Воспитанник Днепродзержинского СК "Прометей" Илья Марченко выиграв у чешского теннисиста Яна Сатрала со счетом 2:0 (6:4, 6:4), вышел в 1/4 финала челленджера с призовым фондом 85 000€+H. На братиславском корте с хардовым покрытием соперники провели 1 час 10 минут (37 минут+33 минуты). За это время наш земляк совершил одну двойную ошибку и попал мячиком семь раз навылет.
В четвертьфинале соперником Ильи Марченка станет еще один чешский теннисист, Радек Штепанек. Теннисисты уже однажды встречались между собой. 27 сентября 2013 года в четвертьфинале челленджера Orleans Challenger (Франция) победу праздновал Штепанек 6:3, 6:2. В случае успеха Илья Марченко выйдет на победителя пары А.Ватутин-Л.Лацко, с которым сыграет в полуфинале.
ДОСЬЕ СОПЕРНИКА
Штепанек Радек - Чехия.
Дата рождения - 27.11.1978.
Рост - 185 см.
Вес - 76 кг.
Правша.
Текущий рейтинг - 219 место.
Наивысший рейтинг в карьере - 8 место (10.07.2006).
ШТРИХ ИЗ ЖИЗНИ РАДЕКА ШТЕПАНЕКА
Сердцееды ATP-тура: "красавицы и чудовище"
Честно признаюсь, что с "чудовищем" я, конечно, погорячилась, но это самая первая аналогия, которая только приходит в голову, как только дело касается Радека Штепанека. Мало кому из теннисистов ATP-тура удалось завоевать сердца двух самых красивых девушек-теннисисток.
Пожалуй, Штепанека запомнят больше не по его достижениям, а именно в связи с его любовными похождениями. До сих пор, женская часть болельщиков, и в не в меньшей степени, мужская, задаются одним и тем же вопросом: как внешне малопривлекательный и не совсем не звездный теннисист сумел "охмурить" таких красавиц, как Мартину Хингис и Николь Вайдишову?
Скромный чешский теннисист ничем особенным себя не проявил в начале своей карьеры, до 24 лет он играл, в основном, в парном разряде (где на его счету восемь титулов) и занимал скромные места во второй полусотне рейтинга в одиночном разряде.
Шутливый коллаж про Радека Штепанека и его девушек
Он родился в небольшом шахтерском городке Карвина, на севере Чешской Республики 27 ноября 1978 года в семье полицейского и библиотекаря. Ничто не предвещало в начале его жизни теннисной карьеры. Из ранних воспоминаний Штепанека: "Я начал играть, когда мне было три года, потому что он мой отец иногда играл в некоторых клубных матчах в Чешской Республике. И у меня был выбор: или идти с мамой в библиотеку, или с отцом на теннисные корты. И я выбрал теннисные корты. И пока я его ждал, я возился с ракетками, хотя даже не пытался тогда играть."
Интересный факт из жизни Штепанека: в ноябре 2001 года Радек (тогда еще 547 ракетка мира) подошел к своему знаменитому соотечественнику Петру Корде и спросил у него, как можно улучшить игру. Корда ответил: "Я помогу тебе, но ты должен слушать, все что я тебе буду говорить, и я гарантирую, что к концу года ты войдешь топ-70." Как потом вспоминал Штепанек: "Я подумал, что такого не может быть или он сумашедший". Однако Корда не обманул. К концу 2002 года Штепанек был уже 63 ракеткой мира.
Радек Штепанек и Мартина Хингис
Однако прорыв в его карьере случился в 2006 году, когда он сначала выиграл свой первый турнир в ATP-туре в Роттердаме, затем добрался до финала турнира в Гамбурге и, наконец, вышел в четвертьфинал на Уимблдоне.
До этого периода мало что известно о его личной жизни. Есть информация, что в то время он встречался с некой симпатичной блондинкой по имени Магда.
