В издательстве "Андрей" тиражом сто экземпляров вышла книга "Футбольный калейдоскоп. Днепродзержинскому футболу 100 лет". На 222 мелованных страницах прекрасно изданного справочника автор-составитель Михаил Резников постарался изложить многие факты, касающиеся истории Днепродзержинского футбола. "...Футбол в Днепродзержинске (а если быть более точным - в Каменском) зародился в начале ХХ столетия, - пишет он в предисловии. - Назвать точную дату его рождения довольно затруднительно, поскольку участников и очевидцев первых футбольных поединков давно уже нет на свете, а спортивная пресса не могла осветить это событие ввиду ее отсутствия как таковой. Однако, в 1913 году местная газета "Отклики жизни" начала достаточно регулярно знакомить своих читателей с матчами Каменской футбольной лиги. Это дает нам повод считать 1913 год официальной датой рождения футбола в Днепродзержинске...".
Автор попытался в девяти частях рассказать о футболе в разные времена, начиная от его зарождения вообще и заканчивая футболом Каменского-Днепродзержинска. Две последние части "Звездные имена" и "Они ковали футбольную славу Днепродзержинска", посвящены именитым землякам. Александр Малявкин, Владимир Багмут, Виктор Кузнецов, Геннадий Литовченко, Василий Лябик, Виталий Вацкевич, Артем Кравец, Геннадий Попович, Анатолий Боговик вошли в золотой фонд советского и украинского футбола.
Текст: Виктор КУЛЕНКО.
В Днепродзержинском бассейне "МиКомп", перед поездкой в Грецию (город Волос) на чемпионат мира по водному поло среди девушек (U-20), проводит тренировочный сбор команда Украины. После спарринга с мальчишками, воспитанниками Сергея Веремеева из Днепропетровска, второй тренер сборной Наталья Анатольевна Мельничук ответила на вопросы.
"Вообще-то мы попали на этот чемпионат вместо другой команды, - мило улыбаясь рассказывает Н.Мельничук. - Он должен был проходить в Мексике. Но мексиканцы по каким-то своим причинам, за месяц до начала, отказались от проведения соревнований. Не захотели участвовать в мировом первенстве, кажется, пуэрто-риканцы. Быстро начали искать другую страну. Греция согласилась провести у себя этот турнир. Первая шестерка чемпионата Европы попала на мировой форум автоматически. Так как сборная Греции стала хозяйкой соревнований, то и седьмая команда, а это Англия, автоматом тоже зашла. Украина на Европе заняла восьмое место. И этот фактор стал для нас как проходной балл. Мы уже знаем соперников в нашей подгруппе. Это Испания, США и Мексика. Опыт встреч с испанками у нас уже есть. И девочки в 2013 году, игравшие на чемпионате мира, видели матчи с участием ватерполисток США 1993 г р. и моложе. Поэтому представление некоторое о стиле их игры мы уже имеем. 16 команд будут играть в один тур. В своей подгруппе надо войти в тройку. Команды занявшие последние места будут играть за 13-16 места. Я не хочу наперед загадывать, но девчонки приложат все силы, а я в них верю, чтоб пройти дальше. А там уже как Бог даст. Определенной стопроцентной задачи мы не ставим, потому что очень много факторов играет против нас: неожиданность, мало подготовки, новые правила. Но мы постараемся доказать, что Украина что-то может".
Сборная страны, составленная из киевских игроков и харьковчанки Екатерины Федутенко, две недели назад начала сборы в столице. В Днепродзержинск команда приехала 6 августа. "Кстати, в Греции будем играть по новым правилам, пять на пять, - объясняет Наталья Анатольевна. - Это такие тестовые, пробные соревнования. В команде должны быть 11 человек. Первый и одиннадцатый номера это вратари, со второго по десятый - игроки. Но так как у нас второго вратаря нет (первый номер Мария Дворжецкая. - прим. автора), едет десять девочек. Мы приглашали на сборы Лиду Кошевую из Днепропетровска и Леру Назаренко из Краматорска, но в связи с тем, что у них не были готовы документы, девочки не смогут поехать в Грецию. Получилось все так внезапно. Тренеры были уже в отпуске, а девчонки на отдыхе. Но тут, как снег на голову упал, сообщают о поездке. Мы быстро кого могли подключили к тренировкам. В Киеве нет таких условий как в Днепродзержинске. Там мы тренируемся на нашей базе ШВСМ (от ДЮСШ № 9), где только две дорожки и нет ворот. А здесь все необходимое. Отличный тренажорный и фитнесс-залы, весь бассейн два раза в день отдан в наше распоряжение, вода без хлорки. В двухстах метрах от бассейна гостиница "Олимпия", где мы живем по два человека в номере. Кстати, директор гостиницы Вячеслав Дмитриевич Тараканов все время интересуется, как у нас дела, не надо ли чего девчонкам. Питание хорошее. Так бы почаще и побольше! С нами в гостинице проживают молодые футболисты днепродзержинской "Стали". Очень воспитанные ребята. Всегда здороваются, такие приветливые и улыбчивые мальчики".
