Танцювальний майданчик в міському парку 5 липня 2014
 
 
Танцювальний майданчик в міському парку відпочинку. 05.07.2014. Верхнє фото. 
 
Горпарк летнее кафе возле карусели 24 серпня 2004
 
 
Міський парк відпочинку. Літнє кафе поряд з каруселлю. 24.08.2004.
 
Фонтан в парку 16 липня 2012
 
 
Фонтан в міському парку відпочинку. 16.07.2012. 
 
Торець адмінкорпусу парку 9 серпня 2015
 
 
Торець адмінкорпусу правобережного міського парку відпочинку. 09.08.205.
 
Куточок міського парку відпочинку 5 січня 2018
 
 
Куточок міського парку відпочинку. 05.01.2018.
 
 
Текст і фото Віктора КУЛЕНКА.
Святощук
 
Ростислав Святощук, вихованець гуртка "радіоконструювання" кам'янської Станції юних техніків, посів третє місце на обласних змаганнях з радіоелектронного конструювання.
 
Конкурс проходив на базі Дніпропетровського обласного центру науково-технічної творчості та інформаційних технологій учнівської молоді. У змаганнях брали участь понад 30 гуртківців позашкільних установ області.
 
Теоретичний залік включав 15 питань з радіоелектроніки, фізики, математики, електротехніки. Під час практичної роботи необхідно було по принциповій схемі розробити монтажну схему, на основі якої виготовити переривчасто миготливий "поліцейський сигнал" на зразок мигалок на поліцейській машині.
 
Ростислав Святощук на високому рівні продемонстрував свої знання, вміння і креативний творчий підхід. Призер змагань був нагороджений грамотою Департаменту освіти і науки облдержадміністрації.
 
Автор: Денис Лачко

Шарай Наталія

 

ВМЕСТО ВИЗИТКИ

Родилась в Верхнеднепровске, в семье интеллигентов. Рано, в 7 лет, потеряла мать, воспитывалась в Верхнеднепровской школе-интернате.
Окончив школу, хотела стать артисткой, но не прошла по конкурсу в Днепропетровское театральное училище. Позже поступила в областное музыкальное училище по классу вокала, после его окончания пела в хоре Днепропетровского оперного театра, исполняла небольшие роли в музыкальных спектаклях. Работала солисткой в Херсонской филармонии, а с 1980 года и по настоящее время – певицей и актрисой в Днепродзержинском музыкально-драматическом театре. Девиз по жизни и в творчестве: «Главное не звание, а признание».


