21 января прошло открытое первенство ДЮСШ № 1 по тхэквондо ВТФ. В соревнованиях приняли участие около ста юных спортсменов в возрасте от 4 до 17 лет.
Все победители и призеры были награждены грамотами и медалями. Также надо отметить спортсменов 2010/2011 г. р., которые в первый раз выходили на даянг. Все маленькие тхеквондисты получили в награду медали за первое место. По итогам прошлого года был опубликован состав национальной сборной Украины по тхеквондо ВТФ. В него попали Александра Даньшина, Анастасия Задорожняя, Анастасия Маринец, Евгений Вовк воспитанники тренеров А.Стовбана, В.Сторчака и А.Лузина.
ПОБЕДИТЕЛИ ПЕРВЕНСТВА:
Баранов Владислав (тр. А.Стовбан)
Тараненко Даниил (тр. А.Стовбан)
Петухов Матвей (тр. С.Остапенко)
Бутомо Дмитрий (тр. В.Сторчак)
Простатин Святослав (тр. В.Сторчак)
Мельник Ярослав (тр. В.Сторчак)
Гопанюк Никита (тр. А.Стовбан)
Ткаченко Александр (тр. А.Стовбан)
Сторчак Даниил (тр. В.Сторчак)
Мычка Алексей (тр. В.Сторчак)
Марченко Максим (тр. А.Стовбан)
Дробна Анна (тр. А.Кристева)
Новак Юлия (тр. А.Кристева)
Маринец Дарья (тр. В.Сторчак)
Манжелей Анастасия (тр. А.Стовбан)
Дубовик София (тр. А.Стовбан)
Богачова София (тр. А.Стовбан)
Текст Виктора КУЛЕНКА.
Клуб Docudays UA «Прометей» при юнацькому відділі Центральної бібліотеки ім. Т.Г. Шевченко демонструє найкращі фестивальні фільми про права людини.
У колекцію фільмів, що демонструватимуть у клубі, спеціально відібрали стрічки з Нідерландів, Польщі, Росії, Німеччини, Естонії, України, Китаю, Литви та Мозамбіку, що були відзначені журі фестивалю “Docudays UA”. Всі вони демонструють справжні життєві історії людей, які зіткнулися з порушенням прав людини.
Мета Клубу Docudays UA «Прометей» : сприяти активізації діалогу про права людини в українському суспільстві. Після кожного перегляду фільму є можливість поділитись враженнями від стрічки, поговорити про цінності, питання та проблеми, що підіймає то чи інший фільм.
Цього разу на засіданні клубу дивилися фільм Матвія Трошинкіна «Пощо, маловірна?!». Тема фільму: соціалізація дітей з особливими потребами ЦРПІ. «Інакше обдарованому» синові сільського священика хочеться подивитися на світ з дзвіниці батьківської церкви. Але він не може подолати страху перед незвіданим, тож йому допомагає мати. Для кого це сходження стане подвигом? І що таке «подвиг» – кара чи благословення? - запитувала керівник клубу Наталія Бохан.
У контексті теми фільму, обговорювалися питання, які стосуються дітей з порушенням розумового розвитку, забезпечення реалізації та захисту їх прав.
Тетяна Дороніна, заступник директора по рекламі і маркетингу Кам'янської ЦБС.
После новогодне-рождественского перерыва возобновились игры областного чемпионата Dnipro League в котором баскетбольная команда "Каменское" уступила "Спарте" из Днепра.
К сожалению сегодня у БК "Каменское" не получилось взять реванш у "Спарты" за поражение в Кубке. Зато была невероятно интересная игра, у команды появились свои болельщики - да какие! Ультрас Каменского вместе с любителями баскетбола города приехали поддержать баскетболистов в игре.
Как уже написано выше, поединок "Спарты" с каменскими баскетболистами был принципиален и команды настраивались на игру задолго до воскресенья. А на площадке с первых секунд шла мужская борьба за каждій мяч, позицию и забитый мяч. После первой, сверхрезультативной четверти счет на табло был равным 27:27. В дальнейшем "Спарта" резво уходила вперед, а каменчане собирались с силами и каждый раз догоняли хозяев площадки - 55:55, 81:81... Догоняли каждый раз, кроме последнего. За три минуты до конца запал гостей угас. Виктор Давиденко ушел с площадки за пятый фол, Антон Прусан доигрывал с травмой, а разыгрывающий команды Эльджун Алиев вообще остался дома с температурой. Вот все эти моменты и дали знать в последние минуты, когда не хватало свежих сил, точного броска и скамейки запасных. 81:93 (27:27, 14:25, 22:16, 18:25) и БК "Каменское" отпускает от себя "Энергобаскет" в гонке за первое место в Дивизионе.
