У шахово-шашковому клубі бібліотеки ПАТ "ДніпроАзот" 20 вересня стартувала XIX Спартакіада "Здоров'я" серед виробничих підприємств міста.
Відкривали її змагання з доміно, так улюбленого серед всіх працівників підприємств. У напруженій боротьбі переможцями (АЛЕ НЕ ЧЕМПІОНАМИ, ЯК ЦЕ ЛЮБЛЯТЬ ПИСАТИ ДЕЯКІ ЗМІ) серед шести команд другий рік поспіль стали доміношники ПАТ "ДМК" - Станіслав Тищенко і Віктор Потапов. Друге місце завоювала команда ТОВ ПП "ЗІП", третє "Стальзавод".
"Добре починати Спартакіаду з перемоги. У минулому році вона завершувалася змаганнями з доміно. Тоді нашій команді потрібна була тільки перемога. І ми її добилися, ставши першими в загальному заліку. Цього року титул переможців вже відстояли", - зазначив Едуард Коряк, заступник директора зі спорту КСЦ "Дніпровець".
Наступний вид змагань баскетбол. Турнір розпочнеться в КСЦ "Дніпровець" 9 жовтня.
Приємна новина надійшла 2 вересня із Івано-Франківська. Чемпіоном міста з шашок-64 у блискавичній грі став Василь Василишин. 27-річний спортсмен вже три місяці тренується у чемпіона України 1995 року Кирила Іванова з Кам'янського. "У мене поки два учня, яких я треную по інтернету. Крім Василишина, працюю з восьмирічним хлопчиком з Дніпра. До речі, Василь до цього і раніше займався шашками, але не так активно як зараз. За три місяці йому вдалося налагодити свою гру. І ось перший успіх", - коментує майстер спорту Кирило Іванов.
День Незалежності України маріупольські шахісти відзначили турніром.
У ДК "Молодіжний" в бліц-турнірі змагалися найсильніші шахісти Маріуполя і їх гості. Після дев'яти турів були підведені підсумки. Друге місце зайняв гравець з Кам'янського Євген Цуканов. Женя вже другий рік перебуває в Маріуполі у відрядженні і не забуває грати в шахи. А абсолютним переможцем став кандидат в майстри спорту Леонід Данилов. Третє місце дісталося Володимиру Смирнову.
15 серпня нашому земляку, чемпіону УРСР 1965 року по шахам Рудольфу Івановичу Єрмакову (Гольдштейну) виповнилося б 80 років. На честь цієї події в шашково-шаховому залі Кам`янського СК "Промінь" був проведений п'ятий шаховий меморіал.
Перед початком меморіалу шахісти вшанували пам'ять Рудольфа Івановича хвилиною мовчання. "Ми з вами зібралися, щоб віддати данину поваги людині, якій наше місто зобов'язане розвитку в ньому шахів, - відкриваючи змагання, зазначив арбітр міжнародної категорії Юрій Анатолійович Єрмаков. - У 60-х роках ХХ століття тренерами шахової секції спортклубу " Азоту" були підготовлені два чемпіона УРСР. Одним з них був працівник залізничного цеху підприємства Рудольф Єрмаков, який став переможцем серед чоловіків в 1965 році. В його активі титули чемпіона міста та Дніпропетровщини, багаторазового призера обласних та республіканських змагань. Вихованець Дніпропетровської шахової школи Рудольф Єрмаков був одним з небагатьох, хто закінчив факультет шахової спеціалізації фізкультурного технікуму. Отримавши диплом тренера, чемпіон України вирішив себе присвятити педагогічній ниві. Перші кроки як тренер він зробив в азотівському СК "Промінь". Помітні успіхи Р.Єрмакова стали приводом для цілого ряду цікавих запрошень. Одне з яких, робота на постійній основі в Дніпродзержинському СК "Прометей", його привернуло. Він очолив шахово-шашковий клуб ПХЗ, що знаходився в той час на проспекті Леніна (нині Свободи). З ініціативи тренера там неодноразово проводилися чемпіонати області, півфінали чемпіонату України і ЦР ДСТ "Авангард". Найзначнішим за масштабом та географії команд-учасниць був турнір ЦР ФІС - серед спортсменів оборонних підприємств СРСР. Так склалося, що трохи більше останніх двадцяти років він продовжував розвивати шахове мистецтво далеко від Батьківщини. Далеко від рідної землі і перестало битися його серце".
Єрмакови Юрій і Рудольф
Син Владислав Рудольфович Єрмаков згадує: "Не дивлячись на хворобу, у тата було величезне бажання приїхати з Ізраїлю в Дніпродзержинськ і провести тут турнір. Все своє свідоме життя батько присвятив шахів. Багато з вас знали його особисто, для багатьох він був учителем і другом".
У меморіалі взяли участь чимало друзів Рудольфа Івановича, а також гравців, що зустрічалися з ним за шахівницею. Старим товаришем був і гість з Дніпра Олег Іванович Школа."Знаю Рудіка (Рудольфа Івановича. - прим. автора) ще з шкільних часів, - розповідає Олег Школа. - Я навчався тоді в школі № 86. На початку шестидесятих років він грав за Чечеловку, а я за інший район. Ми змагалися в першості міста і області. Між собою зустрічалися за шахівницею три рази. Двічі виграв Єрмаков і одну партію звели до нічийного результату. Він як професіонал залишився в спорті, а я як аматор подався в науку. Останній раз ми зустрічалися перед його від`їздом до Ізраїлю".
