт видатний політичний діяч сучасності, невтомний борець за мир Генеральний секретар ЦК КПРС, Голова Президії Верховної Ради СРСР товариш Леонід Ілліч Брежнєв. Кожен молодий моряк, який вперше ступає на борт теплохода, знайомство з ним починає з експонатів суднового музею. Тут можна дізнатися і про мужні вчинки членів екіпажу.
...Якось "Дніпродзержинськ" за партією народногосподарського вантажу прибув у порт братнього В'єтнаму - Хайфон. Того дня зранку було тихо і безхмарно, яскраво сяяло сонце. Але незабаром небо почало затягуватися темно-сірими важкими хмарами. Вітер все посилювався. Полив дощ, його струмені дзвінко билися об палубу теплохода.
Одержавши повідомлення про тайфун, що насувався, судно увійшло в гирло ріки Тхай-Бінь і кинуло тут якір. Вахтенні матроси пильно несли службу. І раптом у густих сутінках серед розбурханих хвиль помічник капітана Герман Іванович Кондратьєв помітив перекинутий рибальський човен і чотирьох чоловік, що борсалися у воді біля нього, не в змозі протистояти стихії.
Негайно з радянського судна був спущений на воду мотобот. Його команду очолив старший помічник капітана Юрій Володимирович Золотарьов. Радянські моряки сміливо вступили у небезпечний двобій зі штормом, діяли швидко, злагоджено і вміло. Незабаром вдалося підібрати потерпілих в'єтнамських рибалок. Але коли поверталися до судна, на гвинт мотобота намоталася рибальська сітка. Тоді матрос Микола Никонов, не вагаючись, пірнув у воду і звільнив гвинт. На борту "Дніпродзержинська" врятованим було подано необхідну медичну допомогу, їх переодягли, нагодували. Міські власті і громадскість Хайфона висловили сердечну подяку екіпажу теплохода за проявлені ними сміливість і гуманізм.
Понад дванадцять років курсує морськими трасами радянський теплохід "Дніпродзержинськ". За цей час десятки його матросів стали справжніми майстрами своєї справи, досвідченими мореходами. Майже ствльки років стоїть на капітанському містку Борис Георгійович Рудаков. Він зумів згуртувати і виховати дружний і злагоджений колектив моряків, беззавітно закоханих у свою нелегку професію. На Дошці пошани - портрети кращих людей теплохода. Серед них - механіки Валентин Поруценко і Анатолій Тарасов, кермовий Василь Новожонов та інші.
Екіпаж "Дніпродзержинська" добився значних трудових здобутків. За ці роки ним перевезено близько трьох мільйонів тонн найрізноманітніших вантажів, пройдено без капітального ремонту сотні тисяч кілометрів морських шляхів. На четвертий рік п'ятирічки моряки прийняли підвищені соціалістичні зобовязання - виконати план чотирьох років до 7 жовтня - Дня Конституції СРСР. Свого слова вони дотримали, справившись з цим завданням на місяць раніше.
... Закінчено розвантаження, а незабаром трюми судна знову заповняться, на цей раз вже продукцією підприємств Ленінграда. Знову, вже вкотре, капітан підніметься на місток, і прозвучить гучна команда:
- Прибрати трапи! Підняти швартові!
І "Дніпродзержинськ" повільно відчалить від пірса, залишаючи за собою пінявий слід. Попереду - нова далека подорож.
Є.Александров, член Спілки журналістів СРСР.
"Дзержинець" 21.09.1979.
Фото с книги "Труженики моря - суда типа "Джанкой"