Для участия в спарринге были приглашены ватерполисты из Днепропетровска. "Я позвонила своему давнему другу Сереже Веремееву и, объяснив ситуацию, попросила, чтоб его ребята провели с нами несколько тренировочных игр, - говорит Н.Мельничук. - Мы знаем, что у ребят тоже отпуска. Но слезно будем просить, приехать еще раза два на следующей неделе. Игра пять на пять для нас это в диковинку. Это совсем другие тактические действия во время матча. Вместо шестого лишнего игрока идет пятый лишний, другие перестроения".
Для девчонок это первый крупный турнир в нынешнем году. "Юниорки 2005 г.р. и моложе в прошлом году участвовали в чемпионате Европы в Италии, где заняли восьмое место, - поясняет тренер. - В феврале женская сборная должна была поехать на чемпионат Европы, но из-за тяжелого финансового положения отказалась. В апреле закончился юниорский чемпионат страны".
В Днепродзержинске юные ватерполистки тренируются два раза в день. "С 10:00 до 11:00, у нас как правило занятия в тренажорном зале, - рассказывает Наталья Анатольевна. - С 11:00 до 13:00 мы проводим занятия на воде. Утром мы больше плаваем, наигрываем технические элементы с мячом, и стучим по воротам. На вечерней тренировке больше уделяем внимания тактическим действиям. Как такового свободного времени у нас и нет. После подъема завтрак, затем тренировки. Обязательно отдых, потому что надо восстанавливаться. Перед этим девчонки тренировались раз в день, а теперь перешли на двухразовые занятия. Это тяжело, поэтому им неоходимо больше времени отдыхать. После двухчасового сна, снова тренировка, собрание, какие-то тактические наставления. Ужин. А вечером час-полтора кто читает, кто музыку слушает".
В составе делегации команды Украины десять игроков, два тренера и врач. "Впервые за много, много, много лет с нами едет врач, - говорит второй тренер сборной Украины. - Это очень хорошо, потому что в прошлом году во Львове у нас приключилась печальная история. За сутки до отъезда в Италию девчонки отравились и вся команда попала в больницу под капельницы. У нас тогда остро стоял вопрос уже о самой поездке. Но спасибо врачам, они нас поставили на ноги. Поэтому отлично, что едет медик. Ведь на тренировках случаются различные травмы. Без врача мы сами старались оказывать первую медицинскую помощь. Но знаний не хватает. Да и вообще, каждый должен заниматься своим делом. Тренер на бортике стоять, а врач оказывать медпомощь."
СОСТАВ СБОРНОЙ УКРАИНЫ (U-20)
Дворжецкая Мария (вратарь)
Мельничук Анастасия (капитан)
Ходос Елизавета
Андреева Мария
Ковган Снежана
Ленская Екатерина
Погорелая Елена
Булах Анфиса
Телипко Дина
Федутенко Екатерина
Лебедев Михаил Евгеневич - старший тренер
Мельничук Наталия Анатольевна - второй тренер
Текст: Виктор КУЛЕНКО.
Фотоальбом - http://vk.com/album84493189_219582917?act=edit
Всюди, куди б ви не звернули свій погляд, ви бачите речі, які нагадують нам про велику дружбу радянських народів. По вулицях нашого міста ходять трамваї. Вони возять трудящих з околиць на заводи, будови, в клуби і театри.
Останнім часом трамвайний парк поповнився новими вагонами. Із столиці нашої Батьківщини - Москви - прибуло 12 моторних вагонів.
"Дзержинець" 07.08.1951.
87 процентов россиян выступают против уничтожения санкционных продуктов в России. Одобряют эту меру лишь 9 процентов респондентов, свидетельствуют данные интернет-опроса, сообщает http://www.dw.com/ru/опрос-87-процентов-россиян-против-уничтожения-санкционных-продуктов/a-18635121
Подавляющее большинство россиян (87 процентов) негативно относятся к решению властей РФ уничтожать попавшие под санкции западные продовольственные товары. Об этом свидетельствуют данные интернет-опроса, проведенного социологическим центром ЦИМЭС. Его результаты обнародованы в пятницу, 7 августа.
