Урочистість та гордість відчувають спортсмени та команди, коли на Олімпіаді вдається здобути вищі нагороди. Це честь не тільки для самих переможців, а й для вболівальників та багатьох звичайних жителів країни, яку вони представляють.

На Олімпіадах склалася традиція вручати золоті, срібні та бронзові медалі. Але вони є такими лише умовно, про це повідомляє https://gsminfo.com.ua/119093-z-chogo-naspravdi-vygotovleno-olimpijski-medali.html

НАГОРОДИ ЗНАХОДЯТЬ ГЕРОЇВ

Медалі почали вручати спортсменам відносно нещодавно. На батьківщині Олімпіад у Стародавній Греції та пізніше в античному світі на голову переможця покладали вінок.

У різні часи найкращих у своєму виді спорту могли нагородити грошима, кубками, цінними речами, привілеями. На перших сучасних Олімпіадах спортсменам дарували витвори мистецтва і навіть корисні речі.

Медалі вперше були використані на іграх у 1894 році. Їх було дві – срібло та бронза. У 1904 – вже три, додалося золото.

Тоді ж з’явилася символічна традиція надкушувати край медалі зубами. На фото: бронзовий призер Олімпіади в Пекіні 2008 року зі спортивної гімнастики, вихованець СК "Дзержинка" Олександр Воробйов. Реально благородні метали без домішок м’які, на них залишався слід від зубів переможця. Тим самим він показував, що метал медалі є справжнім. І перемога виявилася під силу справжньому лідеру.

Але чому саме така добірка металів?

ЧУДОВА ТРІЙКА

Причин було три. Перша – реальна вартість. На першій Олімпіаді срібло за перше і друге місця давали просто тому, що воно дорожче за бронзу.

Золото, що додалося, має ще більш високу ціну.

Три метали традиційно використовувалися для виготовлення грошей. Велика монета – золота, середня за купівельною спроможністю – срібна. А мідь, із якої виготовляють бронзу, йшла на розмінні монети.

У таблиці Менделєєва ці три метали також йдуть один за одним зверху вниз, займаючи однакові позиції кожен у своїй підгрупі.

НІЧОГО ОСОБИСТОГО

Медалі перших Олімпіад нового часу були справді з металів, якими їх назвали. Але сьогодні це вже не так:

Золота медаль – срібна зі сплаву 925 проби. Лише зверху тонким шаром її покриває напилення із 6 грамів золота.
Срібна — єдина, що майже відповідає своїй назві. Але срібла в ній лише 92%, решта – мідь та інші домішки.
Бронзова складається з міді, цинку та олова. Вона коштує не більше 200 гривень у еквіваленті.
Останнім часом поширилася практика робити нагороди з екологічної вторинної сировини. Але причина заміни металів не полягає у неповазі до чемпіонів.

Сьогодні на Олімпіадах змагаються у 42 видах спорту. З урахуванням різних заліків, групових та командних видів медалі отримують сотні людей. Робити їх вже реально зі шляхетних металів – дуже дорого. Тому нагороди з суто економічних міркувань стали виготовляти з найдешевших матеріалів.

До того ж медаль – лише символ. Справа не в її вартості, а в гордості та престижі. Та й багато країн потім самі матеріально винагороджують своїх спортсменів, які перемогли на Олімпіаді.