1 жовтня Україна відзначала День захисників та захисниць. Це державне свято, що було започатковане у 2014 році як день "захисника", а у 2021 році стало днем "захисників та захисниць". З початку російсько-української війни мільйони українців та українок стали до лав ЗСУ, щоб захистити свою землю. Переходили в армію також українські спортсмени. За даними Міністерства молоді та спорту України, 361 український спортсмен загинув на війні.
У День захисників та захисниць Суспільне Спорт розповідає історії трьох українських спортсменок, що стали військовослужбовицями та захищають Україну https://suspilne.media/584225-zitta-v-mene-odne-i-a-zrobila-svij-vibir-istorii-ukrainskih-sportsmenok-so-stali-na-zahist-ukraini/
Авторка Катерина Макаревська
“Життя в мене одне, і я зробила свій вибір”
Світлана “Фенікс” Гоцик, 27 років
Бійчиня MMA, військовослужбовиця ЗСУ
Світлана зі школи мріяла навчатися у військовій академії й, щоб фізично підготуватися до вступних іспитів, пішла на бокс, де вже в першому спарингу “посадила хлопчика по печінці”. Тренер був настільки вражений, що запропонував їй залишитися у спорті навсправжки. Так військова мрія дівчини з Кам’янського, що на Дніпровщині, “відійшла вбік”. Як виявилося пізніше, не назавжди.
У 2014 році Світлана Гоцик змінила бокс на MMA. Новий напрямок вимагав стати “універсальною бійчинею”, тож паралельно спортсменка почала займатися джиу-джитсу, дзюдо й муайтаєм, аби вдосконалити свої навички.
“Коли починала спортивну діяльність, було мало поєдинків та промоушенів, у яких можна було показувати себе. Готувалася самостійно. Мені допомагали батьки, які купували екіпірування та відправляли на збори. Але завдяки настійливості я вийшла на такий рівень, що мене помітила організація WWFC. Шлях був тяжкий, але я щаслива, що його пройшла. Я стала дуже сильною морально”.
Її пристрасть до єдиноборств розуміли не всі: “Говорили, що я чоловікоподібна, що мені повибивають мізки. Навіть коли вчилася у спортивному коледжі, були вчителі, які в обличчя казали: «Свєто, ти будеш тупою. Що ти робиш?» У тому віці мені було складно, але я горіла тим, чим займалася. Увесь вільний час я була в залі. Моєю мрією було виступити за кордоном на великій арені, і було начхати на людей, які постійно мене гейтили. Що цікаво, коли я перемагала, всі були поруч, підтримували: «Ти така розумничка. Давай-давай!» А коли були поразки, без яких ніяк, знову казали: «Та тобі треба закінчувати. Ти не зможеш мати дітей». Це було смішно”.
Світлана знаходила підтримку в команді та родині, від батьків і сестер. Урешті саме в MMA Гоцик досягла найбільших спортивних успіхів та стала чотириразовою чемпіонкою світу, зокрема двічі за версією WWFC.
“Птаха Фенікс”
У клітці Світлана Гоцик виступала під прізвиськом “Птаха Фенікс”. Цей спортивний псевдонім пізніше залишився з нею й у війську, а його образ – на тілі у формі тату.
У квітні 2021-го, Світлана Гоцик вирушила до США, де на неї чекав один із найпрестижніших і найризикованіших поєдинків у кар’єрі. Це був бій проти венесуелки П’єри Родріґес за пояс чемпіонки світу за версією LFA (Legacy Fighting Alliance), а також за контракт із найбільшою організацією змішаних єдиноборств у світі – UFC (Ultimate Fighting Championship).
“Я поїхала туди абсолютно сама: у мене на той час уже не було тренерської команди. Тоді ще був карантин, час ішов, і щоб я не простоювалася й не падала в рейтингу, вирішила зробити такий крок: пан або пропав. Чотири раунди я виграла, а в п’ятому припустилася помилки – навіть не розумію, як це сталося, – та зазнала поразки. А та дівчина отримала все, що стояло на кону.
Після цього бою я зрозуміла, що сильно вигоріла, що дуже мало давала собі відпочити. Серце моє вже не горіло, очі не горіли. Дуже хотілося потрапити в UFC, але я зовсім не слухала себе, свій стан”.
Повернувшись додому, Світлана поставила спортивну кар’єру на паузу та відкрила для себе новий шлях. Її запросили до Дніпра, де проходив набір тілоохоронниць, який вона успішно пройшла.
Саме на новій роботі, в охоронній компанії, Світлана зустріла повномасштабне вторгнення Росії. Близько пів року вона була вимушена працювати за кордоном, проте вже тоді знала: коли повернеться, піде воювати.
