27- 29 мая в Днепре проходили дни Литвы. Духовный хор "Canticum novum" (руководители Альберт Роже и Генриэтта Роже) из Каменского участвовал в Мессе мира, которая прошла в Днепровском костеле св.Иосифа.
На святой литургии присутствовала делегация Литвы во главе с Чрезвычайным и Полномочным Послом Литовской Республики в Украине Марюсом Януконисом. Сосредоточенная на христианских ценностях проповедь и сами молитвы, вместе с возвышенным звучанием органа и пением хора, заставили гостей храма почувствовать духовную целостность с украинским народом. Об этом после окончания мессы говорили литовские гости, услышав духовные песнопения на родном литовском языке.
А 28 мая по приглашению Почетного консула Литовской Республики в г. Днепр Виталия Пивняка и организаторов Дней Литвы в Днепре, на концертную площадку набережной Днепра были приглашены детский танцевальный коллектив "Саулегража" Каменской Школы искусств (директор А.Роже) и Каменской вокальный ансамбль "Гесме".
После официальной церемонии открытия празднования Дней Литвы, на которой присутствовало и выступало руководство области и города, со сцены с приветствием к горожанам обратилась и спикер Сейма Литовской Республики Лоретта Граужинене.
Блок литовской народной музыки, который привез коллектив Школы искусств, открыл праздничный день на Фестивальном причале Днепра. Литовский народный танец "Кубилас" и "Суктинис" (рук.Т.Степочкина), лирическая песня "Звездочка" Б.Дварионаса в исполнении выпускника школы Марка Скрипченко, а также несколько шутливых литовских народных песен, пропетых ансамблем "Гесме" с заводящей искренностью и весельем, заставили подпевать многих людей разных диаспор, присутствующих на празднике балтийского народа.
Генриэтта Роже
Источник Типичный Днепродзержинск
Фото с личной страницы в ФБ Генриэтты Роже
Одним із знаних майстрів авторської казки в Україні був Юрій Феодосійович Ярмиш (25.05.1935-23.10.2013). Ім’я цього чудового письменника входить у когорту таких визнаних казкарів, як Н. Забіла, О. Іваненко, В. Нестайко, Б. Чалий, В. Рутківський.
Як же Юрій Ярмиш став казкарем? У дитинстві він любив читати казки. Читав твори Х. Андерсена, О. Копиленка, слухав розповіді бабусі та мами. І відчув потребу висловитися, розповісти ровесникам дивовижні історії, які народжувалися в його уяві. Уже у дорослому віці Юрієві Ярмишу, авторові кількох книжок казок, відома українська письменниця Оксана Дмитрівна Іваненко якось написала: «Вірю у Ваш талант. Передаю Вам естафету казки». І Юрій Феодосійович прийняв цю естафету. Його казки — не ті, в яких усе солодке, правильне та бажане, про які кажуть: «Усе закінчується, як у казці». Звичайно, що у казках письменника такого переважна більшість. Але є в них і солоне, і гірке, і прикре, і трагічне. Проте його твори ніколи не були злими, як не буває злою мудрість.
Юрій Феодосійович Ярмиш народився 25 травня 1935 року в сім’ї вчителів у промисловому місті Кам’янську, що виросло на місці козачої Кам’янської січі. З дитинства запам’ятались малому Юркові широкі придніпровські степи, Дніпрові кручі, коли вони разом з батьком мандрували стежками запорозьких козаків. Батько Юрія був учнем і другом славнозвісного українського історика Дмитра Івановича Яворницького. Від них дізнався малий Юрко багато цікавого про минуле нашого народу, про героїзм українських козаків у боротьбі за свободу. Ці подорожі та розповіді надзвичайно захоплювали уяву хлопчика. До того ж один із його предків був отаманом Полтавського полку Війська Запорозького часів гетьмана Богдана Хмельницького.
1930-го року сім’я Ярмишів переїхала до старовинного, тоді прикордонного, міста Дрогобич, що на Львівщині. У роки війни з німецькими окупантами багато важливих заводів та фабрик були евакуйовані на Урал. Туди ж на кілька років виїхали й Ярмиші. У 1944 році родина повернулася у Дрогобич. Мама викладала у школі географію, батько відновлював зруйноване війною господарство області, а Юрій вчився у міській середній школі № 4 — колишній Дрогобицькій гімназії. У свій час тут здобували освіту майбутні класики української літератури Іван Франко, Василь Стефаник, відомий письменник та громадський діяч Михайло Павлик. Літературні традиції гімназії, спадщина цих видатних людей звичайно ж вплинули на свідомість талановитого юнака, стали поштовхом до його літературної творчості.
