У відповідності до Указу Президії Верховної Ради СРСР "Про впорядкування справи присвоєння імен державних і громадських діячів краям, областям, районам, а також містам та іншим населеним пунктам, підприємствам, колгоспам, установам і організаціям" міськвиконком виніс рішення перейменування ряду вулиць Дніпродзержинська.

Вулицю Мікояна перейменовано у вулицю Гастелло, Шолохова - у Виборзьку, Стаханова - Семашко, Молотова - Ушакова, Бєлякова - Трипольську, Водоп'янова - Нахімова, Громова - Стасової провулок, Леваневського - 40 років Жовтня, Молокова - Залізняка, Папаніна - Богуна, 1-й пров. Папаніна - 1-й пров. Богуна, 2-й пров. Папаніна - 2-й пров. Богуна, 3-й пров. Папаніна - 3-й пров. Богуна, 4-й пров. Папаніна - 4-й пров. Богуна, 5-й пров. Папаніна - 5-й пров. Богуна, 6-й пров. Папаніна - 6-й пров. Богуна, 7-й пров. Папаніна - 7-й пров. Богуна. Вулицю Кожедуба перейменовано у вулицю Таращанську. 1-й пров. Кожедуба - 1-й Таращанський пров., 2-й пров. Кожедуба - 2-й Таращанський пров. Вулиця Байдукова - Молдавська , 1-й пров. Байдукова - 1-й Молдавський пров., 2-й пров. Байдукова - 2-й Молдавський пров., 3-й пров. Байдукова - 3-й Молдавський пров.

Виконком міської Ради депутатів трудящих зобов'язав начальника міськвідділу міліції внести зміни про найменування вулиць у домових книгах домовласників і зробити виправлення у номерних знаках на будинках.

"Дзержинець" 13.02.1957.

 
Две разных задачи решали в Южном баскетболисты местного "Химика" и днепродзержинского "ДнепрАЗОТа". Южненцы продолжат бороться за лидерство в Суперлиге отечественного баскетбола. А подопечные тренера Валерия Плеханова находятся в зоне выживания, занимая предпоследнюю строчку в турнирной таблице. 
 
Матч начался для гостей очень неудачно. Мяч упорно не попадал в корзину. и лишь в конце первой четверти "стрижи" наконец-то смогли размочить счет. Именно в это время команда "Химик" сделала задел своей  двадцать второй победе подряд.  После большого перерыва днепродзержинцы наладили игру и смогли даже выиграть третью десятиминутку. Но на больше их не хватило. Камбэк не удался. А "Химик" довел матч до победы 76:53 (21:5, 19:15, 17:20, 19:13).
 
В активе лучшего снайпера "ДнепрАЗОТа" Владимира Егорова 14 очков и 7 подборов.
 
В.Куленко
 
АНЕКДОТЫ В ТЕМУ
 
Спорт: 
 
1. Бейсбол - Кидалово 
2. Водное Поло - Мочилово 
3. Баскетбол - Попадалово
 
***
 
Приходит баскетболист на рынок и говорит:
- Взвесьте мне, пожалуйста, один килограмм этих абрикосов.
Продавец отвечает:
- Молодой человек, нагнитесь, это же тыквы.
 
 

В Кировограде сегодня, 13 февраля, начался зональный чемпионат Украины по боксу среди мастеров кожаной перчатки 2001/2002 г.р. На мажорной ноте начали свои выступления бойцы клуба "Ринг" Олег Ярина (тренер Андрей Шешурев) и Богдан Середа (тренеры Вадим Бурбыга, Олег Остапенко). "Сегодня соперник Богдана Середы из Черкасской области, отказался от боя, - рассказывает тренер Вадим Бурбыга. - А Олег Ярина выиграл свою встречу у боксера из Кировограда. Завтра ребята выступят в полуфиналах. Так-что в любом случае оба уже имеют бронзовые награды. Региональные встречи являются отбором на чемпионат Украины, который пройдет в мае. Пока не известно, где он пройдет. То ли в Житомире, то ли в Черновцах. А затем победители выступят на чемпионате Европы".

ШТРИХ

СЕРЕДА БОГДАН ЕВГЕНЬЕВИЧ

* Родился - 14.11.2000 г. в Днепродзержинске.
* Учащийся седьмого класса СШ № 35.
* Боксом занимается с 2010 г.
* Тренеры - В.Бурбыга, О.Остапенко (БК "Ринг" п.Украинка).
* Выступает в весовой категории 52 кг.
* Чемпион Украины среди юношей (2014).
* Победитель турнира Романа Песина (2014).
* Кандидат в мастера спорта (2014).
* Правша.
* Кумир – двукратный олимпийский чемпион, чемпион мира среди профессионалов Василий Ломаченко.
* Мечта - участвовать в мастер-классах В.Ломаченко, А.Усика и других известных боксеров.

