З 28 по 30 вересня у Дніпрі пройшов міжнародний книжковий фестиваль BookSpace 2018. Безліч цікавих подій, презентацій, лекцій чекали на відвідувачів фестивалю. Серед них не залишилася непоміченою виставка "Якби вона писала спогади..." - виставка від жінок і про жінок. Україна останніх років, часів Майдану та війни очима жінок повстає перед глядачами. Автори, представлені на виставці, це митці з Дніпра, Кам'янського та вимушені переселенці зі сходу України. Серед творчих робіт були і картини Алли Михальчук, художниці з Кам'янського. Її героїні - жінки, що несуть у цей світ силу і волю, надію і любов, жертовність і саме життя.
Організаторами виставки виступили благодійний фонд "КарітасДонецьк" у місті Дніпро та Дніпровська обласна державна адміністрація.
В Дніпрі на об`їздній дорозі пройшли велозмагання "Четвертак-2018". Незважаючи на дощову погоду на 25-кілометровій трасі змагалися 30 найстійкіших велогонщиків із Дніпра, Новомосковська, Харкова, Горловки, Нікополя, Павлограда, Покрова, Севастополя. Камянське представляли Денис Завгородній (№ 47), Сергій Квашин (№ 5) і Ігор Єрьоменко (№ 55). Кращий результат серед них показав С.Квашин, який посів друге місце в групі М3+М4+М5 з результатом 38 хвилин 04 секунди (в абсолютному заліку він був четвертий). А переміг дніпрянин Роман Завада. Його час - 35 хвилин 03 секунди.
В Дніпрі на стадіоні "Олімпійські резерви" 29-30 вересня відбувся командний чемпіонат України з легкої атлетики серед юнаків 2001 р.н. і молодше. Серед 800 легкоатлетів приймали участь і вихованці тренерської бригади Андросович (Віктор, Раїса, Сергій) з Камянської ДЮСШ №3-СК "Прометей". Як повідомив Віктор Сидорович Андросович, в десятиборстві другим став Ілля Білоус, третім був Віктор Следь. Ілля Гарькавий посів п'яте місце, а Роман Кулик - восьме.
30 вересня в місті Покров (колишнє Орджонікідзе) відбувся кубок "Дружби" серед команд ветеранів футболу. Разом з місцевою командою грали представники Нікополя і Кам'янського.
Федерація футболу Кам`янського за підтримки ПАТ "Дніпровський меткомбінат" організувала поїздку на цей турнір команди ветеранів "Дніпровець". "Прекрасне відкриття, оголошення складів команд, кожен забитий гол, уболівальники і навіть включене табло додало турніру незвичайної атмосфери свята футболу", - говорить голова міської федерації футболу Едуард Коряк.
Невдалий початок "Дніпровця" в матчі з Нікополем перекреслив всі надії на загальний позитивний результат. Підсумок зустрічі 2:5. У другій грі Нікополь домігся перемоги з рахунком 1:0 над господарями турніру і стало зрозуміло, хто заволодіє кубком "Дружби". Матч за друге місце показав потенціал команди з Камянського. У першому таймі наші футболісти забили чотири м'ячі, пропустивши лише один. Після перерви "дніпровці" мали досить багато моментів, щоб закінчити матч з двозначним результатом. Практично кожна друга атака була гольова, і вже навіть вболівальники господарів аплодували нашій команді за красиві комбінації. Матч завершився з рахунком 6:4 на користь "Дніпровця".
Вручаючи кубок за друге місце капітану команди Руслану Рибалко, президент футбольного клубу "Авангард" пообіцяв зробити турнір "Дружба" традиційним, із запрошенням нашої команди, яка всім дуже сподобалася.
На турнірі в команді "Дніпровець" по два м`ячі на свій рахунок записали Руслан Рибалко, Сергій Костевич, Владислав Шпай. По оному голу забили Дмитро Піддубний і Владислав Кульбашний.
29-30 вересня в Дніпрі на стадіоні "Трудові резрви" проходив командний чемпіонат України з легкої атлетики серед спортсменів 2001 р.н. та молодше. Збірна Дніпропетровської області посіла третє місце, набравши 711 очків. Свій вклад в копилку внесли і спортсмени Кам`янського коледжу фізичного виховання. За повідомленням тренера Сергія Гужви, в складі команди Дніпропетровщини змагалися 18 студентів ККФВ, які принесли 135 очків. "Половина з предстаників ККФВ у збірній області першокурсники, - говорить С.Гужва. - Призерів у нас не було. Найкращий результат (четверте місце) серед кам`янчан показала студнентка третього курсу Анна Гунченко. Десятиборець Ілля Гарькавий, який тренується у Сергія Андросовича, посів п`яте місце і приніс команді 20 очків".
Старше покоління ще пам'ятає часи, коли в кінотеатрах стояли черги за квитками. На виробництвах, в вузах, школах організовували культпоходи в кіно. Без відвідувань кінотеатрів люди своє життя тоді просто не уявляли. Молоді парочки намагалися взяти квитки на останній ряд, щоб націлуватися там до одуріння. Іноді потрапити на останній сеанс було навіть проблематично - квитків не вистачало.
