Наш комбінат поступово міняє свій профіль. Все більше питому вагу у нас займають хімічні вироби.
Торік ми видали понад план різних видів пластмасової продукції біль як на 100 тисяч карбованців. Освоїли косинці сходових маршів для Київського Палацу піонерів, сантехнічні плитки та ряд іншого. Все більше стає квартир, опоряджених пластмасою.
В новому році ми організовуємо виробництво пінопласту-термо- і звукоізоляційного матеріалу.
Має бути завершено будівництво цеху, який випускатиме лінолеум на теплій основі. Він вигідно відрізнятметься від того, який зараз використовується у будівництві. Він набагато товщий і настилатимуть його просто на бетон з незначним невілюванням бетонної поверхні. Лицьовий бік буде барвистим, що прикрашатиме житло, приміщення. Зручний він і в будівництві, бо вироблятиметься розміром на кімнату.
В цьому році ми виробимо близько 600 тисяч квадратних метрів такого лінолеуму, а потім доведемо випуск до кількох мільйонів метрів.
І.Коканов, директор комбінату виробничих підприємств.
"Дзержинець" 01.01.1965.
В дитячому комбінаті ясла-сад № 58 по вулиці Кіма яскравими вогнями сяє ялинка, стіни залу прикрашені сніжинками, прапорцями. Таємничий казковий будинок Діда мороза і Снігуроньки ще закритий. Під звуки веселої польки в зал вбігають святково одягнені діти. Починаються ігри, танці.
Нарешті приходить найурочистіший момент. В залі з'являється Дід Мороз і вручає малятам подарунки.
М.Титаренко, мати.
"Дзержинець" 01.01.1965.
Є хороший порядок - заборонено курити в приміщеннях, де працюють або відпочивають люди. На підприємствах, в установах з'явились акуратні написи: "У нас не курять".
Але згодом про це стали забувати. Наприклад, в приміщенні контори міського молочного заводу вже зняли табличку "Не курити" біля дверей червоного кутка. Дехто тут вже палить цигарки, а некрящим радять виходити на вулицю. Курять і в приміщенні контори міськхарчоторгу. Сміливо закурюють відвідувачі ресторану "Дніпро".
Нікотин шкідливий для здоров'я людини. Тому і прийнято не курити в приміщеннях. треба, щоб усі додержувались цього порядку.
Т.Здор,
сануповноважений Баглійської санепідемстанції.
"Дзержинець"
01.01.1965
Великим і барвистим, справді народним святом завжди бувають у нашому місті огляди художньої самодіяльності. Душа радіє, коли спостерігаєш за бадьорими, швидкими, як вихор, танцюристами, слухаєш мелодійну гру бандуристів, чарівні пісні наших співаків. Та і чи можна не співати, не грати, не танцювати, коли з кожним днем все яскравіше розцвітає наша країна, все кращим і радіснішим стає життя, коли саме серце в грудях співає.
На початку 1958 року був організований хоровий гурток учителів нашого міста. Нелегко було одразу підібрати потрібні голоси, щоб утворився хоровий ансамбль з гармонійним звучанням голосових партій. Але труднощі не лякали ентузіастів-любителів вокального мистецтва. Вивчили пісні "Комуністичній партії хвала" - Філіпенка, "Наша пісня" - Смеречанського, російську народну пісню "Рябинушка"та інші.
На міському огляді художньої самодіяльності жюрі відмітило хоровий гурток учителів і рекомендувало його на обласний конкурс. Перший успіх окрилив. Ще з більшою наполегливістю взялися ми за удосконалення майстерності співу, добивались виразного звучання кожної пісні, її колоритності.
І ця робота дала свої позитивні наслідки. На обласному огляді вокальний колектив учителів відзначили грамотою.
Ніколи не забудуть наші хористи свого виступу в столиці Радянської України Києві на республіканському огляді художньої самодіяльності працівників освіти. Змагалися більше 20 хорових колективів. І серед кращих виявився хор дніпродзержинських учителів.
Збагачувався репертуар, зростала виконавська майстерність. Невеликий гурток співакав перетворився в зрілий хоровий колектив, у репертуарі якого нині більше двадцяти хорових творів українських і російських композиторів. Серед них "Пісня бригад комуністичної праці" - Філіпенка, "Гімн труду" - Глієра, "Щедрик" - Леонтовича, українські народні пісні "Чумарочка", "Два голуби воду пили". Ми працюємо в творчій співдружності з композитором Я.Смеречанським, який надіславнам оригінали своїх хорових творів "Наша пісня" і "Над Дністром".
Наполегливо і систематично працюючи над новими піснями, ми прагнемо відтворити в них образи свого народу, оспівати картини творчої праці, велич і могутність нашої Радянської держави.
Наш міцний і дружний колектив налічує 65 співаків. Поруч з хористами похилого віку, як О.В.Сербін, Н.Л.Кожушко, подружжя Капінус і Гуріних, Левченко, Сердюк, з любов'ю працює молодь: Л.Заяць, Є.Смаль, В.Малишева, А.Бугаєва, А.Новиков і багато інших. Ентузіастами хору є керівники шкіл Ф.Ф.Сокуренко, І.І.Рєзніченко, М.Н.Семенов, Г.А.Кабаченко, які весь свій вільний час віддають любимій справі - хоровому мистецтву. Багато учасників хору успішно керують шкільною художньою самодіяльністю.
Готуючись до Декади української літератури і мистецтва в Москві, ми наполегливо працюємо над творами сучасних українських композиторів і народними піснями. Великі наші творчі плани, багато роботи попереду. Але у нас вже є чималий досвід і головне - гаряче прагнення йти вперед, удосконалюватись художньо, сприяти загальному піднесенню культури радянського нарооду.
Ф.Карайбіда, заслужений учитель УРСР, художній керівник хору вчителів.
"Дзержинець" 01.01.1960.
Трудящі Баглійського заводу котельно-допоміжного устаткування та трубопроводів достроково виконали план першого року семирічки. Вони виготовили для будівників нових теплових та гідроелектростанцій десятки надпланових вантажопідйомних кранів та котельного устаткування. Для Китайської Народної Республіки відправлено 4 козлових крани вантажопідйомністю 30 тонн.
Славними ділами на заводі відзначаються бригади тт. Татарка, Біжка та Біліченка. Ці колективи одними з перших на підприємстві завершили річні виробничі завдання і в рахунок 1960 року виробили багато якісної продукції.
В.Баль, секретар партійної організації заводу
"Дзержинець" 01.01.1960.