От имени команды хотелось бы поблагодарить всех болельщиков и ультрас Каменского, приехавших на игру и неистово поддерживающих своих игроков. Отдельное спасибо генеральному директору ДМК Вячеславу Мосьпану, депутатам горсовета Олегу Нагорному и Сергею Мыршавке, которые помогли решить вопрос поездки и участия команды в турнире.
Результаты всех игр седьмого тура
"Приватбаскет-2" - "Инваспорт-2" 79:66
"Энергобаскет" - "Элтрон" 96:61
"Спарта-2" - "Каменское" 93:81
Н.Синельников
Источник http://sports.dp.ua
Минулої неділі в бібліотеці ім.Т.Шевченка пройшло перше в цьому році засідання краєзнавчого товариства "Кам'янське-Дніпродзержинськ". Темою доповіді Сергія Олексійовича Татаренка була "Любительська археологія". Перед основною доповіддю Тетяна Герасюта зачитала кілька організаційних та інформаційних питань. І одним з наболілих було питання про стан Верхньої колонії.
"Йдуть розмови, що Кам'янське для туристів непривабливе місто, - говорить Тетяна Герасюта. - Питання звичайно спірне. Та попри всьому потрібно зберегти майбутнім поколінням те, що до сьогоднішнього дня продовжує руйнуватися. Мова йдеться про Верхню колонію, частину міста де знаходяться найцінніші з архітектурних споруд, що залишилися на сьогодні. Якщо зруйнується і це, то тоді дійсно в Кам'янському крім екологічно важких місць показувати буде нічого".
У членів краєзнавчого товариства Олександра Слоневського і Любові Олексієвської одночасно виникла ідея як врятувати Верхню колонію. Вони запропонували бачення своїх шляхів надання допомоги в цьому питанні.
Тетяна Герасюта зачитала заклик до міського голови Андрія Білоусова щодо врятування Верхньої колонії.
"У самому серці Кам'янського, в його історичній частині знаходиться унікальний витвір історії, культури та архітектури під назвою Верхня колонія. Верхня колонія утворилась напиркінці XIX початку XX століть завдяки соціальній політиці Дніпровського заводу на чолі з директором-розпорядником Ігнатієм Ясюковичем. На досить обмеженій площині тут постало справжнє містечко європейського рівня з чудовими житловими та громадськими будівлями. Насамперед це Свято-Миколаївський собор, костьол Святого Миколая, заводоуправління, Інженерний клуб, Народна аудиторія, заводська лікарня, фабричне училище, чоловіча та жіноча гімназії тощо. Такого утворення немає в жодному місті Дніпропетровської області та Придніпровському регіоні. Більш ніж через сто років після набуття свого остаточного неповторного образу Верхня колонія має дивний вигляд. Прекрасні архітектурні споруди межують з жалюгідними розвалинами, які не піддаються жодній реставрації, надають цьому району страхітливого стану та неуможливлюють використовувати гідну подиву перлину містобудування в якості візитної картки міста Кам'янське. Рішення виконкому Дніпродзержинської міської ради від 16.12.1992 року за № 697 "Об определении исторической части города" так і залишилось на папері. Тому, ініціативна група по врятуванню Верхньої колонії, створена на основі краєзнавчого товариства "Кам'янське-Дніпродзержинськ" звертається з закликом до мера міста пана Андрія Білоусова та міського депутатського корпусу проявити свій патріотизм, громадську відповідальність та далекоглядність і розробити дієвий план врятування Верхньої колонії. 19 січня 2017 року".
У членів товариства "Кам'янське-Дніпродзержинськ" є конкретні пропозиції, які не несуть за собою великих фінансових вкладів для того, щоб уже після того, як розтане сніг розпочати прибирання території Верхньої колонії. "Причому, у нас є підтримка Всеукраїнського клубу "Коло" і, зокрема, від народного депутата Верховної Ради Віктора Кривенка, - продовжила свою промову Т.Герасюта. - Це субвенції, які можуть бути направлені якраз на відновлення Верхньої колонії. Колнія могла б стати архітектурною перлиною. Їй немає аналогів. В інших містах теж немає таких історичних районів, де б на невеличкому клаптику землі були сконцентровані чудові історічні будівлі".
