Трохи більше півроку працює в гуртожитку № 61 по проспекту Пеліна вихователька Олександра Платонівна Мельникова. Здавалося б невеликий строк, але вже помітно поліпшилась виховна робота. Красиво обладнаний червоний куток, проводяться вечори відпочинку, диспути. Молодим є чому вчитися у цієї досвідченої жінки, нашого старшого товариша.
Добра слава прийшла за Олександрою Платонівною з гуртожитку № 5 по Тагільській вулиці, де вона працювала раніше. Так, як О.П.Мельникова, з любов'ю ставляться до справи і тому у них все добре виходить.
М.Бойко, - робітниця, В.Рогальов - майстер вогнетривного цеху заводу імені Дзержинського.
"Дзержинець" 03.01.1963.
Фойє Палацу культури металургів одяглось в чарівне новорічне вбрання. Замиготіли різнокольорові лампочки, засяяла вогнями красива ялинка.
1-го січня тут зібрались студенти металургійного заводу-втузу на свій новорічний вечір. У всіх піднесений настрій, чути сміх, жарти. Грає молодіжний естрадний оркестр Палацу культури. Навколо чарівної ялинки кружляють життєрадісні пари. А в перервах між танцями масовик Віктор Ківа проводить атракціони, ігри.
Відпочиваючих запросили до залу. На сцені, поки артисти готувались до концерту, тривали ігри. А потім студенти заводу-втузу дали святковий концерт.
Довго лунала музика, молодь танцювала, веселилась.
"Дзержинець" 03.01.1963.
Як і всі трудящі Дніпродзержинська, літератори нашого міста при зустрічі Нового року можут звітувати Комністичній партії про свої скромні досягнення. Вогонь своїх сердець і кипучу єнергію творчості вони віддають справі побудови комунізму.
Минулий рік був роком наших певних успіхів. Численні виступи перед робітниками, інтелігенцією і учнями з приводу виходу в світ збірника "Заграви над Дніпром" показали, що трудящі хороше зустріли книгу.
Вірші, оповіданні, нариси на різноманітні теми сучасності, що друкувалися в обласних і заводських газетах, сідчать про змужнілість творчості тт. Сіренка, Штейна, Аделунга, Короля, Становова, Згеєва, Ісаєва, Стоянова та ряду інших. Трудящі міста все більше знайомляться з творами передових письменників братнього Китаю через талановиті переклади С.Моденова. Дитячі вірші М.Качали з захопленням декламують в дитячих садках нашого міста.
В літературних гуртках на заводі ім. Дзержинського, при газеті "Дніпробуд", в міській бібліотеці, в літгрупі при міській газеті "Дзержинець" творчо зростають близько 35 робітників і службовців, учнів і студентів, пробуючи свої сили в літературі.
26 грудня обком комсомолу в м.Дніпропетровську проводив змагання поетів нашої області на крщі твори про сучасність. Працівник заводу ім.Дзержинського В.Штейн і секретар комсомольської організації Дніпробуду В.Становов одержали перші премії за свої прочитані твори.
Досить серйозні плани наших літераторів на майбутнє. Автор книги "Орленок" О.Згеєв здав свою повість "Офіцери запасу" в журнал "Москва", закінчує третю книгу Л.Стоянов, виходить з друку "Слово о полку Ігоревім" (художній переспів) О.Коваленка, побачить світ в 1960 році збірник оповідань О.Плевака, працює над поемою про Галину Романову поет В.Сіренко; всі члени літературних груп готують другий збірник свої творів.
І.Колісник, керівник міської літературної групи.
"Дзержинець" 01.01.1960.
Не померкнуть в пам'яті народній імена радянських патріотів, які загинули в боях за наше щастя, за нашу велику перемогу у Великій Вітчизняній війні.
В роки війни загинув наш земляк колишній робітник новопрокатного цеху заводу імені Дзержинського бойовий льотчик Герой Радянського Союзу Йосип Кузьмич Сачко. Його мати і сестра живуть у Дніпродзержинську.
Вшановуючи пам'ять патріота, міськвиконком прийняв рішення перейменувати Жилу вулицю на вулицю Йосипа Сачка.
"Дзержинець" 01.01.1966.
Нам приємно оглянутися на рік минулий.Це був великий крок уперед на шляху технічного прогресу. Ми успішно завершили план впровадження нової техніки й освоїли виробництво ряду нових економічних вагонів.
Коли конструювали вагон для перевозки трісок, то вже тоді мали намір зробити його таким, щоб без особливих переробок він міг перевозити інші вантажі. Це нам вдалося. Без корінних змін ми пристосовуємо цей вагон для перевозки насіння соняшника та бавовни.
Зараз випробовується вагон для перевозки апатитів-каменю родючості. Він буде розвантажуватися не механічно, а автоматично, без участі робітників - зусиллями локомотива. Це - значний крок вперед.
Працюватимемо над створенням вагона для коксу. Нинішні вагони не використовують усієї підйомної сили, бо малий їх об'єм , мало вміщується коксу. Ми хочемо побудувати такий вагон, щоб він первозив 60 тонн коксу.
В новому році ми дамо країні нові вагони, які за своїми експлуатаційними якостями перевершать кращі в світі зразки.
М.Кочешков, головний конструктор заводу імені газети "Правда".
"Дзержинець" 01.01.1965.