Про першу топонімічну реформу Кам'янського розповідав письменник та краєзнавець Олександр Слоневський.
"У 30-х роках минулого століття у нашому місті відбулися події, які можна охарактеризувати як перша топонімічна реформа, - розповідав на засіданні краєзнавчого клубу О.Слоневський. - Архіви виконавчих органів не донесли до нас дати, коли та чи інша вулиця отримали своє найменування. Але у розпорядженні дослідників знаходяться інші документи, за якими можна, якщо не визначити з точністю, коли були утворені, найменовані або перейменовані вулиці, проспекти, перевулки, то хоча б звузити часові рамки цієї події.
Однією з перших ластівок топонімічного поселення стало найменування вулиці в районі Вовчого горла на честь убитого 1923 року голови Романківської кооперації Степана Корчевського. Першу згадку про таку вулицю особисто я знайшов у документах про реєстрацію смертей Кам'янським РАГСом у 1929 році. Тобто на карті міста ця вулиця вже була 1929 року. Але з'явилася вона швидше за все раніше. Хоча таких документів наразі немає. Або ось, у заяві про вступ до вечірнього робочого технікуму абітурієнта Мар'яна Стемпеня, датовано 18 березня 1930 року вказана адреса заявника: Верхня колонія будинок 39, квартира 3. Не минуло й тижня, як 23 березня 1930 року, згідно з постановою Раднаркому УРСР, Камянський робочий технікум набув статусу інституту. І вже в анкеті цього ж студента від 19 липня 1931 року адреса проживання вказана як Інститутська, будинок 4. Таким чином у проміжку між 23 березня 1930 року та 19 липня 1931 року на карті Кам'янського з'явилася вулиця Інститутська.
Взагалі 1931 подарував цілий букет вперше згадуваних назв вулиць: Ленінська, Червоногвардійський узвіз, Радянська, Бехтерева, Конторська, Арсеничева. У 1932 році фігурують вулиці Спартаківська та Сировця. Вулиця Арсеничева з дореволюційних часів мала назву Василівська і входила до числа Нових планів. Район Нових планів забудовувався з початку ХХ століття. З боку Верхньої колонії він обмежувався Гімназічним (Пеліна) проспектом, а з протилежного боку Цвинтарною вулицею (нинішня Сировця). І перпендикулярно до цих вулиць, ніби прорізаючи Нові плани, йшли вулиці Новобазарна, Прорізна, Друга Дачна, Третя Дачна. Але назви Друга Дачна, Третя Дачна та Четверта Дачна – це вже назви радянського періоду.
У середині 1933 року в Кам'янському було заарештовано активістів міських польських організацій із сфабрикованої справи контрреволюційної діяльності польського нацменапарату. Обвинувальний висновок особливого відділу Дніпропетровського обласного ГПУ у справі № 2751 містить адреси підслідних: Вейс Зігфрід проживав на вулиці Дзержинського № 89, Вальчак Мар'ян проживав на вулиці Сталіна № 27, Новаковський Фелікс проживав на вулиці Пролетарська № 10-А. Таким чином, вищевказані вулиці вже існували в 1933 році. Крім того, в 1933 році було відкрито магазин системи "Торгсин" у будинку №2 по вулиці Кооперативній. Нині це проспект Пеліна.
З наведеної інформації випливає, що у Кам'янському раніше 1933 року відбулося масове перейменування вулиць. Василівська на Арсеничева, Олександрівська – Короленківська, Павлівська – Дзержинського, Кладбищенська – Сировця, Поліцейська – Пролетарська, Церковна – Першотравнева, Канатна – Радянська, Новобазарна – Заваріхіна. Ймовірно, водночас вулиця Провідна отримала назву Червоноармійська. Але найбільш ранні документальні підтвердження цьому знаходимо лише у довіднику "Вся Дніпропетровщина. Промислово-економічний довідник" за 1938 рік, у якому зазначено, що на вулиці Червоноармійській розташовані Промбанк, а також оперативно-винищувальна станція ОСОАВІАХІМ. У період між 1932 та 1933 роками на карті міста з'являється проспект Пеліна. Причому нумерація будинків йшла від Вовчого горла до пам'ятника Прометея, тобто у зворотному порядку, ніж зараз. Наприклад, адреса житла родини Брежнєвих позначалася як проспект імені Пеліна, будинок № 1, квартира 2. Саме так записав Яків Брежнєв в анкеті при оформленні документів у вечірній металургійний інститут у вересні 1934 року.