Свою конкретну пропозицію висловив Олександр Слонєвський. "Питання відродження Верхньої колонії постали ще в грудні 1992 року, - розповідає О.Слонєвський. - Тоді було прийнято рішення міськрадою на основі рішень сесій про встановлення історичної частини міста. З того часу на Верхній колонії багато чого змінилось. З однієї сторони ті будівлі, які знаходяться в руках відповідального власника, прийняли більш приваблюючий вид. Туда не соромно водити екскурсії, показувати гостям міста. Це собор, костьол, заводоуправління, будинок Макомаського, народний музей ДМК, Голгофа, театр і площа перед ним, ліцей, площа Ясюковича. Але одночасно поряд знаходяться справжні руїни. Це будинки за управлінням колишньої статистики, за міським архівом, колишній котедж по Шкільному тупику. Особливо потрібно зробити наголос на будинку архітектора Сокола (на знімку), що знаходиться по вулиці Інститутсьуій, 2. Це окраса і водночас сором, біль і ганьба нашого міста.
В чому причина, що такий чудовий район міста доведено до такого плачевного стану? Батьки міста постійно кажуть, що не вистачає коштів на відновення району. Але мені здається, що крім відсутності фінансів у них не вистачає патріотизму і широти мишлення. Причому відсутність патріотизму я б поставив на перше місце. Б'ють себе в груди, але палець об палець не вдарили, і конкретно нічого не зробили. Ось яка моя пропозиція по збереженню Верхньої колонії. Зрозуміло, що потрібно підключати фахівців, провести інвентаризацію, зробити план відновлення цього району, який може бути поетапним. Причому перший етап дуже простий. До речі, вже в квітні в нашому місті буде десант із Бельгії і Фінляндії. Це приїдуть внук і правнуки Ернеста Сундгрена. Їхня головна мета - побачити Верхню колонію, де жив їхній знаменитий предок, який змінив на посту голову комітету з управління справами Південно-Російського Дніпровського металургійного товариства (працював на цій посаді з 1904 по 1914 роки, - прим. автора) Ігнатія Ясюковича. Крім того, в кінці жовтня на початку листопада ми збираємося святкувати 170-річчя з дня народження І.Ясюковича. На нього приїдуть високі гості. Ось і подумайте, як їх повести на Верхню колонію і показати той стан в якому вона знаходиться. Такі заходи лише привід, щоб повернути до життя Верхню колонію. Тому ми повинні культурну спадщину привести в належний стан. Будинки, які там знаходяться, і які вже неможливо відновити потрібно просто знести, вивезти будівельне сміття, а на їх місце завезти землю, посадити траву і дерева, розбити клумби. Розчищення території - це був би перший етап. І на це не потрібно багато коштів. Інше діло коли ми говоримо про будинок архітектора Сокола по вулиці Інститутській або про інші будинки, куди потрібно дійсно значні фінансові вклади. А тут немає нічого складного взагалі. Можливо виникнуть питання про землевласників, в чиїй власності знаходяться ці споруди. Але якщо вони нічого не роблять для утримання будинків, то було б дуже добре, щоб вони самі або місто знесли ці споруди".
Любов Алексієвська підтримала все сказане О.Слонєвським і від себе доповнила, що це питання вони піднімали на міській туристичній комісії департаменту економіки (недавно туризм був переданий в цей департамент, - прим. автора). Вона нагадала, що 2017 рік проголошено Генеральною Ассамблеєю ООН роком туризму, а це розкриває широкі можливості для розвитку цієї галузі в Україні. Не може бути винятком і Кам'янське.
До підписів члені товариства долучились депутат міськради Юлія Паливода, голова міського осередку клубу "Коло" Андрій Яловий, Почесний громадянин міста Олег Мороз. Свою згоду на підпис раніше дав радник міського голови з питань культури Сергій Злючий.
Текст Віктора КУЛЕНКА.
С 9 по 19 января в СШ № 40 проходили чемпионаты Каменского среди шашкистов в возрастных группах до 16, 19, 26 лет и моложе.
В турнире до 16 лет приняли участие 25 спортсменов. Среди его участников двое – Добрыня Савинский (тр. Д.Савинский) и Андрей Блоха (тр. И.Губарев) – имели статус призеров чемпионатов мира, семеро шашкистов в разные годы в различных возрастных категориях становились чемпионами Украины, а пятеро примеряли медали молодежных чемпионатов страны. Поэтому борьба за призовое место выглядела напряженной и интересной.
