На фото: Парад велосипедистів, присвячений VI Всесвітньому фестивалю молоді і студентів. 1957. По середині Тетяна Кульвінська, трудяща ДДРЕС.

Термін "велосипед" (vélocipède) придумав французький винахідник Жозеф Ньєпс. Він модернізував самокат Дреза, забезпечивши його сідлом із змінною висотою та назвав цю конструкцію звичним нам словом "велосипед". Цікаво, що Жозеф Ньєпс прославився не як конструктор велосипеда, а в першу чергу як творець геліографії і один з перших винахідників фотографії.

У 1839 році шотландський коваль Кіркпатрік Макміллан удосконалив винахід Карла Дреза, оснастивши його педальним приводом. Педалі чинили не звичний нам круговий, а зворотно-поступальний рух і штовхали заднє колесо, з яким були з'єднані металевими стрижнями за допомогою шатунних передач.

У 1868 році французька фірма "Мейер і Ко" розпочала виробництво велосипедів з ланцюговим приводом на заднє колесо. Велосипедний ланцюг на цій конструкції розміщувалася праворуч від рами, і ця традиція збереглася до сих пір. Справа в тому, що раніше, вершники сідали на коня, як правило, з лівого боку. Це пояснювалося тим, що багато кавалеристів носили шаблі біля лівого стегна, які заважали б посадці з правого боку. На перші велосипеди люди теж сідали за звичкою з лівого боку, як і на коня. Тому, щоб ланцюг і провідні зірки не заважали посадці, їх розмістили праворуч від рами.

На фото: Толя і Вова Термінак. 02.08.1954.