В Черновецкой области проходит Кубок Независимости по смешанным единоборствам. В соревнованиях принимают участие 12 бойцов.
Недавно в уютном Каменском кафе "Liverpool" прошла презентация книги писательницы Василисы Савицкой "За ширмой". Кто же она эта Василиса, так внезапно ворвавшаяся в мир литераторов? Лучше, чем сам автор, о себе никто не скажет.
"Меня зовут Василиса. Я счастливая мать троих детей и не менее счастливая женщина. Я счастлива, что мне есть, что сказать Вам и рада, что имею эту возможность.
Вы спросите меня кто же я... Я? Никто. Обычная девочка, потом девушка, потом женщина, возможно, когда-то стану бабушкой... Хотя слово женщина не люблю, предпочитаю статус девушки. Когда-то давно я родилась и долго шла к Вам по извилистым тропам жизни, рассматривая этот огромный мир.
Вы спросите, что я делала в пути... Ничего... Жила, создавала семью, рожала детей, занималась бизнесом. Всю свою любовь и нежность, на которую была способна, я вкладывала в свою семью, которая всегда будет для меня на первом месте.
Путь был гладким, и не очень. На этом пути было по-разному. Иногда я спотыкалась, иногда бежала, летела, падала, лежала, не в силах подняться. Зализывала раны и опять отправлялась в путь... По пути я училась читать между строк, смотреть вглубь, видеть то, что мы пытаемся спрятать. По дороге я теряла друзей, отрывая их от себя по кускам, затем находила новых, восхищалась людьми и разочаровывалась в них. Училась доверять, теряя веру, помогать, нуждаясь в помощи, любить вопреки. Научилась слушать и бесконечно слушала очень многих людей с их историями о жизни не похожими друг на друга, но еденными по смыслу…
Вы спросите, собиралась ли я писать? Я скажу Вам честно - нет. Само получилось, до сих пор не знаю как... А еще если приподнять завесу, могу признаться, что в детстве жутко не любила читать, но читала, так как мама заставляла. Семья педагога... Классику нужно было знать! А потом я выросла и полюбила. Но зато так и не смогла полюбить ложь, предательство, равнодушие, тупость. Еще никак не могу полюбить морскую капусту, даже при всей ее пользе. Но, не смотря ни на что, я продолжаю верить в изначальную доброту каждого человека.
Я научилась быть разной. Еще успела понять, что такое мудрость. На весах жизни для меня всегда будет перевешивать любовь. Еще я умею дружить, по-настоящему. Как выяснилось, вызываю доверие с первого взгляда. Со мной смешно, особенно если плохо. Друзья называют меня инопланетным созданием или чокнутой, в хорошем смысле этого слова. Друзей не много, только избранные, прошедшие проверку временем. Не могу пройти мимо стариков, плачущих детей и бездомных животных. Наиболее уютные мои состояния – светлая грусть, безумный оптимизм и комфортное одиночество. Я интроверт в экстраверте, когда кто перевесит, не знаю. С трудом переношу зиму. Я люблю сопровождать сильные эмоции, вдумчиво выкуренной сигаретой.
Начала я писать неожиданно, в 24 года. Как я говорю, понесло. Первый роман практически вылился из меня на бумагу (компьютера у меня тогда не было), что было большим удивлением. Но после этого я 12 лет сидела в укрытии, набрасывая тексты для себя, жутко сомневаясь в своих способностях. А потом мою писанину попросил почитать человек, мнение которого было для меня ценно. Он сказал, что я совершу преступление, если не покажу себя миру! И я рискнула. Было страшно. Но первые места на литературных конкурсах и теплые нежные отзывы и благодарности читателей меня успокоили и подбодрили. Уточню - немного, так как я и по сей день сомневаюсь. По отношению к себе всегда была перфекционистом. Но я поняла, что готова сказать Вам все то, что видела, чувствовала, считывала, пропускала через себя и выплевывала на бумагу, теперь уже электронную.
Вы спросите, о чем я пишу... О нас. О наших эмоция, чувствах, переживаниях как со знаком плюс, так и минус. В моих книгах люди. Обычные люди, которые идут по планете Земля. В некоторых текстах есть я одна, целиком и полностью, но в каких - не скажу, во всех остальных я оставляю свою частицу.
