В Центральной городской библиотеке им. Т.Г. Шевченко на арт - площадке "Созвучие" состоялась встреча известного днепродзержинского детского писателя Олега Майбороды, автора более 50 книг, с читателями библиотеки. Представила творчество Олега Майбороды библиотекарь абонемента Наталия Вертий. Oна привела фрагменты из интервью Олега главному редактору журнала "Пізнайко":
Сколько лет Вам было, когда впервые напечатали Ваше произведение? Как оно называлось и где было напечатано?
– Первая книга вышла в 2004 г. Она называлась «Солнышко» и была напечатана в харьковском издательстве «Торнадо» (сейчас – «Талант»). Было мне тогда 33 года.
Любимая детская книга.
– «Алиса в стране чудес».
Любимый мультфильм.
– «Жил-был пёс».
Сколько двоек Вы получили за всё время обучения в школе и за что?
– Не одну стаю диких лебедей можно было бы сделать из моих двоек по математике.
В какие игры Вы любили играть в детстве?
– В жмурки.
Кем Вы мечтали стать в детстве?
– Мечтал стать зоологом, чтобы отпустить бороду и курить трубку. (Не курю, работаю массажистом в поликлинике.)
Опишите самый смешной случай из Вашей жизни.
– Отводил своего младшего брата Диму в детский сад и, чтобы сократить путь, пошёл через футбольное поле во дворе. Дело было тёплой зимой. И я застрял в грязи так, что потерял калоши с валенок. Дёргался-дёргался, пока брат не побежал за отцом... С тех пор я всегда обхожу не только грязь, но и лужи.
Как часто и откуда прилетает к Вам Вдохновение?
– Я всегда хожу с антенной в голове, которая настроена на волну радиостанции «Вдохновение FM». Поэтому радиосигнал может прилететь когда угодно.:))
Ваше любимое крылатое выражение?
– Всё будет хорошо. Я в Вас верю!
Что Вы пожелаете своим читателям?
– Читайте книги и журналы – и будет вам счастье!
Директор Днепродзержинской ЦБС Татьяна Герасюта рассказала о том,как Центральная библиотека представляла книгу Майбороды "Чудосія" на Всеукраинском фестивале украинской книги в 2011 году в городе Феодосия, где он стал лауреатом, а в 2013 на этом же фестивале получил гран - при в номинации "Дитяча література" за книгу "Не зовсім казки". Олег прочитал свои новые произведения.
Незабываемую атмосферу встречи создали замечательные детские стихи, искрометный юмор Олега Майбороды и музыкальное сопровождение преподавателей музыкальной школы №5.
Источник: bibliopazlu.blogspot.com
13 июня в обновленном клубе ART HOUSE состоялся концерт акустической музыки в исполнении молодых и перспективных Антона Чумаченко и Сергея Перевязко. Звучали как авторские песни, так и кавер версии на уже полюбившиеся многим группы "KORN", "Metallica", "Nirvana" в исполнении Антона Чумаченко. Его выступление заставило всех присутствующих вспомнить любимые мелодии. Двухчасовое выступление звезды сцены - Антона было принято "на ура". Сергей Перевязко исполнил авторские композиции и даже играл на гитаре с завязанными глазами.
Присутствующие в зале на ура провожали ребят, отработавших два отделения концерта.
Текст: Виктор КУЛЕНКО.
Фотоальбом: https://vk.com/album-81144410_217029790
Минулої неділі, 14 червня, під Вінницею пройшли велозмагання третього етапа аматорського кубка України "Дідькові стежки". На старти вийшли 124 учасника із 32-х міст України. Дніпродзержинськ представляли два спортсмени. Денис Матвієнко, який виступав у групі "чоловіки", посів двадцяте місце. Він зміг подолати з часом 1:40.21 лише 25,8 км. Євген Колодяжний серед "початківців" був сьомим. Дистанцію 20,3 км він проїхав за 1:13.41.