ЯРИНА ОЛЕГ АНДРЕЕВИЧ

* Родился - 11.06.2002 г. в Днепродзержинске.
* Учащийся седьмого класса СШ № 31.
* Боксом занимается с 2010 г.
* Тренер - А.Шешурев (БК "Ринг").
* Выступает в весовой категории 44,5 кг.
* Чемпион области (2014).
* Правша.
* Кумир - В.Ломаченко.
* Мечта - стать чемпионом Украины.

В.Куленко

В Днепродзержинском музыкальном училище состоится благотворительный концерт "А рядом война". В нем примут участие студенты, ансамбли и оркестры училища. Во время концерта будет проводиться сбор средств в поддержку бойцов Вооруженных Сил Украины в зоне проведения АТО на Востоке Украины. Вход свободный.

ГДЕ - музыкальное училище (ул.Беседова, 58).
КОГДА - 19 февраля.
НАЧАЛО - 16:00.
ВХОД СВОБОДНЫЙ.

 

В ДНЕПРОДЗЕРЖИНСКОЙ БИБЛИОТЕКЕ ИМ.Т.ШЕВЧЕНКО ОТКРЫВАЕТСЯ КЛУБ АКТИВНОГО ОТДЫХА И ПУТЕШЕСТВИЙ

14 февраля в читальном зале Днепродзержинской библиотеки им. Т.Шевченко состоится открытие клуба активного отдыха и путешествий. "Это новый клуб, который открывается в нашем городе, - говорит директор центральной городской библиотеки Татьяна Герасюта. - Сначала пройдет организационное заседание, которое проведет Нина Юршевич. - Планируем проводит ежемесячно одно занятие теоретическое и практическое. Наша задача, привить любовь к своему городу и его окрестностей, а также научиться активно отдыхать за его пределами. Клуб еще не имеет названия".

ГДЕ - читальный зал библиотеки им.Т.Шевченко (ул. Сыровца, 14).
КОГДА - 14 февраля.
НАЧАЛО - 14:00.

 

Кожного ранку по Червоноармійській вулиці можна бачити , як окремі домогосподарки, особливо з будинку № 42, виливають на шлях різні нечистоти, висипають сміття. Працівники міліції, санепідстанції з цим миряться.
Не помічають порушників правил санітарії, порядку у місті і працівники міськкомунгоспу. Є багато фактів, коли самі міськкомунгосповці і працівники житлокомунальних відділів заводів створюють неподобства, не борються за культуру міста. Ще восени минулого року міськкомунгоспівці прокладали тротуар по спортивній вулиці. На розі цієї вулиці і проспекту Пеліна серед нового тротуару комунальники залишили великий камінь, що виходить з землі на півметра. На перший погляд це дрібниця, але скільки є таких дрібниць по вулицях нашого міста! По проспекту Пеліна біля гуртожитку № 5 тресту "Дзержинськбуд" будівельники залишили яму, а зверху неї і зараз стричить метрів з 5 завдовжки дріт. Той, хто проходе, неодмінно згадує некультурних, недбайливих працівників. Комунальникам давно треба усунути цей недоробок, що лишився саме в тому місці, де проходять люди.
Двірники, власники будинків чомусь не зрубують льод на тротуарах, не посипають тротуари піском.

Д.Ільїн, конструктор проектного відділу головної контори заводу ім.Дзержинського.
"Дзержинець" 13.02.1951.

Три дні на штучній ковзанці хімкомбінату тривали змагання хокеїстів на першість центральної ради товариства "Авангард". Звання чемпіона виборювали спортсмени Київської, Тернопільської та Дніпропетровської областей. На останній день змагань лише кияни і команда нашої області, яка складалася в основному з хокеїстів хімкомбінату, не мали жодної поразки. Вони і зустрілися між собою у фіналі.
Вже на третій хвилині зустрічі кияни відкрили рахунок, але згодом Г.Корнілов, О.Буштрюк, Ю.Жуков довели рахунок до 3:1 на користь команди нашої області. Перемігши гостей з рахунком 4:2, хокеїсти Дніпропетровської області стали чемпіонами центральної ради товариства "Авангард". Кияни посіли друге місце. Призерів змагань нагороджено дипломами і цінними подарунками.
Команда-переможниця виступала в такому складі: В.Любавін, Ю.Фросін, А.Саварнюк (капітан команди), В.Пихенко, В.Ніколаєв, Г.Корнілов, О.Бринських, О.Буштрюк, Ю.Жуков, В.Глядченко, А.Михалєв, С.Михалєв, В.Табунщиков, В.Сафронов, Г.Байдак та Г.Берлатий.