46 процентов респондентов заявили, что не понимают: зачем уничтожать продукты питания, когда в России столько малоимущих граждан, а также социальных учреждений, в которых не обеспечиваются нормы питания. Также нередко опрошенные предлагали отправлять конфискуемые продукты жителями самопровозглашенных украинских республик ДНР и ЛНР, которым Россия регулярно поставляет гуманитарную помощь. По мнению 41 процента опрошенных, уничтожение санкционной продукции не несет для отечественного производства никакой пользы, а скорее является актом агрессии. В частности, в комментариях респонденты отмечали, что "жечь продукты в стране, в которой гордятся героизмом блокадного Ленинграда – это самое натуральное надругательство над памятью и историей".
Положительно к уничтожению санкционных продуктов отнеслись лишь 9 процентов россиян. Из них пять процентов считают, что такое уничтожение цинично, но тем не менее необходимо, поскольку Россия должна поднимать собственное сельскохозяйственное производство, а не завозить европейскую продукцию. За последние дни в России уже уничтожено несколько десятков тонн помидоров, сыра, свинины и нектаринов.
В заокеанском Рио-де-Жанейро подходит к концу юниорский (U-17) чемпионат мира по академической гребле. Сегодня украинская четверка парная, обогнав команды Германии, Польши, Венгрии, России и Турции, с абсолютно лучшим результатом дня 06:03.820 финишировала первой на двухкилометровой дистанции. Таким образом завтра в финале наши ребята посоперничают за награды с командами Англии, Германии, Италии, Новой Зеландии и Польши.
Надо отметить, что коллектив, составленный из днепродзержинского "прометеевца" Евгения Александрова и его напарников Павла Юрченка (Днепропетровск), Дениса Кривули (Николаев), Владислава Гисара (Киев), вместе выступает в этом году впервые. Но подопечные тренера, кстати, тоже из Днепродзержинского "Прометея", Вячеслава Викторовича Стефашина накануне уже завоевали титул чемпионов Европы.
Места команд в полуфинальном заезде
1 УКРАИНА 06:03.820
2 Германия 06:06.350
3 Польша 06:07.350
4 Венгрия 06:11.190
5 Россия 06:15.630
6 Турция 06:30.500
Динамика прохождения команды Украины на отрезках дистанции (вторая колонка - место команды)
500 м 2 01:28.320
1000 м 2 02:58.100
1500 м 1 04:32.010
2000 м 1 06:03.820
Текст: Виктор КУЛЕНКО.
У США і ЄС Сулеймані названий спонсором тероризму. Вище керівництво Росії влаштувало теплий прийом в країні главі одного з елітних підрозділів збройних сил Ірану, Кассему Сулеймані, всупереч міжнародній забороні ООН на дозвіл у в'їзді даній особі до держав-членів організації повідомляє http://dt.ua/WORLD/putin-porushiv-sankciyi-oon-priynyavshi-v-rosiyi-iranskogo-generala-zmi-181086_.html.
Дану інформацію спочатку надали джерела в США, а потім підтвердив один з високопоставлених іранських чиновників, передає Reuters. Цей же іранський чиновник повідомив, що Сулеймані літав до Москви у другій половині липня, де проводив переговори щодо поставок ракетних систем S-300 Ірану з Росії, а також іншої зброї. Більше того, член так званої "Революційної гвардії Ірану", яка безпосередньо пов'язана з духовним лідером Ірану аятолою Аль-Хаменеї, був прийнятий на найвищому рівні - президентом Росії Володимиром Путіним і міністром оборони Сергієм Шойгу, повідомляють американські джерела. Речник Кремля Дмитро Пєсков, очікувано, спростував таку зустріч, адже вона заборонена найвищим міжнародному органом безпеки - РБ ООН. Сулеймані був внесений в санкційний список в 2007 році, Росія як постійний член Ради безпеки підтримала таке рішення. Більше того, американська розвідка стверджує, що росіяни влаштували для Сулеймані і певні "розваги", однак не зазначаються, які, передає Foxnews. Кассем Сулеймані є лідером підрозділу "ель-Кудс" (Quds Force), яка в США і країнах ЄС офіційно названа спонсором тероризму. Західні країни та Ізраїль звинувачують Революційну гвардію в цілому та її лідерів у військовій підтримці різних шиїтських угруповань на Близькому Сході. Reuters зазначає, що Росія та Іран є союзниками в підтримці нинішнього глави Сирії Башара Асада, а також мають безпосередні взаємні військові інтереси, наприклад - в угоді щодо постачання зброї Ірану.
