Оприлюднено розсекречені документи КДБ про жорстку цензуру після придушення бунту 1972 року в Дніпродзержинську. Тисячами вилучалися листи, перехоплювалися радіосигнали і фото, вистежувалися "підбурювачі".
На авторському Telegram-каналі KGB files українського історика Едуарда Андрющенка з'явилися більше не таємні матеріали з архівів радянського Комітету Державної Безпеки, присвячені недопущенню поширення правди про криваві події 25 червня 1972 року у місті Кам'янське (тоді Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області. Про це розповідає https://espreso.tv/news/2020/07/12/oprylyudneno_rozsekrecheni_dokumenty_kdb_pro_zhorstku_cenzuru_pislya_prydushennya_buntu_1972_u_dniprodzerzhynsku_tysyachamy_vyluchalysya_lysty_perekhoplyuvalysya_radiosygnaly_i_foto_vystezhuvalysya_quotpidburyuvachiquot
Того дня в міліцейському автозаку трагічно загинули місцеві мешканці Сергій Куропяткін, Валентин Лапін та Петро Майоренко. У відповідь розлючений натовп зібрався на стихійний мітинг біля міськкому партії. Кілька сот осіб жбурляли в будівлю каміння, а потім перемістилися до міського відділення міліції, де продовжили названі дії. Втихомирювати їх, як зазначав очільник КДБ УРСР Віталій Федорчук в доповідних на ім'я першого секретаря ЦК КПУ Володимира Щербицького, довелося за допомогою пострілів в повітря й сльозогінного газу. Було затримано 72 особи, з них 27 було засуджено за статтею "злісне хуліганство", а 45 - за "дрібне хуліганство".
Але для КДБ було важливим не допустити розповсюдження інформації як про саму подію, так і про її достовірні подробиці.
У зв'язку з цим було розпочато низку спецслужбістських "заходів".
Насамперед, до Дніпродзержинська прибули 19 співробітників КДБ із сусідніх областей, які зайнялися контролем телефонних перемовин і телеграм. Також перевірялися усі листи, що йшли через пошту. "Небезпечні" з них наприкінці червня - на початку липня 1972 року конфісковувалося. Згідно з доповідями Федорчука, щодня це було близько півтисячі - тисячі листів, а то й більше.
Додатково з Києва прибула група радіоперехоплення, що вистежувала схильних до критики влади радіоаматорів.
Інтерес для "органів" становили й світлини з місця подій.
Силами постійної агентури та "довірених осіб", робота яких була переведена в посилений режим, у трудових колективах підприємств міста виявлялися ті, хто наважувався вголос висловлювати свою версію подій чи схвально відгукуватися про учасників заворушення.
