17 грудня в музеї історії Дніпродзержинська відбулася презентація книги кандидата історичних наук, директора музею історії міста Наталії Миколаївни Буланової "Енергія тепла і світла. Сторінки історії ПАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль".
Книжка об'ємом 181 сторінку вийшла друком в сто примірників ще восени. Але її презентацію спеціально приурочили до Дня енергетиків.
"Вихід у світ нового дослідження ми намагалися приурочти до Дня енергетика, - говорить її автор. - В цієї книжки досить терниста дорога до читача. Ще рік тому назад, в рамках святкування ювілею Дніпродзержинської ТЕЦ, я отримала пропозицію написати історію цього підприємства. Мені вона виявилася достатньо цікавою. Тому, що енергетика, це тема, яка хвилює кожного. Це базова галузь економіки, від якої залежить наш добробут. І я цю пропозицію прийняла. Звісно, як дослідник, я в основному працюю з документальними джерелами, також з цілою низкою оповідних джерел. Ці джерела, які були наявні в той період виявилися для мене достатньо обмеженими, щоб відтворити добросовісно, об'єктивно історію такого важливого підприємства на мапі нашого міста, та і взагалі, промисловості України, яким є Дніпродзержинська теплова електростанція. Були намагання звернутися до російського архіву економіки, де зберігається великий пласт до цього часу неоприлюднених матеріалів стосовно історії цього підприємства. Але на жаль, була велика обмеженість у коштах. Отже базою для написання цієї книги стали газета "Дзержинець" за період 30-60-х років, матеріали архіву Дніпропетровської області, наративні джерела, що зберігаються в наших фондах, де виявилися дуже цікаві знахідки. З ними можна познайомитися на сторінках цієї книги. Ну, і звісно, це спогади ветеранів. Висвітлюючи історію підприємств, мене насамперед цікавлять люди. Тому що історія не відбувається сама по собі. Вона не рухається без людей абсолютно. Тому довелося провесте багато зустрічей з ветеранами, які присутні зараз на цій презентації. Я їм дуже вдячна за ті розповіді про свою персональну історію пов'язану з роботою на ТЕЦ, що вони мені надали".
Потім виступив один з ініціаторів видання книги Валерій Вікторович Сутулов, який працював радником голови правління ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" упродовж 2008/2013 років. Даруючи букет квітів Н.Булановій він подякував за велику роботу над створенням книги. "Я думаю, что многие поколения энергетиков, которые работали и продолжают работать на этом славном предприятии, заслуживают быть в памяти потомков нашего легендарного города, - сказав В.Сутулов. - Органическая связь этих поколений с постоянным периодом бурного ХХ века стала тем лейтмотивом, который лег в основу презентуемой книги. Правильное решение приняло прежнее руководство ТЭЦ, чтобы совместно с музеем истории города запечатлеть и рассказать о людях, творивших историю этого предприятия. Хочу выразить огромную благодарность директору музея Наталии Николаевне Булановой, автору книги, собравшей буквально по крупицам из архивных материалов те страницы, которые вошли в это издание. Ценность этой книги состоит в том, что она пробуждает жаду знания к истории, не побоюсь сказать это слово, великого предприятия. Если мы совершенно справдливо говорим, что ДМК это градообразующее предприятие, то Днепродзержинская ТЭЦ его частица, и его продолжение. Ибо в далеком 1929 году именно ДГЗ начал строительство электростанции для расширения собственного производства, для механизации, автоматизации трудоемких металлургических процессов. Дружба предприятий того времени, производственные отношения явились залогом того, что пережили наши отцы и деды сложные, трудные довоенные, военные и послевоенные времена. В звездные 70-80-е годы Днепродзержинской ТЭЦ ее славный коллектив, его ветераны были третьим в городе, может быть пафосно сказано, предприятием коммунистического труда. Я пришел работать на ТЭЦ в самом начале 90-х годов. Я вообще очень редко пишу стихи. Но когда посмотрев даты выпуска агрегатов предприятия, не смог оставаться равнодушным. И к 60-летию Днепродзержинской ТЭЦ, а это был 1992 год, я написал стихотворение "ДНЕПРОДЗЕРЖИНСКОЙ ТЭЦ ПОСВЯЩАЕТСЯ"
Ты рождена в горниле первых пятилеток
Росла, мужала вместе со страной,
Пусть нет в гербе твоем лавровых веток,
Для многих поколений стала ты судьбой...