Текст: Віктор КУЛЕНКО
Фото: Олександр Олійник https://plus.google.com/photos/100301916940524085568/albums
В селі Яворів Львівської області на базі Західного реабілітаційно-спортивного центру НКСІУ з 4 по 17 червня під керівництвом виконуючого обов'язки старшого тренера Павла Пшенічнікова та тренера Романа Курися проводиться навчально-тренувальний збір оновленої національної команди України з тхеквондо серед спортсменів з порушеннями слуху. У ньому беруть участі і два дніпродзержинських дефтхеквондіста Іван Думініка і Дмитро Космовський. Потрібно сказати, що вихованці тренерів Юлії та Євгена Свіжевських (школа тхеквондо 31&40) являються срібним і бронзовим призерами чемпіоната України.
Спортсмени, які представляють Київ, Дніпропетровську, Кіровоградську та Миколаївську області готуються до чемпіонату Європи зі східних єдиноборобств, який відбудеться в Єревані (Вірменія) з 26 по 31 жовтня цього року.
Текст: Віктор КУЛЕНКО.
21-27 июля в солнечной Болгарии пройдет молодежный чемпионат мира по академической гребле. Путевки на него, так сказать, "застолбила" четверка днепродзержинских "академиков". Эту приятную миссию во время чемпионата Украины, который прошел на минувшей неделе на Днепропетровском гребном канале, выполнили Алексей Тимошенко (загребной), Олег Тарасюк, Станислав Козодой, Михаил Мироненко. Надо отметить, что первые трое - студенты ДКФВ, члены СК "Прометей", а последний является представителем СК "Дзержинка". "Золотую" четверку подготовил В.В.Стефашин.
Параллельно проводился и чемпионат страны среди взрослых спортсменов. Более 250 гребцов боролись не только за призовые места, а и за путевки на чемпионат мира, который состоится с 27 августа по 3 сентября во Франции. Именно там будут разыграны лицензии для участия в Олимпийских играх в Рио-де-Жанейро. В национальном чемпионате свое реноме победителей подтвердили представители днепродзержинских гребных центров - "Дзержинки" и "Прометея". Чемпионами стали: Наталья Довгодько (одиночка женская), Наталья Довгодько, Анастасия Коженкова (двойка женская), Анна Концевая, Светлана Новиченко (двойка женская распашная), Артем Мороз –(в четверке мужской распашной), Наталья Рыжкова, Анна Кравченко, Наталья Губа (в женской восьмерке).
Текст: Виктор КУЛЕНКО.
В черговому турі першості СРСР серед майстрів класу "Б" прометеївці приймали сильний колектив спартаківців з Феодосії.
Господарі поля почали гру стрімкими атаками, і вже на першій хвилині гості змішені були починати гру з центра поля. Надалі обидві команди продемонстрували волою до перемоги, але гра "Прометея" була більш цілеспрямованою, про що свідчить і рахунок 3:0 на користь господарів.
В.Сєтраков, позаштатний кореспондент "Дзержинця".
На знімку: момент гри "Прометея" з феодосійським "Спартаком".
Фото автора.
"Дзержинець" 16.06.1971.
П'ять років тому був відбудований клуб металургів у робітничому селищі Романково. Тепер це справжній центр культурно-масової виховної роботи. Сотні робітників, службовців, учителів, домогосподарок, студентів технікумів з'являються активними учасниками багатьох гуртків художньої самодіяльності.
Правління клубу (голова тов.Крас) у всій своїй роботі спирається на широкий актив, успішно проводить багато цікавих заходів.
Наступної неділі мешканці селища відзначають 5-річчя свого клубу. Вся підгтовча робота поєднується з новим піднесенням клубної роботи. На честь п'ятиріччя відбудеться великий звітний концерт учасників художньої самодіяльності.
"Дзержинець" 16.06.1954.
«ПРИВИД КОМУНІЗМУ» ВІДХОДИТЬ У ВІЧНІСТЬ
Шановні дніпродзержинці й дніпродзержинки!
Як би кому не хотілося, а кому й мріялося: сталася важлива подія. Міська комісія з топоніміки 15 червня 2015 року остаточно визначилася з назвами вулиць, провулків, проїздів, площ і бульварів, які у відповідності до закону про декомунізацію протягом шести місяців мають змінити свої назви. Таких вулиць понад 100. Ще 22 мають пройти експертизу: підпадають вони під цей закон чи ні.