После трех часов шашечных баталий на пьедестал среди ребят попали воспитанники заслуженного тренера Украины Игоря Губарева – Александр Шнейдер, Кирилл Братусь и Илья Рязанцев.
У девушек в призовой тройке Дарья Короткая (тр. Е.Короткая), Вера Попруга и сенсационно занявшая третье место семилетняя Марина Гомилко (обеих тренирует Д.Савинский). Удачная поступь Марины позволила ей выполнить норму первого разряда.
Те, кто сумел набрать в этом турнире 7 очков и более присоединились на следующий день к более возрастным 19-летним спортсменам. И здесь схватка за призовые места среди юношей и девушек была нешуточной. Илья Рязанцев, проиграв в первом туре Вере Попруге, в остальных семи поединках выступил стабильнее своих оппонентов и заслуженно победил в общем зачете. Александр Шнейдер расположился на второй позиции, а на третью запрыгнул Добрыня Савинский.
Интересную борьбу с "пацанами" демонстрировала Вера Попруга. Ей удалось обыграть и победителя Илью Рязанцева, и занявшего второе место Александра Шнейдера. Но главный свой матч в борьбе за первое место среди девушек она проиграла Алене Вовк (тр. И.Губарев), которая благодаря этому успеху и стала чемпионкой города. Вера Попруга – вторая, Дарья Короткая – третья.
Завершался цикл подготовки к молодежному чемпионату области соревнованиями спортсменов в возрасте до 26 лет и младше. На этот раз в турнире приняли участие 22 шашкиста, число медалей которых на различных всеукраинских и международных соревнованиях просто не сосчитать.
Бескомпромиссная игра кандидата в мастера спорта Анастасии Лашковой (тр. И.Губарев) позволила ей оторваться от ближайшего преследователя на два очка и стать победителем общего зачета и турнира среди девушек. На второе место претендовали сразу три спортсменки – кмс Алена Губарева и Ольга Губарева (обеих тренирует И.Губарев), а также кмс Вера Попруга. Лучшего результата удалось добиться сестрам: Алена – вторая, а Ольга – третья.
В очередной раз отличной игрой смог порадовать своего тренера Илья Рязанцев. После успеха в чемпионате города до 19 лет Илья подтвердил свой класс игры и среди спортсменов до 26 лет. Уступив лишь А.Лашковой спортсмен вновь стал лучшим в зачете среди юношей. Следом финишировали Александр Шнейдер и Виктор Кушнир (тр. И.Губарев).
Впереди молодежный чемпионат области. Спортсмены Каменского прошли серьезный этап подготовки к этим соревнованиям и, надеемся, положительный результат их выступлений не заставит себя долго ждать.
В.Попруга
Источник http://sports.dp.ua
В Днепровской ДЮСШОР № 6 20-22 января проходил чемпионат области по дзюдо среди девушек и юношей 2000/2002 г.р.
Соревнованиями дивизиона U18 (спортсмены не старше 18 лет) стартовал борцовский сезон 2017 года. Юноши разыграли медали в семи весовых категориях. В турнире приняли участия воспитанники тренеров из Каменского В.Г.Мосьпана (ДЮСШ № 4), А.А.Черненко (СК "Прометей"), В.М.Кальги (СК "Промінь"). На счету наших спортсменов одно первое и три третьих мест. Также борцы Даниил Винников (66 кг, тр. В.Мосьпан.) и Владислав Мерешко (66 кг, тр. В.Кальга) стали седьмыми.
В ходе соревнований была определена сборная Днепропетровской области, которая примет участие в чемпионате Украины U18 (16-18 февраля, Киев). В ее составе выступит и наш чемпион Радим Гончарь.
ПЕРВОЕ МЕСТО
до 90 кг - Гончарь Радим (тр. В.Мосьпан)
ТРЕТЬЕ МЕСТО
55 кг - Лукавый Игорь (тр. В.Мосьпан)
66 кг - Лукавый Роман (тр. В.Мосьпан)
+90 кг - Билык Даниил (тр. А.Черненко)
На фото слева направо Д.Билык, Д.Винников, Р.Гончарь, Р.Лукавый, И.Лукавый, В.Мерешко.