Весьма вероятно, что такой всплеск в карьере Штепанека произошел не только по причине многочасовых тренировок и хорошей физической формы. Есть большая вероятность, что за этими успехами стояла....любовь. В марте 2006 года в чешском журнале "Aha!" впервые появились сведения о том, что Штепанек встречается известной теннисисткой Мартиной Хингис, их вместе увидели впервые на хоккейном матче. Самое интересное заключается в том, что журналисты сразу же узнали Хингис, но с трудом смогли идентифицировать ее спутника. Было известно, что Штепанек и Хингис знали друг с друга с детства (у Хингис чешские корни) и давно были в хороших отношениях, но вот в какой момент между вспыхнула страсть, никому неизвестно. Тем не менее, в скором времени слухи подтвердились и Штепанек сказал: "Да, мы пара".
Мартина Хингис и Радек Штепанек
Просматривая форумы периода 2006 года, в которых обсуждались отношения Хингис и Штепанека, сразу поражаешься характеру отзывов, которые царили среди теннисных болельщиков в то время: удивление, недоумение, ехидство, сожаление. Мало кто понимал, что нашла симпатичная швейцарка в "страшненьком" Радеке. Вряд ли кто-то полагал в то время, что после многочисленной череды бойфрендов Мартина Хингис, наконец, нашла мужчину своей мечты. Впрочем, истинные болельщики Swiss Miss, как звали Мартину, как всегда, встали на ее сторону и пожелали ей счастья.
Однако, не успели болельщики оправиться от известия о столь неожиданном союзе, как тут же "доброжелатели" стали предупреждать чешского спортсмена о том, что попав в руки "черной вдовы", как окрестили Мартину Хингис, он может поставить крест на своей карьере. По странному стечению обстоятельств, все теннисные бойфренды Мартины, среди которых были Джастин Гимельстоб, Хулиан Алонсо и Иво Хойбергер, неизменно, после романа с Хингис, получали травмы и быстро исчезали из теннисного небосклона. Хотите верьте, хотите нет, но уступив в четвертьфинале Уимблдона в 2006 году, Штепанек получил травму локтя и больше в этом сезоне не сыграл ни одного матча! Начало действовать проклятие "черной вдовы"? Впрочем, сам Штепанек всегда очень бурно защищал Мартину, ссылаясь просто на неблагоприятно сложившиеся обстоятельства. А тем временем дело к свадьбе и в январе 2007 года Мартина сообщила журналистам, что перед Новым годом Радек сделал ей предложение, подарил кольцо и дело идет к свадьбе, дата которой была назначена на лето 2007 года. Но, свадьбе так и не суждено было состояться. На все вопросы журналистов, Штепанек сухо отвечал, что он провел с Мартиной счастливые дни, он рад, что она была в его жизни, но теперь они просто друзья. Как позднее выяснилось, инициатором разрыва отношений была Хингис.
После разрыва с Хингис результаты Штепанека резко пошли вниз и поговаривали о депрессии, в которой находился чех. Впрочем, спустя небольшое время в личной жизни Штепанека снова произошли изменения, да такие, что все снова в буквальном смысле слова "раскрыли рты" от удивления. Появилась информация, что он встречается с 18-ти летней чешской теннисисткой Николь Вайдишовой. Поразило с какой быстротой поменялись матримониальные планы любвеобильного чеха. Не успел он разорвать помолвку с Хингис после открытого чемпионата США, как в декабре появилась информация, что будет его свадьба с Вайдишовой. Увы, и если для Штепанека новый роман стал трамплином для очередного подъема в его карьере (он выиграл турнир в 2007 году и два турнира в 2009), то для талантливой Вайдишовой, которая занимала восьмое место в рейтинге WTA-тура, этот роман оказался роковым для ее карьеры. Спустя два года после встречи со Штепанеком, результаты Николь резко пошли на спад и она завершила карьеру в 20 лет, в 2009 году, хотя подавала большие надежды. Николь Вайдишовой пришлось ждать почти три с половиной года, пока Штепанек повел ее под венец в июле 2010 года. Свадьба состоялась в Праге в соборе святого Витуса.
