Триває футбольний марафон миру. Першого червня на стадіоні Кам'янської СШ № 18 пройшов черговий благодійний турнір на підтримку ЗСУ.
Перед початком матчів голова Кам'янської федерації футболу Едуард Коряк для дітей, які прийшли підтримати свої команди, зробив сюрприз. Кожному юному вболівальнику, окрім синьо-жовтих прапорців, він вручив ще й солодкі сувеніри.
Учасників турніру вітала директорка СШ № 18 Світлана Лейва. Відкриваючи змагання, Едуард Коряк зазначив, що спочатку проводилися поодинокі матчі, але потім команди вирішили зіграти групові турніри. "На засіданні федерації футболу, представники команд міста домовилися, що надалі ми створюємо групи по чотири колективи в кожній, і проводимо протягом місяця повноцінний турнір. Після всіх ігор будуть нагороджені команди-призери та всі футболісти, які беруть участь у змаганнях", - пояснив Е.Коряк.
Того ж дня відбулися два матчі. Спочатку команда "ПМГУ Метінвест Промсервіс" розгромила "Южкокс" 6:1, взявши реванш за програш 1:3 тижневої давності. А у другій зустрічі команда тренера О.Гелетея СК "Тайм" поступилася з рахунком 0:3 "Дзержинцю" (тренер В.Палійчук).
Фотоальбом https://www.facebook.com/photo/?fbid=114375931286945&set=a.114378841286654
Першого червня всесь світ святкує Міжнародний день захисту дітей. Саме це свято викликає у нас радість, віру та надію у майбутнє. Саме в дітях продовження роду людського, здійснення своїх мрій і сподівань на краще.
У правобережному парку відпочинку пройшов квест "Країна дитинства", в якому прийняли участь сім команд. Між його стартом і фінішем на майданчику літньої сцени малечу, яка завітала на свято разом з батьками, розважала комада Кам`янського центру "Спорт для всіх". Було організовано дві команд, які прийняли участь в різноманітних веселих естафетах. По їх закінеченню всі учасники отримали призи. А на тінистій алеї, перед входом на літню сцену, юні шахісти провели семитуровий бліц-турнір.
Завітавші на свято гості голова Кам`янської районної військової адміністрації Олег Гапіч, голова Кам`янської міської ради Андрій Білоусов, начальник управління молоді спорту міськради Едуард Коряк, директор парку відпочинку Максим Чехута привітали учасників свята і вручили призи переможцям та призерам змагань. За участь в тематичному квесті "Країна дитинства" нагороди отримали команди "Зевс", "Наша молодь", "Акрофемелі", "Перемога", "Пантери", "Прометей", "Шустряки".
Також були підведені підсумки шахового онлайн-марафону "Єдності", організованого головою Кам`янської молодіжної шахової федерації Дмитром Задорожнім (він же тренер ДЮСШ № 3). Унікальні змагання довжиною 75 днів завершилися 29 травня. Грамотами і призами були нагороджені Владислав Литвин, Давід Дунаєвський, Максим Косухін, Максим Вітютнєв, Максим Юрченко, Іван Мішагін, Надія Губа і Єлизавета Пацьора.
Фотоальбом https://www.facebook.com/photo/?fbid=114284074629464&set=a.114291441295394
Туреччина подала офіційний запит до ООН, щоб змінити написання назви країни іноземними мовами. Про це повідомив у своєму офіційному акаунті у Twitter глава МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу, повідомляє https://haqqin.az/news/248322
Дипломат зазначив, що нововведення ухвалено в рамках кроків Анкари, націлених на підвищення престижу країни на міжнародній арені.
"Процес, який ми розпочали під керівництвом президента Реджепа Тайіпа Ердогана для підвищення престижу бренду нашої країни, добігає кінця. Листом, який я направив сьогодні на ім'я Генерального секретаря ООН, ми реєструємо назву нашої країни іноземними мовами в ООН як Türkiye. Нехай це піде нам на благо!", - написав Чавушоглу.
Таким чином, відтепер назва Türkiye ("Тюркі") використовуватиметься на всіх міжнародних форумах та в офіційних документах, де раніше застосовувалися різні етноніми (Turkey, Turkei, Turquie тощо), пише "Анадолу".
В японському додзьо, збудованого в польському селі Стара Весь, 29-30 травня пройшов міжнародний семінар під керівництвом семиразового чемпіона світу з традиційного карате, технічного директора ITKF, засновника ITKS шихана Хусто Гомеза (сьомий дан) та Володимир Квічинського (дев`ятий дан).
