Колишній робітник новопрокатного цеху заводу імені Дзержинського, нині пенсіонер, М.І.Шариков свого часу одержав державну двокімнатну квартиру. Згодом він вирішив її обміняти на однокімнатну.. Звичайно, не без вигоди для себе.

Задумано - зроблено. Тим паче, що швидко й потрібна людина знайшлася. Працівниця універмагу М.І.Старосвіт охоче погодилася на цю махінацію з квартирою. За три тисячі карбованців Шариков прописує її у себе як племінницю.
Як кажуть, чим далі в ліс, тим більше дров. Незаконна угода двох махінаторів не витримала випробування часом. Вона стала причиною розладу між ними. Бачите, Миколі Івановичу здалося, що він продешевив. Почав вимагати у М.І.Старосвіт ще 500 карбованців. А вона - ні в яку. Тоді зовсім розгнівався господар і виписав її з квартири. При цьому навіть грошей не повернув: хто бачив, хто чув?
Народний суд Заводського району помирив комбінаторів: на 300 карбованців оштрафував Шарикова, а 3 тисячі карбованців, які йому віддала Старосвіт, передано на користь держави.
Цей судовий процес повинен послужити добрим уроком для тих, хто не проти влаштувати своє благополуччя в обхід закону.

Н.Болтенкова, народний суддя Заводського району, І.Демиденко, робкор.
"Дзержинець" 06.01.1980.