У дореволюційному Кам'янському було чотири кінотеатри. У повоєнні часи великою популярністю користувалися "Слава" і "Батьківщина". Вже пізніше до них додалися "Прометей", "Аврора", ім. Т.Г.Шевченка, "Комсомолець", "Мир". Треба нагадати, що в Романкове функціонував кінотеатр "Промінь". Якщо ж брати до уваги, що в кожному клубі і Палаці культури (цемзаводу, будівельників, хіміків, вчителів і т.п.) працювали кіноустановки, то можна нарахувати до двох десятків місць, де показували художні, документальні та мультиплікаційні фільми. Цікавий експеримент був впроваджений в середині 60-х років на Дніпробуді. "У селищі гідробудівніків часто можна побачити оголошення, что в кінотеатрі "Малятко" демонструються кінофільми. Цей кінотеатр працює в будинку № 6, по вулиці Квітів. Він виник з ініціативи учнів СШ № 33. Організації "Дніпробуду" виділили дітям приміщення, апаратуру. Кінотеатр обслуговують самі школярі. Директором тут учениця 8 класу, комсомолка Валя Звєрєва", - писалося в 1965 році в газеті "Дзержинець".
Вхід в колишній кінотеатр "Прометей".
ЦІКАВО ПРО "СЛАВУ"
У жовтні 1957 року "Слава" став другим в області широкоформатним кінотеатром. У кінозалі було встановлено спеціальний, трохи увігнутий екран на всю ширину стіни. Першим фільмом стала кольорова стрічка "Артисти цирку". Для демонстрації широкоекранних фільмів встановили 48 динаміків (24 з них розміщувалися за екраном, інші - безпосередньо в кінозалі).
У фойє кінотеатру на узвишші стояв рояль, а на стіні висіла величезна картина Айвазовського. Перед вечірнім останнім сеансом в супроводі піаніста співала Валентина Яценко в оксамитовій сукні. Іноді грав оркестр (контрабас, акордеон, ударні, гітара). Взимку глядачі з взуттям в приміщення заносили сніг. Останній танув, накопичувалося багато води. Щоб легше було її видалити використовувалися тирсу.
Біля кінотеатру "Слава"
"Дивився там "Барабани долі ", про Африку і полювання. "Невловимі месники" був наш найулюбленіший бойовик (тоді і слова-то такого не було у нас в лексиконі)", - згадує Олег Кальвасинський.
"Я жив недалеко. Білетерша тітка Поля часто пропускала мене без квитка. Перші ряди часто були вільні. У свій час там працювала в кіноапаратній Жанна Слинько, яка закінчила п'яту школу. Це був десь 1968-1969 рік", - розповідає Сеня Зельцер.
Дуже цікавий факт запам'ятав Олександр Коваль: "У 1967 році я повертався з роботи по Базарному спуску. І в цей час (десь о 15:30 - 15:45) серед ясного неба блискавка вдарила прямо в кінобудку "Слави" і, по моєму, після цього кінотеатр деякий час не працював".
ЛІТНІ КІНОТЕАТРИ
Поширеними в радянських селищах і містах були літні кінотеатри - майданчики під відкритим небом, часто обнесені дощатим парканом, з рядами лавок або стільців. І безбілетниками на паркані. Працювали "літники" тільки ввечері.
"У дворі кінотеатру "Слава" був майданчик літнього кінотеатру. В 1959 році я дивився під відкритим небом фільм "Тарзан", - розповідає Леонід Шипельський.
При зведенні Палацу культури імені М.Горького, в прилеглому саду, на розі вулиць Бесєдова і Республіканська в червні 1955 року був відкритий великий літній кінотеатр. "У день відкриття кінотеатру тут відбувся великий концерт духового оркестру та учасників художньої самодіяльності клубу соцмістечка, а потім демонструвався фільм "Велика родина", - згадувалося в "Дзержинці" 23 червня 1956 року.
У травні 1966 року на Черемушках прийняла перших глядачівлітній кіномайданчик ( "блакитна зала" на 350 місць) - філія кінотеатру імені Т.Г.Шевченка. Їй дали назву "Весна". Щодня, крім п'ятниці, тут демонструвалися фільми. Анатолій Сухий розповідає, що майданчик знаходився на вулиці Ніколенко навпроти "чорного гастроному" (район нинішнього АТБ). "По суботах і неділях там безкоштовно "крутили" на тобі боже, що нам негоже, - згадує він. Якісь документальні фільми. На свята - художня самодіяльність. Біля "Весни" стояла бочка з пивом. Бувало й з сухим вином. З другої половини дня збиралися місцеві алкаші. Наряди міліції постійно когось "в'язали". Поруч приватні будинки страждали від бажаючих задовольнити "потреби" (туалету, як завжди не було). У народі це місце називали "гадючник".
