Наказом Міністерства молоді та спорту №5604 від 6 грудня 2018 роки звання "Майстер спорту України" присвоєно спортсмену Кам'янської ДЮСШ № 2 Родіону Руденко.
Норматив майстра спорту кам'янчанин виконав на чемпіонаті України з класичного пауерліфтингу серед юніорів, який проходив з 13 по 23 вересня минулого року в місті Коломия Івано-Франківської області. Сума триборства спортсмена (присідання + жим + тяга) склала 625 кілограмів, що на 10 кілограм перевищила норму майстра спорту. Нагадаємо, що на цьому турнірі Р.Руденко виступав у ваговій категорії до 83 кілограмів і зумів завоювати малі золоту і срібну медалі в присіданні зі штангою на спині (вага – 222,5 кг) і тязі штанги (260 кг) відповідно. "Срібним" був виступ Кам’янського атлета і в сумі триборства.
Родіон Руденко, вихованець тренера ДЮСШ № 2 Валентина Малікова, неодноразовий переможець і призер змагань різного рівнів.
У Дніпрі 9 cічня пройшов чемпіонат області з легкоатлетичного багатоборства. Кам'янське, крім ККФВ, представляли вихованці тренерської бригади Андросович (Віктора, Раїси і Сергія) з ДЮСШ № 3. На їхньому рахунку п'ять призових місць. Юні спортсмени завоювали три перших і по одному другому і третьому місць. Чемпіонами стали: Віктор Следь, який набрав 2999 очок, а також Роман Кулик (2597) і Анастасія Роговенко (1781). Друге місце серед дівчаток 2002/2003 року народження зайняла Ксенія Кориш. В її активі 2603 очка. "Бронза" у Марії Кузнєцової (1346), що виступала у віковій категорії 2004/2005 рік народження.
в Дніпрі 8-9 січня пройшов чемпіонат області з легкоатлетичного п`ятиборства (біг 60 м з/б, стрибки висоту і довжину, штовхання ядра, біг 1000 м юнаки та 800 м дівчата). Змагання проводилися на двох базах: чотири дисципліни в ДЮСШ № 3 і одна в манежі ПАФКіС.
Чемпіонат області з багатоборства проводився по новій градації вікових категорій: чоловіки (1996 р. н. і старші), молодь (1997/1999 р.н.), юніори (2000/2001 р.н.), юнаки (2002/2003 р.н.), молодші юнаки (2004/2005 р.н.), а також школярі. Сто легкоатлетів представляли команди Дніпра (ДЮСШ № 3, “Метеор”, “Локомотив”), Кривого Рогу (ДЮСШ № 3, 4, 7), Кам’янського (ККФВ, ДЮСШ № 3), П’ятихаток, Синельниково, Павлограда та Новомосковська. Загальнокомандну перемогу здобули представники Кам’янського коледжу фізичного виховання (ККФВ).
Як розповів тренер Сергій Гужва, в чемпіонаті взяли участь 28 легкоатлетів ККФВ, чотирнадцять з яких стали призерами. “Серед чоловіків виступали два наших спортсмени Володимир Совертека та Роман Воронюк. Совертека набрав 2942 очка і став переможцем, а Воронюк був другим (2392 очка), - розповідає С.Гужва. - Серед молоді всі призові місця за нашими спортсменами: Віталій Лебідь (1688) перший, Олег Коровниченко (1715) другий, Артур Титаренко (1498) третій. В цій же віковій категорії "срібло" і "бронза" відповідно на рахунку Аліни Кушки (1469) і Анни Момот (1363).
У юніорок весь п`єдестал пошани посіли наші спортсменки: Альона Рудійко (2890), Олександра Пінчук (1389), Анна Гунченко (1343).