В процесі семінару відбулася атестація на розряди майстрів. На другий дан (чорний пояс) атестувався 18-річний кам`янчанин Данило Кузнецов, а на перший кю (темно-коричневий пояс) його 12-річний брат Лев Кузнецов. Обидва являються вихованцями Асоціації традиційного карате України (АТКУ). Іспити особисто приймав шихан Хусто Гомез. Як повідомив тренер і президент Асоціації традиційного карате України Дмитро Кузнецов, під час іспитів була проведена перевірка базової техніки кіхон, виконання форми ката, вимоги та їх виконання техніки ведення бою куміте, робота куміте у групах та проти кількох противників. Також був зарахований технічний рівень за участю в чемпіонаті світу з традиційного карате. "Загалом шихан Хусто Гомез зазначив, що і Данило і Лев відповідають тим високим вимогам, які потрібні на їхні розряди. Тепер Данилу потрібно буде тренуватися до отримання наступного третього дану як мінімум три роки, раніше неможливо. А Лев буде тренуватися до здачі на перший дан стільки ж, тому що у нас на чорний пояс можна не раніше п`ятнадцяти років", - розповів Д.Кузнецов.
В місті Варезе (Італія) проходив юніорський (до 19 років) Єврочемпіонат з академічного веслування.
Українська вісімка зі стерновим посіла друге місце (5 хвилин 49,44 секунди), поступившись однією секундою тільки господарям змагань. В складі срібних призерів медалі отримали Кирило Фурс і Марк Гайдар, вихованці заслужених тренерів України Наталії Опенчук і Вячеслава Стефашина з Кам`янської ДЮСШ № 1. Команда Франції стала третьою.
Автор книги "Моє місто", нині покійний Ігор Вікторович Подзерко свого часу розповідав про випадок, коли його викликали на допит у КДБ в зв`язку з трагічною смерттю іноземного підданного.
"Я вже закінчив шосту школу і працював на Дніпровському металургійному заводі, - згадував Ігор Подзерко. - Це був 1954 рік. До нас приїхав на практику з Болгарії красивий 30-річний Кірчо Дрянков. Він тоді дублювався на начальника ЦЗЛ металургійного заводу, який будувався в Болгарії. Кірчо був у нашій компанії, яка іноді збиралася біля пам`ятника Прометея і співала під акордеон. Гість із Болгарії дуже чудово співав. Того трагічного дня ми всі поїхали на Дніпро. Дрянков нас попередив, що плавати не вміє. Цілий день веселилися, дуркували, а коли стали збиратися йти додому, то виявили, що немає Кірчо. Пляж був приблизно навпроти пристані, вже після Кривця. Там течія була велика. Як потім з'ясувалося, ми всі вже повернулися на берег, а Кірчо пішов помитися, ну його і підхопило течією...
Ми одразу в речпорті заявили в міліцію про зникнення, а потім я пішов до КДБ. У нашій компанії були діти високопосадовців міста, зараз таких називають мажорами. Міля Шейман – син начальника відділу обладнання метзаводу, я – син парторгу заводу, Алла Севастьянова – дочка заступника директора з кадрів, Таня Бубликова – дочка директора коксохіму, та інші хлопці. Алка запропонувала не казати, що ми пили. Але я відповів, що від однієї пляшки вина сім здорових хлопців і дівчат ніяк не могли сп'яніти, так що нічого приховувати. Та й у КДБ сидять такі люди, що швидко розберуться, хто бреше, а хто каже правду. Нас усіх до кабінету викликали по одному. Дійшла черга до мене. З одного боку довгого столу сидять кілька працівників держбезпеки, навпроти я. Задають перехресні запитання та дивляться на мій вираз обличчя. Розпитували все до дрібниць. І з'ясувалося, що ми не винні у загибелі болгарського товариша. А через три дні труп Кірчо сплив, хоча водолази обнишпорили величезну акваторію річкового дна. Видно він зачепився за корч, а потім коли розпух, течія зірвала з неї.
У Кірчі Дрянкова виявилася трагічна біографія. Після звільнення Болгарії від фашистів, його старшого брата було поранено під час служби в армії, потрапив до шпиталю. Тільки-но вилікувався, як підхопив запалення легенів. І знову потрапляє до того ж шпиталю, до тієї ж медсестри, красуні Тіміноги. У них почався роман. Але раптом Дрянков помирає. Перед смертю він попросив молодшого брата, щоб допомагав дівчині. І Кірчо з нею одружився. Коли Кірчо приїхав до Дніпродзержинська, то у них уже були двоє дітей. Дрянков був із багатої сім'ї. Здобув вищу освіту. Жили вони у Софії у двоповерховому будинку на центральній вулиці Плац-планіні.
Ми поховали Кірчо в закритій труні поряд із військовим цвинтарем. Поставили добротний пам'ятник. А коли приїхала дружина, її поселили у найкращий номер заводського готелю. Але Тімінога обурювалася, що у неї дві доньки, необхідно дати вищу освіту. І музиці треба вчити, а грошей нема. Їй в області виділили автомобіль "Волгу", за рахунок заводу подарували піаніно. Але на могилу батька ніколи більше ніхто з них так і не приїжджав. Нині ж місце його поховання так заросло чагарниками, що туди дуже важко дістатися».
Було б цікаво знайти могилу Кірчо Дрянкова, і привести її в порядок.
На фото: Ігор Вікторович Подзерко у дверях колишнього будинку КДБ на проспекті Пеліна (нині Гімназійний). 2010 рік.