Пишу о том, что мы выставляем напоказ или прячем в себе. О тех эмоциях, которые поднимают нас к небесам или швыряют на землю. О ненависти и любви, об изменах, предательстве, разочаровании, о терпении и надеждах, о понимании и помощи друг другу. О том, как чувства украшают или уродуют человеческую жизнь. Не люблю, когда меня относят к женским авторам, всегда думала, что у литературы нет половых признаков, тем более меня читают как женщины, так и мужчины. А еще я люблю писать глазами и мозгами мужчин, от их лица…
Вы спросите, что я хочу сказать этим... В моих книгах: рассказах, романах, миниатюрах и стихах везде есть та крупица душевности, которую я вкладываю осознанно, зерно, которое прорастая, заставляет остановиться и задуматься... Задуматься о вечных нерушимых ценностях. Зерно, которое не призывает к глобальной фанатичной доброте, состраданию, эмпатии... Я в принципе не люблю призывать, но оно само вызывает желание обнять близких людей на один раз больше, подарить окружающим лишнюю улыбку, протянуть руку помощи нуждающемуся, или просто понять, что за мелким, нужно не забыть заметить главного.
Вы спросите, а причем тут психология... Да, я забыла сказать, по образованию я психолог. Выбрала для себя эту специальность, когда вышла со школы. Эта наука всегда вызывала во мне интерес. Я окончила университет, и потом все эти годы продолжала ее учить, вникать, разбирать. И в какой-то момент я поняла, что не просто готова, а очень хочу поделиться своими знаниями, которых собралось во мне очень много, которые я рассортировала по полкам, и объединила в свою теорию, назвав её «Нестандартной психологией». В какой-то степени она такая же нестандартная, как и я, но она очень помогает жить легко, комфортно и не париться...".
ДОСЬЕ
Василиса Савицкая.
Родилась в Днепродзержинске.
По образованию психолог.
Работает в салоне-красоты "Орхидея".
Первый роман "В поисках счастья или кризис среднего возраста" издан в 2003 году в электронном виде https://pda.litres.ru/vasilisa-savickaya/v-poiskah-schastya-ili-krizis-srednego-vozrasta .
Готовит к изданию два романа, сборник юмористических рассказов, книгу по психологии.
О КНИГЕ "ЗА ШИРМОЙ"
В сборнике рассказов "За ширмой" писательница и психолог Василиса Савицкая с присущей ей одной глубиной и сопереживанию рассказывает удивительные истории о эмоциях. О ненависти и любви, предательстве, разочаровании, терпении и надежде, о понимании и помощи друг другу. О том, как чувства украшают или разрушают человеческую жизнь. Рассказ "Никто", "Никому не нужен Ваня", и "Сон" получили первые места на Международном литературном конкурсе "Великий путешественник молодым".
Подготовил Виктор КУЛЕНКО.
Екологічна організація «Голос Природи» завершила роботу над створенням плану заходів з адаптації громади міста Кам’янське до наслідків зміни клімату. Передбачені планом заходи спрямовані в першу чергу на запобігання локальному підтопленню територій, зниження теплового стресу та захист зелених насаджень міста. Кам’янське – одне з перших міст України, в якому розроблено план заходів з адаптації до зміни клімату.
Ґрунтовний підхід до поставленого завдання
Процес роботи над планом адаптації громади Кам’янського до зміни клімату було розпочато восени 2015 року з ініціативи організації «Голос Природи». В лютому 2016 року було проведено семінар з оцінки вразливості Кам’янського до зміни клімату, під час якого було визначено, які сфери життєдіяльності міста найбільше страждають від несприятливих наслідків кліматичних змін, або можуть постраждати в найближчому майбутньому. В семінарі взяли участь представники виконавчих органів міської ради, депутати, представники промислових та комунальних підприємств, науковці, громадські діячі. Протягом декількох місяців тривав процес збору необхідної інформації та статистичних даних, проводились наукові дослідження, консультації з експертами та робочі наради з представниками відповідальних органів місцевого самоврядування.