Разом з 1967 року грали Рудольф Єрмаков і Святослав Москаленко. Юрій Єрмаков нагадав, що Святослав Миколайович свого часу був вхожий в партком і профком "Азоту". Тому він як другу, всіляко допомагав Рудольфу Єрмакову в рішенні різних питань. Тим самим просуваючи популяризацію шахів в Дніпродзержинську. "Перший раз ми з Єрмаковим виступали на першості області в 1967 році, - розповідає С.Москаленко. - Тоді я вперше виконав кандидата в майстри спорту. Починаючи з 1975 року ми разом з ним і Володею Донцем об'їздили всю Дніпропетровщину. Стали трикратними чемпіонами області серед підприємств оборонної промисловості ФіС. І всюди про Рудольфа Івановича відгукувалися тільки з позитивного боку. Чесна, принципова людина, він мав організаторський талант запросто залагоджувати всі негаразди, що виникали на різних турнірах".
За час спільної роботи у однофамільців Єрмакових було чимало курйозних випадків. "З Рудольфом Івановичем я працював разом більше тридцяти років, розповідає Юрій Анатолійович Єрмаков. - Ми були як одна сім'я. Він керував шаховим клубом, а я шашковим. Одного разу пролунав дзвінок з приймальні міськкому комсомолу. Жіночий голос запитав: "Це квартира Єрмакова?". Я ствердно відповів. Дівчина передала, що назавтра мене викликають до першого секретаря. Я приходжу наступного дня, заходжу в кабінет і там мене починають так виховувати! Але найцікавіше, що це все стосувалося Рудольфа Єрмакова. Я вислухав все, стоячи по стійці струнко і сказав, що завтра все виправлю. Потім знаходжу Рудика, розповідаю. Він від щастя, що я врятував його, був такий радий. Наступного дня Рудольф зібрав учнівські квитки і з анкетами юних шахістів заявився в міськком отримувати відрядні гроші.
Ще був один кумедний випадок, коли на ім'я нашого голови надійшов лист з Москви, з спорткомітету СРСР. Голова каже, що ініціали Р.І., значить це не мені. Але я його переконав, що раз прізвище Єрмаков, то значить мені. Довелося відрядити мене на 10 днів до Ульяновська на всесоюзний семінар тренерів з шахів. Я потрапив жити в один номер з тренером зі Свердловська. Він фанатично відданий шахам, переконував мене пограти з ним. Але я знаходив різні відмовки. В кінці-кінців довелося зізнатися в обмані. Він обняв мене, посміявся і нарешті домігся, щоб я пограв з ним в шахи".
У п'ятому меморіалі Р.І.Єрмакова за спеціальні почесні дипломи із зображенням шахового корифея, а також призовий фонд, люб'язно заснований Владиславом Єрмаковим боролися 22 шахіста. Змагання проводилися за швейцарською системою в 8 турів з 15-хвилинним контролем на партію кожному супернику. Такий контроль часу в шахах називається "швидким" ("рапідом") і вимагає більш пильної уваги спортсменів. Часу, на перший погляд, досить, але, в порівнянні з класичним контролем, цей відрізок досить стислий і вимагає від суперників постійно мати на увазі, що треба зуміти раціонально розподілити 15-хвилинний інтервал на все три стадії партії - дебют, міттельшпіль і ендшпіль.
Донць-Титов
Після п'ятигодинного марафону стало відомо, що відразу шість (!) гравців набрали по п`ять очок, претендуючи на перемогу. І тільки за коефіцієнтом Бухгольца було визначено, що перехідний кубок, грошовий приз, медаль і грамоту отримав Вадим Євсевич. Медалі, грамоти та грошові призи отримали також Володимир Донець і Сергій Титов.
Призери меморіалу
А Валерій Полташевський, Антон Волков і Святослав Москленко були нагороджені грамотами та грошовими призами. Заохочувальні призи отримали гість з обласного центру, ветеран шахів Олег Школа, а також Олександр Швецов та Микола Семенцов. Церемонію нагородження проводив головний організатор і спонсор турніру Владислав Рудольфович Єрмаков, який подякував всім учасникам за те, що вони не забувають його батька.
У шашковому "Кубку Львова" взяли участь 67 спортсменів, які представляли 16 команд з Білорусі, Польщі та України.
У всіх командах змагалися по чотири шашкіста. Формат Кубка був цікавий тим, що на кожній з чотирьох дощок спортсмени грали в різні шашки і в різних їх версіях, та й контроль часу був різноманітний.
Стовідсоткову перемогу здобув перший склад команди "Кам'янські лицарі". В її складі виступали кандидат в майстри спорту Ольга Губарєва, майстер спорту Кирило Іванов, гросмейстер Олена Коротка і кандидат в майстри спорту Альона Губарєва. На два очки від кам'янчан відстали "Київські мажори". Третіми були "Вінницькі бики". Потрібно відзначити, що Кирило Іванов і Олена Коротка стали першими відповідно на другій і третій дошках. Відзначилися і гравці другого складу "Кам`янських лицарів". Першорозрядник Артем Зебзєєв став другим на першій дошці, а майстер спорту Олександр Шнейдер посів третє місце на другій дошці. Потрібно відзначити, що в другому складі "Кам`янських лицарів" ще грали Кирило Братусь і Андрій Блоха.
