Завершився сьомий день онлайн-марафону "Єдності", який проводиться з ініціативи Кам`янської молодіжної федерації шахів в ДЮСШ № 3. В змаганнях, які стартували першого березня, прийняли участь 30 гравців. Станом після семи турів лідирує Володимир Бутенко, набравший 240 очок. Відстаючи на 15 пунктів, за ним слідує Михайло Богомаз. Третю сходинку посідає Максим Юрченко. В його активі 188 балів.
Четвертого березня відбувся дитячий турнір, організований Федерацією шахів міста Дніпра. У онлайн-змаганнях взяли участь 29 спортсменів. Дуже приємно, що перемогу здобув вихованець ДЮСШ №3 Максим Юрченко. Друге місце у його земляка та тезки Максима Косухіна.
Данило Сторчак, вихованець Кам'янської ДЮСШ №1 (тренери В.Сторчак/С.Остапенко) 6 березня виграв черговий Кубок Польщі з тхеквондо ВТФ.
Після цієї перемоги наш земляк закріпився на першій позиції польського рейтингу у категорії "юніори" (до 17 років). Виступаючи у ваговій категорії до 68 кг Данило виграв три поєдинки, два з яких достроково з розривом 20 балів. Як повідомив тренер Сергій Остапенко, фінал видався не простим, але перемога 22:16 принесла Данилу та його команді спортивному клубу "Самурай" (Вроцлав) золоту медаль та 20 пунктів польського рейтингу. Нагадаємо, що Данило Сторчак з 2020 року проживає та тренується у СК "Самурай" міста Вроцлав (Польща) під керівництвом тренера С.Д.Остапенка.
В турецькій Аланії 5 березня завершився матч плей-офф у першій Світовій групі тенісного Кубка Девіса - The World Cup of Tennis між збірними України та Барбадосу. Нагадаємо, що команди грали у Туреччині, оскільки в Україні проведення протистояння було неможливим через військову російську агресію.
Українська команда здобула вирішальне третє очко (3:0). Перемогу здобули вихованець Кам`янського СК "Прометей" Ілля Марченко, який в парі з Олексієм Крутих розібралися з дуетом Даріан Кінг/Меттью Фостер-Іствік 6:4, 7:5.
Наша збірна зберегла своє місце у Першій Світовій групі Кубка Девіса. У вересні українська команда зіграє з однією з збірних у Кваліфікації Фіналу Кубка Девіса, яка проходить у ці дні.
Лідер збірної України у Кубку Девіса, вихованець Кам`янського СК "Прометей" Ілля Марченко розповів про те, як пройшли перші матчі проти збірної Барбадосу, а також висловив своє ставлення до повномасштабного російського вторгнення в Україну.
- Як ще до початку вторгнення сприйняли перенесення матчу із Барбадосом?
- Я на той час вважав, що вторгнення це вигадка західних ЗМІ, бо не бачив причин, з яких Путін на це пішов би. І, звичайно, засмутився, коли матч перенесли з України. Все-таки вдома грати набагато краще. Але, як виявилося, на жаль, був неправий.
– Як пройшов перший день, як умови?
- Перший день пройшов якнайкраще. Олексій Крутих впорався зі своїм завданням чудово. Ну а в моєму матчі, будемо відвертими, різниця в рівні була аж надто висока. Навіть не за найкращої моєї гри шансів у суперника не було. Умови, звісно, не домашні. У нас майже немає глядачів та підтримки. З нами немає капітана, тренера та фізіо, всі вони зараз в Україні. Ну і неозброєним оком видно, що організовувався матч у надзвичайних умовах. Але, загалом, нам нема на що скаржитися. Те, що матч проводиться вже велике досягнення ФТУ.
- Наскільки несподіваним вам стало широкомасштабне вторгнення російської армії?
- Шок, звісно. Важко передати словами. Просто неймовірно, що в наш час це можливо. Одна країна вторглася в іншу, щоб захистити там якісь свої інтереси. А найжахливіше, що це все ще підтримує безліч росіян. Мені довелося втекти від війни у 2014 році і залишити свій будинок, в якому я не був до сьогодні, але те, що відбувається зараз, вийшло на зовсім інший рівень. Росіяни не прикидаються місцевими цього разу.
– У якому стані команда?
- Важко. Переживаємо, звісно. У всіх хтось та залишився в Україні. Теніс зараз не на першому місці у всіх у головах. Але ми віримо у перемогу на всіх фронтах, більше нам нічого не лишається.
- Чи є підтримка від російських тенісистів і чи вірите, що там хтось може і хоче все це зупинити?
– Підтримка є. Але не завжди така, як хотілося б. Деякі питають тільки як рідні, хоча за тоном я десь розумію, що вони підтримують свого царя. Хтось питає, що відбувається. Хтось відверто критикує дії своєї країни. Хтось більше переймається наслідками для них самих. Я намагаюся не вступати в якісь суперечки чи обговорення. Втомився за 8 років. І, мабуть, у своїх доводах я в жодному разі не зрівняюся з професіоналами на російському телебаченні, які працюють над своєю пропагандою 24 години на добу, 7 днів на тиждень.
- Як можна так задурити людям голови, щоби вони підтримували «денацифікацію» єврея Зеленського?
- Я час від часу дивлюся російські канали і як вони висвітлюють події з 2014 року. Ворога треба знати на обличчя. І мушу визнати, вони дуже все складно розповідають. Насправді пропаганда йде по обидва боки фронту всі ці роки. І я не можу сказати, що я на 100% довіряю бодай одному джерелу. Хоч українському, хоч західному. Але зрештою всі доводи російської пропаганди для мене розбиваються про один незаперечний факт – воюють вони на нашій землі.
- Що думаєте про рішення Стаховського взяти до рук зброю?
- Молодець. Дуже сміливий та самовідданий. Захоплююсь його рішенням. Хоча зізнаюся, я б, мабуть, так не зміг. Вірю, що все у Серьоги буде добре.
- Що про війну говорять у тенісній спільноті?
- Як бачите, здебільшого світ на нашому боці. В принципі, те саме і в тенісі. Мені пишуть закордонні гравці і запитують, як справи досить часто.
- Які висновки зробили особисто для себе за останній тиждень? Як змінилося сприйняття світу?
– Для мене все змінилося вже 8 років тому. Загалом усі проблеми викликають посмішку порівняно з тим, що відбувається зараз в Україні.
- Чи вірите в те, що Путін може застосувати ядерну зброю?
- Я не вірив, що він введе війська, але тепер чекати вже можна чого завгодно. Ніхто не знає, що в нього в голові, а я вже тим більше.