Коли Світлана розповіла про свій намір батькові, він відповів: “Доцю, я також піду. Я ж не буду за тобою ховатися”. “Коли я була за кордоном, він уже був на «нулі», – розповідає спортсменка про рішення тата також стати військовим. – Мої думки були тільки про нього: як він там, що він там. Багато разів він не виходив на зв’язок. А потім усе дійшло до того, що він потрапив у реанімацію з серцем, і його комісували через стан здоров’я. Зараз він удома, чому я дуже рада. Хочу, щоб мої батьки були разом. Усе, що міг, він уже зробив”.
У 2023-му до армії долучилася вже Світлана. Нині Фенікс – зовнішня пілотеса БПЛА, проходить навчання та працює з FPV дронами. “Я розумію, що ця спеціалізація буде дуже корисною, і хочеться завдати максимально багато шкоди росіянам, – пояснює свій вибір військова. – Це постійні тренування. Вдячна, що хлопці мені допомагають, тому що в них є бойовий досвід”.
На думку Світлани, війна має торкатися не лише чоловіків, а й жінок, але переконана, що армія – не єдиний шлях.
“Хотілося б, щоб цивільні не забували, що війна триває, що не тільки вони втомилися, але й воїни. Дуже бісять і злять люди, які думають: моя хата скраю, нічого не знаю. Так не повинно бути. Якщо війна ще когось не торкнулася, то рано чи пізно торкнеться абсолютно всіх. Якщо ми не продовжуватимемо боротися за нашу перемогу… навіть не хочу про це думати. Не кажу, що всі повинні йти воювати, але можна виконувати функції в цивільному житті: волонтерити, донатити, виходити на мітинги”.
Того самого Світлана очікує від спортсменів, які продовжують цивільне життя та виїжджають за кордон на змагання й збори: “Важливо, щоб вони там згадували про нас, про Україну. Не забувайте, що нам треба допомагати”.
Сама повертатися до спорту Фенікс поки не планує. Свої пріоритети вона розставила на початку повномасштабної війни, коли відмовилася від низки пропозицій відновити кар’єру в MMA. Зокрема, її запрошували до Бразилії та жіночої ліги Invicta, а також пропонували переїхати до США, аби стати спарингпартнеркою бійчині UFC – бразилійки Аманди Рібас.
Італійське місто Пескара стало місцем, де стайер з Камянського Василь Карпович здобув дві срібні нагороди Чемпіоната Європи.
З 21 вересня по 2 жовтня італійське місто Пескара приймало Чемпіонат Європи з легкої атлетики серед спортсменів старше 35 років. Такі змагання, організовані Європейською асоціацією ветеранів легкої атлетики проводяться щорічно з 1978 року. З трьох бігових дисциплін на великі дистанції: крос, 10 км і напівмарафон, кам`янчанин Василь Васильович Карпович прийняв участь в двох крайніх. "Так як у мене була невелика травма коліна, а перед приїздом до Італії у Чернавцях відчув якусь слабість, довелося приймати участь не у всіх трьох дисциплінах. 28 вересня я біг "десятку" (10 км), - розповідає 68-річний Василь Васильович. - Перед забігом ноги були нібито ватні. Стартували ми (у відмінності від напівмарафону) в другій половині дня. Пробігши дистанцію, я здивувався такому слабкому результату, знаючи свою можливість показати значно кращий час. Тому своїм індивідуальним результатом я залишився незадоволений. Але в командному заліку став срібним призером. А в останній день Чемпіонату біг напівмарафон. За 10 годин перед стартом у мене підвищилася температура тіла до 38 градусів. Гарна погода, маршрут бігової траси понад морем, красиві міські пейзажі все це давало позитивний настрій. Пробігши по місту два кола, ми фінішували на стадіоні "Адріатіко". В результаті мав шостий результат, а наша комианда (крім Василя Карповича бігли Віктор Недибалюк з Білої Церкви і Микола Ярмілко з Кривого Рогу, - прим. автора) знову стала другою. Італійські спортсмени були перші в обох дисциплінах".
Чемпіонат в Пескарі став для нашого земляка вже четвертими змаганнями в Італії. Торік Василь Карпович здобув нагороди у місті Гросетто. В Пескарі українські стайєри жили в двокімнатних апартаментах, які за три місяці до стартів забронювала дочка Василя. Спортсменни прилетіли в Рим 22 вересня з румунського міста Сучава. Як говориться в приказці "Всі дороги ведуть до Риму" (і навпаки), так от одна з них вела до Пескаро. "Прямуючи з Риму до Пескаро, ми проїхали через 12 тонелей. Вразили дуже красиві гірські пейзажі та морське узбережжя. В Пескаро нас зустрів господар апартаментів, вручив ключі і більше не турбував. За 10 днів проживання кожен заплатив по дев`ять з половиною тисяч гривень", - сказав мій співбесідник.
