У Франції, 25-26 березня проводився турнір з фігурного катання на роликових ковзанах ONLINE OPEN DE FRANCE, в якому представниця Кам'янської Академії роликового спорту стала призеркою.
В категорії 2 дивізіон, Novice "A", срібну медаль отримала Маргарита Тарадайко, вихованка тренерського штабу під керівництвом Тамари Цимбал.
В Руані, 25 березня відбулися фінальні поєдинки чемпіонату французького регіону Нормандія з боксу, в якому змагалися близько ста майстрів шкіряної рукавички. Чемпіонський титул у ваговій категорії 72 кг здобув кам`янчанин Єгор Доломанжи.
На шляху до головного поєдинку, 12 березня одинадцятикласник Кам`янського лицею № 9 переміг Матео Дуасбен. А минулої суботи, в трьохраундовому бою наш земляк був сильнішим, і виграв у 17-річного Лоренцо Нямдіт із Руана. Єгор в першому раунді послав суперника в нокдаун. За рішенням суддівської колегії Доломанжи отримав не тільки перемогу, а й чемпіонський титул.
В планах юнака, відібратися на чемпіонат Франції.
Довідка
У квітні виповниться п`ять років, як Єгор Доломанжи займається боксом. Його першими тренерами являються Андрій Валерійович Шешурєв, Сергій Олександрович Домашевський і Євген Юрійович Січовий (клуб "Ринг"). Зараз юнак тренується у французькому клубі "Don't Panik Team" (Гавр).
Потрібно нагадати, що в грудні минулого року, Єгор Доломанжи дебютував на міжнародній арені. В рамках поєдинку професійних боксерів за міжнародний пояс WBC FRANCOPHONE пройшли виставкові бої. В одному з ни[, наш земляк переміг представника Вірменії Артака Бахрамоняна.
Текст Віктора КУЛЕНКА.
Скульптор по дереву В'ячеслав Почечуєв 1973 року отримав премію та довідку: "Гроші видано за винахід машини часу"
Машину часу, яка, власне, і винна у всій привабливій плутанині фільму "Іван Васильович змінює професію", придумав і сконструював скульптор В'ячеслав Почечуєв. У той час він працював художником-скульптором в "Руслані і Людмилі", і чутка про нього йшла по "Мосфільму" як про майстра на всі руки: і ліс казковий створить, і палац Чорномора.
Зйомки добігали кінця, а в той же час Леонід Гайдай ніяк не міг зрушити з місця свого "Івана Васильовича". Цілих півроку справжнє конструкторське бюро чаклувало над створенням для фільму "машини часу" і розродилося проектом чи не справжнього космічного корабля. Головний герой картини - одинак-винахідник Шурик - навіть у найсміливіших своїх мріях не зміг би наблизитися до такої технічної досконалості. Потрібно було принципово нове рішення.
Гайдаю доповіли: "Є такий Почечуєв". Переговори точилися на рівних. Гайдай був на мілині через дефіцит часу, Почечуєв – через дефіцит грошей. І вже через два дні перед зневіреним режисером ліг новий проект.
...В'ячеслав приніс великий лист ватману, на якому вугіллям тремтячою лівою (права, як на зло, відмовила!) було зображено НІЩО: трубки, колби, кульки, пружини, змійки. І — дроти! Суцільна абстракція і небачене нахабство. Гайдай у непритомність не впав, бо сидів на стільці... Знімальна група оніміла, на очах актриси Селезньової з'явилися сльози: зйомки явно зривалися... Але Почечуєв був промовистий, артистичний і переконливий (йому треба було годувати сім'ю). І Гайдай здався, іншого "винахідника" шукати не став.
У найкоротший термін, усіма правдами та неправдами, але машина була зібрана. Як тільки вона запрацювала, з першого запуску, відразу закохала всю знімальну групу. Фільм було врятовано! В результаті сам скульптор отримав премію від "Мосфільму" сорок рублів та довідку з бухгалтерії: "Гроші видано за винахід машини часу" - (без усяких лапок).
27 березня своє професійне свято відзначають усі працівники театру, а разом з ними мільйони небайдужих глядачів. Його встановлено у 1961 році рішенням IX конгресу Міжнародного інституту театру при ЮНЕСКО.
