Вздовж коридора встановлені у два ряди ялинки. Створюється враження, що це справжня прогалина у лісі. Вишикувались хлопчики і дівчатка, одягнуті у костюми сніжинок, петрушок, зайчиків, лисичок. Під звуки марша діти заходять в зал. Радісно сяють їх очі, що розглядають прикрашену новорічну ялинку. Діти сідають на місця. 
 
Завідуюча дитячим садком № 32 Матрьона Павлівна Реутова  поздоровляє дітей з новим, 1952 роком. Починаються виступи учасників дитячої художньої самодіяльності, а учасників багато - всі діти. Старша група і молодша виступають одна за одною. Пісні, танці, хороводи навколо ялинки. Діти славлять Сталіна, який дав їм радісне і щасливе дитинство. Дзвенять слова пісні: 
 
Хорошо нам жить в родном краю
Крепко мы любим Родину  свою. 
Родному Сталину наш радостный привет!
 
Добре декламують вірші Саша Волобуєв, Алік Пилипенко, Віта Бичковська, вміло танцюють і співають у костюмах снігурочки Люся Петрухіна, ведмедика - Саша Чуприна, веселить дітей гра зайчика-кравця. Це Толя Матолінець.
 
Кожний номер викликає радість і захоплення у батьків і гостей з цементного заводу, що були присутні на цьому святі.
 
Словами заключної пісні: 
 
Ми славим Отчизну родную
И Сталина - друга, отца, 
 
закінчують діти свої виступи.
 
Дитячий ранок показав, що вихователі тт. Свєтлова, Хлопотіна, Горбань, музикальний керівник т.Яцук, завідуюча тов. Реутова сумлінно виконують свої обов`язки. В цьому дитячому садку хороше виховуються діти, зростають життєрадісними, підготовленими до навчання в школі.
 
Т.Бєлоліпецька, О.Бєляєва, матері.
 
"Дзержинець" 06.01.1952.
 
 
У спортивному залі середньої школи № 6 відбулись заочні змагання юних авіамоделістів міста на командну першість області.  З кімнатними моделями виступили три команди в загальній кількості 27 учасників. За польотами спостерігало понад 100 юних любителів авіамодельного спорту.
 
Кращих показників домігся Вадим Пономаренко, учень 8 класу середньої школи № 17 з команди дитячої технічної станції. Його схематична модель з мотором вагою в 4 гр. протрималась в повітрі 53 секунди.
 
По фюзеляжних моделяхлітака перше місце посів член команди дитячої технічної станції Володимир Ліхобай, учень 8 класу школи № 19. По кордових моделях перше місце присуджено члену команди дитячої технічної станції Георгію Самойленко (учень 8 класу середньої школи № 17). Його цікава модель з мотором на 4-метровому корді розвинула по колу швидкість 74,5 кілометра на годину.
 
На змагання були представлені експериментальні моделі. Перше місце по цій групі завоював авіамоделіст Палацу культури Ілля Халаджі, учень 7 класу школи № 17. Його модель гелікоптера протрималась в повітрі 35 секунд.
 
Зараз юні авіамоделісти готуються до змагань на повітряних шарах, які будуть проведені на честь 34-их роковин Радянської Армії.
 
Б.Колєсніков, директор міської дитячої технічної станції.
 
"Дзержинець" 06.01.1952.
 
 
Правління клубу вагонобудівного заводу нещодавно провело цікавий тематичний вечір "Стахановська слава".
 
Біля 200 юнаків і дівчат, які працюють на заводі, зібралися, щоб послухати цікаві виступи і концерт художньої самодіяльності. 
 
У вступному слові секретар заводського комітету комсомолу т.Ястребов розповів про авангардну роль комсомольців і молоді в боротьбі за високу продуктивність праці, за зміцнення могутності соціалістичної Батьківщини - оплоту миру і щастя народів. Молодіжні бригади фасонносталеливарного цеху, якими керують тт. Резниченко, Товстуха, працюють по методу новаторів виробництва, вже домоглися величезної економії.
 
Цікавий був виступ молодого технолога Марії Рекіян. Слюсар механічного цеху т.Меркулова запевнила присутніх, що молодіжна бригада слюсарів ремонтно-механічного цеху і далі боротиметься за стахановську славу.
 
Після офіційної частини молодь з великим інтересом слухала концерт учасників художньої самодіяльності клубу.
 
М.Сирота, голова правління клубу.
 
"Дзержинець" 06.01.1952.

Технічний відділ заводу ім.Дзержинського провадить велику роботу по вивченню і узагальненню методів праці доменщиків, сталеплавильників, прокатників, і популяризації досвіду роботи передових металургів.
Днями вийшов з друку великий плакат, в якому розповідається про узагальнені прийоми роботи машиністів пресу гарячого різання стану "550" залізопрокатного цеху тт. Недведської, Книжки і Білого. У випущеному плакаті докладно розповідається про передові прийоми роботи машиніста пресу Людмили Недведської.
Готується до друку плакат про метод роботи старшого оператора універсального стану новопрокатного цеху Михайла Іваніна, та ряд інших плакатів про роботу передових металургів.

"Дзержинець" 07.01.1951.