В.Олефіренко, суддя змагань.
На знімку: команда хокеїстів Дніпропетровської області - чемпіон центральної ради товариства "Авангард" 1970 р.
Фото А.Барандіна.
"Дзержинець" 13.02.1970.

 

Київська кіностудія художніх фільмів О.П.Довженка випустила нову картину "Іванна". Поставлена вона за сценарієм відомого львівського письменника лауреата Сталінської премії В.Бєляєва.
В основу фільму покладено фактичний матеріал - розповідь про один з багатьох злочинів католицької церкви, вірного прислужника папського престолу, запеклого буржуазного націоналіста митрополита Андрія Шептицького.
Цей фільм знімав наш земляк - кінооператор Олексій Прокопенко, відомий глядачам на зйомках кінофільму "Надзвичайна пригода".
З понеділка кінофільм "Іванна" демонструватиметься в кінотеатрі "Родина" та Палаці культури металургів.

"Дзержинець" 13.02.1960.

http://www.youtube.com/watch?v=sQyT-lxAYck

 

Стовпи сірої землі від вибухів снарядів виростають перед червоними кінотниками.
Микола Руднєв ледь похитнувся в сідлі. У вихорі бою цього ніхто не помітив. Проте вірний товариш, червоногвардієць Естрін хотів підтримати пораненого Миколу. Але той відвів руку.
- Передайте Ворошилову, що наказ виконано. Прорив... ліквідовано...
І блідими губами ледь чутно додав:
- Йосипе, знайди сина... І потурбуйся про його долю...
Відцвіли блискавицями ночі громадянської війни. З вулиці Уманського, 34, що в Києві на Чокалівському масиві, в дитячі будинки країни розходилися листи. І в кожному з них - питання: чи нема серед вихованців Костянтина Руднєва? і підпис - Йосип Естрін.
А доля Костика була не по-дитячому гіркою.
Матір він майже не пам'ятав. Єдине, про що, згадуючи, розповідав товаришам по дитбудинку, це - жовтий портфель білого генерала, з якого мати пошила йому чоботи. В той час усі йшли на фронт. Пішла й вона, віддавши сина в надійні руки другої матері - Марії Іллінічни Ульянової, яка в той час завідувала дитячою трудовою колонією при Реввійськраді 12-ї армії. Жовті чоботи були останнім подарунком Костикової матері. Вона загинула від білогвардійської кулі...
І ось він стоїть і говорить: - Йосип Естрін знайшов мене.
У Києві Костянтин Руднєв закінчив сім класів і школу ФЗН, трудився на заводі "Київська кузня". По путівці комсомолу працював токарем у Каневській МТС, а потім на заводі імені Дзержинського в Дніпродзержинську.
З 1935 по 1941 рік він - токар кіровоградського заводу "Червона зірка".
Коли фашисти підійшли до моста, членові цехового комітету комсомолу Костянтину Руднєву було доручено висадити в повітря завод, щоб його устаткування не потрапило до рук загарбників. Завдання було виконано, але виїхати з окупованої території не пощастило. Проте молодий патріот і його товариші обрали вірний шлях, який привів їх до партизанського загону. Народні месники, що залишились живими, пам'ятають, як безстрашний син Микола Руднєв виконував будь-які завдання командування.
Після визволення міста Руднєв пішов у діючу армію. Поранений і контужений, повернувся він у Кіровоград. Працював на відбудові міської електростанції, а потім знову на заводі "Червона зірка".
Нині він - майстер токарного цеху і студент Кіровоградського технікуму сільськогосподарського машинобудування. Його дипломна робота - конструювання вертикально-фрезерного верстата з програмним управлінням - обіцяє принести велику користь заводові.
Все це розповів Костянтин Миколайович Руднєв комсомольським активістам Харкова, які одного разу зібралися в обкомі ЛКСМУ.
Після невимушеної бесіди посипались запитання. Виявляється у безсмертного героя громадянської війни Микола Руднєва є онуки. Правда, названі. Коли рідний син Костянтина Миколайовича і Онисії Семенівни помер, вони взяли на виховання двох хлопчиків з дитячого будинку. Зараз діти уже вийшли на самостійний життєвий шлях.
Вечірній Харків. Тисячі вогнів освітлюють одну з площ, що носить ім'я Руднєва. Тихо, наче яблуневий цвіт, падає сніг. Стоїть Костянтин Руднєв перед пам'ятником батькові - Миколі Руднєву, створеному руками скульптора Віктора Воловика. В цьому пам'ятнику - вічна молодість.
Г.Бочаров, С.Шумицький.
"Дзержинець" 13.02.1960.