Недалеко від цієї дати, а саме 31 березня, окрім свого професійного свята відзначає і свій 25-літній ювілей наша землячка — аулянка Ангеліна Кизь. Нині вона артистка-вокалістка Дніпропетровського національного академічного українського музично-драматичного театру імені Тараса Григоровича Шевченка. Про це пише журналістка “Нових рубежів” Олена МУШИК https://novi-rubezhi.com.ua/kultura/aulivskyj-solovejko/?fbclid=IwAR2a0y3PaFzP4PalU9mrpr2_iC5RV1mz1ZUzk-07LjkwZkMHnLpp5ISebzA
Народилася та виросла Ангеліна у звичайній сільській родині. Її мама майже все життя протрудилася на «швидкій» у Кам’янському. Тато — бригадиром насосної станції на водоканалі в Аулах. Часто з Ангеліною нянчилася її старша сестра Рімма (нині Рімма Овчініна завідує Аулівською селищною бібліотекою), в сім’ї було двоє дівчаток.
У три роки Ангелінка пішла до дитячого садочка “Ромашка” в Аулах. І вже в такому юному віці привернула до себе увагу. «Пісня про Мамонтеня» у її виконанні відразу зацікавила музичного керівника дитсадка Тетяну Миколаївну Мартиненко. І вже жодне свято в садочку не обходилося без Ангелінки. Окрім дзвінкого мелодійного голосу дівча привертало увагу і неповторними артистичними костюмами. Їх шили мама та бабуся.
Згодом і мама звернула увагу на талант доньки і почала його розвивати. Спочатку Ангелінка у 6 років пішла у музичну школу (Аулівський філіал) до викладача Світлани Олексіївни Бондаренко. Паралельно мама водила доньку до репетитора з фортепіано Валентини Федорівни Беляк. Неабияку роль у вокалі для талановитої дівчинки відігравала ще одна репетитор з вокалу — Галина Миколаївна Супрун-Бурхович. Вона була музичним керівником у одному з дитячих садочків у м.Кам’янське.
З мамою та старшою сестрою
Ангеліна навчалася в Аулівській школі. Свою першу вчительку, яка нині є директором закладу — Аллу Григорівну Циганок — пам’ятає дуже добре. Бо і вона запримітила у дівчинці талант. І влучно сказала: “У житті тобі з твоїм талантом буде не легко…”. У чомусь вона була права. Коли однолітки безтурботно ганяли з м’ячем чи просто гралися в ляльки, Ангеліна розучувала гами і вчилася музичній грамоті. Вона постійно виборювала призові місця у різного роду музичних і творчих конкурсах. Приміром, на “Криничанському зорепаді” та ін.
Ще коли дівчинка навчалася у 7 класі, паралельно вступила до Кам’янського музичного коледжу. У школі більшість однолітків її не розуміли, заздрили. Серед вчителів її добре розуміла і завжди підтримувала педагог-організатор Любов Кирилівна Матюхіна.
У 2017 році Ангеліна Кизь закінчила Кам’янський музичний коледж з відзнакою. За спеціальністю «Музичне мистецтво» і професійною кваліфікацією «Викладач початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів, артист хору, ансамблю».
Після коледжу юнка вступила до консерваторії імені Глінки. Заклад для талановитої донечки обрала мама. Ангеліна була в числі перших за кількістю балів — тож навчалася на бюджеті. Навчання давалося їй легко, мабуть, через те, що дівчина з великою охотою освоювала і теоретичний, і практичний курс. А найбільшою нагородою було, коли на державні іспити приїхала мама. Ангеліна відчувала її присутність і викладалась на повну. Це було 9 червня. А 17 липня мами не стало…
Тоді дівчині здалося, що ніби земля пішла із-під ніг. Вона нічого не відчувала, нікого не бачила. Хотілося, як в дитинстві згорнутися клубочком і пригорнутися до мами. Відчути тепло її ніжних рук. І тихий шепіт: «Спи, моя дитинко»… Цьогорік не стало і бабусі.
Ангеліна часто і сама дивується, як не зламалася, як пережила горе. Можливо, сили вистояти черпала у справі, якій віддавалась сповна. Адже після закінчення консерваторії, паралельно працюючи в театрі, ще й вступила вчитись у магістратуру. Яку, до речі, цьогорік успішно закінчує. Ангеліну рятувала й татова віра у її здібності і талант. Нині він — її опора, а вона — його гордість.