Плідна співпраця з міською владою
Від самого початку робота над планом адаптації Кам’янського до змін клімату велась за підтримки міського голови Андрія Леонідовича Білоусова. Значний внесок в процес збору інформації, організацію семінару та робочих нарад зробили Тетяна Олександрівна Плєшакова, начальник управління промисловості та екології, та Олег Олександрович Морохов, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради. До збору інформації та участі в робочих нарадах також долучились представники управління промисловості та екології, департаменту житлово-комунального господарства та будівництва, управління містобудування та архітектури, департаменту охорони здоров’я та соціального захисту населення, управління транспортної інфраструктури та цивільного захисту населення, комунальних підприємств міської ради та міського відділу ДСНС України. На думку «Голос Природи», тільки завдяки тісній і продуктивній співпраці з місцевою владою стало можливим розробити адекватний план адаптаційних заходів.
Потужна експертна підтримка
До роботи над планом адаптації Кам’янського до змін клімату було залучено провідних науковців та фахових експертів. Зокрема, начальник Дніпропетровського регіонального центру гідрометеорології Василь Васильович Гринчак, спираючись на багаторічні дані спостережень за погодою Дніпродзержинської гідрометеостанції, провів ґрунтовний аналіз кліматичних змін, які відбулись в Кам’янському за останні 25 років, та окреслив основні тенденції майбутніх кліматичних змін. Експертний супровід та консультаційну підтримку проекту надавали київські експертки Віра Олексіївна Балабух, кандидат географічних наук, завідувач відділом синоптичної метеорології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України, Ольга Григорівна Шевченко, кандидат географічних наук, доцент кафедри метеорології та кліматології КНУ ім.Тараса Шевченка, та Надія Олександрівна Артем’єва, координатор проектів з адаптації до зміни клімату Національного екологічного центру України.
Кам’янське – лідер в напрямку адаптації
Кам’янське стало одним з перших міст України, в якому було розроблено план адаптації громади до наслідків зміни клімату. Варто зазначити, що розробка аналогічних планів з адаптації до кліматичних змін передбачена Паризькою угодою для всіх населених пунктів країн-підписантів. Паризька угода (фр. L’accord de Paris) – це угода в рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC) щодо регулювання заходів зі зменшення викидів двоокису вуглецю з 2020 року, яка має прийти на зміну Кіотському протоколу. Особливістю Паризької угоди є те, що вона спрямована не лише на зменшення викидів парникових газів, а й на адаптацію країн до зміни клімату. Станом на 26 липня 2016 року, Паризьку угоду підписали 177 країн (з 197) та Європейський Союз. 22 з цих країн вже ратифікували угоду. Президент України Петро Порошенко підписав закон «Про ратифікацію Паризької угоди» 1 серпня 2016 року.
Наступний крок – реалізація рекомендованих адаптаційних заходів
План адаптації громади міста Кам’янське до наслідків зміни клімату був розроблений, спираючись на всебічний аналіз поточної ситуації в місті та провідний досвід європейських країн в адаптації урбанізованого середовища до кліматичних змін. Було виділено три основні проблеми, пов’язані з зміною кліматичних умов у Кам’янському: локальне підтоплення територій, тепловий стрес та вразливість зелених насаджень. Для вирішення кожної з цих проблем було розроблено комплекс адаптаційних заходів, спрямованих на мінімізацію негативного впливу кліматичних змін на життя населення. Наступним етапом адаптації Кам’янського до зміни клімату має бути ознайомлення депутатів міської ради з розробленим документом та пошук фінансових можливостей для практичної реалізації рекомендованих адаптаційних заходів. Першим кроком в цьому напрямку стануть пілотні проекти з запобігання локальному підтопленню територій, реалізацію яких організація «Голос Природи» розпочне у вересні 2016 року, після закінчення конкурсу відбору локацій.
З повним текстом документу «План адаптації громади міста Кам’янське до наслідків зміни клімату» можна ознайомитись на сайті ДГЕО «Голос Природи»: http://voice.dp.ua/ext/file/plan_adaptacii_final.pdf
Публікацію «План адаптації громади міста Кам’янське до наслідків зміни клімату» підготовано за фінансової підтримки Національного екологічного центру України в рамках реалізації проекту «Кліматичний форум Схід ІІ» (Climate Forum East II), що фінансується Європейською Комісією та Австрійським Агентством із Розвитку (ААР).