Свій творчий шлях Ю. Ярмиш розпочав з віршів, хоча потім перейшов на прозу. Перші поетичні спроби п'ятнадцятирічного школяра почули київські поети Дмитро Білоус, Борислав Степанюк, які схвально відгукнулися про них. Через деякий час вірші Юрія були надруковані в газеті. Саме ці події, мабуть, і зумовили вибір навчального закладу - Київський державний університет ім. Тараса Шевченка, куди він у 1953 році вступив на факультет журналістики . Як згадував Юрій Феодосійович, напередодні закінчення навчання йому наснився сюжет його першої казки «Вітрисько», яка і визначила його майбутню долю. 1958 року після закінчення університету молодий письменник розпочав свою трудову діяльність у Кримському державному видавництві. У Сімферополі 1960 року вийшла його перша збірка казок, яка називалася, як і перша його казка, «Вітрисько». У 1963 році Юрія Ярмиша, на той час автора вже чотирьох дитячих книжок, прийняли у Спілку письменників України. Тоді ж після повернення до столиці його призначили головним редактором журналу «Піонерія», в якому письменник пропрацював одинадцять років. З 1974 по 1988 рік Юрій Феодосійович працював головним редактором журналу Спілки письменників України «Радуга». А потім були книжки: «Чудесні моря», «Казка стукає у двері», «Живі малюнки», «Маленькі казки», «Чарівні струмки», «Цікавий промінець», «Лебедина казка», «Капітанова люлька», «Золотий кораблик», «Сонечко», «Їжачок і Соловейко», «Вовчі окуляри», «Весела мандрівка», «Живі малюнки», «Великий мисливець», «Чарівні ліки», «Лісові балакуни» та інші. Загалом Ю. Ярмиш видав більше 50 збірників літературних казок, байок, притч, оповідань, які перекладено 15 мовами.
Ярмишу доводилось багато подорожувати. Він побував в Англії, Канаді, США, Японії, на Балканах, кілька разів відвідав Індію. Враження про них описав у книгах подорожей "Дорогами Індії", "Набат Хіросіми", "Світ тривог і надій".
Як казкар Ю. Ярмиш відомий не лише в нашій країні. Видано антологію найкращих казок сучасних письменників країн Співдружності Незалежних Держав, у якій вміщено по одному-два твори кожного автора, а Ю. Ярмиша - 16 казок. Друзі жартома називали його «українським Андерсеном». І це не випадково. Ім'я українського казкаря Ю. Ярмиша посіло одне з чільних місць серед письменників, які пишуть для дітей і про дітей.
Автор видань "У світі казки", "Детская литература Украины", "Жанри сатиричної публіцистики", "Памфлет", "Ратаї слова".
Автор понад 150 наукових статей (Київ, Москва, Стокгольм, Братислава, Делі).
З 1988 року працює в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (спочатку старшим викладачем).
З 1994 р. - професор кафедри періодичної преси.
Сфери наукових інтересів - літературознавство, журналістикознавство, українознавство, краєзнавство.
Викладав курси і спецкурси: "Художньо-публіцистичні жанри", "Оглядач і коментатор", " Організація праці журналіста", "Журналістський фах", " Новітні тенденції розвитку публіцистики", "Теорія публіцистики".
Член міжнародного товариства дослідників літератури для дітей та юнацтва; редколегії журналу "Червоний перець"; вченої ради Інституту журналістики; науково-методичної ради Міністерства освіти й науки України.
НАГОРОДИ
1968 - Заслужений працівник культури України;
1970 - премія журналу "Перець";
1972 - медаль А.С.Макаренка;
1974 - лауреат Республіканської премії імені М.Островського;
1985 - Почесна грамота Президії Верховної ради УРСР;
1997 - Почесна грамота Міністерства освіти України;
2001 - лауреат літературної премії імені Юрія Яновського;
2001 - Почесна грамота Київського національного університету ім. Тараса Шевченка;
2006 - премія Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки.
