В Таллінні (Естонія) пройшов клубний Чемпіонат Европи з тхеквондо. Данило Сторчак, вихованець тренерів В`ячеслава Сторчака і Сергія Остапенка із Кам'янської ДЮСШ № 1, змагався серед бійців до 17 років в найчисленнішій ваговій категорії до 68 кг і став призером.
В День Незалежності України наш земляк виборов срібну нагороду. По ходу турніру Данило одержавши перемоги в поєдинках з представниками Німеччини, Косово і Великої Британії. Та нажаль, в фінальному поединку він мінімально поступився ще одному представнику Великобританії. Крім медалі, Данило Сторчак отримав квоту, що дає можливість взяти участь в Чемпіонаті Европи в юнацьких олімпійських категоріях, який відбудеться в столиці Латвії місті Рига 6-7 жовтня.
Потрібно нагадати, що Данило Сторчак з 2020 року проживає та тренується у СК "Самурай" міста Вроцлав (Польща).
Текст Віктора КУЛЕНКА.
В Таїланді, на хардових кортах Нонтхабурі, проходить тенісний турнір Bangkok Open 1 – ATP Challenger Tour із призовим фондом $37,520.
В другому колі для Іллі Марченка, вихованця Кам`янської тенісної школи "Прометей", завершився перший з запланованих трьох турнірів в Таїланді. Наш земляк поступився Лі Нам Хоанг (В'єтнам) 6:4, 1:6, 5:7.
Матч тривав дві з половиною години. Під час зустрічі Марченко виконав 13 ейсів, припустившись двох подвійних помилок, реалізував один із шести брейк-поінтів і програв три гейми на своїй подачі.
Ілля поступився на стадії другого кола на четвертому турнірі поспіль. Цього сезону він лише один виходив у чвертьфінал на "челенджері" у Шимкенті у травні.
Джерело https://btu.org.ua
.
Моє ім'я - Батьківщина,
Лелеки легке крило.
Моє ім'я - Україна
І сонечка тепло.
Моє ім'я - Вишиванка,
Я - хрестик на полотні.
Моє ім'я - синє небо,
Я - сонях малий під ним...
Україна завжди була мирною державою. Ці слова лунають із вуст Тіни Кароль як заклик до мирного життя. Її підтримує 8-річна кам`янчанка Мілана Куленко. Хто ще підтримає Мілану, приєднуємося.
https://www.facebook.com/messenger_media?thread_id=100012537941598&attachment_id=450197360186910&message_id=mid.%24cAAAB8_2_Z92JAPCgGWCz6s5aMvxb
Заслужену артистку України Ірину Чваркову добре знають у нашому місті. На сцені театру ім. Лесі Українки вона зіграла чимало яскравих ролей, зокрема у таких улюблених виставах кам’янчан як «За двома зайцями», «Наталка Полтавка», «На всю котушку», «Чоловік до свята» та ін. А ще Ірина Павлівна є режисером-постановником концертів грандіозних концертів «Рок-Шоу. Золоті хіти», «Джаз-Бенд. Улюблені хіти» та чудової казки «Крижане серце».Проте мало хто знає, що весь свій вільний час, якого в актриси, зважаючи на її максимальну зайнятість у театрі, вона присвячує своєму хобі – виготовленню мила ручної роботи.
- Ірино Павлівно, Ви займаєтесь виготовленням авторського мила вже майже два роки. За цей час вже напевно стали справжнім професіоналом у цій сфері?
- Ні. Ні в якому разі. Коли мені здається, що я все можу й все вмію , потім виявляється, що я чогось-таки не знаю. І знову починаю вчитися, опановувати нові техніки. Такий процес постійного вдосконалення властивий будь-якій професії і особистим захопленням також. Люди ж займаються хобі не тільки для того, щоб свою душу порадувати, а й для того, щоб удосконалювати себе, повідомляє https://kstati.dp.ua/kultura/cikavi-zakhoplennya-kamyanchan-patriotichne-milo-vid-irini-chvarkovoi-foto
- Та хіба у цьому процесі, я маю на увазі виготовлення мила, є ще щось удосконалювати?