А в мае 2011 года, во время Ролан Гаррос, появились первые признаки того, что у пары не все складывается благополучно. Как я уже писала ранее, чешская газета "Superstar videa" сообщила, что Штепанек и его жена Николь Вайдишова спустя десять месяцев после свадьбы начали жить раздельно. Как сказал один из друзей пары, Радек очень сильно ревновал Николь, возможно, именно в этом и крылась причина разногласий. А по версии чешских СМИ, вполне вероятно, между супругами пробежала черная кошка не только по этой причине. Появились слухи о связи Штепанека с известной чешской актрисой и телеведущей Микаэлой Охотской. Однако, буквально на следующий день пресс-атташе Вайдишовой опроверг слухи о размолвке и о раздельном проживании.
Глядя на Вайдишову, уныло сидящую на трибунах, сложно поверить, что эта молодая женщина счастлива. Впрочем, это впечатление, возможно, весьма обманчиво. Сложно сказать, останется ли Вайдишова той женщиной, с которой Штепанек проведет остаток своих дней или в его жизни будут новые романы, но в любом случае, его любовный "послужной" список еще долго будет поражать воображение теннисных болельщиков.
17.08.2011.
Автор: Madame Fortuna
Источник http://tennisfortuna.blogspot.com
P.S. В 2013 году пара Радек Штепанек и Николь Вайдишова расстались.
Чотири дні (10-13 листопада) буде тривати перший тур чоловічого чемпіонату України з водного поло. Змагання, які проходять в Дніпродзержинському басейні "МіКомп", зібрали шість команд: збірна Київської області, одеська "ОНМА", львівське "Динамо", ВК "Міріуполь" та два колектива з Харкова - "Слобожанець" і ХПІ-НТУ. Головним рефері змагань призначено суддю національної категорії із столиці Володимира Висотіна. Після двох днів без втрати очків ідуть команди із Одеси і Львова.
РЕЗУЛЬТАТИ МАТЧІВ
10 листопада
"Слобожанець" - зб. Київської обл. 10:3 (3:0, 4:1, 1:2, 2:0)
ОНМА - НТУ-ХПІ 14:8 (4:3, 4:1, 4:2, 2:2)
"Динамо" - ВК "Маріуполь" 11:3 (2:1, 2:0, 3:2, 4:0)
11 Листопада
зб. Київської обл. - НТУ-ХПІ 6:9 (1:1, 2:4, 2:1, 1:3)
ВК "Маріуполь" - ОНМА 6:9 (0:1, 2:3, 2:3, 2:2)
"Слобожанець" - "Динамо" 3:5 (0:0, 1:1, 2:3, 0:1)
12 листопада зустрічаються:
10:00 "ХПІ" - ВК "Маріуполь"
11:30 "Динамо" - зб. Київської обл.
13:00 ОНМА - "Слобожанець"
Вхід на матчі безплатний. Запрошуються всі любителі водного поло.
Текст: Віктор КУЛЕНКО.
В столице Словакии городе Братислава проходит челлендже с призовым фондом 85 000€+H. За призы сражаются 32 мастера большой ракетки. Несмотря на то, что соперники никогда между собой не играли, воспитаннику днепродзержинской теннисной школы Илье Марченко понадобилось всего 1 час 24 минуты (45 минут+39 минут), чтобы в двух партиях обыграть со счетом 7:6(6), 6:4 хорвата Анте Павича. Марченко, посеянный под вторым номером, сделал одну двойую ошибку и выполнил 7 подач навылет. Практически тем же ответил игрок из Хорватии. Правда у него на три эйса больше.
В 1/8 финала соперником Ильи Марченко будет чешский теннисист Ян Сатрал. Встреча начнется в 11:00 12 ноября. Кстати, теннисисты ни разу между собой не играли.
