Не розщедрилася нинішня зима на сніг, проте не зіпсувало це новорічного настрою. По-святковому вбралися вулиці, в квартирах засяли ялинки. Звабливо кличуть лісові красуні на торжество в клуби, палаци, на площі міста. Радіють люди. Але, певно, ніхто в ці дні не зрівняється у веселощах з гамірною малечею.
У Палаці культури металургів біля входу гостей ласкаво зустрічають Дід-Мороз (сталевар мартенівського цеху № 3 В.Юдін) і Снігуронька (учениця школи № 30 Л.Крюк). Звучить улюблена мелодія дітлахів. "Сонячне коло", яку виконують учасники дитячого духового оркестру. Веселкою барв спалахують гірлянди, що прикрасила зал. Одразу потрапляєш немов у чарівний світ казок. Яких тут тільки звірят немає, і до чого вони всі кумедні! Хоча б оцей ведмедик з гармошкою, або зайчатко з гітарою чи поросятко з барабаном. А яка лукава посмішка у скрипачки Лисички-сестрички!
У захопленні зупиняються малюки біля живого куточка, де поважно походжає лисиця, вихваляючись своїм розпушеним хвостом. Поруч нахмурився гірський орел. Певно, цареві птиць не зовсім зручно опинитися в клітці. А от білочці, мабуть, приємно демонструвати свої здібності у верткому колі.
Але найбільше приваблює дітвору ялинка. Нарядна, розкішна, вона виблискує розмаїттям вогнів, опромінюючи радістю обличчя малюків. Збуджені, веселі, вони стають у коло. Культмасовики О.Клещевникова і В.Ківа керують їх іграми. Дзвінкоголоссям малят наповняється фойє:
- Гори, гори, ялинко!
Традиційний танець виконує Дід-Мороз. Йому дружно аплодують, підбадьорюють, а потім усі разом зливаються в іскрометній польці.
Біля ялинки з'являються учасники циркового колективу. Вони показують вправи на велосипедах.
Кожному малюкові хочеться сподобатися Діду-Морозу і Снігуроньці. Тому з таким завзяттям виконують вони пісні, танці, вірші.
Тричі лунає дзвоник. Дід-Мороз запрошує присутніх до залу на спектакль учасників дитячого сектора Палацу культури металургів "Сказання про Червону Зірочку". Затамувавши подих, стежать глядачі за двобоєв хлопчиків і дівчаток, які борються з підступними лісовими чаклунами, носіями зла, за торжество правди і справедливості. Скільки обурення викликають у дітей вчинки Ідолища, Лісовика, Володарки Пітьми, Голодухи! Скільки співчуття - Охоронниці Червоної Зорі, Прохорові-Богатиреві, Митькові-Літописцеві. Виконують це ролі учнів шкіл Олександр Нестеров, олександр Ткаченко, Людмила Бойченко, Олена Пигорєва, Наталя Шепель, Сергій Барановський, Сергій Соболєв. Поставила спектакль молодий режисер Т.Клименко.
Сподобалися дітям і танці у виконанні студійців класичного танцю Палацу (керівник С.Кузнєцова), і виступ дитячого танцювального колективу (керівник С.Федоров). Задоволено приймали в залі й героїв улюбленого мультиплікаційного фільму "Ну, зачекай!" - Вовка та Зайця, яких грали Сергій Боговський (школа № 9) і Нелля Банкова (школа № 30).
Закінчився спектакль веселим карнавалом. А потім ще довго тривають ігри, веселі хороводи біля красуні-ялинки.
Добре подбали про відпочинок дітей партійна та профспілкова організацій заводу імені Дзержинського, правління Палацу культури металургів.
В.Луценко
"Дзержинець" 05.01.1974.
Розширенням сфери послуг дніпродзержинцям розпочав новий рік колектив комбінату побутового обслуговування населення. Вперше в нашому місті він приступив до виробництва килимів.
- Виготовляти килими, а також різні сувеніри ми доручили працівникам Будинку побуту, що в соцмістечку, - розповів директор комбінату побутового обслуговування населення В.М.Куцевол. - Ткацькі верстати виготовили самі, навчили людей працювати на них. На виготовленні килимів зайняті поки що десять спеціалістів, однак незабаром їх кількість зросте вдвоє. Килими виготовляємо на замовлення населення.
Новий цех по виготовленню килимів відвідали перші замовники.
А.Петренко.
"Дзержинець" 05.01.1974.
Минулого року в багатьох квартирах дніпродзержинців уперше залунали телефонні сигнали. Особливо багато новосіль справив телефон у південно-західному районі міста, де введено в експлуатацію другу чергу АТС-2. У цьому районі телефони встановлені на квартирах семи тисяч дніпродзержинців.
