111DSC 0007

В музеї історії міста Дніпродзержинська відбулася дискусійна зустріч, на якій були розглянуті питання подальшої долі пам'ятників комуністичного тоталітаризму, які були демонтовані, та про те, що будувати на їх місцях. Свої думки висловили присутні архітектори, художники, держслужбовці, архівісти, вчителі шкіл, громадські активісти, студенти, наукові працівники вузів міста.

"На сьогодні постала проблема обговорити, які пам'ятки повинні бути в місті, що будувати на місцях знесених, - говорить директор музею Наталія Буланова. - Може це буде якась монументальна пластика в європейському дусі, чи пам'ятки, пов'язані з козаччиною, чи будувати на тих місцях фонтани. Але не можна залишати площі і вулиці нашого міста в такому стані. Хотілося щоб залучалися до роботи в комісіях, насамперед фахівці. Тому що сьогодні окремі громадяни вже ставлять питання навіть про демонтаж пам'ятника Прометею. Хоча згідно закону він не підлягає знесенню і декомунізації. Тим більше, він символ нашого міста. Крім того це братська могила загиблих під час громадянської і Великої Вітчизняної воєн. А таблички, які є на могилах не можна знімати по закону. Меморіальні дошки Л.І.Брежнєву теж були демонтовані незаконно, оскільки вони просто відтворювали історичні події і не підпадають під дію Закону про декомунізацію.

Хотілось би почути думку архітекторів. Оскільки пам'ятник Дзержинському був потужною вертикаллю, яка тримала всю площу в єдиному цілому. Сьогодні ця площа немає свого вигляду. Що там робити далі? Тим паче, що сьогодні це вже не площа Дзержинського, а Калнишевського. Можливо там потрібно встановити пам'ятник засновникам Кам'янського, чи фонтан побудувати. Тому ми сьогодні і зібралися тут для того, щоб можна було простіше і фаховіше вирішити питання монументального розвитку нашого міста. А те що зробили на колишній площі Леніна, то це взагалі не підлягає жодній критиці. Виявляється, що у місті можна будувати просто так пам'ятники, без обговорення на містобудівній раді, без оголошення конкурсу. Я шаную тих людей, які поставили пам'ятний знак загиблим воїнам в АТО. Але це може бути лише як тимчасова споруда. В подальшому робити не спонтанно, а колегіально. І будувати не знак, а монумент. Та річ, яка поставлена на майдані Героїв є антихудожньою, не естетичною. Тому ми повинні визначитися які потрібно встановлювати пам'ятник в майбутньому. І не тільки на місцях демонтованих.

Пам'ятник Леніна, який був демонтований два роки тому, ми включили до Національного музейного фонду України. Це науково-допоміжний фонд. Пам'ятник ми зберігаємо, як музейний експонат. Він має обліковий номер і відкритого доступу до нього немає. Ми можемо його виставити на примузейній території і показувати в контексті подій, які відбувалися в нашому місті під час революційних подій в країні. На сьогдні для мене є невизначена доля пам'ятників Дзержинського і Леніна, якого привезли з соцміста. До речі, вже були спроби пограбування його з території музею. Ми визвали поліцію, яка розбирається з ситуацією. Якщо розвивати музей далі, на примузейній території, то потрібно робити концепцію цього музею, тематико-експозиційний план, робити благоустрій, думати чим можна ще доповнити ці експонати, для того щоб вони запрацювали, допомогли людям зрозуміти, чому демонтували ці пам'ятники.

У мене таке прохання до всіх мешканців міст, щоб обговорювали, зверталися з якимись запитами. Ці пам'ятки історії не можна знищити просто так. Або їх віддати до Дніпропетровського музею, де на території Діївки створюється музей тоталітаризму. Або виділити в нашому місті ділянку землі де всі зняті пам'ятники представити достойно, і подумати, в якому історичному контексті вони будуть експонуватися".

Те що демонтувати пам'ятники тоталітарної епохи було потрібно не підлягає сумніву, оскільки це було зроблено згідно закону про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки. Це потрібно було робити ще після того, як Україна стала незалежною державою.

Своїм баченням подальшої долі демонтованих пам'ятників, і тих, які ще залишилися, поділився доктор історичних нук, професор ДГТУ Констянтин Богомаз. "Я категорично проти зноса бюста Брежнєва. Але потрібно на ньому зробить табличку, в якій розказати, що доброго і що негативного зроблено Леонідом Іллічем. І за демонтаж кожної історичної пам'ятки встановити персональну відповідальність того, хто це має робити. Тому що перегиби в цих справах залишаються, що зараз, що 50 років тому. Але все кладеться на політизацію сьогодення. Деякі керівники просто хочуть відрапортувати, що вони вже зробили. А чи буде від цього користь майбутнім поколінням?", - резюмував він свій виступ.

Вчителька історії СШ № 23 розповіла, що днями із стіни школи зняли меморіальну табличку піонеру-герою Жені Закруткіну. "Це порушення закону. Ви можете звертатися в поліцію", - відповіла Н.Буланова.

"Меморіальні дошки Л.І.Брежнєву повернути на місця. А експозицію демонтовааних пам'ятників назвати "Музей поодиноких пам'яток декомунізації" - запропонувала працівник державного архіву міста Римма Занько.

Дуже емоційним був виступ журналіста, колишнього працівника газети "Дзержинець" Анатолія Сухого. Лейтмотивом стало ставлення жителів до постаті Генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Ілліча Брежнєва. "Мій дядько цілу ніч вив над цинковим гробом свого сина, який загинув у Афганістані. А потім КДБ прохало хоронити вночі, щоб мало хто знав про цю смерть. Якби в вашу сім'ю прислали цинковий гроб замість повернення живим сина або дочки, ви б любили того через кого це сталося? Запитайте батьків тих хлопців, які загинули на чужій землі Афганістана, чи потрібно залишати бюст Генсека, який прийняв рішення їх туди відправити. Заради чого їх було вбито? У мене є рідні, є знайомі, які хочуть, щоб бюст Брежнєва залишився. Але жоден з них не похоронив своїх синів, вбитих на чужині. Вони не знають цього горя. Тому пропоную інтелігентно зняти бюст і поставити, наприклад, біля музею. Можливо і я колись приведу туди свого внука і розповім хто це такий".

За наслідками дискусії до депутатського корпусу і міського голови було прийнято звернення до міської влади.

РЕЗОЛЮЦІЯ

1. Розробити програму створення монументальної пластики на території міста.
2. Провести конкурс на проект пам'ятника на Майдані Героїв.
3. Доповнити територію музею під відкритим небом пам'ятками тоталітарної доби (але дуже відбірково).
4. Повернути меморіальну дошку Жені Закрутова в СШ № 23.
5. Повернути меморіальні дошки, присвячені Л.Брежнєву, на будинок де він жив та на ДДТУ.

Текст: Віктор КУЛЕНКО.