ДОСЬЕ НА СОПЕРНИКА
Ян Сатрал - Чехия.
Дата рождения - 24.07.1990.
Место рождения - Мелник (ЧССР).
Рост - 188 см.
Вес - 86 кг.
Правша.
Текущий рейтинг - 240 место.
Наивысший рейтинг в карьере - 218 место (10.08.2015).
Текст: Виктор КУЛЕНКО.
Фото btu.org.ua
Депутат Верховної ради, заступник голови Комітету з питань національної безпеки і оборони, радник Головнокомандувача Збройних сил України Дмитро Ярош заявив, що вирішив скласти з себе повноваження керівника організації "Правий сектор". На своїй сторінці в соціальній мережі Facebook Ярош написав:
"Побратими!
8 листопада у Києві відбулась конференція керівного складу Правого сектору. Метою, задекларованою організаторами – частиною Проводу ПС – було напрацювати робочі матеріали для підготовки всеукраїнського з'їзду НВР ПС, стати об'єднуючим фактором для українських патріотів, підготувати революційну концепцію протидії зовнішнім і внутрішнім ворогам. Натомість ініціатори та деякі учасники зібрання взяли на себе нелегітимні функції: визначення стратегічного напряму розвитку ПС та обрання ще одного Проводу, де мені виділено посаду Провідника.
Весь час існування ПС я провадив актив і бійців бойових частин і підрозділів в національно- державницькому напрямку. Збереження державності, започаткування в ній якісних, революційних змін на благо нації – це ті завдання, які я ставив перш за все перед собою, а по-друге – перед керівництвом ПС, ДУК та всім членством. Для мене, як і для багатьох з вас, створення УССД і боротьба за неї – не порожні слова, а зміст життя.
Творячи Добровольчий Корпус, багато хто з нас уперше в житті взяв до рук зброю, але завдяки ідейності, жертовності та вірі в Україну ми стали взірцем воїнського духу та братерства. Ми повірили в себе, а українці повірили в нас: допомога волонтерів та підтримка суспільства дали нам змогу рости і воювати.
У більшості областей України люди бачать останню надію на справедливість в осередках ПС. До нас звертаються тоді, коли вже звернутись нікуди.
Отримавши поранення і потребуючи тривалого часу на лікування, я довірив деякі напрямки управління Рухом своїм найближчим однодумцям, які мали і мають свій погляд на розгортання націоналістичного руху. Моя ж позиція далеко не у всьому збігається з устремліннями частини Проводу.
Як Провідник я несу персональну відповідальність за все, що відбувається в організації, і не збираюся перекладати її на інших. Саме тому я не можу бути «весільним генералом» в Правому секторі.
Тому я змушений відповісти відмовою на пропозицію очолити запропонований конференцією Провід та складаю з себе повноваження Провідника НВР ПС, залишаючись націоналістом, державником і революціонером.
Щиро дякую своїм побратимам за спільну боротьбу, бажаю всім мудрості та наснаги на подальшому шляху здобуття Української Самостійної Соборної Держави!
Слава Україні!
Дмитро Ярош"
Фото з ВІКІПЕДІЇ
Безмежні простори морів і океанів бороздять сотні кораблів, над якими майорить кумачевий прапор нашої Вітчизни. На пасажирських лайнерах і вантажних суднах вдені і вночі несуть свою нелегку вахту радянські моряки. З місією дружби прибувають вони до багатьох зарубіжних портів, сприяючи економічному і культурному співробітництву нашої Батьківщини з іншими країнами світу, зміцненню міжнародних зв'зків Радянського Союзу.