Потрібно нагадати, що багаторазовий чемпіон світу і Європи Василь Васильович Карпович, в цьому році став золотим призером зимового (в манежі) Чемпіонату Європи, що проводився в польському місті Торунь.
Текст Віктора КУЛЕНКА.
Фото з архіву Василя Карповича.
На базі Кам’янського СК "Прометей", 1 жовтня пройшов Відкритий турнір III "Кубок Роями" з кіокушин-кан карате-до.
Відкриття турніру, організатором якого став місцевий СК "Бусін-кан", розпочалося з хвилини мовчання на згадку про загиблих захисників України. Вітаючи присутніх з початком змагань, керівник клубу "Бусін-кан" Роман Кашира зазначив, що ми зобов'язані пам'ятати про тих, хто віддав своє життя за нашу свободу. До вітальних слів приєднався почесний гість турніру національний представник міжнародної організації кіокушин-кан карате-до в Україні шихан Андрій Олегович Щиголєв (5 дан).
Важливою подією на відкритті турніру стало вручення шиханом А.Щиголєвим чорних поясів та ступенів майстерності спортсменам і тренерам Дніпровського бранча кіокушин-кан карате-до за результатами літньої школи "Кіокушин-кан стандард–2023", яка пройшла з 15 по 18 червня у Нововолинську. Перший дан отримали бійці Кам`янського клубу "Бусін-кан" Мілана Копьонкіна, Віталій Донець, Богдан Корх. Також дани отримали представники Дніпра: Олександр Бріт (1 дан), Дмитро Громов (2 дан), Руслан Кузьмін (3 дан). Шихан А.Щиголєв побажав власникам чорних поясів нових досягнень на шляху вивчення кіокушин-кан карате-до. "З отриманням чорного поясу, на цьому карате не закінчується, а тільки починається! Це нова сходинка для подальшого розвитку спортсмена, тренера, вчителя!", - сказав шихан А.Щиголєв, вручаючи відзнаки.
У "Кубку Роями" серед дітей, кадетів та молоді взяли участь спортсмени з різних організацій та клубів Кам'янського, Дніпра, Новомосковська, Полтави, Кропивницького, Вільногірська, Кременчука, Харкова та Марганцю. Змагання було поділено на дві частини. У першій половині турніру спортсмени виступали у розділі індивідуальних вправ "ката", у другій – проходили бої "куміте". За результатами поєдинків було розіграно три призові місця серед команд гостей турніру. Перше командне місце посіла збірна Української федерації будокайкан із Дніпра. Другими стали бійці Новомосковського клубу "Русичі". На третю ступеньку п`єдесталу пошани зійшли каратисти Харківського клубу "Karate Planet". Збірна команда організаторів турніру спортивного клубу "Бусін-кан" у розіграші командних місць участі не брала для більш об'єктивного суддівства. У всіх категоріях переможці та призери були нагороджені пам'ятними кубками, дипломами та медалями.
Керівництво клубу "Бусін-кан" висловлює подяку всьому суддівському корпусу за об'єктивне суддівство, всім учасникам, командам, тренерам, гостям турніру за підтримку.
ПРИЗЕРИ КЛУБУ "БУСІН-КАН"
ПЕРШЕ МІСЦЕ
Демянчук Владислава (тр. Р.Кашира) - ката
Копьонкіна Мілана (тр. Р.Кашира) - ката
Філіп'єва Софія (тр. Р.Кашира) - ката
Кашира Мар'яна (тр. Р.Кашира) - куміте
Шкільна Ольга (тр. Р.Кашира) - куміте
Філіп'єва Софія (тр. Р.Кашира) - куміте
Колесник Станіслав (тр. Р.Кашира) - куміте
Пальчик Марина (тр. Р.Кашира) - куміте
Височина Аліна (тр. Р.Кашира) - куміте
ДРУГЕ МІСЦЕ
Кашира Мар'яна (тр. Р.Кашира) - ката
Барвінок Павло (тр. Р.Кашира) - ката
Козачук Максим (тр. Р.Кашира) - ката
Назаров Марк (тр. Р.Кашира) - ката
Олійник Альона (тр. Р.Кашира) - ката
Надемський Дмитро (тр. Б.Корх) - куміте
ТРЕТЄ МІСЦЕ
Стильвага Людмила (тр. Р.Кашира) - ката
Криворучко Дмитро (тр. Р.Кашира) - ката
Конечний Артем (тр. Р.Кашира) - куміте
Лись Михайло (тр. Р.Кашира) - куміте
Назаров Марк (тр. Р.Кашира) - куміте
Барвінок Павло (тр. Р.Кашира) - куміте
Матусевич Гліб (тр. Р.Кашира) - куміте
У Дніпрі, з 29 вересня по 1 жовтня проводився I Всеукраїнський турнір з художньої гімнастики "Олімпійські надії". Спортсменки Кам`янської ДЮСШ № 5 посіли вісім призових місць.
