Автор книги "Моє місто", нині покійний Ігор Вікторович Подзерко свого часу розповідав про випадок, коли його викликали на допит у КДБ  в зв`язку з трагічною смерттю іноземного підданного.

"Я вже закінчив шосту школу і працював на Дніпровському металургійному заводі, - згадував Ігор Подзерко. - Це був 1954 рік. До нас приїхав на практику з Болгарії красивий 30-річний Кірчо Дрянков. Він тоді дублювався на начальника ЦЗЛ металургійного заводу, який будувався в Болгарії. Кірчо був у нашій компанії, яка іноді збиралася біля пам`ятника Прометея і співала під акордеон. Гість із Болгарії дуже чудово співав. Того трагічного дня ми всі поїхали на Дніпро. Дрянков нас попередив, що плавати не вміє. Цілий день веселилися, дуркували, а коли стали збиратися йти додому, то виявили, що немає Кірчо. Пляж був приблизно навпроти пристані, вже після Кривця. Там течія була велика. Як потім з'ясувалося, ми всі вже повернулися на берег, а Кірчо пішов помитися, ну його і підхопило течією...

Ми одразу в речпорті заявили в міліцію про зникнення, а потім я пішов до КДБ. У нашій компанії були діти високопосадовців міста, зараз таких називають мажорами. Міля Шейман – син начальника відділу обладнання метзаводу, я – син парторгу заводу, Алла Севастьянова – дочка заступника директора з кадрів, Таня Бубликова – дочка директора коксохіму, та інші хлопці. Алка запропонувала не казати, що ми пили. Але я відповів, що від однієї пляшки вина сім здорових хлопців і дівчат ніяк не могли сп'яніти, так що нічого приховувати. Та й у КДБ сидять такі люди, що швидко розберуться, хто бреше, а хто каже правду. Нас усіх до кабінету викликали по одному. Дійшла черга до мене. З одного боку довгого столу сидять кілька працівників держбезпеки, навпроти я. Задають перехресні запитання та дивляться на мій вираз обличчя. Розпитували все до дрібниць. І з'ясувалося, що ми не винні у загибелі болгарського товариша. А через три дні труп Кірчо сплив, хоча водолази обнишпорили величезну акваторію річкового дна. Видно він зачепився за корч, а потім коли розпух, течія зірвала з неї.

У Кірчі Дрянкова виявилася трагічна біографія. Після звільнення Болгарії від фашистів, його старшого брата було поранено під час служби в армії, потрапив до шпиталю. Тільки-но вилікувався, як підхопив запалення легенів. І знову потрапляє до того ж шпиталю, до тієї ж медсестри, красуні Тіміноги. У них почався роман. Але раптом Дрянков помирає. Перед смертю він попросив молодшого брата, щоб допомагав дівчині. І Кірчо з нею одружився. Коли Кірчо приїхав до Дніпродзержинська, то у них уже були двоє дітей. Дрянков був із багатої сім'ї. Здобув вищу освіту. Жили вони у Софії у двоповерховому будинку на центральній вулиці Плац-планіні.

Ми поховали Кірчо в закритій труні поряд із військовим цвинтарем. Поставили добротний пам'ятник. А коли приїхала дружина, її поселили у найкращий номер заводського готелю. Але Тімінога обурювалася, що у неї дві доньки, необхідно дати вищу освіту. І музиці треба вчити, а грошей нема. Їй в області виділили автомобіль "Волгу", за рахунок заводу подарували піаніно. Але на могилу батька ніколи більше ніхто з них так і не приїжджав. Нині ж місце його поховання так заросло чагарниками, що туди дуже важко дістатися».

Було б цікаво знайти могилу Кірчо Дрянкова, і привести її в порядок.

На фото: Ігор Вікторович Подзерко у дверях колишнього будинку КДБ на проспекті Пеліна (нині Гімназійний). 2010 рік.

ДІТИ ГРАЛИСЯ В БАЛЦІ

 

 

"Дзержинець" 15 травня 1962 року.

 

В польському місті Білий Дунаєць з 26 по 29 травня проходив шашковий турнір "Кубок Татр". Родзинкою змагань було те, що юні спортсмени грали в двох турнірах: шашки-100 (міжнародні) та шашки-64 (бразильські). По сумі обох змагань визначався кінцевий результат.

Україну в "Кубку Татр" представляв Максим Кривоніс, вихованець тренера Альони Губарєвої з Камянської ДЮСШ № 3. Наш земляк в категорії юніори (до 13 років) став срібним призером, набравши 22 очка із 28 можливих.

НА БУДІВНИЦТВО КАХОВСЬКОГО ГІДРОВУЗЛА

 

 

"Дзержинець" 13 травня 1951 року. 

 

В австрійському Інсбруку 28-29 травня відбувся турнір з тхеквондо "AUSTRIAN OPEN G-2".