Багато кораблів радянського флоту носять імена різних міст нашої країни. Ось один з них, плавно розрізаючи зеленкаваті хвилі, повільно входить в акваторію Ленінградського торговельного порту. На борту цього вантажного теплохода видніється назва: "Дніпродзержинськ". Далекий рейс за маршрутом Владивосток - Ленінград успішно завершено. Морськими і океанськими водними трасами пройдено близько 20 тисяч кілометрів. Починається розвантаження. Ажурні стріли портальних кранів, ніби велетенські руки, піднялися високо в небо, підхопивши перші контейнери з вантажем.
...Поки теплохід стояв біля причалу, ми встигли завітати до кают-компанії. В салоні - світло і затишно, повітря кондиціонується. Стіни прикрашають численні почесні грамоти, вимпели, фотознімки. Тут обладнано невеликий судновий музей, присвячений місту Прометея, чиїм іменем названо корабель. Фотографії, вирізки з газет, інші матеріали розповідають про славну історію Дніпродзержинька, його багаті революційні, бойові і трудові традиції, про його чудових людей - металургів і хіміків, будівельників і енергетиків. Екіпаж пишається тим, що судно носить ім'я міста, де здобув свій перший робітничий ідейний гарт видатний політичний діяч сучасності, невтомний борець за мир Генеральний секретар ЦК КПРС, Голова Президії Верховної Ради СРСР товариш Леонід Ілліч Брежнєв. Кожен молодий моряк, який вперше ступає на борт теплохода, знайомство з ним починає з експонатів суднового музею. Тут можна дізнатися і про мужні вчинки членів екіпажу.
...Якось "Дніпродзержинськ" за партією народногосподарського вантажу прибув у порт братнього В'єтнаму - Хайфон. Того дня зранку було тихо і безхмарно, яскраво сяяло сонце. Але незабаром небо почало затягуватися темно-сірими важкими хмарами. Вітер все посилювався. Полив дощ, його струмені дзвінко билися об палубу теплохода.
Одержавши повідомлення про тайфун, що насувався, судно увійшло в гирло ріки Тхай-Бінь і кинуло тут якір. Вахтенні матроси пильно несли службу. І раптом у густих сутінках серед розбурханих хвиль помічник капітана Герман Іванович Кондратьєв помітив перекинутий рибальський човен і чотирьох чоловік, що борсалися у воді біля нього, не в змозі протистояти стихії.
Негайно з радянського судна був спущений на воду мотобот. Його команду очолив старший помічник капітана Юрій Володимирович Золотарьов. Радянські моряки сміливо вступили у небезпечний двобій зі штормом, діяли швидко, злагоджено і вміло. Незабаром вдалося підібрати потерпілих в'єтнамських рибалок. Але коли поверталися до судна, на гвинт мотобота намоталася рибальська сітка. Тоді матрос Микола Никонов, не вагаючись, пірнув у воду і звільнив гвинт. На борту "Дніпродзержинська" врятованим було подано необхідну медичну допомогу, їх переодягли, нагодували. Міські власті і громадскість Хайфона висловили сердечну подяку екіпажу теплохода за проявлені ними сміливість і гуманізм.
Понад дванадцять років курсує морськими трасами радянський теплохід "Дніпродзержинськ". За цей час десятки його матросів стали справжніми майстрами своєї справи, досвідченими мореходами. Майже ствльки років стоїть на капітанському містку Борис Георгійович Рудаков. Він зумів згуртувати і виховати дружний і злагоджений колектив моряків, беззавітно закоханих у свою нелегку професію. На Дошці пошани - портрети кращих людей теплохода. Серед них - механіки Валентин Поруценко і Анатолій Тарасов, кермовий Василь Новожонов та інші.
Екіпаж "Дніпродзержинська" добився значних трудових здобутків. За ці роки ним перевезено близько трьох мільйонів тонн найрізноманітніших вантажів, пройдено без капітального ремонту сотні тисяч кілометрів морських шляхів. На четвертий рік п'ятирічки моряки прийняли підвищені соціалістичні зобовязання - виконати план чотирьох років до 7 жовтня - Дня Конституції СРСР. Свого слова вони дотримали, справившись з цим завданням на місяць раніше.