Фото із сайта iran.ru
Днями, а саме 26 липня, минуло 135 років від дня народження відомого українського письменника і громадсько-політичного діяча Володимира Винниченка. Біографія літератора була пов'язана і з Катеринославом. Тут він регулярно вів письменницький щоденник, який став живим диханням того часу. Тут же його застав і початок Першої світової війни.
Навеснi 1914 року Володимир Винниченко повернувся з еміграції на батьківщину. Проте перебував на нелегальному становищі: за ним стежили жандармські нишпорки. Літо провів у Катеринославі, де міг розраховувати на підтримку товаришів по партії. Тут письменник продовжив творчу працю і взяв активну керівну участь у революційній діяльності катеринославської органiзації УСДРП.
У місті на Дніпрі жило подружжя Лисиченків — товаришів по партії і особистих друзів Винниченка. Дмитро Лисиченко працював в управлінні Катерининської залізницi й був засновником української книгарні «Слово» на вулиці Поліцейській, 59 (нині вул. Шевченка). Його дружина Марія Олександрівна також працювала у книгарні. Винниченко в нашому місті написав оповідання «Босяк», де тепло змалював Марію Лисиченко в образі Олі Степанівни — головної героїні твору.
До Катеринослава письменник приїхав з дружиною Розалією Яківною. У щоденниках Винниченка, у записах, датованих червнем 1914 року, соковито змальовується Дніпро і розташований на ньому Катеринослав:
«Саме радість і хвилювання, захват переживаємо ми в цей момент! Коли ми прийшли на пустинний берег цього острова, коли на нас війнув дніпровський вітер, змішаний з запахами гарячого, сухого сонця, осоки, листя й піску, ми трохи не завищали від щастя. Ця якась свята пустельність дніпрових жовтих пісків з ріденькими кущиками, це широченне небо над ними — в них страшенні чари!»
ПОЧАТОК ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ЗАСТАВ У КАТЕРИНОСЛАВІ
Письменницький записник у Катеринославі швидко наповнювався «перлами» не гіршими за одеські. Спостережливим оком він, для прикладу, нотував такі зразки реклами: «Фельдшер Дубовецкий прививает свежую оспу» або «Элегантное производство обуви», або ж «Южно-Кавказская Столовая Али-Топчи-Заде». Тут він записав, приміром, такі слова базікуватого парубчака-робітника: «Рабочий клас увесь п'яний, чиновники сидять сібє чистенькі, у формочках». Або ось таке почуте на вулиці: «Я вас не пропятствую». А ось це письменник записав у ресторані: «Я у вас требую куріцу, а ви мне даете противоположное...»
У Катеринославі Володимир Винниченко і Розалія Ліфшиць деякий час жили за містом — у готельчику Тихвинського жіночого монастиря, де були задоволені відлюдністю цього місця, монастирським харчуванням. Сучасна адреса монастиря: вулиця Чичеріна, 171. Це одна з адрес письменника в Катеринославі.
Володимир Кирилович став у Катеринославі свідком історичної події — тут його застав початок Першої світової війни. Відтак його щоденники містять багаті, соковиті замальовки слідами свіжих подій, зроблені рукою справжнього майстра слова. Цікавий ось цей запис:
«Всі газети Росії підтверджують своїм теперішнім поводженням неможливість існування заповіді «Не бреши». У них друга заповідь: «Роби все, що ти сам уважаєш за краще, аби було добре тим, кому ти робиш». І вони вважають, що краще — це ховати правду, або переробляти її так, щоб ніхто не впізнав її. Вони з неї роблять те, що, на їх думку, може дати добро країні в цей момент, себто підняти дух її, запалити ентузіязмом, зміцнити сили й напружити їх до потрібного ступеня. І це робиться з першого ж дня оповіщення мобілізації».
Того дня він поїхав у місто. Побачивши великий натовп біля управи (нині в цій будівлі училище культури), письменник прямує туди, щоб бути в епіцентрі подій. Здалеку видно, що більшість людей — жінки. Вони розповідають чоловікам про те, як поліцмейстер щойно назвав їх усіх «сволочами».
— За що ж то? — перепитує Винниченко.
— А скажіть ви мені за що, я знаю? — говорить молода. — За те, що чоловіків наших позабирали (на війну), а нас от з кватир уже женуть. Прийшли просити те, що нам належить, а він нас отакими словами. Ще й арештував чотирьох...