- Безумовно. По-перше, є різні технології. По-друге, коли займаєшся виготовленням якоїсь нової форми, то попадаються бувають доволі складні. А оскільки тобі раніше не доводилось працювати з подібними формами, то треба трохи напружувати мізки і думати як його можна зробити. І якщо самій мені цю проблему не вдається вирішити, тоді я звертаюсь за допомогою до дівчат які вже давно цим займаються, от вони – справжні професіонали. У нас є спеціальна група миловарів, де ми спілкуємось і допомагаємо один одному. От як раз до них я й звертаюсь за порадами: «А чому у мене от тут не виходить? Чом якісь бульбашки з’являються?» І тоді вони починають ділитися своїми навичками та секретами.
- Мило, яке Ви робите, це справжні маленькі скульптурні шедеври. Скажіть, є якісь шаблони, чи кожного розу Ви самі придумуєте композицію?
- Взагалі у цій сфері є люди які професійно займаються виготовленням форм. Я пробувала сама виготовляти форми, але це досить складний процес, а силікон, з якого їх виготовляють, дуже дорогий матеріал. Це теж не так просто, як і миловаріння. Тому я вирішила, що буду займатись саме милом, а форми замовляти у тих, хто це робіть професійно. Бувають форми, які вже хтось раніше придумав. Якщо я десь бачу форму, яка мені сподобалась, то я її купую вже готову. Проте інколи я сама придумаю як має виглядати нове мило і замовляю виготовлення спеціальної форми особисто для мене. Я даю зразок, описую, що і як має виглядати, якісь деталі, а дівчата потім виконують моє замовлення. І далі вже за допомогою цієї форми я виготовляю мило, яке є унікальним.
- Останнім часом Ви почали виготовляти мило патріотичної тематики: у національних кольорах, або у формі державних символів. Це своєрідний прояв Вашої громадянської позиції, чи реакція, як то кажуть, на кон’юктуру ринку?
- Це, однозначно, моя позиція. Я завжди серцем тягнулась до всього українського. Але певний час ми чомусь своє українське достатньою мірою не цінували, не берегли, не популяризували. А зараз, у цей складний для всіх нас час, коли в мене їде повний відворот до всього російського, мені дуже захотілось і у своєму захопленні проявити свою позицію. Хобі – це ж не для оточуючих, це ж для себе, цедля душі! От мені і захотілось в першу чергу, мабуть, для себе щось таке патріотичне зробити. Це, звісно, крім волонтерської діяльності. Правда в мене не вийшло поки що багато виготовити цього патріотичного мила, але 10 брусочків я вже відправила через волонтерів нашим хлопцям в ЗСУ. Думаю, що їм буде приємно митися таким милом.
Майже тиждень в Кам`янському проводився турнір на Кубок Незалежності, який був організовано Федерацією футболу міста за підтримки мера Андрія Білоусова.
У фінал вийшли найсильніші. У День прапора (23 серпня) на смарагдовому килимі стадіону школи № 18 зустрілися команди "Петриківка" (зелено-білі) і "Газовик" (жовті).
Після привітання голови Кам`янської федерації футболу Едуарда Коряка, арбітр Елнур Аллахвердієв дав старт зустрічі. Гравці у жовтій формі енергійно "газонули" і вже в першій чверті першого тайму повели в рахунку 2:0. М`ячі на свій рахунок записали Таран і Кисельов. Але суперника це ніскільки не засмутило. Гості з Петриківки стали проводити більш агресивні атаки. Гра набула жорсткості, а іноді і жорстокості. Перед свистком на перерву (тайми гралися по 30 хвилин) Сорока сквитав один гол.
Друга половина зустрічі була більш видовищною. На атаку однієї команди, інша відповідала контратакою. В одній із них голкіпер "Петриківки" зловив гаву і Жуков головою збільшив рахунок до 3:1. А потім суперники обмінялися забитими голами після виконання пенальті. Спочатку Кисельов відправив м`яч в лівий нижній кут воріт. А через хвилину аналогічний гол забив Сорока. В кінці зустрічі Жуков в штрафній "накрутив" трьох футболістів і забив шостий гол. Але останній м`яч в матчі записав на свій рахунок той же Сорока - 6:3. Та навіть його хет-трик не допоміг "Петриківці" перемогти.
Під час нагородження, футболісти команд отримали медалі, грамоти, а капітану "Газовика" Євгену Проненко було вручено ще кубок переможця. Також індивідуальними призами були відзначені Сергій Чуйко ("Дніпровський кар`єр"), Дмитро Мартишов (Академія футболу), Олександр Обревко ("Газовик"), Сергій Беденок ("Петриківка").
Текст і фото Віктора КУЛЕНКА.
Фотоальбом https://www.facebook.com/photo/?fbid=140299578694580&set=a.140303972027474