– Чего-чего, а признания, Наташа (можно мне вас так называть?), у вас хватает – не зря вот уже много лет зрители называют вас золотым голосом нашего города. Ваше прекрасное лирико-колоратурное сопрано способно очаровывать людей! Не зря же «колоратура» по-итальянски – «украшение». И вы действительно украшение любого концерта в театре. Но откуда у вас такой голос, такое трепетное служение искусству, музыке, вокальному творчеству?
– Наверное, со школы. В школе я и пела, и танцевала – ни один школьный вечер не обходился без меня! Никогда не задумывалась, зачем я это делаю – просто нравилось. Потом, позже пришло твердое убеждение, что без сцены я уже не смогу.
– Вы из того счастливого времени, когда в песню было принято вкладывать душу, а не деньги. Уже 37 лет вы служите в нашем театре, вы известная певица, вас всегда ждут многочисленные поклонники вашего таланта. Ваш репертуар – это сотни произведений самых различных жанров. Что самое любимое, что ближе всего вам?
– Ближе всего – концертная деятельность. Это десятки лирических песен о любви, родные украинские песни, классический репертуар – ведь классика, как известно, не стареет. Люблю петь романсы – в них есть своё особое очарование, своя мистика. Люблю арии из оперетт. Обожаю оперетты, их веселую, всегда молодую, оптимистичную музыку. Одна из любимых – «Моя прекрасная леди». Но если самые-самые, наиболее близкие моей душе – это «Сказки Венского леса» Иоганна Штрауса, ария Царицы ночи из «Волшебной флейты» Моцарта, «Вальс Джульетты» из оперы «Ромео и Джульетта» Шарля Гуно. Если об украинском репертуаре – это чарующий «Соловьиный романс» Кос-Анатольского. Есть произведения, которые я пою на французском и итальянском языках.
– Что для вас ваш театр, которому вы посвятили свою жизнь и творчество?
– Это уже как родной, близкий человек! Театр – это давно моя семья, мой самый близкий друг, мой Храм творчества.
– Говорят, для артиста его театр и пахнет совершенно по-особому. Чем пахнет для вас ваш театр?
– Всю жизнь мой театр ассоциировался у меня с весной. Запах весны – это всегда запах обновления и творческого подъема, новых планов и надежд. Может, несколько пафосно прозвучит, но это правда: театр – моя вечная весна.
– А что для вас сцена, на которую вы выходите вот уже столько лет?
– Так сразу и не ответишь… Наверное, сцена – это мой трон. И моя плаха.
– Как вы думаете, ваше творчество способно научить чему-нибудь доброму ваших слушателей?
– Я певица, и никогда не хотела и не хочу никого учить. Моя задача – дарить людям радость и красоту. Как сказал великий грузин Вахтанг Кикабидзе (он скоро будет петь в нашем городе), когда выходишь на сцену, то просто должен петь что-то такое, что люди потом унесут с собой.
– Вот это как раз очень не просто! Хорошо, спрошу по-другому. Как вы думаете, Наташа, прекрасная музыка, прекрасные песни способны хоть в чем-то изменить нашу жизнь к лучшему?
– О жизни – не знаю… Вряд ли. Но вот как-то влиять на души людей, согревать их, растопить лёд черствости и равнодушия – думаю, настоящее искусство способно. Всё ведь начинается с души. Помните, как сказал поэт: «Давайте наши души сохраним, тогда мы на земле и сами сохранимся…».
– Раз уж вспомнили поэтов, то есть и такие поэтические строки: «И сладок был солёный вкус аплодисментов!». Что для вас признание зрителей, вот эти самые аплодисменты?
– Вот именно – солёный вкус! Аплодисменты, овации, крики «браво» – всё это потом, на сцене. Но ничего этого не будет без солёного пота при подготовке своих выступлений. Зрители не видят этой порой адской работы. И, слава Богу, что не видят!
– Вы верующий человек?
– Да, с самого детства. Мой дедушка был священнослужителем, священник и мой двоюродный брат Юрий. Вот уже несколько лет я пою в архиерейском хоре нашего Свято-Николаевского кафедрального собора. И делаю это с удовольствием!
– Что, на ваш взгляд, самый страшный грех?
– Обижать людей – незаслуженно и пусть даже заслуженно! Надо любить, помогать людям не грешить. И помнить всегда, что Бог есть любовь.
– Ваша личная жизнь не тайна за семью замками?
– Нет у меня никаких особых тайн! Да, я давно не замужем, такая вот (смеётся) веселая вдова! Всю жизнь я посвятила сцене. У меня есть взрослая дочь (она менеджер по продажам) и двое замечательных внуков: десятилетняя Анна и Кирилл – ему только 9 месяцев. Увы, Аннушка не хочет заниматься пением, ей больше нравится рисовать и учить английский. Еще одно моё богатство – мои друзья. Их много, причем не только в Украине и России, но и в Болгарии, Германии, Чехии, Венгрии и даже в Испании. В некоторых из этих стран я уже была, теперь мечтаю поехать к друзьям в Испанию.
– Как у вас со спортом? Судя по вашим выступлениям, вы умеете себя держать, что называется, в форме!
– Вы хотите спросить (смеётся) смогу ли я сегодня «крутануть», как раньше, «колесо» на сцене? Смогу! Открою секрет: я в студенческие годы имела разряд по спортивной гимнастике, с детства увлекалась акробатикой. Сейчас, конечно, уже не занимаюсь, но легкая утренняя разминка – это обязательно. Чтобы мышцы проснулись!
– Можете вспомнить какой-нибудь забавный, смешной случай на сцене с вашим участием?
– Ой, они были, и не раз! Вот один из последних. Я о что-то перецепилась на сцене во время выступления, очень испугалась и, пытаясь не упасть, ухватилась за своего партнера. Мы с ним рухнули оба! Зал сначала замер, а потом рыдал от смеха…
– Как вы думаете, Наташа, вы свою «птицу счастья» уже поймали? Или она еще где-то далеко от вас?
– Думаю, поймала! Моё счастье – в моих песнях, в моём творчестве, в признании людей – моих любимых зрителей.
– Давайте пофантазируем: если бы сейчас к нам приплыла Золотая рыбка, что бы вы у неё попросили?
– Обязательно поехать в ближайшем будущем в Испанию. А ещё – чтобы состоялся в этом году мой первый сольный концерт украинской песни. Давно о нем мечтаю!