Фото journ.univ.kiev.ua
Використані джерела: www.chl.kiev.ua, Вікіпедія.
На летних кортах Каменского СК "Прометей" прошел теннисный турнир, посвященный всемирному Дню защиты детей. Как сообщил судья соревнований Григорий Никифоров, в турнире приняли участие юные спортсмены до 16 лет. "В традиционном турнире приняли участие тридцать мальчиков и девочек в возрасте от семи и до шестнадцати лет, - рассказывает Г.Никифоров, - Для почти половины теннисистов эти соревнования стали первыми в их спортивной жизни. Поэтому не удивительно, что пришли поболеть за ребят много их родственников и знакомых. Надо отметить, что маленькие девочки играли в двух группах: и до десяти лет, и до двенадцати лет. В итоге, в возрастной категории до десяти лет первое место заняла Анастасия Чернякова, воспитанница тренера Светланы Драгун, переигравшая в финале свою тезку Ищенко. Кстати, Настя Мищенко приезжает ко мне на тренировки из Куриловки. Третье место досталось Марии Власенко (тренер С.Драгун). В группе до двенадцати лет в финале встретились Мария Калинина и Анастасия Чернякова. Конечно победила более опытная Калинина (она играет в парных турнирах вместе со взрослыми, - прим. автора). Третьей снова стала Анастасия Мищенко. У мальчиков до десяти лет в финале встретились два воспитанника тренера Александра Олейника. Первым стал Тимофей Кривовяз, победивший Павла Филатова. Третье место занял мой Максим Буряк. Среди игроков до двенадцати лет сильнейшим стал гость из областного центра Максим Кащенко, выигравший встречу у Леона Пересыпкина, которого тренирует А.Олейник. Третьим стал Егор Овсянка (тренер Сергей Козченко)".
Все призеры получили в награду грамоты и медали, учрежденные спортклубом "Прометей".
Текст: Виктор КУЛЕНКО.
Воспитанник днепродзержинского тренера Геннадия Шмурыгина, защитник "Днепра" и молодежной сборной Украины Александр Сваток поделился мнением о матче с Македонией (0:2).
"Пропустили ненужные мячи. Первые два момента и два гола – обидно получилось. Но команда старалась, билась до последнего. По желанию, по самоотдаче, думаю, никому не будет претензий", - сказал Сваток телеканалу "Футбол 1".
Напомним, проиграв сборной Македонии, украинская молодежка потеряла последние шансы на выход на Евро-2016.
Тезки Игори, Книжник (на фото) и Рыкус, выступали 26 мая в командном Кубке Украины по легкой атлетике, который прошел в Кировограде. Об этом сообщил тренер ДКФВ Сергей Гужва. Игорь Книжник занял одиннадцатое место в беге на 5000 метров, показав время 15.38,01. Лучшим стал Егор Жуков (Хмельницкий). Время победителя - 14.17,18. Игорь Рыкус занял 14 место, прыгнув в длину на 6 м 73 см. А победил здесь Богдан Егоров из Донецка с результатом 7 м 60 см. 54,31 - время показанное бывшей воспитанницей ДКФВ, а ныне учащейся Днепропетровской ШВСМ Дарьей Ставничей в гладком беге на 400-метровке, позволило ей занять седьмое место в общем зачете и стать третьей среди юниоров. На этой дистанции четыре спортсменки пробежали по времени мастера спорта. Еще один бывший студент ДКФВ Николай Мевша на полуторакилометровой дистанции в своем забеге стал четвертым (4.00,77). Здесь бежали в двух забегах 32 спортсмена. Во втором из них, почти все бегуны вышли из четырех минут. В кубке страны среди 25 команд первое-второе места поделили сборные Киева и Днепропетровской области, набравшие 1188 очков. Третьими стали представители Харьковской области, в активе которых 1160 очков.
Текст: Виктор КУЛЕНКО.
Заключна зустріч, перед канікулами, пройшла в клубі тінейджерів "Вибір" при юнацькому відділі Кам`янської Центральної міської бібліотеки.