... Закінчено розвантаження, а незабаром трюми судна знову заповняться, на цей раз вже продукцією підприємств Ленінграда. Знову, вже вкотре, капітан підніметься на місток, і прозвучить гучна команда:
- Прибрати трапи! Підняти швартові!
І "Дніпродзержинськ" повільно відчалить від пірса, залишаючи за собою пінявий слід. Попереду - нова далека подорож.
Є.Александров, член Спілки журналістів СРСР.
"Дзержинець" 21.09.1979.
Фото с книги "Труженики моря - суда типа "Джанкой"
Народный депутат от Радикальной партии Злата Огневич заявила о сложении с себя депутатских полномочий. Об этом она заявила с трибуны Верховной Рады, сообщает http://korrespondent.net
"Я шла в парламент не за депутатским мандатом и какими-то привилегиями, я шла как гражданин, который увидел новый путь Украины, а сейчас вижу, что когда нет культуры, гораздо легче править и манипулировать народом. Поэтому, в этих обстоятельствах, как культурный деятель, я не вижу своей пользы для этого парламента. Я вижу только постоянное перераспределение политической власти. Опомнитесь пока не поздно!", - пояснила Злата Огневич о сложении своих депутатских обязанностей.
"Поэтому, по объективным причинам сегодня я оставляю депутатские полномочия", - резюмировала народный депутат.
«Предательство Египта»: новая тональность в деле Airbus A321. Проверяется информация, согласно которой к борту до взлета были допущены посторонние лица. В российских госструктурах допускают, что самолет мог разбиться из-за действий египетских спецслужб сообщает http://www.bfm.ru/news/307561 со ссылкой на газету "Коммерсантъ".
На совещании у премьер-министра Дмитрия Медведева обсуждалась возможность запрета на полеты россиян не только в Египет, но и в другие потенциально опасные страны. Вице-премьер Аркадий Дворкович заявил, что правительство анализирует «ситуацию с безопасностью полетов во всем мире». Он отметил: есть «повышенные риски в тех странах, которые вовлечены в различные конфликты». Впрочем, Дворкович подчеркнул, что «пока никаких рекомендаций» по другим авианаправлениям от российских спецслужб не было. Источники издания в российских госструктурах не исключают, что катастрофа стала следствием «предательства египетских спецслужб». Сейчас проверяется информация о том, что к борту Airbus A321 до взлета были допущены посторонние лица.
Business FM обсудила это с профессором Института стран Азии и Африки МГУ Владимиром Исаевым. С ним беседовала Диана Лесничая.
Возможно предположить теоретически, для каких еще стран могли бы ввести запрет на полеты?
Владимир Исаев: Вопрос очень сложный, потому что не было объявлено критериев, и можно практически любую страну Ближнего Востока отнести к таким потенциально опасным странам. Я не говорю об Ираке, Сирии, Ливии, но в Тунисе, вспомните недавний расстрел на пляже, скажем Ирак, посмотрите: все время нападения происходят в Иерусалиме и в других местах, то, что называется ножевая интифада. В Турции вспомните недавний взрыв во время демонстрации очень серьезный. Будет во многом зависеть от тех критериев, которые будут предложены нашими специальными службами.
Газета «Коммерсантъ» пишет, что в российских госструктурах не исключают, прозвучала сегодня эта фраза, «предательство египетских спецслужб», звучит это как обвинение в адрес властей. Речь идет все-таки о предательстве каких-то отдельных сотрудников или прямо-таки об отношениях спецслужб с террористами?
