Чи легко бути кіноактором?

Мене часто запитують, як я став кіноактором? Шлях на кіноекран почався для мене з дитячих мрій. Я часто відвідував нечисленні сеанси німого кіно, яке демонструвалося в колишньому Кам'янському в кінотетрах "Ампір" (нині "Слава"), "Художній" (нині "Родина"), "Модерн" та "Аполло", яких давно вже немає. З юнацьких років працював у доменному цеху каталем, потім у ливарному обрубником, слюсарем, електромонтером. Але ніколи не покидали мене мрії про кіно.
Вперше я знімався в епізодах у кінофільмі "Джимми Хиггинс". Це було в Ялті в 1927 році. Тоді ж я познайомився з видатним актром Амвросієм Бучмою, кіноакторами Баранцевою, Рогожиним, Пановим та іншими.
Навчання в музичному технікумі і зйомки...Пощастило в ці роки стати актором театру драми в Ленінграді, де працювали Борис Бабочкін, Валентина Кібардіна. А коли почалися зйомки кінофільмів "Чапаєв" та трилогії про Максима, де в головних ролях знімалися ці відомі всім артисти, я також перейшов на кіностудію "Союзкіно" (нині "Ленфільм"). Під керівництвом кінорежисера С.А.Герасимова навчався на курсах підвищення кваліфікації акторів. Після їх закінчення з 1930 до 1935 року працював штатним кіноактором на "Ленфільмі". Перша моя заглавна роль - Курт Шаде у фільмі "Втирайте сльози", де його батька грав народний артист СРСР В.Г.Гардін.
Всього я знімався в 20 кінофільмах. Це - складний і нелегкий час. Кіноактор повинен не лише мати привабливий вигляд, а бути спортсменом, танцюристом, співаком, знати іноземні мови.
Нині я продовжую брати участь у кінозйомках. Я знімався у кінофільмах "Ілля Муромець", "Вольниця", "Дванадцята ніч", "Безвісті пропалий", "Поет", "Новий атракціон" та в інших.
За 50 років радянська кінематографія створила багато чудових фільмів. Кіно, цей найпопулярніший у широких масах вид мистецтва, допомагає виховувати в людях гуманізм, любов до Батьківщини, радянський патріотизм. Мені приємно відчувати, що і я вніс свій скромний вклад у цю важливу справу.

Л.Каулік, кіноактор.
м.Ялта
"Дзержинець" 25.08.1969.