За традицією в травні завжди проходить зустріч підлітків з цікавою, успішною людиною, яка багато чого досягла в цьому житті своєю власною працею, що називається "зробила себе сама". На цей раз гостем бібліотеки став директор і старший викладач відділення тхеквандо ДЮСШ №4 Олександр Кирпа.
Олександр Миколайович розповів підліткам про своє дитинство. "У школі я був незграбним хлопчиком і у мене були низькі оцінки з фізкультури. Але після перегляду фільмів за участю майстрів східних єдиноборств Брюса Лі та Джекі Чана у мене змінилося ставлення до спорту, - говорить він. - Я став качати м'язи на тренажерах, почав займатися спочатку боксом, а потім тхеквондо. І лише складна операція завадила досягти висот у спорті. Перекваліфікувався на тренера, я виховав чимало переможців і призерів змагань різних рівнів. З 2007 р я став інструктором Східно-Європейських асоціацій Сінмое хапкідо і Комбатан.
Олександр Миколайович продовжив свою розповідь про те, що у його сім’ї була велика бібліотека. Тому я дуже рано навчився читати. Я знайшов підручники з історії за 5-7 класи. Вони і стали моїми першими прочитаними книгами. З тих пір я люблю історичну літературу, особливо часи Стародавніх Греції, Риму, Карфагену. Зачитувався творами Толкієна, Дюма, перечитував все, що міг дістати про Олександра Македонського, Ганнібала, Спартака. Любов до історії у мене залишилася до сих пір".
Потім Олександр Кирпа розповів учасникам зустрічі про тхеквандо і запросив всіх бажаючих в ДЮСШ №4.
Тетяна Дороніна, заступник директора по маркетингу і рекламі ЦБС Кам'янського.
Напередодні літніх канікул бібліотекарі дитячої філії №8 запросили учнів 3-Б класу СЗШ №20 в еко-мандрівку по чудовому саду , улюбленому місцю відпочинку мешканців Південного району промислового міста Кам’ янське.
Розарій – це справжня казка! Розарій – це величезна кількість квітів, рослин, кущів, статуй з живих рослин. Дуже гарне, чисте і незвичне місце, де можна безкоштовно і безпечно відпочити.
Перша зупинка нашої мандрівки – пізнавальна гра «Чи знаєте ви квіти?». Бібліотекар Вероніка Паденко ознайомила дітей з найбільш поширеними квітковими рослинами, вчила бачити красу, унікальність квітів.
Друга зупинка – вікторина по казці Валентина Катаєва «Квітка – семибарвниця». Діти відповідали на запитання завідувачки бібліотеки Тетяни Гончар, обговорювали які вчинки варті чарівної пелюстки, а які ні. Разом фантазували – що б ми побажали, на що б не стали витрачати дорогоцінні пелюстки, кому б віддали квітку, які кольори могли б бути у наших пелюсток .
Третя зупинка мандрівки - читання на «Книжковій галявинці», де усі присутні мали змогу познайомитись з новими книжками.
Наприкінці заходу діти побували у ролі рекламних агентів. Вони заздалегідь підготували невеличкі запрошення і з задоволенням дарували їх матусям із маленькими дітками, які в цей час відвідували розарій.
Текст: Тетяна Дороніна, заступник директора по маркетингу і рекламі ЦБС Кам'янського.
Днепродзержинским центром физического здоровья населения "Спорт для всех" 17 и 25 мая были проведены соревнования по мини-футболу среди детей соцгорода (пр. Конституции, 15), а также центральной части города (ул. Нежинская 7), посвященные Дню Европы. В них принимали участие команды, которые были разделены на две группы: от 8 до 12 лет и от 13 до 16 лет. Игры проходили по круговой системе.
МЕСТА, ЗАНЯТЫЕ КОМАНДАМИ
17 мая (пр. Конституции, 15)
От 13 до 16 лет
1 – «Газмяс»
2 – «Українці»
От 8 до 12 лет
1 – «Дзержинец-1»
2 – «Дзержинец-2»
25 мая (ул. Нежинская, 7)
От 13 до 16 лет:
1 – «Хулиганы»
2 – «Фортуна»
3 – «Турнэ»
4 – «Кокахолики»
От 8 до 12 лет:
1 – «Тотенхэм»
2 – «Севилья»
3 – «Динамо-Киев»
4 – «Шахтер»