В турецькій Аланії 5 березня завершився матч плей-офф у першій Світовій групі тенісного Кубка Девіса - The World Cup of Tennis між збірними України та Барбадосу. Нагадаємо, що команди грали у Туреччині, оскільки в Україні проведення протистояння було неможливим через військову російську агресію.
Українська команда здобула вирішальне третє очко (3:0). Перемогу здобули вихованець Кам`янського СК "Прометей" Ілля Марченко, який в парі з Олексієм Крутих розібралися з дуетом Даріан Кінг/Меттью Фостер-Іствік 6:4, 7:5.
Наша збірна зберегла своє місце у Першій Світовій групі Кубка Девіса. У вересні українська команда зіграє з однією з збірних у Кваліфікації Фіналу Кубка Девіса, яка проходить у ці дні.
Лідер збірної України у Кубку Девіса, вихованець Кам`янського СК "Прометей" Ілля Марченко розповів про те, як пройшли перші матчі проти збірної Барбадосу, а також висловив своє ставлення до повномасштабного російського вторгнення в Україну.
- Як ще до початку вторгнення сприйняли перенесення матчу із Барбадосом?
- Я на той час вважав, що вторгнення це вигадка західних ЗМІ, бо не бачив причин, з яких Путін на це пішов би. І, звичайно, засмутився, коли матч перенесли з України. Все-таки вдома грати набагато краще. Але, як виявилося, на жаль, був неправий.
– Як пройшов перший день, як умови?
- Перший день пройшов якнайкраще. Олексій Крутих впорався зі своїм завданням чудово. Ну а в моєму матчі, будемо відвертими, різниця в рівні була аж надто висока. Навіть не за найкращої моєї гри шансів у суперника не було. Умови, звісно, не домашні. У нас майже немає глядачів та підтримки. З нами немає капітана, тренера та фізіо, всі вони зараз в Україні. Ну і неозброєним оком видно, що організовувався матч у надзвичайних умовах. Але, загалом, нам нема на що скаржитися. Те, що матч проводиться вже велике досягнення ФТУ.
- Наскільки несподіваним вам стало широкомасштабне вторгнення російської армії?
- Шок, звісно. Важко передати словами. Просто неймовірно, що в наш час це можливо. Одна країна вторглася в іншу, щоб захистити там якісь свої інтереси. А найжахливіше, що це все ще підтримує безліч росіян. Мені довелося втекти від війни у 2014 році і залишити свій будинок, в якому я не був до сьогодні, але те, що відбувається зараз, вийшло на зовсім інший рівень. Росіяни не прикидаються місцевими цього разу.
– У якому стані команда?
- Важко. Переживаємо, звісно. У всіх хтось та залишився в Україні. Теніс зараз не на першому місці у всіх у головах. Але ми віримо у перемогу на всіх фронтах, більше нам нічого не лишається.
- Чи є підтримка від російських тенісистів і чи вірите, що там хтось може і хоче все це зупинити?
– Підтримка є. Але не завжди така, як хотілося б. Деякі питають тільки як рідні, хоча за тоном я десь розумію, що вони підтримують свого царя. Хтось питає, що відбувається. Хтось відверто критикує дії своєї країни. Хтось більше переймається наслідками для них самих. Я намагаюся не вступати в якісь суперечки чи обговорення. Втомився за 8 років. І, мабуть, у своїх доводах я в жодному разі не зрівняюся з професіоналами на російському телебаченні, які працюють над своєю пропагандою 24 години на добу, 7 днів на тиждень.
- Як можна так задурити людям голови, щоби вони підтримували «денацифікацію» єврея Зеленського?
- Я час від часу дивлюся російські канали і як вони висвітлюють події з 2014 року. Ворога треба знати на обличчя. І мушу визнати, вони дуже все складно розповідають. Насправді пропаганда йде по обидва боки фронту всі ці роки. І я не можу сказати, що я на 100% довіряю бодай одному джерелу. Хоч українському, хоч західному. Але зрештою всі доводи російської пропаганди для мене розбиваються про один незаперечний факт – воюють вони на нашій землі.
- Що думаєте про рішення Стаховського взяти до рук зброю?