Юлія Янченко, координатор інформаційної роботи з питань зміни клімату ДГЕО «Голос Природи»
Контактний телефон: 0983264294
В шести громадных арочного вида окнах Каменской библиотеки имени Т.Г.Шевченка выставлены 32 работы нашего земляка, фотохудожника Андрея Юрлова. 25 августа прямо на улице, состоялось открытие этой выставки. Экскурсоводом был ее автор.
"Такое открытие выставки в библиотеке мы еще не проводили, - отметила Татьяна Герасюта, директор библиотеки имени Т.Г.Шевченка. - Несколько лет назад у нас была попытка показать всем жителям города талантливых людей во время акции "Человек года". Я тогда увидела в номинации "Фотограф" имя Андрей Юрлов. И вспомнила, что это одноклассник моего сына, учившийся в первом лицее. Одним из первых у него взял интервью Виктор Куленко. А через Виктора я связалась с Андреем Юрловым и предложила сделать персональную фотовыставку. И вот сегодняшний показ, это своеобразное окно в Европу. Мы решили выставить в библиотечных окнах фотоработы с целью, чтобы как можно больше их увидели люди, которым зачастую просто не хватает времени посетить какую-то выставку. А тут можно остановиться на секунду, посмотреть, увидеть может быть что-то интересное и остаться дольше. Ну, а если не привлекло внимания, пройти дальше".
Во время экскурса Андрей рассказал о каждой из экспонируемых работ.
А в читальном зале наш земляк подробно объяснил почитателям фотографии в каких салонах можно принять участие любому из присутствовавших, о том по каким критериям происходит отбор работ, как лучше их оформить. Андрей рассказал о себе, как о фотографе-профессионале, ответил на вопросы аудитории. Показ его слайдовых фильмов сопровождался мелодиями в исполнении еще одного известного жителя Каменского, саксофониста Владимира Зайцева.
"Выставка имеет название "У ритмі міста", потому что здесь сборник моих работ жанровых фотографий с Барселоны. Токио, Парижа, Венеции, в том числе и с Каменского, - рассказывает Андрей Юрлов. - Это первая моя выставка в родном городе. Я посчитал, что нужно сделать выставку черно-белых фотоснимков, так как они более ярче показывают городскую жизнь в свете, контрасте, тенях и полутонах. Самое интересное в фотографии это сам процесс съемки, во время которого очень важно быть готовым всегда сосредотачиваться композиционно на тех моментах, которые ждешь от снимка. Например, некоторые моменты приходится ждать на одном месте по 15-20 минут. Когда видишь хорошую композицию, то ждешь в кадре человека определенной внешности, типажа".
Фотографией Андрей Юрлов занимается более 12 лет. А в последнее время он как профессионал зарабатывает при этом деньги. "Работаю по двум направлениям: коммерческому, а также творческому, так сказать для души, - говорит фотохудожник. - Жанровой фотографией я увлекся относительно недавно, примерно года четыре тому назад. И с каждым годом мне все это больше и больше нравится. Параллельно я посылаю свои работы на международные конкурсы. На сегодняшний день у меня 204 награды, завоеванные в 48 странах мира".
С начала года А.Юрлов участвовал в нескольких важных салонах. Последний был аргентинский, где он взял награду. Перед ним были салоны в трех городах Германии. Участвовал в итальянском фотосалоне в Сиене, где стал финалистом (работа попала в шорт-лист), но не стал призером. "У меня еще нет наград из ЮАР, - пояснил Андрей. - Фотосалон там проводится раз в два года, и на него очень тяжело попасть. К тому же очень специфическое жюри, более ориентированное на природу, пейзажи. До конца нынешнего года я хотел бы принять участие в фотосалонах, которые пройдут в Сингапуре и Японии".
С каждым годом получать награды становится все сложнее и сложнее. На каждый салон присылают порядка от двух до пяти тысяч фотографий, из которых на выставку отбираются 100-150 снимков. Из этого количества на награды номинируются всего 15-20 работ. Поэтому Андрею приходится выбирать новые, более узкие направления.