В змаганнях прийняв участь і Михайло Капуста, вихованець тренерів Олександра Кірпи і Аліни Крістєвої з Кам`янської ДЮСШ № 4. Наш земляк змагався у ваговій категорії 37 кг серед кадетів і став бронзовим призером турніру. Пройшовши суперників із Ізраїля, Сербії та Італії, Михайло отримав травму пальця на правій нозі і був вимушений припинити поєдинки.

 

Вчора, 28 травня, в Кам`янській ДЮСШ № 1 пройшов турнір з греко-римської боротьби.

Змагання були присвячені підтримці Українських Збройних Сил. За нагороди змагалися борці 2003-2014 років народження з Новомосковська, Кривого Рогу, Васильківки, Дніпра і Кам`янських ДЮСШ № 1 і № 3. За повідомленням головного судді турніру Юрія Никитенка, на рахунку спортсменів із Кам`янських ДЮСШ 35 призових місць (10 перших, 8 других, 17 третіх).

ПРИЗЕРИ-КАМ`ЯНЧАНИ

ПЕРШЕ МІСЦЕ

28 кг - Чуйко Ілля (2012/2013)
30 кг - Бухтінов Ілля (2012/2013)
35 кг - Горб Арсеній (2012/2013)
40 кг - Міненков Іван (2012/2013)
60 кг - Руденко Михайло (2008/2009)
60 кг - Худенко Михайло (2010/2011)
65 кг - Стефанський Іван (2004/2005)
80 кг - Артамов Гліб (2004/2005)
90 кг - Вінник Ярослав (2008/2009)
100 кг - Лук`янченко Назар (2006/2007)

ДРУГЕ МІСЦЕ

дівчата - Сафонова Богдана
32 кг - Ахматов Муса (2010/2011)
38 кг - Єфімов Гордій (2010/2011)
42 кг - Єфремов Тимофій (2010/2011)
50 кг - Штельмах Микита (2008/2009)
65 кг - Савченко Данило (2004/2005)
67 кг - Середа Данило (2006/2007)
90 кг - Бринюк Іван (2008/2009)

ТРЕТЄ МІСЦЕ

26 кг - Прутенко Костянтин (2013/2014)
28 кг - Архипов Артем (2012/2013)
30 кг - Овчаренко Тихон (2010/2011)
32 кг - Никитенко Богдан (2010/2011)
38 кг - Савельєв Матвій (2010/2011)
40 кг - Кричко Микита (2010/2011)
52 кг - Власенко Данило (2006/2007)
60 кг - Бихов Ярослав (2008/2009)
60 кг - Фіфелов Ростислав (2008/2009)
60 кг - Янош Артем (2010/2011)
62 кг - Сабуцький Тарас(2006/2007)
62 кг - Щербаченко Михайло (2006/2007)
67 кг - Лобода Євген (2006/2007)
67 кг - Єдигорян Давид (2006/2007)
67 кг - Горлов Владислав (2004/2005)
90 кг - Щур Дмитро (2008/2009)
90 кг - Гречин Богдан (2008/2009)

 

У Познані (Польща) 26-29 травня проходив другий етап Кубку світу з веслування на байдарках і каное.

Діючі чемпіони світу українська четвірка байдарочників на дистанції 500 метрів виграла у олімпійських чемпіонів німців, обігнавши тих майже на півкорпусу човна (відставання +1.15). Результат нашої команди 1:19.39. Третє місце посіли французи (+1.30).

 

 

Переможцями стали Ігор Трунов (вихованець заслуженого тренера України Григорія Миколайовича Коломойця із Кам`янської ДЮСШ № 1), Іван Семикін, Дмитро Даниленко, Олег Кухарик. Потрібно нагадати, що хлопці тиждень тому отримали "срібло" на першому етапі у Чехії.

Українська команда проводить підготовку до кожного етапа Кубку світу у надскладних умовах. Не будучи вдома вже більше трьох місяців, без головного тренера, який залишив команду на змаганнях, без офіційного представника наші хлопці довели, що вони сильні духом.

"Хочемо присвятити цю перемогу нашій країні. Хлопцям, які зараз на фронті. Ми знаємо, що їм зараз дуже важко. Але можливо це трішки додасть їм настрою", - сказали переможці, даючи інтерв`ю.

Відео https://www.facebook.com/vlad.efimov.9/videos/2901171100185968

 

 

В польському Вроцлаві 28 травня завершився чемпіонат світу з традиційного карате. Бронзову нагороду виборов кам`янчанин Лев Кузнецов.

Лев Кузнецов змагався з бійцями вікової категорії 12-13 років. Наш земляк провів п`ять поєдинків, суперниками якого були каратисти з Перу, Великобританії, Вірменії і Польщі (два представники). В результаті Лев одержав три перемоги і дві поразки. На п`єдестал пошани вище Кузнецова піднялися лише польські спортсмени.

 

 

"Дзержинець" 6 травня 1981 року.