Відразу після звільнення Карнаухівки загиблих радянських воїнів поховали в центрі села у братській могилі, на якій в 1944 році був поставлений перший деревяний обеліск.
Пізніше був установлений стандартний радянський пам'ятник - солдат з автоматом скорботно схилив голову над могилою полеглих товаришів. Під переліком безсмертних імен викарбовані слова клятви: "Спіть, герої! Батьківщина вас не забуде! Мир збережемо!".
Змінювалося час, змінювалося поняття історичних подій і видозмінювався сам пам'ятник. У 1967 році він придбав інший вигляд. Навколо пам'ятника стояла огорожа з деревяного штахетника. Потім її знесли.
В кінці 70-х років він став більш монументальним. Місцеві жителі називали улюблений старий пам'ятник "Альоша". Спереду пам'ятника висіла табличка з іменами похованих там людей. Таким він і стояв довгі роки. Колись на цьому місці був старий цвинтар. У 1954-1956 роках школярі разом з учителями посадили дерева. Розрісся парк. Дерева й досі шепотять свої листям, ніби розповідають про минулі літа.
В 1993 році до 50-річчя звільнення Карнаухівки від німецьких загарбників було вирішено поставити новий, сучасний пам'ятник, за рахунок небюджетних коштів Баглійського райвиконкому. Допомогли грошима і місцеві жителі. Його автором є дніпродзержинський скульптор Гарнік Хачатрян, член Спілки художників з 1984 року, лауреат конкурсу "Світоч Придніпров'я". 21 жовтня 1993 року пам'ятник був відкритий. Створений він у техніці кованої міді. Монумент з нахилом у правий бік символізує втомлений десант, який вибрався на берег і на ньому закріпився. Рішення автора досить вдале. Три фігури радянських солдатів, в повний зріст повні рішучості йти до кінця і загинути за праве діло. Їх ще називають приреченими смертниками. Пам'ятник освятив настоятель Варваринської церкви протоієрей отець Микола.
Сьогодні пам'ятник - головна визначна пам'ятка Карнаухівки, сюди в День Перемоги і День визволення міста покладають квіти ветерани, проходять мітинги-реквієми.
Текст: Віктор КУЛЕНКО.
Чорно-білі фото надав В.Ольгашко.
Чергові три очка отримала футбольна команда "Сталь". Матч з Охтирським "Нафтовиком-УКРНАФТА" розпочався з холодного душа для господарів. Вже на другій хвилині зустрічі в їх ворота гол забив Войцеховський. Та через 15 хвилин паритет було встановлено. Відзначився Дебелко. В першій половині гри "сталевари" ще двічі розписалися в воротах гостей. Відзначились Котляр (40 хв.) і Каленчук (45 хв.). За 17 хвилин до завершення основного часу зустрічі Г.Пасіч скоротив рахунок. Але на більше суперники не спромоглися. Отже з рахунком 3:2 перемогла "Сталь".
СТАТИСТИКА
Текст: Віктор КУЛЕНКО.
У неділю, 13 травня, футболісти Дзержинки провели чергову гру на першість України з футболу в місті Кіровограді з місцевою командою "Трактор".
Матч закінчився з рахунком 2:2.
"Дзержинець" 16.05.1951.
Нещодавно проведено ремонт приміщення їдальні № 8 відділу робітничого постачання заводу ім.Дзержинського. Бригада ремонтників ремонтно-монтажного цеху тов.Карпенка виконала роботу раніше графіка і високоякісно.
В цій бригаді по-стахановському працювали тт. Бут, Коваль, Коврига.
Музольов, завідуючий їдальні № 8.
"Дзержинець" 17.05.1951.
В бельгийском Брюсселе проходил международный турнир по дзюдо среди ветеранов Brussels Belgium Judo Masters. Этот старт состоялся уже в тринадцатый раз. В нем приняли участие более 150 ветеранов дзюдо с двенадцати стран Европы.
Единственным участником от Украины стал днепродзержинец Александр Приходько, который входит в состав «Клуба ветеранов дзюдо» Федерации дзюдо Днепропетровска. Как сообщает dd.org.ua, спортсмен выступал в возрастной группе М-3 (40-44 лет) в весовой категории до 90 кг и стал бронзовым призером. Александр провел на турнире три схватки: в первой добыл победу оценкой «юко» над бельгийским соперником, во второй уступил по «шидо» также хозяину татами, в третьей выиграл «юко» у француза и стал обладателем бронзы.
Старт на Brussels Belgium Judo Masters стал третьим международным опытом в ветеранской карьере Александра Приходько. Ранее он участвовал в Чемпионате Европы среди ветеранов-2014 в чешской Праге, однако до медалей не добрался. Также в минувшем году днепродзержинец становился серебряным призером престижного международного турнира по дзюдо среди ветеранов на призы Олимпийского чемпиона Владимира Невзорова в российской Москве. В планах у Александра Приходько участие в Чемпионате мира среди ветеранов, который пройдет в сентябре в Голландии.