У минуле відійшла епоха «привиду комунізму», пропаганди надуманих комуністичних ідолів, червоного терору, репресій НКВС-КДБ, знищення цвіту нації, безневинних і вільно думаючих, талановитих і сміливих. Скінчилась епоха імперії СРСР. «Гвинтики суспільства», які звикли, що за них «думає» партія, одержали право думати за себе самим.
Любителів відпускати колючі коментарі і плюватися жовчю, прошу направити свої зусилля у продуктивне русло. Може кому й «приємно» вважати Леніна рідним дідусем, а Дзержинського - засновником міста, доведеться вивчати справжню історію, відкриті документи, добре покопатися в інтернеті, а ще краще- поспілкуватися з містянами старшого віку: що насправді було на цій чи іншій вулиці раніше, хто із справді заслужених людей (часто-несправедливо забутих) тут проживав чи зробив для неї щось важливе (вчителі, лікарі, вчені, спортсмени). Варто знати свою Матір Терезу чи всесвітньо відомого вченого, забутого в рідному місті. Які пам'ятники й пам'ятки варті уваги, особливості природи, згадаймо давні назви.
У кожного з нас з'явилася можливість «творити історію»: довірити чиновникам перейменувати вулицю як прийдеться чи дати їй таку назву, яка буде приємна для всіх, хто на ній живе чи щодня по ній ходить, цікаву для гостей міста і вчитиме історії наших нащадків.
Включаймося в процес творення і відновлення! Діліться власними роздумами і записуйте від інших людей: чому ваша вулиця називається чи має право називатися саме так!
Після остаточного затвердження повний список топонімів, які підлягають зміні, буде опублікований на сайті міської ради та в пресі (не залишать його поза увагою і соціальні мережі).
Усі пропозиції можна надсилати чи подавати особисто на адресу міської ради, управління містобудування і архітектури, до музею історії міста, центральної бібліотеки та її філій, на сторінках соцмереж. Вони будуть вивчатися та обговорюватись, а потім - затверджені на сесії Дніпродзержинської міської ради.
Не залишаймося байдужими! Підключаймося, аби не вирішували без нас і за нас! Як це було після жовтневого перевороту в 1917, в роки «коренізації», після репресій та розвінчання культу особи Сталіна. Коли десятки вулиць одним рішенням, як і назва самого міста та селища Романкового, одержували нові назви «на прохання організацій», а жителів ставили «перед фактом».
До речі, жоден з городян не повинен бігти й змінювати документи чи штампи реєстрації. Новий закон не накладає жодних витрат на громадян. Печатки й документи змінюватимуться в робочому порядку, в разі зміни власника чи місця проживання (запитайте про досвід мешканців проспекту Аношкіна чи вул.Бурхана).
Серед топонімів, яким згодом доведеться змінити офіційні таблички, є такі:
40 років Жовтня, 50 років СРСР, Артема, Бабушкіна, Баглій, Безпалова, Бесєдова, Більшовицький, Васильєва, Войкова, Володарського, Воровського, Димитрова, Дніпропетровська, Другої п'ятирічки, Жданова, Заваріхіна, Калініна. Карла Маркса, Колюбаєва, Комінтерна, Комсомольський, Карчевського, Котовського, Красіна, Кузнєцова, Куйбишева, Лазо, Леніна, Локтюхова, Жукова, Морозова, Пархоменка, Пеліна, Петровського, Пролетарська, Радгоспна, Рози Люксембург, Свердлова, Сировця, Скаліка, Слайковського, Смирнова, Тельмана, Толбухіна, Урицького, Фрунзе, Фурманова, Харитонова, Чапаєва, Червоноармійська, Червоногвардійська, Щаумяна, Щорса та деякі інші.