У недалекому майбутньому телефонна мережа розшириться. Недавно державна комісія прийняла споруджене будівельниками в соцмісті нове приміщення автоматичної телефонної станції № 7, розрахованої на 10 тисяч номерів. Перша її черга - на 5 тисяч - стане до ладу в другому півріччі 1975 року. На новій АТС розпочався монтаж устаткування. На таку ж кількість абонентів розрахована й нова АТС-4, проектування якої триває. До 10 тисяч номерів розшириться і АТС-2 в південно-західному районі міста.
З.Лопатін, начальник цеху міської телефонної мережі.
"Дзержинець" 05.01.1974.
Шановна редакція! Футбольний сезон 1965 року закінчився. Болільники цікавляться, що роблять дніпровці, які перспективи команди на 1966 рік.
С.Дуденко, житель проспекту Леніна.
Ми попросили в.о. старшого тренера "Дніпровця" В.Г.Багдасарова відповісти на ряд запитань.
- Перше запитання до вас, т.Багдасаров, буде традиційним: як ви розцінюєте виступ "Дніпровця" в сезоні 1965 року?
- У виступі команди спостерігався певний прогрес. У 1964 році наша команда зайняла 37-е місце в республіці, а торік ми посіли 25-е місце в Україні і 11-е в зоні. Ніби успіх. Насправді ж просунулися вперед ми не набагато і все ще відстаємо від провідних колективів класу "Б" України.
- В чому причина того, що "Дніпровець" не радує своїх прихильників?
- Перш за все в гравцях. Торік за порушення спортивного режиму з "Дніпровця" були відчислені Русаков і Стахєєв; за низькі спортивно-технічні показники - Савін. Ось чому в першому колі змагань "Дніпровець" набрав всього 10 очок. В другому ми мали 17 очок. Найслабшою у нас виявилася лінія нападу. Співвідношення забитих і пропущених м'ячів у команді становить 16:20. Наші захисники і воротарі пропустили в свої ворота менше м'ячів, ніж переможець зони - армійці Києва. А от нападники дуже підвели. Коли в колектив прийшли Безбожний, Бузовський, Литовченко, справи дещо поліпшились, але не настільки, щоб зовсім виправити становище.
- Що нового чекає любителів футбола в сезоні цього року?
- Болільники, напевне, помітили, що в кінці 1965 року ми взяли рішучий курс на місцеву молодь. В останніх іграх першості, а також у змаганнях за кубок імені П.Р.Поповича, добре зарекомендували себе Боговик, Кучма, Чередник та інші. Ми раді, що наш курс на омолодження співпав з постановою Союзу спортивних товариств і організацій та Федерації футбола республіки. За цим рішенням у новому сезоні в колективах класу "Б" мають право виступати тільки 5 футболістів віком старше 23 років. Тому ми змушені були відчислити Шиляєва, Непочатих, Курчанінова, Авельцева, Криуненка, Олійника та інших. З ветеранів залишились Бублейник, Білий, Купрієнко, Віктор Литовченко, до яких приєднався Орлов, що повернувся в колектив з Радянської Армії.
- Як вирішуватиметься заміна ветеранів, що вибули?
- Наша надія - молодь! Юнаки "Дніпровця" в минулому сезоні непогано зарекомендували себе на всесоюзній арені. Більшість з них у 1966 році виступатиме за основний склад "Дніпровця". Це Боговик, Шмонов, Грейсман, Кучма, Чередник, Гарькавий, Щепанський, Ворона та інші. Зараз у колективі 16 гравців. З 4 січня ми приступили до регулярних тренувань.
- Кілька слів про наступні тактичні плани команди?
- Як і раніше, застосовуватимемо системи 4:2:4 або 4:3:3. Для атаки більш підходить перша, а проти грізного суперника ми відтягуємо у півзахист когось з нападників.
Новий футбольний сезон не за горами. Багато команд уже приступили до тренувань. Залишається побажати успіху "Дніпровцю". Думається, що курс на місцеву молодь - найбільш виправданий.
В.Базарянінов.
"Дзержинець" 05.01.1966.
Борючись за дострокове виконання п'ятирічки, залізничники станції Дніпродзержинськ перші дні 1955 року відзначили високими показниками роботи.
1 січня успішно працювала зміна чергового по станції тов.Грузіна. За рахунок прискорення всіх виробничих операцій вона виконала план по розвантаженню на 108 процентів.
Цього дня в роботі особливо відзначився складач поїздів тов. Висилина, який прискорив формування кожного поїзда в середньому на 15 хвилин.
О.Дорошенко, начальник станції.
"Дзержинець" 05.01.1955.