Ще в дореволюційний час аристократична магістраль Кам'янського іменувалася Гімназійним проспектом, то Гімназійною вулицею, а то й зовсім Проспектом. Враховуючи, що такий був у поселенні єдиний. Після остаточного встановлення радянської влади та скасування гімназій, офіційно залишилася одна назва - Проспект. Але як довго протрималася наполовину ця старорежимна назва? На звороті фотографічної картки двох молодих людей, датованої 6 лютого 1927 року, у лівому кутку можна побачити штамп "Фотография Константиновского. Проспект". Паралельно цю інформацію підтверджує запис № 46 статистичної картки про смерть, видану Кам'янським РАГСом 21 лютого 1928 року на ім'я Суської Валентини Володимирівни, яка проживала в Кам'янському за адресою Проспект № 8. У 1930 році студенти та викладачі п'ятого випуску вечірнього робочого індустріального інституту знялися у товариській фотографії "Друг дітей", про місцезнаходження якої позначалося як Кам'янське, Проспект №3.
Наприкінці 20-х років район Нові плани перебрався через Проспект і розширився у бік станції Тритузна. Студент Кам'янського робочого технікуму Володимир Діордієв, заповнюючи в 1930 році анкету навчального закладу, залишив наступний запис про своє місце проживання: "Місто Кам'янське, Нові плани, Головна Селищна вулиця, будинок №2, квартира 2". В анкеті цього ж дня він пише, що проживає в Новій колонії. Тобто Нові плани, які у нас зараз часто називають Комсомольським парком, носив назву Нова колонія. Але назва Нові плани вживалося в офіційному діловодстві і 1938 року. Так ордер на обшук та арешт Олександра Бухмана, який проживає за адресою місто Дніпродзержинськ, Нові плани, Перший селищний провулок, будинок № 5, квартира 1 було підписано начальником міськвідділу НКВС Дороганом 17 квітня 1938 року.
Епопея з перейменуванням вулиць тривала й надалі. У плані розміщення торгової мережі з продажу безалкогольних напоїв і пива, складеного фахівцями міськкому партії в 1936 році, значилися Сталінська вулиця і вулиця Сталіна. З цього плану випливає, що Сталінська вулиця знаходилася на розі Базарного узвозу. І там торгували пивом. На вулиці Сталіна біля заводських воріт №1 вирішили встановити новий лоток із продажу вод та морозива. Відповідальний завод Дзержинського. Організації "Нова Баварія"" доручено на вулиці Сталіна біля будинку № 1 побудувати лоток з продажу пива. "Главмолоко" зобов'язали на тій же вулиці Сталіна пристосувати старий лоток для продажу морозива, кефіру та молока. У вищезгаданому економічно-адресному довіднику на 1934 рік згадувалася промислово-кооперативна артіль "Лагодник" при Дніпропетровському "Облшкурпромсоюзі". Шановна шкурницька організація спеціалізувалася на виготовленні та ремонті індивідуального взуття та мала поштову адресу місто Запоріжжя-Кам'янське, вулиця Сталіна № 2. Це означає, що вулиця Сталіна існувала у Кам'янському вже 1933 року. Причому це не Соцмістечко, оскільки там житлове будівництво почалося 1934 - 1935 року. І почалося воно з бараків. А тут прямо вже вулиця. І взагалі вулиць, що носять ім'я вождя всіх народів у Кам'янському-Дніпродзержинську, було кілька. Власне, в Кам'янському, Тритузному (вулиця Сталінська) і в Соцмістечку. Для уточнення розташування вулиці Сталіна може послужити така інформація. Вулиця Сталіна Паралельний провулок 3/1. Тут у 1937 році проживав Генріх Березовський, заарештований органами НКВС і цей запис із його підслідної справи. А на вулиці Стасова, колишній Третій дачній від Палацу металургів, спланували побудувати новий лоток з продажу вод. До речі, ця вулиця в різних джерелах називається по-різному: вулиця Стасової та вулиця Стасова. Наприклад, у газеті "Дзержинець" від 17 листопада 1936 року є фотографія, а під нею напис: "НА ФОТО: новозбудована школа № 18, що на вулиці Стасової, зліва ріг Палацу культури імені Косіора". Нам вона відоміша як школа № 17, а Палац культури імені Косіора, як Палац металургів.