МУЛЬТИКИ В ЛІТАКУ
Людмила Завойко з донькою Ірою біля літака ТУ-104, де малюкам показували мультфільми
Дніпродзержинським дітлахам кінця 80-х, звичайно ж, особливо запам'ятався кінотеатр в пасажирському літаку, який "приземлився" в лівобережному парку відпочинку. По всій країні списані авіалайнери пристосовували для дитячих кінотеатрів і кафе-морозиво. Завдяки протекції першого секретаря міськкому КПУ А.Ф.Гордієнка (1975-1983) такий кінотеатр з'явився і в Дніпродзержинську. "Олексій Федорович вирішив, що хоч Дніпродзержинськ не губернське місто, але й не друге. Буде і у нього літак, - розповідає Л.Глок. - У той час в Дніпропетровську розташовувався штаб 6-ї гвардійської танкової армії. Ну, і у нас був свій маршал авіації - Герой Радянського Союзу Судець, який до того ж був командармом 51-ї повітряної армії, що звільняла Дніпропетровщину. Шляхом переговорів місту виділили ТУ-104. По річці його зі знятими крилами транспортували на понтоні 428-го окремого понтонно-мостового батальйону, який дислокувався в Дніпродзержинську. Успішно пройшли шлюз і понтон причалив в розташуванні клубу яхтсменів. Але справа була ввечері і розвантаження відклали на ранок. А вранці виявили, що понтон з літаком плаває далеко від берега. Довелося терміново організовувати "рятувальні роботи". Далі літак завантажили на тягачі спецавтоколони , яка доставляла великогабаритні вантажі. Ось вони-то і доставили його до місця призначення. Поки в місті був всесильний і владний Гордієнко, в літаку демонструвалися мультики. Але як тільки Олексія Федоровича перевели в Миколаївський обком, пожежні інспектори терміново заборонили кінотеатр в літаку, посилаючись на правила пожежної безпеки ". І "за збігом обставин" він ... благополучно згорів. Сталося це 3 червня 1990 року.
П.Л.Педиско, директор "Слави". Фото з архіву Тамари Григорівни Термінак (Ковальчук).
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО...
* Директором кінотеатрів "Слава" та "Батьківщина" з 1943 по 1950 рік був Петро Леонтійович Педиско (на фото).
* Кийченко Надія Овсіївна (1926-2011) 19 років очолювала кінотеатр "Аврора".
* Прибудований в липні 1958 роки до Палацу металургів кінотеатр вміщував 517 глядачів.
* В лютому 1962 року кінотеатр Палацу культури металургів був переобладнаний і отримав назву "Прометей".
* Першим фільмом, продемострованим в кінотеатрі "Прометей" стала польська кінострічка "Хрестоносці".
* Кінотеатр ім. Т.Г.Швченка був побудований на місці автостанції.
В останній вересневий день в бібліотеці ім. Т.Шевченка відбулася зустріч українських письменників братів Капранових, Віталія і Дмитра з кам`янськими шанувальниками їхньої творчості. Вже третя за останні два роки. На що, з присущим їм гумором, столичні гості зауважили, що саме через Кам`янське пролягає дорога на Київ. Якраз вони напередодні відвідали міжнародний книжковий форум, який відбувся в Дніпрі.
В гості до кам`янчан письменники приїхали не з порожніми руками, а з презентацією свого останнього роману "Справа Сивого".
Крім розповіді про історію створення книги і відсилання до задокументованих подій, що стали основою для роману, брати зачитували і уривки з нього. "Справа Сивого" - це детективна історія, яка відбувається у Катеринославі, а головним героєм є видатний історик та археолог Дмитро Іванович Яворницький. За сюжетом книги, у Дніпрі діє підпільна антиурядова організація. Молодому слідчому Шпакуватому доручають зайнятися головним підозрюваним – старим заколотником з великим стажем протизаконної діяльності. Крім Катеринослава дії відбуваються в Самарканді.
За словами авторів, їх твір відноситься до жанру антидетектив. Адже головним героєм є не слідчий, а "злочинець".
В Кам`янському басейні "МіКомп" 22-25 жовтня відбудеться відкритий Чемпіонат ВФСТ "Україна" з плавання за програмою "Хто ти, майбутній олімпієць?" Вхід вільний. На свято олімпійського спорту запрошуються всі його прихильники.
У Києві 29 вересня пройшов великий турнір WWFC 12. В одинадцятому поєдинку спортивного вечора зустрічалися Світлана Гоцик з Кам'янського клубу "Адреналін" та представниця з Киргизстану Умуткан Айтієва.
Для нашої землячки це був перший поєдинок після втрати чемпіонського пояса в найлегшій ваговій категорії під час бою з Магдаленою Сомовою з Чехії. Вчорашня зустріч для "Птахи Фенікс" склалася дуже вдало. Уже в першому раунді після розміну ударами, Світлана потужно пробила лівим боковим і повалила суперницю на канвас. Побувавши в глибокому нокауті, Айтієва вже не змогла продовжувати бій.
Подальша мета Світлани Гоцик - відібрати у Сомової пояс чемпіонки світу. Треба відзначити, що в своїй професійній кар'єрі 22-річна українка провела 14 поєдинків, вигравши в дев'яти (вісім з яких завершила достроково).