Беседу вел Владимир Кашнер.

Источник http://fotik.top 

 
Палац культури Хімік 17 квітня 2014
 
 
Палац культури "Хімік". 17.04.2014. Верхнє фото.
 
Вулиця Тараса Чорновола 78 4 травня 2013
 
Будинок № 78 на вулиці Чорновола. 04.05.2013.
 
Вхід на подвіря коледжу фізичного виховання 4 травня 2013
 
 
Вхід на подвір`я Кам`янського коледжу фізичного виховання. 04.05.2013.
 
Київська вулиця 14 квітня 2014
 
 
Вулиця Київська. 17.04.2014.
 
Кафе Мираж поруч з Хіміком 16 березня 2013
 
 
Кафе "Міраж" поруч з Палацом культури "Хімік". 16.03.2013.
 
 
 
Текст і фото Віктора КУЛЕНКА.
Шерстюк Ірина переможець турніру Сніжинка 11 лютого 2014
 
 
На килимі спортивного залу СК "Прометей" відбувся міжнародний турнір "Сніжинка 2014" з художньої гімнастики. Учениця Школи Олімпійського резерву Ірина Шерстюк посіла перше місце в категорії Майстрів. 11.02.2014. Верхнє фото.
 
Метколедж срібний призер з аеробіки 15 листопада 2011
 
 
Команда металургійного коледжу, срібний призер  першого кубку голови Заводського райвиконкому зі спортивної аеробіки серед навчальних закладів Заводського району. 15.11.2011.
 
Карина Дудник 31 березня 2016
 
 
Карина Дудник в 2015 році в  Чернівцях  стала срібним призером чемпіонату України з боксу та виконала норматив кандидата в майстри спорту. 31.03.2016.
 
Власенко чемпіонка України 12 листопада 2015
 
 
У Кам'янець-Подільському проходив чемпіонат України з важкої атлетики, в якому взяли участь більше двохсот атлетів. Змагання серед хлопчиків і дівчаток проводилися у двох вікових категоріях: до 13 років (2002-2004 р.н.) і до 15 років (2000 р.н. і молодше). У старшій віковій групі блискуче виступила представниця ДЮСШ № 2 Анастасія Власенко. Багаторазова чемпіонка міста і області виступила настільки впевнено, що її суперницям залишалося боротися тільки за друге місце. Золоту медаль наша землячка впевнено забронювала за собою. Виступаючи у ваговій категорії понад 69 кг, вона в ривку легко здолала штангу вагою 55 кг, у поштовху - 75 кг, що в сумі двоєборства склало 130 кг. Тим самим Настя встановила свої особисті рекорди. За результатами цього чемпіонату Анастасія Власенко включена до складу збірної України. Радість перемоги спортсменка розділила зі своїм тренером Миколою Загриценком. 20.10.2015.  
 
Демська Валентина чемпіон СРСР ДСТ Металург з легкої атлетики. 23 листопада 1952
 
 
Демська Валентина, чемпіонка СРСР ДСТ "Металург" з легкої атлетики. 23.11.1952.
 
 
 
Текст Віктора КУЛЕНКА.
Гандболістка Байрак Карина 3 вересня 2013
 
 
Гандболістка Байрак Карина. 03.09.2013. Верхнє фото.
 