Вулиця Губи. У статистичній картці про смерть № 1397 від 7 жовтня 1934 року є запис. "Губа Олексій Кузьмов. Постійно проживав на Верхній колонії. Помер 06.10.1934 року. Вік 38 років. Українець. Одружений. Начальник проектного відділу ДДЗ. Помер удома". Таким чином, після смерті заступника Кам'янської ЧК, яким був Губа в 20-ті роки, цей район Верхньої колонії отримав його ім'я. Точна дата події невідома. Але 10 серпня 1936 року під час арешту референта директора ДДЗ Михайла Станкевича було запротоколовано адресу його проживання, вулиця Губи. 9/12.
Загалом топонімічне перетворення завершилося перейменуванням міста Кам'янське на Дніпродзержинськ. Під час підготовки матеріалу я знайшов кілька цікавих фактів. Наприклад, була така адреса – Цегляний провулок, землянка № 165. У ній ще 1940 року проживав якийсь Григорій Гавриш, людина без певних занять. Був заарештований НКВС. Або вулиця Шоста дачна. Де вона знаходилася, невідомо (за підказкою Любові Олексіївської, це нинішня вулиця Братська. – прим. автора). Або ось. У 1920 році серед місць поховання в нашому місті були такі цвинтарі: Сільський, Новосільський, Парафіяльний, Яськова гора, Кисла гора. Мені цікаво, де вони були”.
23.07.2015.
Текст: Віктор КУЛЕНКО.
Понад 150 учасників з Дніпропетровської області та команда гостей з Запоріжжя зустрілися на бойовому килимі 4 грудня у на відкритому турнірі з кіокушин карате-до "Кубок Дніпра".
Збірна команда Кам`янського спортивного клубу кіокушин-кан карате-до "Бусін-кан" показала гідний виступ. На рахунку вихованців тренерів Романа Кашири, Олександра Куцевола, Богдана Корха 24 призових місця.
ПРИЗЕРИ КЛУБУ "БУСІН-КАН"
ПЕРШЕ МІСЦЕ
Цингаль Андрій
Никифоріва Поліна
Філіп’єва Софія
Школьна Ольга
Ляшенко Владислава
Кучеренко Ілона
ДРУГЕ МІСЦЕ
Кучук Данило
Жигульов Максим
Колтовський Максим
Шакіров Руслан
Бакутяк Олександра
Густенко Яна
Криворот Софія
Сай Віра
Версаль Ілона
ТРЕТЄ МІСЦЕ
Тутенко Іван
Драгущак Матвій
Шопа Марк
Музика Михайло
Асатрян Назар
Асатрян Денис
Лелека Олександр
Крикунова Анжела
Гонцовська Юлія
У Івано-Франківську з 30 листопада по 4 грудня пройшли відразу п'ять Чемпіонатів України з тхеквондо ВТФ (кадети, юніори, молодь, дорослі і пумсе), в яких прийняли участь 500 бійців із 15 регіонів країни.
Збірна команда Кам`янської федерації (голова Олександр Кірпа) показала хороші результати. В активі спортсменів, які представляли ДЮСШ № 1 (тр. Катерина Бірковська, Вячеслав Сторчак, Андрій Стовбан), № 3 (Юрій Пальок, Ярослав Пальок) і № 4 (тр. Олександр Кірпа, Кирило Ковдря, Аліна Крістєва, Владлен Лобанов, Роман Курись) 21 нагорода.