Тато Ангеліни Кизь
Першою театральною роллю нашої землячки була Наталка-Полтавка у одноіменній опері шість років тому. Костюм для неї пошила тоді ще жива мама.
Нині Ангеліна Кизь живе театром, ролями, творчістю. Часто спілкується з сестрою, племінничками. Вони ж для неї рідні. Для середньої і найменшенької Ангеліна ще й хрещена мама. Аби побалувати дітвору і побачитися, їх відома тітонька частенько запрошує дівчаток в театр на прем’єри. Щоб малеча відчувала потяг до прекрасного ще з дитинства.
Ангеліна Кизь у ролі Сільви
Зустрічає на своїх прем’єрах Ангеліна Кизь і земляків-аулян. Вони пишаються знайомством з талановитою знаменитістю. І як в дитинстві знову називають її «Наш аулівський Соловейко». Так назвали її після того, як ще юна Ангелінка виконала пісню всесвітньо відомої «найпрекраснішої і найчарівнішої Батерфляй» — Соломії Крушельницької.
І в нинішніх умовах війни, коли, здавалось би, не до мистецтва, Ангеліна Кизь робить свою справу з відданістю і любов’ю. Минулого року вона їздила по госпіталях, даючи концерти для наших воїнів. Усе заради такої очікуваної усім українським народом Перемоги!
В Луцьку з 23 по 26 березня відбулися Чемпіонати України серед молодших юнаків, юнаків, юніорів у розділі "керугі" та фінал V літньої Всеукраїнської Гімназіади у розділах "керугі" та "пумсе".
Вихованці тренерів О.Кірпи, А.Крістєвої, К.Ковдрі, В.Лобанова, Р.Курися із Кам'янської ДЮСШ № 4 завоювали десять нагород (2+6+2). На рахунку представників ДЮСШ № 1 (тренери А.Стовбан, В.Сточак, С.Остапенко) - золота і три бронзові медалі. Ще одне "золото" у Артура Кучера, вихованця Ю.Палька із ДЮСШ № 3.
ПРИЗЕРИ-КАМ`ЯНЧАНИ
ПЕРШЕ МІСЦЕ
41 кг - Кучер Артур (тр. Ю.Пальок)
68 ru - Кучерява Поліна (тр. А.Стовбан, В.Сторчак, С.Остапенко)
Лантух Євген/Невєдомих Микита - пумсе команда (тр. Р.Курись)
Міщенко Єлизавета/Кузів Лілія - пумсе команда (тр. Р.Курись)
ДРУГЕ МІСЦЕ
30 кг - Сумська Милана (тр. В.Лобанов)
33 кг - Бойко Богдан - Гімназіада (тр. В.Лобанов)
49 кг - Шульженко Архип - Гімназіада(тр. О.Кірпа/К.Ковдря/А.Крістєва)
+65 кг - Брильов Назар - Гімназіада (тр. О.Кірпа/К.Ковдря/А.Крістєва)
Сумський Марко, Бойко Богдан - Гімназіада, пумсе команда (тр. В.Лобанов)
Циба Микита - пумсе (тр. Р.Курись)
ТРЕТЄ МІСЦЕ
30 кг - Дзюбенко Дмитро (ДЮСШ № 1)
37 кг - Бойко Денис - Гімназіада (ДЮСШ № 1)
44 кг - Мельник Артем (тр. О.Кірпа/К.Ковдря/А.Крістєва)
59 кг - Баглай Катерина (ДЮСШ № 1)
Кузів Лілія/Невєдомих Микита - пумсе пара (тр. Р.Курись)
Третій тур Чемпіонату України в індивідуальній велогонці з велокросу, що проходив в Черкасах 25-26 березня, завершився естафетою. Для старших велогонщиків вона пройшла в рамках Кубку України, для молодших - у Всеукраїнських змаганнях.
Другого дня, вихованці тренера Сергія Федоренка із Камянської ДЮСШ № 4, посіли чотири призові місця. В Кубку України срібною призеркою стала Аделіна Снітько. Більше медалей дісталося нашим землякам у Всеукраїнських змаганнях. Перше місце у командній естафеті серед дівчат посіла Ангеліна Кузнецова. Таїсія Халюкова стала бронзовою призеркою серед молодших дівчат. "Срібло" серед юнаків виборов Андрій Захарченко.