В данный момент Андрей Юрлов работает на системах "Фуджи Х-100" и "Фуджи Х-101". "Фотокамеры очень компактные, удобные, с хорошим качеством. Используются для разных задач", - пояснил фотомастер.
Текст: Виктор КУЛЕНКО.
Перешагнули экватор групповые матчи Кубка "Металлургов" по футболу в Каменском, которые прошли на стадионе "Победа".
23 августа были сыграны матчи в группах "А" и "Б":
ДМК - "Металлург-2" 3:1
"Титан" - "Керамет" 4:2
"Азов" - "Водоканал" 3:0
ДИК - "Спартак" 0:2
По обоюдной договоренности в этот день был сыгран еще один матч. Команда ДИК, хотя и пропустила первой гол, но по итогам всей встречи она разгромила "Азов" 6:2.
25 августа в группах "В" и "Г" также были сыграны встречи:
"ДнепрАЗОТ" - "Динамо" 2:0
"Феникс" - "Дрезден" 6:0
"Металлург" - "Молодость-ЕВРАЗ" 3:0
ЛФК - ДГТУ 2:4
Текст: Виктор КУЛЕНКО.
Администрация российского города Ставрополь наградила подростков, которые подрались на детском турнире в Норвегии, сообщает https://sport.mail.ru/news/football-foreign/26884915/ ссылаясь на sports.ru.
Напомним, потасовка началась после того, как судья удалил российского вратаря. Чуть позже, во время атаки норвежских футболистов удаленный игрок выскочил на поле и ударил ногой соперника.
Россиянам в этой встрече засчитали поражение и наложили штраф, команда была исключена из турнира. Позже тренер команды был арестован.
Глава администрации Андрей Джатдоев лично вручил юным футболистам и их тренерам благодарственные письма и подарки: «Я искренне переживал за наших ставропольских ребят. Когда раскрылись все детали той нашумевшей истории, стало ясно одно — нашу детвору воспитали правильно в лучших традициях любви к Родине. Настоящий горожанин и патриот своего государства всегда готов мужественно защищать честь и достоинство родных города, края и страны».
24 серпня в двадцять п'яту річницю Незалежності України Аква Клуб "Арена-Дніпро" та Громадська організація "Центр фізичної культури та спорту інвалідів" провели разом марафонський заплив серед паралімпійців Кам'янського.
"У котрий раз ми зібралися на березі річки Дніпро, щоб подолати страх перед водою - бо вода це є сенс життя, - говорить президент Аква Клубу "Арена-Дніпро" Ігор Кравченко. - Без води нічого живого на земній кулі немає. Там де вода відсутня - там пустеля! Там де не хвилюються про здоров'я нації - нації не буде! Не міністерство здоров'я України, а сам народ повинен піклуватися про своє серце, душу, свої здорові бажання. Подолати водну перепону виявили бажання представники міского клубу "Інваспорт" Сергій Лялін, Павло Горбонос, Олексій Вербицький, Сергій Радченко, Юрій Коновалов. До них приєдналась представник мистецького корпусу Кам'янського, аматорка плавання Алла Михальчук. Враховуючи, що за плечима у інваспортсменів усього одно-два тренування на відкритій воді під моїм керівництвом - їх вихід на фарватер Дніпра це героїчний вчинок. Але перемогла їхня жага проплисти до середини Дніпра та повернутись на берег. Назвати це дійство змаганням в спортивному плані у мене не повертається язик. Це було подолання себе, свого остраху перед глибиною, перед течією, перед хвилями Дніпра, другої за величиною ріки в Європі. Але за допомогою Юрія Великого, організатора успішного чемпіонату Європи 2012 року серед поліцейських, який асистував цього разу вже нам, був установлений час - орієнтир для плавців-паралімпійців. Кожен з плавців знайшов в собі силу духа і плоті здолати важкі дніпровські метри. Таким маленьким героїчним вчинком спортсмени Кам'янського інваспорту вписали свій штрих у велику картину святкування двадцять п'ятої річниці Незалежності нашої рідної неньки України. Бажаємо українському народу, жителям Кам'янського та нашої області козацького здоров'я, наснаги та форсування Дніпра, Босфору. Балатону, Чорного моря тільки заради спортивних здобутків!".