Текст Виктора КУЛЕНКА.
24 января отдел по работе с молодежью управления социальной политики ПАО «Днепровский меткомбинат» уже восьмой год подряд проводит Кубок "Энергия молодости" по баскетболу, в котором принимают участие три команды: ДВПУ, Металлургический колледж и Совет молодежи ПАО "Днепровский меткомбинат".
Матчи пройдут по круговой системе в спортивном зале ДВПУ. В первый игровой день в 15:30 сыграют команды ДВПУ - Металлургический колледж. 31 января с 15:30 играют сначала ДВПУ - Совет молодежи, а затем Металлургический колледж - Совет молодежи. За семь лет проведения турнира только один раз студентам металлургического колледжа удалось выиграть Кубок, шесть раз победу праздновали работники комбината.
Уперше чемпіон світу 2016 року з міжнародних шашок-100 у швидкій програмі Юрій Анікєєв отримав дискваліфікацію від Міжнародної федерації шашок (IDF) 15 жовтня 2016 року. Тоді федерація заборонила йому брати участь у чемпіонаті Європи, який проводився у Грузії.
Спортсмену, відомому своєї патріотичною позицією, заборонили грати нібито за "висловлювання, які завдають шкоди іміджу федерації". Проте спортсмен продовжив боротьбу, вирушив на змагання, давав інтерв’ю та відкрито висловлював власні думки. Вдруге федерація дискваліфікувала гросмейстера у грудні 2016-го, заборонивши грати протягом трьох років. У інтерв’ю "Главкому" Анікєєв розповів, як приймаються рішення у проросійській федерації з шашок та чому українські спортсмени змінюють громадянство.
- Міжнародна федерація шашок IDF дискваліфікувала вас уперше 15 жовтня 2016 року. Тоді вас позбавили права брати участь у чемпіонаті Європи з шашок. Другий раз Федерація вас дискваліфікувала вже на три роки - до 15 грудня 2019 року. Ці випадки пов’язують з вашими "неетичними висловлюваннями". Як гадаєте, що із ваших висловлювань або публікацій можна притягнути під це формулювання?
- Вони конкретно не вказали, які висловлювання. Винесли вирок, але ніяк його не обґрунтували. Це головна проблема. Тому, які висловлювання вони мали на увазі, я не знаю. Це дуже розмито. Склалося так, що ми почали вирішувати це питання, звернулись до міністра молоді та спорту Ігоря Жданова, він нас підтримав і одразу зробив заяву про спортивний тероризм. У цій ситуації він знайшов підґрунтя для цього, тому що федерація не наводить жодних доводів. Якщо дискваліфікують, то повинні пояснити за що. Спочатку я особисто їм написав, вони мені не відповіли. Потім до них звернулась Федерація шашок України з проханням вказати конкретні факти висловлювань. Відповіді досі немає.
- Чому саме зараз Міжнародна федерація вирішила вас цькувати?
- Як вийшло? Я отримав дискваліфікацію на момент змагань у Грузії (Чемпіонат Європи з шашок), але все одно я узгодив це із міністерством молоді та спорту і вирішив туди їхати. Вони пред’являли різні доводи – навіть таке було, що дискваліфікували на один турнір, а не допустили до всіх трьох, які там проходили. Ми їм кажемо: "Але ж ви на один дискваліфікували, тому є допуск до інших". Фактично це різні чемпіонати з різними програмами. Вони сказали: "Ми все одно вас не допускаємо". Це повне беззаконня. Вперлися в стіну. Вони думали, що таким чином, напевно, провчать мене. Але ми продовжили боротьбу, я почав давати інтерв’ю. У Федерації думали, що дискваліфікують один раз і ми станемо на коліна, прийдемо до них. Він (голова федерації IDF Лангін) казав мені, що у майбутньому до турніру допустить: до чемпіонату світу без відбору мене включать в наступному році. Але нащо мені це? Мене дискваліфікують під якимось незрозумілим приводом. Ми ж не у 37-му році живемо.