Тобой зажжен в квартирах свет,
Уютней стало в городе родном
И вот уже восьмой десяток лет
Ты согреваешь нас своим теплом.
Тепло от них, кто возводил турбины и котлы,
От их сердца и рук, сей вывод очень прост,
Тепло от них, кто наводил в бою мосты,
Под пулями вставая во весь рост.
Тепло от них, кто возрождал потом страну
Приумножал могущество родной державы,
Кто покорял рекорды, космос, целину,
Трудился ради лучшей жизни, а не славы.
Да, что там говорить, не легкий пройден путь,
А впереди опять барьер, и не простой,
Вот от чего у ветеранов в сердце грусть,
Тебя они желают видеть молодой.
Я знаю, сил тебе не занимать,
В строю стоят уж новые творцы,
И если нужно будет, то опять,
Все повторят, как делают отцы.
Живи и здравствуй, гордость первых пятилеток,
Неси заряд и пафос трудовой,
Пусть нет в гербе твоем лавровых веток,
Для наших поколений стала ты судьбой.
При роботі над книгою виявилось багато чого невідомого до цієї пори. Наприклад, три роки Кам'янська районна електростанція називалась Дзержинською. "Я найшла документальне джерело, де зафіксовано, що у зв'язку з пуском ДРЕС у грудні 1933 р. робітники Дніпровського металургійного заводу внесли пропозицію назвати її на честь голови ДПУ УРСР С.Ф.Реденса, який у 1917 р. очолював Спілку металістів на Дніпровському заводі, - продовжила свою розповідь Н.Буланова. - Цю ініціативу підтримало 5 тисяч працівників. Але на офіційному рівні прийняли іншу назву, на честь колишнього шефа Реденса, засновника всесильної ВЧК Ф.Е.Дзержинського. Упродовж 1933-1936 рр. збудоване підприємство енергетики носило назву Дзержинська державна районна електростанція, з 1936 р., у зв'язку з перейменуванням міста, - Дніпродзержинська. Скорочено станцію, як і завод, продовжували називати "Дзержинкою". Також було цікаво дізнатися, що на будівництві Кам'янської РЕС брала участь і Фрума Юхимівна Ростоа-Щорс, дружина легендарного героя громадянської війни Миколи Щорса".
Одним із перших читачів книги став колишній головний інженер ТЕЦ Василь Якович Яровий. "Мы в штабе ветеранов предприятия уже посмотрели эту книгу, а некоторые уже успели и прочитать ее, - сказав В.Яровий. - Будучи работниками тех исторических данных, описанных в книге, которые вы разыскали, для нас это стало приятной новостью. Я до сих пор поддерживаю связь с нынешним главным инженером ТЭЦ. Сегодня жизнь заставляет перейти на твердое топливо, которым я в свое время занимался. Мы проект делали. Есть такая система сжигания топлива ЦКС (циркулирующий кипящий слой). В Украине всего один котел работает таким образом, на Бурштынской ТЭЦ. Нашей станции нужна новая жизнь".
Слова вдячності за створення книги також висловили: колишній секретар парткому Дніпродзержинської ТЕЦ Микола Павлович Безіменний, який стояв у витоків заснування музею підприємства; голова ради ветеранів Дніпродзержинської ТЕЦ Віктор Георгієвич Гаврюкін, ініціатора презентації книжки "Энергия тепла и света. Страницы истории ПАО "Днепродзержинская ТЭЦ"; кадрові працівники ДРЕС Юрій Михайлович Калашнік, Віктор Петрович Герасименко, Анатолій Олександрович Чепурко, Микола Іванович Томаш та Віктор Васильович Дмитрієв.
В.Куленко
http://vk.com/album-58600917_187627934
