Всі мабуть бачили трамвай, пофарбований у голубу та червону фарби, що ходить по першому маршруту. На ньому чіткий, виразний напис: "Комсомольсько-молодіжний поїзд".
Якщо ви зайдете у друге депо трамвайного управління трамвая і заведете розмову про комсомольсько-молодіжний поїзд, молодь вам з гордістю скаже:
- Це наш поїзд!
Чому? Ось про це і хочеться розповісти.
На комсомольських зборах, які відбулись з нагоди взяття зобов'язань по особистому вкладу в будівництво комунізму, Віктор Мельниченко в своєму виступі запропонував:
- Давайте відремонтуємо комсомольсько-молодіжні поїзди своїми силами.
Збори ухвалили в післяробочий час відремонтувати поїзди. Закінчується зміна, а комсомольці і молодь додому не збираються, а приходять до свого молодіжного.
Добре працювали молотобоєць В.Мельниченко, токар С.Браковенко, бригада слюсарів А.Бондаренка. За електроустаткування взялися комсомольці В.Рябець та В.Каверін, а столярні роботи сумлінно виконував Д.Мохов. Багато зусиль доклали З.Курочкіна та Л.Гиродищенко, щоб поїзд був пофарбований краще від усіх. Активну участь у ремонті взяли комсомольці Дубина, Броханова, Кондратенко, Кучма, Чернявський.
Так комсомольці другого депо з гордістю можуть сказати про поїзд.: "Це наш", бо відремонтували його самі в неробочий час.
Хороший подарунок підготували трамвайники XIV з'їздові ВЛКСМ.

В.Полторацький, секретар комсомольської організації управління трамвая.
"Дзержинець" 05.04.1962.