Рєзников Денис футбольний арбіітр 27 вересня 2011
 
 
Футбольний арбітр Денис Рєзніков. 27.09.2011.
 
Оліфіренко Володимир. хокейний арбітр 1974
 
 
Хокейний арбітр Оліфіренко Володимир. Харків. 1974.
 
Бабенко и его тренер Гайдученко
 
 
Пауерліфтер Юрій Бабенко і його тренер Людмила Гайдученко. 22.04.2016.
 
Судомоделісти Сергій і Ганна Анікіни 2 серпня 2015
 
 
Срібні призери чемпіонату України з судомоделювання Сергій і Ганна Анікіни. 02.08.2015.
 
 
Текст Віктора КУЛЕНКА.
Ломбард і Лавка мясника на Шевченка 13 вересня 2017
 
Ломбард і "Лавка м`ясника" на проспекті Тараса Шевченка. 13.09.2017. Верхнє фото.
 
Проспект Шевченка 13 вересня 2017
 
 
Проспект Тараса Шевченка. 13.09.2017.
 
Фонтан на проспекті Свободи поруч з ТЦ Райдуга 13 вересня 2017
 
 
Фонтан на проспекті Свободи між кінотеатром ім. Т.Г.Шевченка і ТЦ "Райдуга". 13.09.2017.
 
Спортивна вулиця 24 лютого 2018
 
 
Спортивна вулиця. 24.02.2018.
 
Вулиця Менделєєва 26 січня 2018
 
 
Вулиця Менделєєва. 26.01.2018.
 
 
Текст і фото Віктора КУЛЕНКА.

2 Последний киоск газводы 16 августа 2009

БУЛО

Один з останніх радянських кіосків “Газ-вода”, який знаходився на перетині Гімназичного проспекту (Пеліна) і вулиці Роберта Лісовського (Карла Маркса) був знесений 20 листопада 2009 року. Старожили з ностальгією згадують як проходячи на міський пляж, зупинялися втамувати спрагу стаканчиком холодної газованої води, яку продавала беззмінна тітка Галя. Коли демонтували кіоск, заступник голови Заводського райвиконкому Микола Олексійович Полинько пообіцяв, що на його місці нічого не будуватимуть.

СТАЛО

2 posledniy kiosk gazvody 20 noyabrya 2009

2 posledniy kiosk gazvody 8 fevralya 2018

 

М.Полинько слово дотримав. До сих пір місце пустує. Але так само 9 років “зберігаються” сліди, що залишилися від розбирання цегли. Воно звичайно ламати не будувати. Адже не в своєму ж дворі. Ауууу, можновладці, можливо облагородите свої “сліди” перетворення виду проспекту?

bronnitsy.ru
 
7 березня - показові виступи вихованок відділення художньої гімнастики СК "Прометей" "Весняні грації" до Дня 8 березня. Палац тенісу ім. М.Аношкіна (пр. Аношкіна, 109). Початок - 10:00.
9-10 березня - чемпіонат Дніпропетровської області з тхеквондо ВТФ і обласна гімназіаді з тхеквондо ВТФ. Палац тенісу ім. М.Аношкіна (пр. Аношкіна, 109). Початок - 11:00.
10 березня - абсолютний чемпіонат міста з плавання. Басейн "МіКомп" (пр. Аношкіна, 109-4). Початок - 10:00.
10-11 березня. Відкрита першість ДЮСШ №4 "Весняні грації" з художньої гімнастики. ДЮСШ № 4 (вул. Сергія Слісаренко, 5). Початок - 14:00.
11 березня - відкритий командний турнір з мотокросу Дніпропетровської області серед ветеранів, любителів і класу повітряного охолодження. Четвертий мікрорайон, на відкритому просторі по бульвару Незалежності. Початок - 12:00.
11 березня - чемпіонат міста з черлідингу. Палац тенісу ім. М.Аношкіна (пр. Аношкіна, 109). Початок - 14:00.
 
Заставка bronnitsy.ru