Владимир Исаев: Скорее всего, это какой-то отдельный случай. Я понимаю, что человек определенных настроений и определенных убеждений, работающий в спецслужбах и тщательно скрывающий свои убеждения, в этом случае может пропустить того же самого грузчика, который может подложить в чемодан Бог знает что, или уборщика самолета, который может сунуть что-то неположенное в тот или иной укромный уголок. Я думаю, что это, скорее всего, не система, конечно, потому что египетские спецслужбы как раз серьезно пострадали во время этих событий с «Братьями-мусульманами» и президентством Мурси, и поэтому я не думаю, что там какие-то системные есть связи и силы, которые действуют на спецслужбы таким образом, что они занимаются террористической организацией.
«Синайская провинция» — это название звучит сейчас чаще всего. Насколько влиятельна эта группировка, возможно ли, что у них были агенты среди египетских спецслужб?
Владимир Исаев: Дело в том, что «Синайская провинция» так называемая — это никто и звать ее никак. Она раз десять уже меняла свои убеждения, то она «Исламскому государству» (данная организация запрещена в РФ — Business FM), присягает, часть ее, то она вообще просто занимается терроризмом. Ее имидж во многом раздут, потому что прямого доказательства, что они причастны к каким-то очень серьезным акциям, в том же самом районе Эль-Ариша, я имею в виду Северный Синай, пока не прослеживается. Это скорее такая местечковая организация, которых достаточно много сейчас развелось в странах Ближнего и Среднего Востока, которые действуют на своей только территории: вот моя деревня, мы ее охраняем, никто к нам не лезьте.
А в Египте считают «Синайскую провинцию» террористами? Какое к ним отношение?
Владимир Исаев: Дело в том, что в Египте ведется давно очень серьезная операция по блокированию Северного Синая во многом, поскольку со стороны сектора Газа на Северный Синай проникают террористы, которые устраивают различного рода теракты против египетской армии и полиции, и это достаточно жестко пресекается сейчас армейскими подразделениями, там просто бои идут в этом плане. И поэтому, конечно, тех боевиков, которые проникают со стороны Сектора Газа и, может быть, к ним присоединяются вот эти самые «Вилайяты Синая», естественно, что на них серьезное внимание обращают спецслужбы, и армия Египта просто ведет против них боевые действия.
Египетский военный на месте крушения Airbus 321. Фото: Mohamed Abd El Ghany/Reuters
Після двох переможних матчів над чинними чемпіонками України львівською "Галичанкою", ужгородська команда "Карпати" стала лідером чемпіонату країни з гандболу. У складі "Карпат" в цих зустрічах 22 рази голами відзначилась вихованка дніпродзержинської школи ручного м'ча Дарина Кот.
"В першому напруженому поєдинку, підопічні Бориса Петровського, взяли ініціативу у свої руки та вели в рахунку. Тількі одного разу львів'янки впритул наблизились до суперниць, на 12-ій хвилині рахунок був 3:3, але нестримна Дарина Кот вивела свою команду вперед і паритету на табло більше не було. А щодо останнього рубежу, то тут не було рівних Ірині Яблонській, яка звела на нівець більшість спроб львів'ян наздогнати закарпаток.
Перша половина гри була повністю за гандболістками з Ужгорода, а завершилась вона з рахунком 11:15.
В другому таймі боротьби стало більше, обидві команди прагнули перемогти, проте після того як Смолінг та Туркало схибили при виконанні пенальті, ужгородки вмить відповіли забитими голами. Далі перехвати від Мигович та підбори м'яча біля воріт суперника від Цубини, і "Карпати" продовжують диктувати стиль гри.
Слід відмітити той запал з яким ужгородки захищали власні ворота, і хоча були й проблеми, проте їхня жага до перемоги була більшою і вони справедливо перемогли. На останніх секундах Іванна Мигович виконала кидок, який завершився голом, проте фінальна сирена була на долю секунди швидшою, і на табло зафіксувала 25:28.
"Галичанка" - "Карпати" 25:28 (11:15)
"Галичанка": Гілязетдінова, Гладун; Савчин (6), Дорожівська (4), Смолінг (3), Косміна (2), Баранович (2), Коновалова (2), Туркало (2), Парандій (1), Сабова (1), Сідлецька (1), Давидянс (1).
