Повернувшись з Києва з премією міжнародного конкурсу імені Володимира Маняка і Лідії Коваленко "Голодомор 1932-1933 рр. - геноцид українського народу в приватних історіях і просторі культури", вчителька Кам`янської загальноосвітньої школи № 6 Олена Федіна (Ляшенко) провела для школярів і гостей презентацію своєї поеми "Чи наснилось?"
Директор ЗОШ № 6 Наталія Рутенко познайомила присутніх із запрошеними гостями - Тамарою Петрівною Згама із департаменту культури міської ради і членом Національної спілки письменників України, радником міського голови з питань культури Сергієм Злючим.
Перед початоком вистави слухачам було запропоновано переглянути частину відеоролика, який показували в Києві на україно-канадському форумі "Україна пам'ятає, світ визнає!", присвячений 85-й річниці голодомору. Якщо коротко, то його суть полягає в тому, що уряд Канадської провінції Онтаріо виділив 750 тисяч доларів на підтримку освітнього туру про голодомор 1932/1933 років в Україні. Облаштований інтерактивним обладнанням автобус подорожує науковими установами Канади. Мета туру - розповісти правду про трагічні події 30-х років в Україні.
"У нас в країні не кожен так глибоко знає, що таке голодомор, а в Канаді вивчають цю тему, та ще й доносять ї дітям. Дуже хотілося, щоб колись подібне зявилося і у нас в країні. Тому я не могла не розповісти вам про це. Нашу історію ми повинні знати і пам`ятати", - підкреслила Олена Федіна (Ляшенко).
Про те, що відбувалося під час голодомору в нашому місті і близьких до нього селах, розповів радник міського голови з питань культури Сергій Злючий. На основі архівних документів, наведених в книзі Олексія Калиника, він привів приклади страшних речей, які відбувалися зимою 1932 і на весні 1933 років в Романково. 530 чоловік (кожен дев`ятий житель селища) померли від голоду в той час. Романківцям ще пощастило, тому що багато з них працювали на металургійному заводі і приносили додому якийсь продовольчий пайок. Щоб приховати, що люди помирали від голоду, була дана команда в діагнозі про смерть писати, що вони гинули від "різачки". Що таке різачка ніхто не може дати точну відповідь і зараз. "Ще років п`ять тому ми зустрічалися з живими свідками того часу, - розповідає С.Злючий. - Уявіть собі, що навіть тепер вони боялися розповідати про це. Так колишній комуністичний режим настільки людей залякав. Це національна демографічна катастрофа. Про неї знає весь світ. І тільки у нас в Україні ми якось скромно або соромязливо озираємося на цю страшну подію, наслідки якої відчуваємо ще до цих пір. Потрібно ще розповісти людям, як в ті час влада спідлювала народ. Тодішнє керівництво області видало розпорядження, що кожен хто зробить донос на сусіда, який приховує зерно чи інше продвольство, отримає 15 % від вилученого. Уявіть, як голодних людей, доведених до відчаю, робили такими заручниками, які втрачали моральність і гідність. Наслідки до сих пір тривають. Це явище залишилось у наших людей на генному рівні".
Олена Ляшенко познайомила присутніх зі своїм літературним творінням, яке називається "Чи наснилось?". Читання поеми, супроводжувалося театралізованою постановкою, так званого німого театру, у виконанні учнів і працівників СШ № 6. В кожному слові поетеси бриніли нотки глибокого суму, які викликали сльози на очах у багатьох дітей та дорослих. Щоб відчути подібне, потрібно послухати і подивится цей перформанс у виконанні Олени Федіної (Ляшенко) та його учасників. Авторка пообіцяла, що незабаром виставу можуть показати і за межами шостої школи.
