27 березня своє професійне свято відзначають усі працівники театру, а разом з ними мільйони небайдужих глядачів. Його встановлено у 1961 році рішенням IX конгресу Міжнародного інституту театру при ЮНЕСКО.

Недалеко від цієї дати, а саме 31 березня, окрім свого професійного свята відзначає і свій 25-літній ювілей наша землячка — аулянка Ангеліна Кизь. Нині вона артистка-вокалістка Дніпропетровського національного академічного українського музично-драматичного театру імені Тараса Григоровича Шевченка. Про це пише журналістка “Нових рубежів” Олена МУШИК https://novi-rubezhi.com.ua/kultura/aulivskyj-solovejko/?fbclid=IwAR2a0y3PaFzP4PalU9mrpr2_iC5RV1mz1ZUzk-07LjkwZkMHnLpp5ISebzA

Народилася та виросла Ангеліна у звичайній сільській родині. Її мама майже все життя протрудилася на «швидкій» у Кам’янському. Тато — бригадиром насосної станції на водоканалі в Аулах. Часто з Ангеліною нянчилася її старша сестра Рімма (нині Рімма Овчініна завідує Аулівською селищною бібліотекою), в сім’ї було двоє дівчаток.

У три роки Ангелінка пішла до дитячого садочка “Ромашка” в Аулах. І вже в такому юному віці привернула до себе увагу. «Пісня про Мамонтеня» у її виконанні відразу зацікавила музичного керівника дитсадка Тетяну Миколаївну Мартиненко. І вже жодне свято в садочку не обходилося без Ангелінки. Окрім дзвінкого мелодійного голосу дівча привертало увагу і неповторними артистичними костюмами. Їх шили мама та бабуся.

Згодом і мама звернула увагу на талант доньки і почала його розвивати. Спочатку Ангелінка у 6 років пішла у музичну школу (Аулівський філіал) до викладача Світлани Олексіївни Бондаренко. Паралельно мама водила доньку до репетитора з фортепіано Валентини Федорівни Беляк. Неабияку роль у вокалі для талановитої дівчинки відігравала ще одна репетитор з вокалу — Галина Миколаївна Супрун-Бурхович. Вона була музичним керівником у одному з дитячих садочків у м.Кам’янське.

З мамою та старшою сестрою

Ангеліна навчалася в Аулівській школі. Свою першу вчительку, яка нині є директором закладу — Аллу Григорівну Циганок — пам’ятає дуже добре. Бо і вона запримітила у дівчинці талант. І влучно сказала: “У житті тобі з твоїм талантом буде не легко…”. У чомусь вона була права. Коли однолітки безтурботно ганяли з м’ячем чи просто гралися в ляльки, Ангеліна розучувала гами і вчилася музичній грамоті. Вона постійно виборювала призові місця у різного роду музичних і творчих конкурсах. Приміром, на “Криничанському зорепаді” та ін.

Ще коли дівчинка навчалася у 7 класі, паралельно вступила до Кам’янського музичного коледжу. У школі більшість однолітків її не розуміли, заздрили. Серед вчителів її добре розуміла і завжди підтримувала педагог-організатор Любов Кирилівна Матюхіна.

У 2017 році Ангеліна Кизь закінчила Кам’янський музичний коледж з відзнакою. За спеціальністю «Музичне мистецтво» і професійною кваліфікацією «Викладач початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів, артист хору, ансамблю».

Після коледжу юнка вступила до консерваторії імені Глінки. Заклад для талановитої донечки обрала мама. Ангеліна була в числі перших за кількістю балів — тож навчалася на бюджеті. Навчання давалося їй легко, мабуть, через те, що дівчина з великою охотою освоювала і теоретичний, і практичний курс. А найбільшою нагородою було, коли на державні іспити приїхала мама. Ангеліна відчувала її присутність і викладалась на повну. Це було 9 червня. А 17 липня мами не стало…

Тоді дівчині здалося, що ніби земля пішла із-під ніг. Вона нічого не відчувала, нікого не бачила. Хотілося, як в дитинстві згорнутися клубочком і пригорнутися до мами. Відчути тепло її ніжних рук. І тихий шепіт: «Спи, моя дитинко»… Цьогорік не стало і бабусі.

Ангеліна часто і сама дивується, як не зламалася, як пережила горе. Можливо, сили вистояти черпала у справі, якій віддавалась сповна. Адже після закінчення консерваторії, паралельно працюючи в театрі, ще й вступила вчитись у магістратуру. Яку, до речі, цьогорік успішно закінчує. Ангеліну рятувала й татова віра у її здібності і талант. Нині він — її опора, а вона — його гордість.

Тато Ангеліни Кизь

Першою театральною роллю нашої землячки була Наталка-Полтавка у одноіменній опері шість років тому. Костюм для неї пошила тоді ще жива мама.

Нині Ангеліна Кизь живе театром, ролями, творчістю. Часто спілкується з сестрою, племінничками. Вони ж для неї рідні. Для середньої і найменшенької Ангеліна ще й хрещена мама. Аби побалувати дітвору і побачитися, їх відома тітонька частенько запрошує дівчаток в театр на прем’єри. Щоб малеча відчувала потяг до прекрасного ще з дитинства.

Ангеліна Кизь у ролі Сільви

Зустрічає на своїх прем’єрах Ангеліна Кизь і земляків-аулян. Вони пишаються знайомством з талановитою знаменитістю. І як в дитинстві знову називають її «Наш аулівський Соловейко». Так назвали її після того, як ще юна Ангелінка виконала пісню всесвітньо відомої «найпрекраснішої і найчарівнішої Батерфляй» — Соломії Крушельницької.

І в нинішніх умовах війни, коли, здавалось би, не до мистецтва, Ангеліна Кизь робить свою справу з відданістю і любов’ю. Минулого року вона їздила по госпіталях, даючи концерти для наших воїнів. Усе заради такої очікуваної усім українським народом Перемоги!