ПЕРШЕ МІСЦЕ
до 45 кг - Шульженко Архип (тр. О.Кірпа, К.Ковдря, А.Крістєва) - керугі (кадети)
+65 кг - Брильов Назар (тр. О.Кірпа, К.Ковдря, А.Крістєва) - керугі (кадети)
33 кг - Бойко Богдан (тр. В.Лобанов) - керугі (кадети)
Курись Софія (тр. Р.Курись) - пумсе (особисті виступи)
ДРУГЕ МІСЦЕ
до 68 кг - Кучерява Поліна (тр. В.Лобанов) - керугі (юніори)
Хрієнко Анастасія (тр. В.Лобанов) пумсе-команда (дорослі)
Товстопят Єлизавета (тр. В.Лобанов) - пумсе (дорослі)
Приходько Дарина (тр. В.Лобанов) - пумсе (юніори)
Лантух Євген/Кузів Лілія (тр. Р.Курись) - пумсе (пари)
Курись Софія/Товстопят Єлизавета/Хрієнко Анастасія (тр. Р.Курись) - пумсе (команди)
Кузів Лілія/Міщенко Єлизавета/Приходько Дарина (тр. Р.Курись) - пумсе (команди)
ТРЕТЄ МІСЦЕ
78 кг - Горобець Кирило (тр. К.Бірковська, В.Сторчак, А.Стовбан) - керугі (юніори)
53 кг - Хрієнко Анастасія (тр. К.Бірковська, В.Сторчак, А.Стовбан) - керугі (молодь)
58 кг - Бірковський Олег (тр. К.Бірковська, В.Сторчак, А.Стовбан) - керугі (молодь)
80 кг - Горобець Кирило (тр. К.Бірковська, В.Сторчак, А.Стовбан) - керугі (молодь)
Лантух Євген (тр. Р.Курись) - пумсе (особисті виступи)
Невідомих Микита (тр. Р.Курись) - пумсе (особисті виступи)
Кузів Лілія (тр. Р.Курись) - пумсе (особисті виступи)
Невідомих Микита/Міщенко Єлизавета (тр. Р.Курись) - пумсе (пари)
Бабич Олександр/Лісовець Микита/Лантух Євген (тр. Р.Курись) - пумсе (команди)
Бойчун Аліна/Гаврилова Дарина/Шклярук Олена (тр. Р.Курись) - пумсе (команди)
Текст Віктора КУЛЕНКА.
Фотоальбом https://www.facebook.com/photo/?fbid=165173246207213&set=a.165173679540503
Біла Церква приймала чемпіонат України з велокросу.
На велотрасі з 3 по 5 грудня змагалися 145 спортсменів з Білої Церкви, Донецька, Житомира, Знам‘янки, Черкас та інших міст країни. Кам`янське представляли три велогонщики ДЮСШ № 4. В активі вихованців тренера Сергія Федоренка чотири нагороди, які розігрувалися в гонках на час. Дві з них завоював Андрій Головченко. Юнак став другим в індивідуальній гонці і посів третє місце в парній. Катерина Танцура стала бронзовою призеркою в індивідуалці. За крок до призової трійки в парах зупинилася Ангеліна Кузнецова.
Вихованець Кам`янської ДЮСШ № 1 Ігор ТРУНОВ (перший тренер Григорій КОЛОМОЄЦЬ) разом з байдарочниками Олегом КУХАРИКОМ, Дмитром ДАНИЛЕНКОМ, Іваном СЕМИКІНИМ, а також каноїсткою Людмилою ЛУЗАН посіли перші місця в світовому рейтингу 2022 року. Рейтинги в окремих видах опублікував сайт Міжнародної федерації каное. Про це повідомляє https://ukraine-canoe.org/novyny/mizhnarodni/ukrajinski-bajdarochniki-i-lyudmila-luzan-znovu-viznani-najkrashchimi-u-sviti.html?fbclid=IwAR2GXIxsRIRzm3V46hri5YefitNsZntYJ2OvIz8eXBlAWBYuh7-umT30LZk
ПЕРШІ В СВІТОВОМУ РЕЙТИНГУ
Українські байдарочники вчотирьох окупували першу сходинку світового рейтингу в категорії «байдарка-четвірка, 500 м», набравши за підсумком етапі Кубку світу в Рачіце і Познані, а також чемпіонату світу 272 очки, Людмила стала першою в рейтингу в «С1-1000» (200).