- За словами президента Федерації шашок України Анатолія Яценка, IDF не змогла надати факти суперечливих висловлювань, у яких вас звинувачують. Як взагалі відбувається процедура дискваліфікації? Адже будь-кого із незрозумілих причин можна позбавити права грати…
- Вони тільки у серпні прийняли етичний кодекс, за яким приймається рішення про дискваліфікацію. І там є такі пункти як "действие, бездействие, которые наносят вред имиджу Федерации". Це може бути все, що завгодно. У кодексі описана процедура: вони повинні повідомити сторону заздалегідь, зробити попередження. Але ніхто нічого не робив, просто опублікували рішення, в якому написали, що я щось не те роблю. У Росії напевно так просто прийнято. У нас в Україні все трохи по-іншому, демократія та свобода слова, можна висловлювати свої думки. А тут людина висловлює свої думки, їм це не подобається, її дискваліфікують.
- Також за словами Яценка, один із головних закидів Федерації – ваші виступи у вишиванці. Зовнішній вигляд спортсмена може бути причиною дискваліфікації? Чи існує дрес-код IDF?
- Розумієте, зовнішній вигляд спортсмена не можна опублікувати у рішенні, це може тільки матися на увазі. Коли ми були у Грузії, у неофіційних розмовах проскакувало: "Чому Анікєєв усюди з’являється у вишиванці?". Для них це значить, що я бандерівець і погана людина.
- Раніше, до дискваліфікації, вам робили зауваження представники Міжнародної федерації за ваші висловлювання?
- Ні, не було такого, навіть натяків.
- Вам відомі подібні історії цькування спортсменів?
- Це взагалі безпрецедентний випадок у спорті. Спортсмена можуть дискваліфікувати за порушення правил або якщо спортсмен побив когось, порушив чесну гру. Але мій випадок - це нонсенс.
- Ваша дискваліфікація нагадує політичні репресії. Загальновідомо, що керівництво Міжнародної федерації шашок (IDF) практично повністю складається з громадян Росії. Ви знаєте, хто конкретно із Федерації голосував проти вас? Які країни, окрім Росії?
- У IDF немає голосування, ви ж розумієте. Усі рішення приймаються одноголосно. Голова федерації Лангін прийняв рішення, а потім це оформлюється у нормальному вигляді. Є ще інша міжнародна федерація FMJD, яка має світову історію, а IDF вийшла з неї нещодавно, у 2015 році, і оголосили, що вони тепер також проводять чемпіонати світу. До IDF входить близько 50 членів, але на їх сайті жодного імені не опубліковано, і при цьому все керівництво складається із росіян, практично із одного міста. Ось така незрозуміла міжнародна федерація. Вони проводять чемпіонати світу, наче непогано проводять. Вони кажуть, що не проти України, але при цьому мене, чемпіона України 2015 і 2016 років, ключового гравця, не допускають до змагань. Уявіть: збірна Аргентини з футболу на Чемпіонаті, але Мессі не пускають до ігор. Говорять: "Ми не проти збірної Аргентини, але Мессі грати не буде".
- Щоб відстояти ваші права у спортивному арбітражному суді в Лозанні, за словами міністра молоді та спорту України Ігоря Жданова, потрібні чималі кошти – 50 тис. євро. Як наразі виглядає ситуація? Вам хтось допомагає матеріально? Окрім гучних заяв є реальні кроки? Крім того, міністр заявив, що держава нібито не може втручатись у цей процес Чому? Чи влаштовує вас позиція нашої влади?
- Вже є допомога, до мене звернулись юристи зі спортивного права і вони готові допомагати і вести цю справу. Те, що робить міністерство, вже дає свої плоди. Міністерство не може напряму втручатись у діяльність міжнародної організації, напевно, саме це малось на увазі.
- А що стосується матеріальної підтримки?
- Це дорого і поки що незрозуміло.
- Як наразі просувається процес із судовим позовом? Справа, певно, затягнеться надовго. Які прогнози?
- Процес наразі вивчається юристами. Федерація опублікувала на сайті рішення про мою дискваліфікацію тільки 5 січня 2017 року. Правда на нашій стороні, вони не надали конкретні факти порушень. Це кричуща дискримінація і порушення свободи слова, моїх прав. Якщо буде реальна допомога юристів і ця справа отримає продовження, ми матимемо виграшне становище. Інших шляхів боротьби немає, тільки через суд.
- Де ще маєте змогу виступати у тому випадку, якщо дискваліфікація федерації IDF залишиться у силі?
- Як альтернатива, я можу виступати під егідою FMJD.
- Не так давно, українська шашкістка Дарина Ткаченко отримала російське громадянство і, за словами президента ФШУ Яценка, перебралась у нову квартиру, яку їй подарувала російська влада. Як ставитесь до подібних вчинків колег?
