Сьогодні, 29 жовтня, відомому в місті тренеру з легкої атлетики Валерію Юхимовичу Нанночці могло б випонитися 80 років. Він пішов з життя майже п`ять років тому назад.

Валерій Юхимович довгий час працював в спортивному клубі "Дзержинка". Вихованець відомого тренера з легкої атлетики Петра Петровича Коршуна, він сам займався зі спортсменами. Одним з найвідоміших учнів В.Ю.Ганночки є майстер спорту міжнародного класу, переможець Кубка СРСР в бігу на 800 метрів Яків Шенкерман. Школу Ганночки пройшли Геннадій Селютін, Леонід Волчек, Наталія Лебідь (Єлістратова), Едуард Коряк і багато інших легкоатлети міста. Ще більша кількість дітей, які відпочивали в таборі відпочинку "Дзержинець", запам'ятали його як інструктора з плавання.

"Яків Шнекерман тренувався у Валерія Ганночки в 70-х роках, - згадує Олександр Козбанов. - А потім, коли став вчиться в Ленінградському інституті фізкультури ім.Лесгафта, Яша потрапив до збірної команди ЦС ДСО" Зеніт ". Він пробігав 800 метрів десь за 1 хвилину 46 секунд, що в ті часи це був дуже відмінний результат. Шенкерман став майстром спорту міжнародного класу, виграв Кубок СРСР, був призером чемпіонату Радянського Союзу. У Валерія Юхимовича була чуйка на спортсменів високого рівня. Він розумів, що в Дніпродзержинську не зробиш великого легкоатлета. Тому віддавав своїх вихованців іншим більш фаховим тренерам. І хлопці потім ставали відомими спортсменами. Його учні ставали відомими людьми не тільки в спорті, але і в інших видах діяльності. Він один був у місті такий тренер. Це потім з'явився в місті фізкультурний технікум і інші тренери. А на "Дзержинці" Ганночка один працював".

"Валерій Юхимович Ганночка був другим батьком для всіх спортсменів легкоатлетичної секції. Ми займалися загальнофізичної підготовкою, бігали довгі дистанції, грали в футбол, ходили в басейн, їздили в спортивний табір. Він міг згуртувати колектив", - згадує Віталій Жосан.

"Намагаюся згадати Валерія Юхимовича, коли я вперше переступив поріг спортклубу "Дзержинка" і коли в останній раз ми спілкувалися, то мені здається, що він ніколи зовні і не мінявся. Завжди підягнутий, стрункий, з лагідною посмішкою на вустах. Ми всі його дуже любили. Ніколи не чули від нього грубощів", - згадує Едуард Коряк.

"Він був хороший, добрий чоловік, який любив дітей і спорт. У нього не було ворогів. Я думаю багато людей пам'ятатимуть Валерія Юхимовича дуже дуже довго", - говорить Леонід Волчек.

Фото з архіву Л.Волчека. Ялта. 1970-і роки.