Фото с личного альбома А.Приходько.
14 травня на базі Дніпродзержинського енергетичного технікуму проходила V регіональна науково-практична конференція "Комп'ютерні та інформаційні технології: інновації, практичне використання" серед студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації. Її метою було дослідження динаміки впровадження інформаційних технологій у сфері життєдіяльності суспільства.
Переможцями конференції стали:
Диплом І ступеня – студент Дніпродзержинського енергетичного технікуму Казаков Тарас Геннадійович (науковий керівник – Тімановський П.С.). Тема: «Альтернативний вид енергії в промисловості».
Диплом ІІ ступеня – студент Дніпродзержинського енергетичного технікуму Ляшенко Денис Володимирович (науковий керівник – Шевченко А.С.). Тема: «Мiкроконтролери в промисловій автоматизації».
Диплом ІІІ ступеня – студентка Дніпродзержинського коледжу фізичного виховання Савкіна Аліна Сергіївна (науковий керівник – Богун О.І.). Тема: «Впровадження віртуалізації в ІТ-інфраструктуру як одної з інноваційних технологій використання».
Дипломи за участь отримали:
Дніпродзержинське медичне училище: Абдулаєва А.М. (науковий керівник – Курницька Т.Л.) – «Комп'ютерні технології в стоматології ортопедичній».
Вільногірський технікум НМАУ: Орел О.Д. (науковий керівник – Гибало Т.Г.) – «Еволюція комп'ютерних технологій».
Дніпродзержинський індустріальний коледж ДВНЗ УДХТУ: Кубай О.О., Підгородецький О.В. (науковий керівник – Чуприна С.І.) – «Інформаційні системи в управлінні містом».
Дніпродзержинський металургійний коледж: Хелько М.А. (науковий керівник – Досій Т.В.) – «Комп'ютерні системи тестування знань».
Дніпродзержинський енергетичний технікум: Сокуренко М.О. (науковий керівник – Алексеєва Ю.О.) – «Розумні очі».
Дніпродзержинський технологічний коледж ДДТУ: Капітонов П.Ю., Поляков Б.Р. (науковий керівник – Лимарева Т.В.) – «ІТ технології в музиці».
Дніпродзержинський комерційний технікум ДДТУ: Шепілова Д.О., Мельник О.В. (науковий керівник – Шевченко Г.Ю.) – «Інформаційні технології в освіті».
Джерело: http://www.dndzdet.com
Викладачі загальноосвітніх дисциплін Дніпродзержинського обласного училища в творчому тандемі з віртуозами музичного мистецтва постійно працюють над вдосконаленням традиційних та розвитком інноваційних форм навчально-виховної роботи зі студентською молоддю.
Доказом цієї співпраці є цьогорічні досягнення наших студентів в міських,регіональних та обласних олімпіадах,конкурсах,конференціях.
Мистецтво слова та світ літератури найтісніше гармонує з чарівним світом музики. Тож не дивно, що в травні цього року студенти нашого закладу представили на регіональний творчий конкурс духовний світ Марини Цвєтаєвої, поетеси доби Срібного століття (світова література,викладач Мороз Л.Ю.) і своїм натхненням,вмінням співпереживати трагічній долі митця зачарували присутніх і здобули II місце.
Високий артистизм наших вихованців ,що підготували постановку за мотивами відомого голлівудського фільму «В джазі тільки дівчата» дав змогу зайняти I місце у даній номінації. «Кращими акторами» стали Зеленська О., Нехаєнко Д., Овсепян Й., Єрмоленко І., Нікішина О. під керівництвом викладача Кириченко Ліани Вікторівни.
Здавалося б, природничі та математичні дисципліни не під силу майбутнім музикантам, але талановиті люди, мабуть, талановиті у всьому. Тож приємно здивувала перемога студенток першого курсу Аюкіної І., та Коптільної К., на регіональній конференції з астрономії, а також Аюкіна І. виборола ще й III місце на олімпіаді з математики (викладач Ус О.А.)
Вже стали традиційними і перемоги наших студентів з екології (диплом III ст. отримала студентка другого курсу Кизь А.) та біології (II місце посіла Букша М. студентка другого курсу). Гідно підготувала студентів викладач природничих наук Коваленко Т.І.
Випускниця народного відділу Арутюнян А., під керівництвом Дубенської О.В. на регіональній олімпіаді з економічної теорії здобула III місце.
Підтвердила право бути викладачем вищої категорії Ус О.А., посівши перше місце в конкурсі методичних розробок з фізики в номінації «Використання комп'ютерної техніки в навчально-пізнавальній діяльності студентів»
Тож з гордістю можемо констатувати,що в Дніпродзержинському обласному музичному училищі чітко налагоджена робота з обдарованими юнаками та дівчатами, як потенціал розвитку природних здібностей талановитої молоді. Ми впевнені, що спільними зусиллями педагогічного колективу зможемо досягти в цьому напрямку високих результатів.
