Активізувати фізкультурну роботу
 
Нинішній рік фізкультурники нашої країни називають роком Спартакіади народів СРСР і 16-х олімпійських ігор.
 
Фізичній культурі і спорту в нашій країні приділяється велика увага. Невпинно зростають нові спортивні споруди, множаться ряди фізкульурників, поліпшуються їх спортивні результати. Готуючись до Спартакіади народів СРСР, громадськість багатьох міст будує нові спортивні споруди. У Москві споруджується величезний стадіон в Лужниках, в Ленінграді - велотрек і зимовий басейн для плавання, в Південносахалінську - найбільший у світі трамплін. І в нашому місті стали до ладу новий прекрасний стадіон "Перемога", гімнастичний зал в Палаці культури імені Горького. За ініціативою комсомольців азотно-тукового заводу молодь Баглійського району у вільний від роботи час власними силами спорудила спортивний майданчик з басейном для плавання та ігровими площадками.
 
Дуже пркро, що тільки на заводі імені Дзержинського задовольняються нинішнім станом фізкультурної роботи, не дбають про нові спортивні споруди. А проведена минулого літа заводська профспілкова спартакіада показала невтішний стан фізкультурно-масової роботи: обмежену кількість спортсменів, низький рівень їх спортивної підготовки.
 
Стримує справжню масовість фізкультурної роботи на заводі відсутність потрібної кількості спортивних баз. Правда, у добровільному спортивному товаристві "Металург" є стадіон, обнесений високим металевим парканом. Певно, це зроблено для того, щоб ніхто не міг бачити, що там робиться. Не приваблюють молодь заводу місця для занять фізкультурнинків. Штангісти туляться між двома колонами в тісному кутку спортивного залу, борці займаються в методичному кабінеті, легкоатлети ковтають пилюку на земляній біговій доріжці, веслярі і парусники не використовують повністю відкриту воду, бо весноє і восени їм ніде переодягнутись, обсушитись, відпочити, а взимку через відсутність примітивного гребного басейну вони взагалі не займаються.
 
З 1951 року жоден новий спортивний об`єкт для металургів заводу імені Дзержинського не став до ладу. Кожного року точаться розмови про потребу мати свій спортивний майданчик, що відповідав би сьогоднішнім вимогам, гребний клуб, басейн для веслярів і плавців, ще один спортивний зал для занять борців, боксерів, штангістів. Та господарники заводу, профспілкова і комсомольська організації залишаються байдужими до вимог фізкультурників-металургів.
 
Особливо дивує невтручання в фізкультурні справи заводського комітетк ЛКСМУ. Навіть, коли комсомольці азотно-тукового заводу проявили корисну ініціативу - почали силами громадськості будувати спортивний майданчик , цю ініціативу ніхто з комсомольців Дзержинки не підтримав. А невже комсомольці, вся молодь заводу не могли спорудити спортивні майданчики біля своїх гуртожитків або інші місця для занять фізкультурою?
 
В дні Спартакіади народів СРСР фізкультурники нашої країни рапортуватимуть народу про свої спортивні успіхи. Треба, щоб і на заводі імені Дзержинського фізкультурно-спортивну робота перестала бути забутою ділянкою, щоб фізкультурники-металурги прийшли до Спартакіади з пожвавленням роботи, з поліпшенням спортивно-технічних показників.
 
А.Ашкеназ, майстер спорту.
 
"Дзержинець" 11.01.1956.
 
 
Коли на стіл подають страви, відвідувачі їдальні № 12 говорять:
 
- Щось дуже малувато накладають.
 
5 січня робітники виявили, що в їдальні обважують відвідувачів. За калькуляцією значилося, що в порції рагу мало бути 75 грам м`яса, а фактично його було 45 грамів.
 
Склали акт. Завідуючий їдальні т.Удовенко сказав: 
 
- Підписувати не буду. Хай ставить своє прізвище завідуючий виробництвом т.Фурс, він винен.
 
- Дайте книгу скарг, - попросили ми.
 
- Її немає, на перевірці, - відповіли нам. 
 
Минуло 15 хвилин. Книгу скарг таки дали. Виходить, що ніхто на перевірку її не забирав, просто т.Удовенко не хотів, щоб ми записували туди про махінації в їдальні.
 
А.Гуменний, робітник доменного цеху заводу імені Дзержинського.
 
"Дзержинець" 11.01.1955.
 
 
парфюмерні і галантерейні товари, шерстяні і шовкові тканини, швейні вироби, культтовари.
 
Для кращого обслужування трудящих в магазинахт №№ 8, 26, 22, 10, 9, 35, 4 організовано відділи по продажу в кредит робітникам, службовцям, студентам і пенсіонерам, які постійно проживають у Дніпродзержинську, промислових товарів тривалого користування.
 
В кредит можна придбати: швейні  вироби з шовкових і шерстяних тканин, шовкові тканини, радіоли і радіоприймачі вищого, першого і другого класів, магнітофони, фотоапарати, гармонії, баяни, велосипеди, моторолери, мотоцикли "М-1" та "К-58", човнові мотори "Москва", швейні машини "Тула" і "Харків", мисливські рушниці, наручні годинники, килими ручної роботи, хутра і хутряні вироби з сріблястої лисиці та соболя.
 
АДРЕСИ МАГАЗИНІВ:
 
№ 8 - пр.Пеліна, № 11, 
№ 10 - вул. Лісопильна, № 26,
№ 26 - пр. Пеліна, № 12, 
№ 9 - пр. Леніна, № 49, 
№ 4 - вул. Сировця, № 48, 
№ 35 - пр.Леніна № 49.
 