Експерти з історії мають визначитися і з такими назвами: Гайдара, Комісара Дубініна, Конституції СРСР, Комунарна, Москворецька, Краснодонська, Новоросійська, Ногінська, Островського, Горького, Перекопська, Червонозоряна, Черняховського, Шиманського, 8 Березня чи 1 Травня. Важливо визначити: на честь кого конкретно названа ця вулиця і яких заслуг у тієї людини більше: шкоди від комуністичної діяльності чи заслуг в ім'я Батьківщини. На жаль, події останніх років, за які наші земляки заплатили власним життям, а мирне життя і цілісність держави опинилися під загрозою, змушують нас засумніватися в доцільності існування на мапі міста таких назв, як Новоросійська, Новомосковська чи навіть Москворецька вулиці. Хай уже радують зір і око Абрикосові, Щасливі, Дитячі, Молодіжні, Трояндові, Приморські бульвари, Проспекти-сквери, Молодості або Свято-Богородичні, Успенські, Покровські...
Може, на лівобережжі справедливо замість проспекту імені україноненависника Жукова створити Єлизаветівські поля на згадку про колгоспні землі «Комунара», де вирощували врожаї на Заячому кутку жителі сусіднього села Петриківського району. Саме тут загинули більшість молодих юнаків Єлизаветівки, яких восени 1943 –го погнали без підготовки і спорядження на озброєних до зубів нацистів на Аульсько-Сошинівському плацдармі. Тим більше,що село подарувало місту і великі території під лівобережний масив, і чудові Блакитні озера...
А за назвами вулиць центру міста можна буде, нарешті, зрозуміти, що ти потрапив не на якусь пострадянську територію, а в гарне українське місто з козацькими традиціями, високою культурою, чудовими людьми і власною душею... А прізвища героїв-патріотів, які полягли за Україну в АТО залишаться в назвах вулиць, де ще рік тому проживали ці мужні чоловіки.
Подавайте ідеї! Напевно, кожна вулиця заслуговує на окремий форум!
Розумію, що хорошим помічником у цій справі може стати підготовлений мною до друку краєзнавчий енциклопедичний довідник «Кам'янське-Дніпродзержинськ від «»А до «Я», який ще не встигли надрукувати до цієї події (видавництво «Пороги»). Обіцяють його видати найближчим часом і він «встигне» до початку громадських слухань. Впевнена: на 336 сторінках можна буде знайти гідні назви для змінених вулиць. Тим більше, що і я зібрала далеко не все, що є чудового і цікавого в нашому місті з тимчасовою назвою Дніпродзержинськ.
Любов Алексієвська, член Національної спілки журналістів України та краєзнавчого товариства «Кам'янське-Дніпродзержинськ».
С 9 по 12 июня в Виннице проходил юношеский чемпионат Украины по спортивной акробатике. Как сообщила тренер Днепродзержинской ДЮСШ № 4 Лариса Петровна Коновалова, в соревнованиях принимали участие 160 спортсменов, представлявшие семь областей страны. "Чемпионат проводился по программам первого разряда, кандидатов в мастера спорта и эйч-группы, - рассказывает тренер. - По кандидатам в женских групповых упражнениях серебряными призерами стали наши Колодко Анастасия/Звездун Руслана/Демура Виктория. В мужских парных упражнениях среди камээсников третье место заняли Денис Назаренко и Влад Балан. По этой же программе среди женщин "серебро" завоевали Алена Сербинова и Дарья Кухтий. Среди перворазрядников вторыми стали Максим Савченко и Денис Губский".
Призеров готовили тренеры ДЮСШ № 4 Лариса Петровна Коновалова, Людмила Константиновна Шапорева, Анна Васильевна Романова.
ПРИЗЕРЫ-ДНЕПРОДЗЕРЖИНЦЫ
ВТОРОЕ МЕСТО
Колодко Анастасия/Звездун Руслана/Демура Виктория (по программе кандидатов в мастера спорта)
Денис Назаренко/Влад Балан (по программе кандидатов в мастера спорта)
Алена Сербина/Дарья Кухтий (по программе кандидатов в мастера спорта)
ТРЕТЬЕ МЕСТО
Максим Савченко/Денис Губский (по программе первого разряда)
Текст: Виктор КУЛЕНКО