В загальному заліку по суммі трьох турів Чемпіонату України серед дівчат, друге місце посіла Ангеліна Кузнєцова. П`яту позицію зайняли: Аделіна Снітько серед юніорок, Андрій Захарченко серед юнаків.
Текст Віктора КУЛЕНКА.
Фотоальбом https://www.facebook.com/photo?fbid=6288781204505555&set=pcb.1314651279117505
Троє кам’янчан взяли участь у змаганнях з класичної, швидкої та блискавичної ігор молодіжного (до 27 років) чемпіонату Європи з міжнародних шашок, які завершилися 26 березня у польському місті Юлінек. За підсумками семиденних шашкових баталій нашим спортсменам вдалося вибороти дві золоті та одну бронзову нагороди.
Слідом за турніром з "класики", яку завдяки кращим додатковим показникам серед квартету лідерів виграв 16-річний майстер спорту Андрій Блоха (ДЮСШ № 2, тренер – І.Губарєв), було проведено ще два євротурніри.
24 березня відбувся чемпіонат з блискавичної гри (бліц). У змішаному турнірі грали і юнаки, і дівчата. За підсумками дев`яти турів шестигодинної боротьби ще одній вихованці шашкової школи Кам’янського, майстру спорту Вірі Попрузі (тр. А.Панченко), яка зараз захищає кольори ДЮСШ № 9 міста Дніпро, вдалося вибороти золоту нагороду серед дівчат. Слід зазначити, що цією перемогою студентка двох вишів – ДДТУ та ХНУРЕ – підтвердила свій минулорічний чемпіонський статус. Нагадаємо, що у минулому році Віра також становилася чемпіонкою Європи у бліці.
Завершилися молодіжні шашкові європерегони змаганнями з швидким контролем часу (рапід). І в цьому турнірі Кам’янське не залишилося без медалі. Протягом дня 17 юнаків та дівчат з восьми країн виборювали звання кращого спортсмена Європи. Ліпшого результату серед кам’янчан знов вдалося досягнути Андрію Блосі, який у восьми турах набрав 10 очок. І знов на його користь були кращі додаткові показники в боротьбі за 3-5 місця. І знов нашому талановитому гравцеві посміхнулася шашкова вдача, він фінішував третім.
Могла бути в активі України ще одна медаль від кам’янчанина. 13-річний юний кандидат у майстри спорту Іван Суров (ДЮСШ № 3, тренер – А.Губарєва) відчайдушно боровся в усіх трьох турнірах. Кращими виявилися результати в змаганнях з класичним та блискавичним контролями часу. За підсумками основного турніру у «класику», Іван разом із трьома іншими спортсменами поділив 1-4 місця. Але, нажаль, нашому спортсмену не підкорилася тай-брейкова боротьба за 2-3 місця. Він фінішував четвертим. У бліці ж перемога в останньому турі над майстром ФМЖД допомогла І.Сурову не тільки посісти високу 8-му позицію з 19-ти учасників, але й вибити одну із конкуренток Віри Попруги в чемпіонській боротьбі за «золото» Євро серед дівчат.
Всього ж українська молодь, що була представлена сімома гравцями з Дніпра, Запоріжжя та Кам’янського, виборола 8 нагород різного ґатунку з 18 можливих. І це – величезний успіх!
Боксер суперважкої ваги Олександр Захожий (18-0, 14 KO) здобув ефектну перемогу над 42-річним німцем Мухаммедом Алі Дурмазом (32-34, 30 КО). Зустріч у німецькому Гамбурзі завершилася достроково. Про це повідомляє https://news.obozrevatel.com/ukr/sport/box/neperemozhnij-ukrainskij-supervagovik-vigrav-bij-nokautom-u-nimechchini-video.htm
Розв'язка настала у 3-й трихвилинці. Уродженець Дніпродзержинська (нині Кам`янське) Олександр Захожий збільшив кількість ударів, але особливо не вкладав у них сили, намагаючись діяти комбінаційно. Одна із таких "плюх" по корпусу стала для німця фатальною. Лівий хук по печінці просто вирубав Дурмаза.
У січні цього року Олександр Захожий продовжив свою переможну серію, впевнено вигравши бій на вечорі боксу Facher Sport Management у Німеччині. Поєдинок із Павлом Соуром (14-7, 9 КО) у Карлсруе завершився достроково.