КУПУЙТЕ ТВОВАРИ В МАГАЗИНАХ МІСЬКПРОМТОРГУ
 
"Дзержинець" 10.01.1960.


В Днепродзержинской ДЮСШ № 1 проходит XV шахматный турнир "Снежная королева". Организаторами соревнований являются тренеры ДЮСШ № 3 Дмитрий Кирьянов и Дмитрий Задорожний. Сегодня были сыграны очередные три тура. По итогам шести туров лидирует средняя школа № 44 на счету которой 14 очков. На очко меньше имеют команды второго лицея и СШ № 26. В индивидуальном зачете среди мальчиков стопроцентный результат - шесть очков из шести - у Евгения Гергеля. На втором месте идет Кирилл Фиялковский, отстающий от лидера всего на пол-очка. А третью позицию делят сразу три игрока: Даниил Курысь, Михаил Богомаз и Костя Мостика. У них по 4,5 очка. У девочек на первом месте находится Александра Славская, набравшая четыре очка. На пол-очка меньше у Лизы Безуглой и Веры Попруги. 

11 января в 11:00 начнутся заключительные 7-9 туры. После их окончания будет награждение призеров в командном и индивидуальном зачетах.

В.Куленко
http://vk.com/album84493189_210017727

 

На сцену виходять жінки в красивих платтях. Присутні в залі аплодують хорошим фасонам, моделям. Чому так багато жінок виходять демонструвати одяг, і хто пошив такі красиві плаття? Рік тому на курси в гурток крою і шиття клубу цементного заводу прийшли вчитися 65 "учениць" - робітниць, інженерів, службовців, домогосподарок. Керівник гуртка Тамара Василівна Зайцева доклала багато сил, щоб навчити їх розробляти моделі легкого жіночого плаття за допомогою коефіцієнтів ширини і довжини, а також зорового способу. За рік учасниці гуртка добре оволоділи навичками крою і шиття модельного одягу. Тепер вони зможуть обшивати себе і свої сім`ї, а дехто працюватиме і в майстернях індпошиву. Два дні в клубі демонструвалися вироби гуртківців, які з інтересом проглянули кілька тисяч трудящих. Потім відбувся випускний вечір, на якому учасниці гуртка демонстрували пошиті ними модельні плаття. Хороші моделі зробили лаборантка т.Детюк, працівниці цементного заводу тт. Кальмін, Штефан, домогосподарки тт. Волощенко, Гаврилова та багато інших. На знімку: відвідувачі виставки розглядають альбом креслень по крою і шиттю. Керівник гуртка т. Зайцева дає їм пояснення. Зліва направо: робітниця доменного цеху заводу імені Дзержинського Л.Халамендек, робітниця артілі "Металопрокат" Г.Будяк, керівник гуртка Т.Зайцева, робітниця артілі "Металопрокат" Г.Ємченко, робітниця заводу імені Дзержинського К.Дмитренко.

В.Семененко.

Фото І.Василенка.

"Дзержинець" 10.01.1960.

 
 
 
Культурно проводять своє дозвілля молоді робітниці заводу імені Дзержинського, що живуть в гуртожитку по проспекту Пеліна.
 
На знімку: в години дозвілля двчата в червоному кутку гуртожитку грають в шахи. Сидять (зліва направо): Т.Білоус, М.Ткаченко та Л.Жиріна. Стоять: В.Губко, Є.Мельник та вихователь М.Меркулова.
 
Фото І.Василенка.
 
"Дзержинець" 10.01.1956.

Ряд учителів шкіл міста відзначився високими показниками у навчанні і вихованні дітей. За сумлінну роботу 106 учителів нагороджено значками "Відмінник народної освіти" і грамотами Міністерства народної освіти СРСР. Серед товаришів (всьго 77 чоловік), які одержали значки, тт. Петкевич - директор середньої школи № 1, Чернявська - директор школи № 5, Земляний - директор школи № 26, Щербина, Андрієвський - інспектори міськвідділу народної освіти, Іванов - завуч вечірньої школи робітничої молоді № 1, учителі тт. Лямець, Дороган, Іщенко, Сітенко, Боголевська та інші.

Серед нагороджених грамотами тт. Войтінський (середня школа № 1), Соколовська - піонервожата цієї ж школи, Шепитько (викладая фізкультури школи № 3), Попова, Костіна, Козік, Дмитрієва, Каневська, Стежко та інші учителі.

"Дзержинець" 10.01.1952.

 
Новий ринок вже давно здано в експлуатацію. Але на підступах до нього в різних місцях у безпорядку розташувались незграбні 10-15 лотків і закусочних. Ось лотки під вивіскою "Гастроном". Навколо бруд, розкидані ящики, кошики. Тара горою накладена вище лотків. Трохи далі дивують прохожих такі ж торгові "точки" Змішторгу. А що робиться біля закусочних? Тут антисанітарія. Їх давно вже треба закрити, щоб не порушували правил радянської торгівлі. 
 
- Чому ви не переходите на територію нового ринку? - запитують трудящі продавців.
 
- Нас туди не пускають, - чути відповідь.
 
- І не пущу, - каже директор ринку т.Глінський. - Таким незрабним лоткам там не місце.
 
Це вірно. Було вже не одне розпорядження, щоб закрити лотки і закусочні, що залишились на території колишнього ринку, але завідуючий міськторгвідділом т.Омельченко сам відмінює свої розпорядження. А давно вже пора навести порядок на підступах до території нового міського ринку.
 
С.Лоскутов.
 
"Дзержинець" 10.01.1952.