17 лютого 2023 року, перестало битися серце тренера з важкої атлетики і пауерліфтингу Юрія Івановича Калашника (1940-2023).

Юрій Іванович згадував, як у повоєнному дитинстві тренувався разом із братами, вдома за книгою Івана Піддубного – по 10 годин на день. Хлопчаки мріяли стати такими ж силачами. І наш земляк досяг своєї мети: став найсильнішим спортсменом країни. У його біографії є навіть такий факт: Юрій Іванович брав участь у боях без правил серед ветеранів спорту, які проходили в Угорщині, і став призером. Звання майстра спорту міжнародного класу Юрію Івановичу Калашнику було присвоєно двічі: важка атлетика (1968) і папуерліфтинг (1993).

Спочатку Юрій Калашник займався важкою атлетикою. В кінці 60-х років минулого сторіччя тяжко травмувався, порвавши зв'язку на нозі. Після чого пішов на тренерську роботу. На стадіоні "Перемога" він набрав хлопчаків і тренував їх. Юрій Іванович часто збирав дитячу компанію, вивозив катером на вихідні на Кривець. Там юні спортсмени змагалися хтось далі кине камінь, бігали по піску, влаштовували запливи. Для тренера важливим був не так спорт, як зробити з них гідних людей. З 1970 року Калашник працював старшим тренером на "Дзержинці". Виховав майстрів спорту Володимира Собка, В'ячеслава Гуляєва, Султана Рахманова, Володимира Устича, Валерія Молодана, Миколу Райнова, Володимира Бабкіна.

Ю.І.Калашник свого часу працював у Салехарді (Ямал), де дослужився до підполковника внутрішньої служби. Повернувшись додому в 1992 році, почав займатися новим для нашого міста видом спорту - пауерліфтингом. Він першим у місті у цьому виді виконав норматив майстра спорту (посвідчення № 0041 від 19 лютого 1993 року). За час своєї спортивної карєри Ю.І.Калашник став триразовим чемпіоном Європи, чотириразовим чемпіоном світу, восьмиразовим чемпіоном України з пауерліфтингу. Як спортсмен, активно виступав до 2002 року.