Немов справжній репортер, Винниченко гасав містом — до вокзалу, де проводжали покликаних на війну, трамваєм по проспекту, де проходили ура-патріотичні маніфестації. Його щоденникові записи мають велику вагу. Бо письменник зазначав, як у патріотичному угарі місцеві газети були далекі від правди, банально брехали «во благо»: «Победа русского оружия! Германская армия разбита! Неприятель позорно бежал!» Насправді починалася довга й виснажлива війна, фіналом якої стала революція, котра повалила монархію в трьох імперіях... А щоденники Винниченка доносять живе дихання часу.
ВІД АРЕШТУ ВРЯТУВАЛА ЕМІГРАЦІЯ
Восени 1914-го Винниченко переїздить на постійне мешкання до Москви, але й тут агенти поліції постійно «пасуть» його. Коли в листопаді 1915 року в Катеринославі відбувалася конференція УСДРП, де обговорювали потребу мати свій робітничий орган, Винниченко не зміг приїхати, що, напевне, врятувало його від арешту.
І Винниченко, і подружжя Лисиченків після Лютневої революції були обрані членами Української Центральної Ради. Та долі їхні склалися по-різному. Лисиченки переїхали до Києва, Дмитро завідував книгарнею Вукоопспілки, збагатив разом з дружиною українську літературу перекладами світових класиків. Д. Лисиченко заарештований органами ДПУ у листопаді 1930-го. Згодом засуджений до п'яти років виправно-трудових таборів. І напевне звідти вже не повернувся. Винниченко завдяки тому, що подався в еміграцію, уник подальших арештів у Країні Рад.
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
Володимир Кирилович ВИННИЧЕНКО (26 липня 1880 — 6 березня 1951) народився в селі Веселий Кут Єлисаветградського повіту на Херсонщині (тепер Григор'ївка Кіровоградської області). Навчався на юридичному факультеті Київського університету. З 1903 р. на професійній революційній роботі. Член та заступник голови Центральної Ради, перший голова Генерального секретаріату, генеральний секретар внутрішніх справ. Автор усіх головних законодавчих актів УНР. З листопада 1918 до лютого 1919 р. очолював Директорію. Усунутий за ліві погляди. Виїхав за кордон, потім повернувся в Україну, але спроби співпрацювати з більшовиками закінчилися невдало. З кінця 1920-х жив у Франції. Помер 6 березня 1951 року. Похований у французькому місті Мужен.
Літературна спадщина Винниченка — золотий фонд України. Він автор першого українського фантастичного роману «Сонячна машина» (1922—1924). Письменник світового рівня, проте в роки радянської влади ім'я Винниченка було викреслене з української літератури. 1993 року на будівлі театру ім. Шевченка в Дніпропетровську відкрито перше в Україні погруддя В. Винниченка разом з погруддями Г. Сковороди, І. Франка, Лесі Українки та В. Стуса, створеними скульптором Костянтином Чеканьовим.
Текст: Микола Чабан http://zorya.org.ua
КП ДОС «Аульский водовод» уведомляет жителей Днепродзержинска и правобережной части Днепропетровска о том, что отключение питьевой воды потребителям, запланированное с 12 по 14 августа 2015 года, переносится предварительно на 15-16 сентября 2015 года, в связи со значительным повышением температуры воздуха.
О точной дате и времени отключения воды будет сообщено дополнительно.
Источник: http://mvk.dp.ua
На стадіоні "Перемога" відбулася перша міська виставка службових собак. Крім дніпродзержинців, які виставили 40 собак різних порід, на ній були представлені чотириногі з Дніпропетровська, Запоріжжя, Кривого Рога та інших міст.
При оцінці порід собак провідні місця зайняли члени нашого клубу, власники східноєвропейських вівчарок тт. Капуста, Бацюк, Князєв, Батраков та інші. Їх чотириногі друзі удостоєні медалей виставки.
Добре пройшли показові заняття. Глядачі, яких було близько двох тисяч, гаряче алодували Віктору Кушникову, який показав відмінну роботу своєї вівчарки на знаряддях. Віктор нещодавно повернувся з кордону, де служив зі свїм чотириногим другом.
Виставка пройшла цікаво. Та, на жаль, не обійшлося і без ложки дьогтю. Піднесли її працівники стадіону. Каса почала працювати пізно, не вистачило квитків. Не було буфету. Слід сподіватися, що під час наступної виставки організація буде кращою.
Користуючись нагодою, запрошую всіх, хто любить тварин, до нашого клубу.
М.Барков, голова міского клубу службового собаківництва.
"Дзержинець" 07.08.1971.