В читальному залі Кам'янської бібліотеки ім. Т.Шевченка 11 жовтня відбулося чергове засідання історико-краєзнавчого клубу "Дніпродзержинськ-Кам'янське".
З доповіддю "Військова археологія. Особистий досвід" виступив Віктор Ольгашко. Колишній член обласної пошукової групи "Пошук Дніпро" розповів про те, чим займаються археологи-пошуковики. "До цієї доповіді мене підштовхнуло повідомлення Олександра Багдасарова про можливе перепоховання останків солдата, могила якого знаходиться поруч із залізничним полотном біля автовокзалу. Після цього почалися дискусії, чи потрібно проводити перепоховання вже похованих бійців, як це буде, скільки вкрадуть грошей з бюджету на цю акцію і т.п., - каже В.Ольгашко. - Ця ідея виникла не сьогодні і не вчора, а в 2011 році. Бюрократичні перешкоди тут великі. Після того як міська влада вирішила все-таки зробити перепоховання, почалося публічне обговорення. Крім цієї могили є ще поховання на території санепідемстанції і у дворі будинку № 55 на вулиці Дмитра Яворницького (колишня КІМу), де знаходяться останки батька і рідного брата Героя Радянського Союзу, Почесного громадянина нашого міста Олександра Даниловича Калини. Це тільки здається, що пішли, вирили і перепоховали. Насправді треба дотримати безліч процедур. Тому і тягнуться так довго такі процеси".
В розповіді як працюють пошуковики, Віктор Ольгашко навів приклади з власного досвіду розкопок в Криничанському районі, а також біля станції Воскобійня. Краєзнавці дізналися, що всі роботи проводяться тільки з офіційного дозволу влади тієї території, де ведуться розкопки. Віктор застеріг, що під час роботи в землі є загроза наштовхнутися на вибухонебезпечні предмети. Тому в пошуковій групі завжди з ними працювали фахівці з таких речей. Цікаво було дізнатися, що підрахунок знайдених останків ведеться не за кількістю черепів, а за кількістю нижніх щелеп.
Розповідь Віктор Ольгашко ілюстрував власними фотографіями, які він багато робив на розкопках. Це теж один з потрібних атрибутів всіх офіційних пошукових систем. Також він розповів, чим вони відрізняються від так званих "чорних" археологів.