"Карпати": Яблонська, Воронько; Кот (11/4), Мигович (4), Лезінська (3), Цубина (2), Кильч (2), Воронова (2), Косик (1), Готра (1), Лєбєдєва (1), Каганець (1), Мелекесцева, Компанієць.
7 листопада відбулася повторна зустріч між командами. "Свою заявку на чемпіонство продемонстрували ужгородські гандболістки, які більш ніж переконливо здолали чинних чемпіонок жіночої Суперліги.
Підопічні Бориса Петровського в поєдинку змогли проявити себе в повній красі, хоча й пропустили першими, далі був "семиметровий" у ворота ужгородок, проте реалізувати його Дорожівська не змогла. Цим одразу скористалися карпатівки, Лезінська, Воронова та двічі Кот вивели свою команду вперед.
Проте не все було так гладко, через шість хвилин на табло вже була нічия, 4:4, але Лезінська вдало реалізувала свій момент і ужгородки більше не підпускали суперниць так близько в рахунку.
Після сейву "семиметрового" Ірина Яблонська зломила львів'янок, про це також свідчать не реалізовані моменти "Галичанки" при виході один на один з голкіпером ужгородок, яка записала в свій актив 22-а сейва.
Ситуацію намагались виправити Баранович, Смолінг та Туркало, проте тричі Дар'я Кот засмутила голкіпера львів'ян, а тверду точку з переходу поставила Беата Цубина, тому на перерву команди пішли з рахунком 7:9, на користь гостей.
В другій половині гри стало ще гарячіше, від безсилля господарки почали більше фолити, тому "семиметрових" у ворота "Галичанки" призначались все частіше, а реалізувати всі змогла карпатівка Дарина Кот.
В першій десятихвилинці в складі львів'янок відзначались Туркало, Смолінг, Парандій та юна Давидянс, проте нестримні Воронова, Цубина та Лезінська вели свою команду до перемоги.
Цікавим моментом було й те, що протягом наступних десяти хвилин неприступний мур захисту "Карпат" справлялись з атаками галичан, а якщо і знаходились шпаринки, то Ірина Яблонська без особливих проблем справлялась із кидками, здавалось, що м'яч сам до неї лип. Завдяки цьому, ужгородки забили сім голів і на 49-й хвилині матчу на табло було 11:21.
Жорстка гра тривала до фінального свистка, тому рослаблятись було ніколи. Під завісу поєдинку червону картку перед собою побачила Дарина Каганець, тому що втретє була нагороджена від суддей двохвилинним вилученням. Далі ліктем в шию отримала Олена Косик від Косміної, останню вилучили з майданчика тільки на дві хвилини, проте це свідчило тільки про те, що "Галичанка" не була готова фізично до гри, тому чи навмисно чи від безсилля грубо діяла та помилялася в захисті.
Останні хвилини гри обидва наставника використали для того, щоб дати і молодим гравчиням шанс проявити себе, тому сейвам від "десятикласниці" Єлизавети Воронько нестримно раділи всі гравчині з ужгородської команди.
В підсумку впевнена перемога "Карпат" дала зрозуміти, що тренерський штаб ужгородок рухається у правильному напрямку, проте це ще навіть не екватор цьогорічного чемпіонату, тому найцікавіші матчі ще попереду.
"Галичанка" - "Карпати" 14:24 (7:9)
"Галичанка": Гелязетдінова, Гладун; Коновалова (3), Баранович (2), Смолінг (2), Туркало (2), Парандій (1), Дорожівська (1), Маркевич (1), Давидянс (1), Поляк (1).
"Карпати": Яблонська, Воронько; Кот (11/6), Воронова (4), Лезінська (4), Цубина (3), Кильч (1), Готра (1), Лєбєдєва, Мелекесцева, Компанієць, Мигович, Каганець".
Джерело http://hc-karpaty.org