РЕЗУЛЬТАТИ ПЛАВЦІВ-ІНВАСПОРТСМЕНІВ НА ДИСТАНЦІЇ 500 МЕТРІВ
Вербицький Олексій (25 хвилин)
Горбонос Павло (26 хвилин)
Коновалов Юрій (26 хвилин)
Радченко Сергій (28 хвилин)
Лялін Сергій (33 хвилини)
Михальчук Алла (25 хвилин)
РЕЗУЛЬТАТИ ДІТЕЙ НА ДИСТАНЦІЇ 500 МЕТРІВ
Мотузенко Валерія (2004 р.н.) - 10 хв. 45 сек.
Панчишкін Олександр (2003 р.н.) - 11 хв. 37 сек.
Проценко Діана (2005 р.н.) - 11 хв. 50 сек.
Шлапак Дмитро (2004 р.н.) - 11 хв. 56 сек.
Івлєва Маргарита (2005 р.н.) - 12 хв. 05 сек.
Полігаєв Богдан (2005 р.н.) - 12 хв. 15 сек.
Текст: Віктор КУЛЕНКО.
В день святкування 25-ї річниці Незалежності України, в Кам'янському, на пляжній зоні першого мікрорайону, відбувся турнір з пляжного волейболу. В гості до кам'янчан приїхали команди Дніпра, Верхньодніпровська, Маломихайлівки, Новомосковська. Під час відкриття змагань з привітаннями до спортсменів, суддів і глядачів звернулись голова адміністрації Дніпровського району Олександр Саусь, депутат міської ради Дмитро Пучкін.
На шести майданчиках точилась боротьба за нагороди. Серед жінок п'ять команд були розділені на дві підгрупи. В першій грали "Мікст" (збірна складена з гравців команд "Кобра" і "Спарк") і "БАМ". Так як команда ДМК не прибула на турнір, ця підгрупа була "урізана". В результаті перемогу одержали гравці "Мікса". В іншій підгрупі місця розподілились слідуючим чином: Верхньодніпровськ, "Мафія", ДЮСШ № 2.
У чоловіків виступали чотири юнацькі і чотири ветеранські команди. В першій групі перемогу отримали волейболісти "Штурму", перегравші в фіналі суперника із металургійного коледжу. Третє і четверте місця дістались командам "БАМ" і Маломихайлівки. Серед ветеранів призерами стали команди Новомосковська, Дніпра і Кам'янського (+65). Останнє місце дісталось волейболістам Кам'янського (+60).
Текст: Віктор КУЛЕНКО.
На фото команда "Мікст".
В день Незалежності України в музеї історії Кам`янського відкрилась експозиція Львівського музею історії релігії, яка розповідає про автора гімну України Михайла Вербицького.
Дуже цікавою вийшла виставка «Випробування незалежністю», в якій відображені всі віхи історії нашого міста часів незалежності - від кінця 80-х років минулого століття, коли національний рух тільки починався в Дніпродзержинську, і до наших днів. Фотографії та експонати розповідають про голодування студентів в Києві в 1990 році, про хід голосування за незалежність в 1991-му, про два Майдани, про знесення пам'ятників радянської епохи і так далі. Також глядачі побачили фільм "Хроніки нашого міста" кам`янчанина, який проживає в Жовкві, Віктора Заславського про гімн України, повідомляє http://kstati.dp.ua
Святкові заходи відкрилися молитвою за Україну, яку прочитали священики Української православної церкви Київського патріархату та греко-католицької церкви. Потім своїм співом милували слух присутніх вихованці будинку дитячої творчості, учасники хору Перетворення Господнього.
Перед глядачами виступили директор музею Наталя Буланова і гості зі Львова. Всіх присутніх тепло привітав перший віце-мер Кам'янського Олександр Плахотник.
- Від імені і за дорученням міського голови Андрія Білоусова я вітаю всіх з ювілеєм незалежності і бажаю миру і єднання. Хочу сказати величезне спасибі організаторам сьогоднішнього свята в музеї - і нашим музейним працівникам, і гостям зі Львова. Дуже добре, що ми сьогодні так пильно вивчаємо свою історію - адже народ, який не знає свого минулого, не має майбутнього! - Зазначив Олександр Плахотник.