Настав 1975 - рік, коли радянські люди відзначатимуть 30-річчя Перемоги нашого народу у Великій Вітчизняній війні. Міг би відсвяткувати ювілей разом з усіма і колишній фронтовик Микола Іванович Бондаренко, але командир кулеметного взводу загинув смертю хоробрих у боях з фашистами. Це сталося під Харковим.
Лейтенант М.І.Бондаренко, як і я, - дніпродзержинець. Можливо в місті живуть його рідні або знайомі і не знають, за яких обставин він загинув. Я можу розповісти про командира, бо знаю подробиці останнього бою. Якщо у нього є в Дніпродзержинську рідні, прошу завітати до мене на адресу: Ленінградська вул., № 134, кв. 5.
В.Березняк, учасник Великої Вітчизняної війни.

"Дзержинець" 07.01.1975.

На підставі рішення "Укрпромради" артілі "Труженик" і "Дзержинець" об'єднуються в одну артіль "Дзержинець". Претензії до артілі "Труженик" приймаються ліквідкомом до 15 січня 1955 року.
Адреса ліквідкому: вулиця Сировця, № 57-а, телефон 1-37 (2 дзвонки) по місту.

"Дзержинець" 06.01.1955.

 
 
В цьому році для трудящих нашого міста буде збудовано десятки нових будинків.
Днями будівельники "Жилобуду"  по Ленінградській вулицірозпочали будівництво трьох нових чотириповерхових будинків для робітників, інженерно-технічних працівникі і службовців Баглійського коксохімічного заводів. 
"Дзержинець" 06.01.1952.
 
 
Просторе, світле приміщеннябібліотеки школи № 21. На столі лежать журнали, брошури, газети. Учні часто заходять туди, щоб одержати книгу. Володимир Сокіл, Віктор Нагай, Володимир Котлобай, Григорій Євич, Буц Володимир, Григорій Рудік і багато інших - активні читачі. Бібліотекар Тамара Яковлівна Нечипуренко охоче підбирає учням літературу. На полицях бібліотеки налічується 2.800 книг. Нещодавно прибули нові книжки. На новий рік передплачені газети "Зірка", "Пионерская правда", "Юний ленінець", журнали ""Піонерія", "Барвінок" та інші. Л.Провоторов, учень 7 класу школи № 21.
"Дзержинець" 06.01.1952.

На коротенькие новогодние каникулы домой из Ужгорода приезжала чемпионка страны по гандболу в составе "Карпат", наша землячка Дарья Кот. Мы заранее договорились, что встретимся в кафе "Викрутаси". На встречу Даша пришла немножко прихрамывая.

28 декабря в последней игре второго тура "Карпаты" играли со своим главным конкурентом за чемпионский титул львовской "Галичанкой". В этом матче и получила травму Дарья Кот. "Мячик вылетал за боковую линию, - объясняла Даша. - Вратарь соперниц Елизавета Гилязетдинова и я побежали за ним. Я наклонилась, а она меня коленом (конечно неумышленно), ка-а-ак саданет в глаз. У меня миллион искр полетели. Девочки побежали на улицу, набрали снега и сделали охлаждение. Лиза конечно поизвинялась...".

Вечный соперник ужгородцев в том матче одержал победу. "Вот они и выиграли, убрав двух основных игроков - Кот травмировали, а Уманец удалили", - не скрывая досады, добавил первый тренер "Кошечки" (как Дашу с любовью называют близкие и родственники. - прим. автора) Алексей Алексеевич Комых.

В процессе беседы и Алексей Алексеевич, и Олег Петрович Усенко, из группы которого Даша уехала продолжать учиться в Киевский спортивный лицей-интернат, - вспомнили и самые яркие успехи своей ученицы, и даже некоторые забытые подробности. "На гандбол привел мой старший брат Виталик, - улыбаясь вспоминает Даша. - Вообще я посещала какие-то кружки рукоделья, занималась волейболом, спортивными танцами и даже ...боевым гопаком. Гандбол у меня был по понедельникам, средам, пятницам, а боевой гопак - по вторникам и четвергам".

О том, что его воспитанница когда-то занималась даже боевым искусством для Олега Усенка стало откровением.

"А я, набирая группу, ходил по школам и искал желающих, - говорит А.Комых. - В одном из классов СШ № 20 классный руководитель сказала, что вот Даша Кот будет с удовольствием заниматься гандболом, она уже расспрашивала о нем. Я потом, когда узнал, что она ходит еще и на единоборство, подумал: это не надолго, набьют ей лицо и перестанет посещать. А еще обрадовался, когда сказали, что девочка - левша".

В беседе о школьных годах, Даша вспомниала, что одним из любимых предметов была география. А сейчас она ее постигает уже не по учебникам, а наочно, посещая с командой разные страны. "Во время первого выезда за рубеж я побывала в Польше, когда с командой спортивного лицея-интерната участвовали в международных соревнованиях, - говорит спортсменка. - Потом были Финляндия, Франция, Дания, Латвия, Словакия, Венгрия, Румыния. Надеюсь побывать не только в Европе, а и на других континентах".

Завершилась наша встреча небольшой фотосессией и раздачей автографов.

В.Куленко