- Молодець. Дуже сміливий та самовідданий. Захоплююсь його рішенням. Хоча зізнаюся, я б, мабуть, так не зміг. Вірю, що все у Серьоги буде добре.
- Що про війну говорять у тенісній спільноті?
- Як бачите, здебільшого світ на нашому боці. В принципі, те саме і в тенісі. Мені пишуть закордонні гравці і запитують, як справи досить часто.
- Які висновки зробили особисто для себе за останній тиждень? Як змінилося сприйняття світу?
– Для мене все змінилося вже 8 років тому. Загалом усі проблеми викликають посмішку порівняно з тим, що відбувається зараз в Україні.
- Чи вірите в те, що Путін може застосувати ядерну зброю?
- Я не вірив, що він введе війська, але тепер чекати вже можна чого завгодно. Ніхто не знає, що в нього в голові, а я вже тим більше.
Сьогодні (4 березня) дівчата з гандбольної команди "Дніпро ДЮСШ № 1" розпочали плетіння кікімор та сіток в спортивному залі школи № 20.
До дівчат, тренерів та вчителів двадцятої школи долучилися також учні та мешканці міста. "Дякуємо кам'янчани за допомогу. На данний момент нам потрібні матеріали для плетіння виробів. В основному нам потрібна мішковина, сітки та тканина зелених кольорів. Матеріали можна залишити у приміщені СШ № 20", - пише на своїй сторінці в Facebook Маргарита Дорошенко.
Зіграно перший раунд плей-офф у першій Світовій групі тенісного Кубка Девіса - The World Cup of Tennis між збірними України та Барбадосу.
Команди грають у турецькій Анталії, оскільки в Україні проведення протистояння було неможливим через військову російську агресію. На хардових кортах 4 березня збірна України повела у рахунку 2:0 за підсумками першого ігрового дня.
Вихованець Кам'янського СК "Прометей" Ілля Марченко впевнено переграв Меттью Фостер-Іствік 6:3, 6:1. А Олексій Крутих переміг Даріана Кінга 6:2, 6:1.
Нагадаємо, Марченко здобув 18-ту одиночну перемогу при 32 зіграних зустрічах. Крутих провів свій дебютний матч за збірну у командному турнірі.
"Мене звуть Скрябін Ростислав Євгенович. Я колишній спортсмен, а тепер суддя авто- та мотоспорту в Україні. Це моє звернення до російських спортсменів.
⠀
Зараз багато спортсменів із Росії скаржаться, що їм заборонено брати участь у міжнародних змаганнях. Як же так, адже спорт поза політикою.
Ще тиждень тому я теж так думав. І минулого сезону так думав, коли ми зустрічали вас тут, допомагали з переїздом кордонів, житлом і всім, з чим тільки могли допомогти. Пили разом чай і не ділили на своїх та чужих. Адже спорт поєднує людей. Спортсмени своєю силою, доблестю, характером та волею показують приклад. Перемогти – це не означає виграти у слабкого, перемога – це у змаганні з найсильнішими, у чесній боротьбі, показати свою перевагу. Спортсмени – лідери.
⠀
Але тепер ми маємо війну, війну Росії проти України. Тепер ми маємо інші цінності, і подібні розмови недоречні. До цього спорт завжди був для мене основним пріоритетом. Але зараз Росія нищить Україну. Гинуть наші чоловіки, жінки, наші діти. Гинуть наші спортсмени, з якими ще недавно ви виступали на одних змаганнях. Їх розстрілюють під тим самим прапором, під яким ви виступаєте.
⠀
Зараз той самий час, коли спортсмен може продемонструвати усьому світові свою чітку позицію, свою хоробрість та характер. Адже ви ніколи не пасували перед будь-якими випробуваннями! А якщо всі ваші доводи зводяться до того, що ви поза політикою, то нам нема про що з вами розмовляти.
⠀
Ми це все переживемо, ми здобудемо перемогу і будемо їй радіти. Ми й надалі продовжимо займатися своєю улюбленою справою. А ті з вас, хто зараз залишатиметься осторонь і "поза політикою", для нас просто перестануть бути спортсменами".