Майбутній графік Роберт Антонович Лісовський народився 29 грудня 1893 року в селі Кам'янське (нині Дніпродзержинськ) Катеринославської губернії в старій дворянській сім'ї. Мати - німкеня. Після закінчення початкової німецько-лютеранської школи, як сповіщає сайт artrz.ru вступив в Художньо-промислову школу імені М.В.Гоголя в Миргороді, де викладав живописець Р.Пельше, ентузіаст вивчення і розвитку народного українського мистецтва, а також етнограф і публіцист О.Сластіон.
У 1908 вступив до Київського художнього училища, де викладали Ф.Г.Крічевскій, М. І. Мурашка та ін. У 1917 продовжив навчання у новоствореній Київської Академії мистецтв у М.Л.Бойчука, потім у Г.І.Нарбута. У тому ж році став одним із засновників футуристичної групи «Музагет». Малював для українських видавництв «Грунт», «Вернигора», «Сяйво», «Музагет», «Фламінго». Виконав обкладинку до книги П. Тичини «Сонячні кларнети» (Берлін - Київ, 1922).
На початку 1920-х приїхав до Берліна, поступив в Академію мистецтв. Будучи студентом, переміг у конкурсі на проект емблеми авіакомпанії «Luftgansa»; цей логотип досі використовується на німецьких літаках. У 1929 оселився в Празі. У 1929-1945 був професором графічного відділення Української студії пластичних мистецтв (у числі його учнів була Г.І.Мазепа де Коваль, старша дочка Ісаака Мазепи, майбутнього прем'єр-міністра Української Народної Республіки 1919).
Оформляв і ілюстрував книги (М.Вовчка, П.Тичини та ін.), Співпрацював у багатьох українських періодичних виданнях, малював плакати, розробляв проекти державної національної символіки України, емблематику різних організацій, українські шрифти. Створював екслібриси, працював в техніці акварелі. Розробив проект надгробного пам'ятника Ольги Бесараб у Львові. У 1932 роботи експонувалися на Виставці сучасної української графіки у Львові. У 1934-1939 очолював Товариство українських скаутів в Празі. Розробив емблему Національної скаутської організації України «Пласт» (по малюнку М.Федусевіча).
У роки Другої світової війни брав участь у розробці бофонів (скорочення від "бойовий фонд") - грошових знаків Української повстанської армії (УПА) та Організації українських націоналістів (ОУН).
Створив емблему ОУН. Робота над створенням символу ОУН розпочалася вже у 1929 році, одразу ж після створення Організації Українських Націоналістів на установчому конгресі у Відні. В офіційному органі Проводу ОУН журналі «Розбудова Нації» за 1932 р. опубліковано рішення Проводу про затвердження емблеми ОУН.
«Подаємо до відома членству ОУН, що з надісланих проектів відзнаки-гербу ОУН прийнято проект, поданий артистом маляром проф. Р. Лісовським. Репродукцію відзнаки-гербу подаємо окремою відбиткою… Прийнятий герб ОУН буде уживаний як відзнака для членів ОУН, на прапорі, печатках, фірмових бланках, на обкладинці офіційного органу ОУН, тощо, отже всюди там, де йде про офіційний виступ ОУН на зовні».
Емблема ОУН
Навесні 1945 покинув Чехословаччину, в 1946 через Італію дістався до Лондона, де прожив до 1976. У 1948 став референтом Союзу українців у Великій Британії, потім протягом 12 років очолював його. Продовжував співпрацю з українськими емігрантськими видавництвами. З 1976 жив у Женеві у дочки - художниці Зої Лісовської, де й помер 29 грудня 1982. У 1993 у Львові відбулася виставка, приурочена до 100-річчя з дня народження художника.