В 1948 році він прийшов на завод малописьменним. З перших днів відчув потребу в знаннях і вирішив піти вчитися. Без відриву від виробництва закінчив сім класів, а потім поступив в Харківський заочний технікум зв'язку.
Навчання дозволило йому проявити свої здібності. Пантелей Дзигарьов один з кращих робітників цеху зв'язку Дніпродзержинського коксохімічного заводу комуністичної праці. Він систематично перевищує виробничі завдання і забезпечує високу якість робіт. Він автор ряду оригінальних раціоналізаторських пропозицій.
Пaнтелей Федорович Дзигарьов запропонував використати телефонний зв'язок для гасіння зовнішнього освітлення заводу. Пропозицію здійснено. Досить набрати на автоматичному телефоні певний номер, як виключається зовнішнє освітлення.
На знімку: П.Дзигарьов.
Фото П.Душки.
"Дзержинець" 02.08.1962.
А у нас у дворі...
У дружбі з піснею - життя чудове. В цьому переконалися хлопчики й дівчатка, які живуть в будинку № 5 по Жовтневій вулиці. Саме тут і народилася ідея створити пісню, а назву дати "Дворова-хорова". Ініціатором стала Валя Чернова. Написали слова. Про це дізналися діти з інших будинків.
Вирішено було організувати міський конкурс на кращу пісню про свій двір.
Звернулися самодіяльні митці до П.П.Шпитяка, щоб той написав музику. П.Шпитяк погодився і зараз працює над нею.
Діти нашого двору вирішили нпередодні нового учбового року виступити перед жителями району з своєю піснею.
Є.Авдєєв, житель Жовтневої вул.
"Дзержинець" 01.08.1969.
Кілька днів тому традиційне "шайбу!" вперше пролунало на новому стадіоні у парку соцміста. Цехові футбольні команди розпочали розиграш першості хімічного комбінату.
Стадіон побудовано методом народної будови. Тут є футбольне поле, легкоатлетичні споруди, лави для глядачів.Поруч - Палац спорту.
О.Парахневич, працівник комбінату.
"Дзержинець" 25.07.1969.
Культурою обслуговування відзначається колектив магазину № 39 відділу робітничого постачання заводу імені Дзержинського, де завідуючою Г.А.Небожина.
На знімку: покупця обслуговує одна з кращих продавщиць А.О.Сіда.
Фото І.Василенка.
"Дзержинець" 24.07.1966.
Коли літнім днем 1946 рокі він повернувся з фронту в рідне місто, йому запропонували піти працювати в торгівлю.
- Що ви, я ніколи не був торговцем, - запротестував Іван Гаврилович Загора.
- А ви спробуйте! Війна закінчилась. Треба дбати про добробут трудящих. Це дуже важлива справа, - сказали йому у партійному комітеті.
Так він став директором магазину № 3 відділу робітничого постачання тресту "Дзержинськбуд". А з 1950 року - директором магазину № 32 міськхарчторгу.
Дружній злагоджений колектив трудиться в цьому магазині. Ось за прилавком Тамара Воронець. Вона уважна до покупців. Тамара вчиться в торговому інституті. І не тільки вона. Більшість працівників магазину підвищують освіту. Аня Шабанова, Ліда Письменна - студентки інституту радянської торгівлі, Люба Варивода і Ніна Коваленко - вчаться в школі робітничої молоді.
Магазин № 32 має багато постійних покупців. Вони знають, що тут завжди великий вибір продуктів харчування. У книзі пропозицій є чимало подяк. Нещодавно колективу магазину вручено перехідний червоний прапор міськарчторгу.
О.Ломко, позаштатний кореспондент редакції газети "Дзержинець".
"Дзержинець" 24.07.1966.