Провідний бібліотекар абонементу Центральної міської бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка Алла Бєленко проводить лекторій "Всесвітня художня культура" для користувачів бібліотеки вже не перший рік. І кожен раз знаходить цікаві, захоплюючі теми для слухачів лекторію.
Так на минулому тижні пройшли дві лекції про митця Івана Марчука для студентської молоді
Іван Марчук народився 12 травня 1936 року в селі Москалівка на території сучасної Тернопільської області. Український художник, володар звання Народного художника України, лауреат Національної премії України імені Шевченка.Для українців Марчук є однією з відомих творчих особистостей сучасності. Його ім'я внесено до списку сотні видатних людей нашого часу, складеного міжнародною консалтинговою компанією Creator Synectics. Хоча для самого живописця рейтинги мають далеко не найбільше значення, набагато важливішими є гармонія і творчість у всіх її проявах. Проте Марчук є найтитулованішим українським художником сучасності.У творчому доробку невтомного майстра понад 5 тисяч полотен, кількість їх постійно зростає, оскільки працездатності Марчука можуть позаздрити не тільки художники, що чекають натхнення, але і багато працівників «нетворчих» професій. Майстер працює без вихідних, як він сам каже, «за чорним календарем», без червоних днів. Велика частина полотен, до яких Марчук відноситься, як до своїх дітей, знаходиться в музеях і приватних колекціях в країнах на 5 континентах - розповідала Алла Георгіївна.
І друга лекція «Палацово – паркові ансамблі Франції» була проведена для людей похилого віку.
Версаль - палацово-парковий ансамбль у Франції, колишня резиденція французьких королів у місті Версаль, нині є передмістям Парижа; центр туризму світового значення.
Версаль споруджувався під керівництвом Людовика XIV з 1661 року, і став своєрідним пам'ятником епохи «короля-сонця», художньо-архітектурним вираженням ідеї абсолютизму. Провідні архітектори - Луї Ліво і Жюль Ардуен-Мансар, творець парку - Андре Ленотр. Ансамбль Версаля, найбільший в Європі, відрізняється унікальною цілісністю задуму і гармонією архітектурних форм і перетвореного ландшафту. З кінця XVII століття Версаль служив зразком для парадних заміських резиденцій європейських монархів і аристократії, однак прямих наслідувань йому немає.
З 1666 по 1789 роки, до Великої французької революції, Версаль був офіційною королівською резиденцією. У 1801 році отримав статус музею і відкритий для публіки; з 1830 року музеєм став весь архітектурний комплекс Версалю; в 1837 році в королівському палаці відкрився Музей історії Франції. У 1979 році Версальський палац і парк включено до списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО - ознайомила присутніх Алла Бєленко.
Тетяна Дороніна, заступник директора по рекламі і маркетингу Кам'янської ЦБС.