На килимі свою майстерність демонстрували майже 700 "художниць" починаючи від шестирічних дівчаток-початківців і закінчуючи досвідченими майстринями спорту України з багатьох регіонів країни. Кам`янська ДЮСШ № 5 була представлена дев`ятьма вихованками тренерки Яни Барвінок. Дівчата здобули одне перше, три других і чотири третіх місця.
ПРИЗЕРКИ ТУРНІРУ
ПЕРШЕ МІСЦЕ
Соколова Мілана (2016 р.н.) - вправа з булавами
ДРУГЕ МІСЦЕ
Соколова Мілана (2016) - багатоборство
Соколова Мілана (2016) - вправа з м'ячем
Лиманська Вероніка (2016) - вправа з обручем
ТРЕТЄ МІСЦЕ
Бабець Ніка (2015) - багатоборство
Лоза Кіра (2014) - багатоборство
Усата Ольга (2011) - багатоборство
Лиманська Вероніка (2016) - багатоборство
Фотоальбом https://www.facebook.com/photo?fbid=3506635086244096&set=pcb.1258183008911999
У Франції проходить тенісний турнір Open de Vendée Open - ATP Challenger Tour 100 із загальним призовим фондом €118 000. Вихованець Кам`янської тенісної школи Ілля Марченко поступився вже на першому етапі.
На центральному хардовому (зал) корті французького Муйрон-ле-Каптіф в 1/16 фінала, вихованенць Кам`янського СК "Прометей" Ілля Марченко третього жовтня в одиночному розряді зустрічався з третім сіяним французом Бенжаміном Бонзі. Наш земляк програв 6:7(2), 6:7(3).
Сьогодні Ілля провів на корті дві години та виконав 13 ейсів при двох подвійних помилках, зробив один брейк та програв один гейм на власній подачі.
Екс-прометеєвець зазнав другої поразки від Бонзі: у 2021 році Марченко програв французу у чвертьфіналі "челенджера" у Кемпері.
Джерело https://btu.org.ua
У Кам`янському, за нагороди вели змагання шашкісти вікової категорії до 10 років.
Першість міста серед гравців до десяти років (2013 р.н. та молодші) відбулася першого жовтня. В ліцеї № 40 на старти вийшли 19 гравців. Серед цієї вікової категорії можна було побачити призерів навіть міжнародних змагань. Після восьми турів, зіграних за швейцарською системою, визначилися призери.
Другу золоту медаль (попереднюу він отримав в першості до восьми років) виграв Волємир Савінський. Семирічний шашкіст навчається у Шульгівському ліцеї і тренується у батька Дмитра Олександровича. На другій позиції розташувався Максим Гасенко, учень Чаплинського ліцею (тренер Ольга Губарєва). "Бронзу" отримав вихованець тренера Ігоря Губарєва учень ліцею № 15 Ілля Снітько.
У змаганнях серед дівчат не було знову рівних, як і у категорії до восьми років, Анні Савченко з Петриківського ліцею. З дівчинкою працює тренерка Ольга Губарєва. Срібна медаль дісталася дебютантці першості учениці ліцею № 25 Вікторії Сімашченко (тр. О.Губарєва). Третє місце впевненно посіла Анна Завгородня, яка навчається в ліцеї № 40 і тренується у І.Губарєва.
Перемогою волейбольної команди Кам`янської ДЮСШ № 2, завершився матч за третє місце на Всеукраїнському турнірі "Кубок Прометея".
Швидкоплинно промайнулии три ігрові дня на арені Кам`янського СК "Прометей", де змагалися 16 команд з десяти міст України серед дівчат 2007 та 2009 років народження. Серед старших волейболісток кам`янчаники залишились без нагород. А ось їх молодші одноклубниці, в матчі за "бронзу" перемогли суперниць з Прилук. Медалі отримали вихованки тренера Віталія Серьогіна: Олександра Бурхан, Анна Чернова, Вікторія Клименко, Анастасія Кравченко, Альона Головченко, Мирослава Гриценко, Аліса Маляр, Аліна Шоковая, Поліна Пустовіт.
ПРИЗЕРИ
2007 р.н.
1 - Запоріжжя
2 - Прилуки
3 - Одеса
2009 р.н.
1 - Одеса
2 - Миколаїв
3 - Кам'янське