Нагадаємо, що Олег КУХАРИК (Полтавська, СК «Гірник», тренер – Олександр СІМОНОВ), Дмитро ДАНИЛЕНКО (Вінницька, тренери – Світлана СЕРГУН, Володимир ДЖИГА), Ігор ТРУНОВ (Полтавська, тренери – Володимир БОЙКО, Григорій КОЛОМОЄЦЬ) і Іван СЕМИКІН (Київська, тренер – Олексій СЕМИКІН) в цьому році завоювали повний комплект медалей, ставши бронзовими призерами чемпіонату світу, вигравши етап Кубку світу в Познані і завоювавши срібло на етапі Кубку світу в Познані (старший тренер збірної - Олександр СІМОНОВ). А Людмила ЛУЗАН (Полтавська, СК «Гірник», тренер – Микола МАЦАПУРА) на дистанції 1000 м перемогла в двох фіналах, які проводилися в цьому році – в Рачіце і Галіфаксі. Нагадаємо, що вона завоювала більше всіх медалей серед українських веслувальників - 8 (5-3-0), ставши дворазовою чемпіонкою світу, чемпіонкою Європи, а також завоювала 2 золоті медалі на етапі Кубку світу в Рачіце.
ПРИЗЕРИ
Також на своєрідний п’єдестал в світових рейтингах потрапили: на 2-му місці - байдарочниці Людмила КУКЛІНОВСЬКА і Анастасія ГОРЛОВА в «двійці, 200 м», які завоювали срібло в Познані і стали 6-ми на чемпіонаті світу (150 очок), на 3-му – каноїсти Юрій ВАНДЮК, Андрій РИБАЧОК, Віталій ВЕРГЕЛЕС в «четвірці, 500 м», Людмила ЛУЗАН («одиночка, 500 м»).
ОЛІМПІЙСЬКИЙ ТОП-10
В топ-10 в олімпійських видах увійшли: каноїсти Павло АЛТУХОВ в С1-1000 (4-е місце, 170 очок), Віталій ВЕРГЕЛЕС і Андрій РИБАЧОК в «С2-500» (7-е місце, 183), а також Олег КУХАРИК з Ігорем ТРУНОВИМ в «К2-500» (9-е місце, 160).
https://www.youtube.com/@canoeofukraine/featured
Влад ЄФІМОВ, проєкт "Веслування України"
Перший зимовий турнір вихідного дня кам`янські шахісти провели 3 грудня.
Цього разу бротьбу за першість вели всього шість гравців. Після двоколового турніру перше місце посів Михайло Резвов (на фото стоїть). В активі 73-річного шахіста 42 очка. Потрібно нагадати, що Михайло Георгійович був п`ятризовим чемпіоном (1965, 1976, 1978, 1979, 1981 роки) міста Жданов (нині Маріуполь). А в 1990 році він разом з Миколою Грицаном поділив чемпіонські лаври вже в Дніпродзержинську (Кам`янське). А ще цікавий факт. Михайло Резвов в нинішньому році приймав участь в семи турнірах вихідного дня, і в шести ставав переможцем (а одного разу - другим).
В суботньому турнірі призерами також стали Геннадій Максимів і Віктор Данік.
1 - Резвов Михайло (42)
2 - Максимів Геннадій (37)
3 - Данік Віктор (19)
4 - Козорог Андрій (17)
5 - Давидчик Олександр (7)
6 - Налісний Василь (6)
Текст Віктора КУЛЕНКА.
Фото Євгена Цуканова.