Джерело: http://dndzmusic.in.ua
"Карнауховский плацдарм. Что нам еще неизвестно" - такой была тема майского заседание краеведческого общества "Днепродзержинск-Каменское". Виктор Ольгашко на основе архивных документов, в частности из фондов Германии, а также американских микрофильмов, созданных в 1965 году на основании уцелевших немецких архивов, рассказал о своих открытиях по этой теме.
"Ежегодно в мае темы докладов посвящены периоду второй мировой войны. Но нас интересуют не только архивные документы, связанные с этим промежутком времени, - сказала во вступительном слове руководитель общества Татьяна Герасюта. - Нас еще волнует состояние захоронений на военном кладбище по улице Скалика, когда одна за другой пропадают надгробные таблички. Мы обращались в разные инстанции, чтоб восстановить правильность написания на них фамилий и имен, захороненных там людей. Но, увы, движения никакого не происходит".
Член поисковой организации "Поиск Днепр" Виктор Ольгашко предупредил, что не знает насколько полно ему удастся раскрыть тему Карнауховского плацдарма. "Тема довольно сложная, - говорит он. - Мы рассмотрим одну из неизвестных страниц военного времени, а именно Карнауховский плацдарм. В последнее время участились запросы поиска родственниками погибших именно в этом районе. Но сложность в том, что по Карнауховскому плацдарму указано по погибшим только правый берег Днепра. Больше ничего практически нет. Меня это подвигло на изучение этой темы. И появилось сомнение был ли вообще Карнауховский плацдарм. Изучая современные факты, документы, наши и немецкие, можно с большой долей достоверности сказать, что его не было именно в районе Карнауховки. А был он в пределах Тритузного. Но в силу того, что это было связано со строительством в 50-е годы с номерными заводами, плацдарм был, возможно с процессом секретных разработок, передвинут на несколько километров южнее.
Пока не все архивы еще открыты, но уже пытаются переписать историю в свете новых решений. Может произойти такое, что мы потеряем то, что еще даже не открыли. В документах о захоронении погибших в боях за плацдарм написано только, что местом захоронений является правый берег Днепра. Чтобы понять, что такое Карнауховский плацдарм, чем он был для города, чтобы больше узнать, а что же в действительности происходило 1 октября 1943 года в том районе, пришлось перелопатить массу документов. И хотя Карнауховский и Аульский плацдармы у всех на слуху, но оказалось, что мы практически ничего о первом не знаем. Кроме сборника исторических очерков Н.А.Цыганок "Будут жить в веках" и воспоминаний двух человек, об этом плацдарме нам практически больше ничего не известно.
По очень коротким воспоминаниям руководителя операции по десантированию т.н. Карнауховского плацдарма Ильи Титова, а также Почетного гражданина Днепродзержинска Ивана Емельяновича Секретнюка раз пять встречатся слово Карнауховка. А в начале книги "Будут жить в веках" есть архивная справка, составленная полковником Лазуткиным из Центрального архива Министерства обороны СССР, где вкратце описаны все факты по освобождению Днепродзержинска. Немного по Аульскому плацдарму и чуть чуть по Карнауховскому плацдарму. О Карнауховском плацдарме написаны всего четыре строчки: "В ночь на 1 октября 394-я стрелковая дивизия передовым отрядом 808 стрелкового полка в количестве ста человек, форсировала реку Днепр в райне Тритузная, восточный пригород Днепродзержинска. В течение дня передовой отряд вел непрерывный 14-часовый бой с танками, бронетранспортерами и пехотой противника". Казалось бы, в официальной справке написана Тритузная, а во всех воспоминаниях идет речь только о Карнауховке. Я думаю, что причиной стали наши номерные заводы, размещенные на той территории. Со временем приезжали ветераны, приходили пионеры и Карнауховский плацдарм как бы стал узаконенным.
С поисками архивных документов ЦАМО в Подольске было довольно тяжеловато. И не в плане секретности, а из-за бюрократических процедур. До сих пор военные архивы по 1944 год практически недоступны. Но мне улыбнулась удача, и в руки попали страниц десять фонда, касаемого боевых документов 394 стрелковой дивизии с 20 по 30 сентября 1943 года".
В своем докладе В.Ольгашко попытался доказать почему именно там, а не в другом месте был создан плацдарм, как советским войскам удалось уничтожить немецкие оборонительные редуты Но загадок остается еще немало. Поэтому исследователю придется пересмотреть не одну сотню архивных документов. Точка в истории с Карауховским плацдармом еще не поставлена.
В конце заседания краеведы подписали ходатайство городскому голове С.Сафронову о содействие в ремонте фасада дома архитектора Сокола по улице Институтской, 2 и благоустройству прилегающей территории. А именно, во включении этого дома, которому исполняется 100 лет, в титульный список зданий, подлежащих ремонту в нынешнем году.
Текст: члена краеведческого общества "Днепродзержинск-Каменское" Виктора КУЛЕНКО.