- Треба ще згадати, до того випадку із Ткаченко, пішов у Росію інший шашист, також чемпіон світу Сергій Бєлошеєв. Він із Криму. Виходить, разом із Кримом перейшов у Росію. Ткаченко родом із Донецької області і також прийняла таке рішення. Тут складно людям дорікати. Якщо це боксер, який має багато коштів, він, наприклад, виступає за одну країну, а живе де-небудь у Німеччині, йому легко в цьому плані. Коли людина там живе, то вона має складний вибір, судити нікого не буду. Але я не вітаю такого рішення у такий складний період для країни. Ткаченко пішла, вибрала іншу сторону, причому, вона вчилась у Києві, п’ять років прожила… Це все наслідки інформаційної пропаганди, коли людям просто промивають мізки, і навіть такі освічені люди, як чемпіони світу, не розуміють, що відбувається, залишають країну і виступають за іншу. Може десь це і каміння у наш город, бо якщо вони йдуть, можливо, у нас немає таких хороших умов, щоб вони залишались.
- Ви маєте власну квартиру? Як допомагає держава? Хто фінансує поїздки?
- Навіть враховуючи важку ситуацію в країні, держава допомагає спортсменам. Є штатна збірна України з шашок. Там спортсменам нараховують зарплатню, є фінансування. Звичайно, воно не таке велике і тому тут конфлікт виникає із міжнародною федерацією IDF – вони мають хороше фінансування, федерація існує практично при підтримці Росії. Більшість українських спортсменів прагнуть там грати.
Від української федерації ми отримуємо премії , але, звичайно, хотілось би кращого. Моя зарплатня – приблизно 5 тис. гривень. Що стосується поїздок за кордон, нас, провідних спортсменів фінансують за рахунок міністерства. Квартиру я маю, але держава не має стосунку до неї.
Джерело http://glavcom.ua/interviews/diskvalifikovaniy-ukraji..
Юрій Анікєєв являється членом Кам`янского клубу "Кадіма" (першого професійного клубу в Україні), який було офіційно зареєстровано ще в 2002 році. Про що ми писали http://disk-sport.com/index.php/sport/logicheskie-igry/shashki/1385-v-dneprodzerzhinske-vpervye-v-ukraine-byla-sozdana-professionalnaya-komanda-shashistov-kadima
На кортах Дворца тенниса им. М.Аношкина 21 января прошли соревнования по большому теннису. Как сообщил главный сулдья соревнований Григорий Никифоров, раньше этот турнир назывался кубок "Приватбанка", но с прошлого года он носит другое название - зимний Кубок "Прометей".
За награды, медали и кубки, учрежденные СК "Прометей" боролось рекордное количество пар - 13. В гости с Днепра приехал прошлогодний победитель этого турнира Давид Гамбашидзе. Кстати, Давид вместе с Сергеем Курысем выиграл турнир, прошедший в начале этого месяца. "В зимнем кубке "Прометей" играли мастера спорта Михаил Шипунов и вернувшийся из Петропавловска-Камчатского Вадим Бойко, где он долгое время жил и работал, - рассказывает Г.Никифоров. - Вадим стал чемпионом Украины (Ужгород) в одиночном разряде в самом начале 90-х годов. На этих соревнованиях он выступал вместе со своим сыном Степаном.
Все пары были разбиты на три группы. С каждой, проходили по две сильнейших команды, образовавшие восьмерку. А дальше работала система плей-офф (навылет). В финале мастер спорта Михаил Шипунов (на фото) и Владимир Лемперт без особых усилий переиграли 6:3 семейный дуэт Бойко. Третье место заняла пара Виктор Изотов/Владимир Гаврысь, обыгравшая Леонида Олейника и Александра Бондаря. Надо отметить, что на этом турнире играла еще одна семейная пара лидер Всеукраинского рейтинга среди полупрофессионалов Оксана Коваленко и ее дочь Аня. Они обыграли в группе отца и сына Бойко, но уступили паре Олейник/Бондарь. Получилась ситуация равенства очков. И при подсчете геймов, Коваленкам не хватило одного точного удара (вместо 6:1 они выиграли 6:3, - прим. автора), что отбросило их на третье место, и Оксана с Анной не попали в двойку команд, вышедших из группы. Надо отметить, что в соревнованиях приняли участие Мария Калинина и Елизавета Красовицкая, выступающие в юношеском чемпионате Украины".
Текст Виктора КУЛЕНКА.