У віковій категорії юнаки друге місце дісталося абітурієнтці нашого коледжу Ксенії Кориш. Вихованка Сергія Андросовича записала на свій рахунок 2543 очка. Роман Кулик, ще один учень С.Андросовича, став абсолютним чемпіоном змагань. Абітурієнт ККФВ набрав 2990 очок. Друге місце у студента другого курсу Вячеслава Видрі, у якого в доробку 2588 очок.
Серед молодших юнаків виступали два наших спортсмени. Євген Запара, набравши 2202 очка, посів трете місце".
Крім С.Гужви і С.Андросовича спортсменів до змагань готували тренери Ю.Кушка, В.Блюдо та О.Валенко.
Наказом № 5712 від 13.12.2018 року кам'янчанину Максиму Юрійовичу Кондратенко присвоєно високе звання "Майстер спорту України". У складі команди СТК "Тритон" М.Кондратенко в минулому році в чемпіонаті України з водного туризму завоював золоту і срібну медалі, тим самим виконавши нормативи майстра. А в році, що наступив (9 січня), він першим зі спортсменів Кам'янського отримав заповітні "корочки" і значок.
Став відомий склад української команди, яка братиме участь в міжнародних змаганнях з фігурного катання на роликових ковзанах "Open International de Paris 2019". Турнір відбудеться 9 лютого У столиці Франції Парижі. Серед семи українських учасників чотири фігуристки з Кам'янського: Олеся Татькова, Тетяна Курінна, Марія Мамченко і Вікторія Цимбал. З дівчатками працює тренерська бригада Тамара і Вікторія Цимбал з СК "Прометей". Крім кам`янчанок честь нашої країни захищатимуть одеситка Ксенія Ісаєва і дві фігуристки з Дніпра - Аріна Максимчук і Аліса Плахотіна.
СКЛАД УКРАЇНСЬКОЇ КОМАНДИ
1. Цимбал Вікторія (Кам'янське, тренер Тамара Цимбал)
2. Ісаєва Ксенія (Одеса, бригада тренерів Сергій Ісаєв, Євгенія Леонідова, Тамара Цимбал)
Тривають міські змагання з міжнародних шашок. У СШ № 40 сьогодні, 8 січня, пройшла першість серед гравців до 16 років. У ній, крім 29 спортсменів зазначеної вікової категорії, змагалися також шашкісти, які набрали вісім і більше очок в попередніх змаганнях - першості серед міні-кадетів. Всі учасники грали в одному турнірі, але призери визначалися як у юнаків, так і у дівчат окремо.
Майстер спорту Данило Агарков, який набрав 16 очок з 18 можливих, став першим серед юнаків. На три очки менше у Андрія Блохи. По 12 очок набрали Іван Суров і Максим Козин, але у Сурова виявився краще коефіцієнт. У дівчат перше місце посіла Віра Попруга, яка зіграла внічию з Агарковим і набрала 15 пунктів. На другому місці Софія Купатенко (12 очок), на третьому з дев'ятьма очками Марина Гомілко.
Всі призери отримали в нагороду квитки на ковзанку. Гравці, які набрали вісім і більше очок, автоматично стали учасниками чемпіонату Кам`янського з шашок-100 серед юніорів (до 19 років). Ігри пройдуть 11 січня в СШ № 40. Початок о 15:30.
Тренеру-викладачу відділення шашок Кам'янської ДЮСШ № 3, майстру спорту України Альоні Ігорівні Губарєвій присвоїли вищу кваліфікаційну категорію. Цю кваліфікацію молодий тренер отримала за участь своїх вихованців Єви Бабій, Івана Сурова і Іллі Балабана в чемпіонаті Європи серед молоді в минулому році. Тоді в Вільнюсі збірна України за підсумками класичної програми стала бронзовим призером.
Вплив американських гравців на європейський баскетбол дуже великий, як в міжнародних турнірах, так і у внутрішніх змаганнях більшості країн Європи. Не залишився в стороні від загальноприйнятої тенденції і Кам'янський СК "Прометей". Першим легіонером команди став Суприм Ханнах, який провів з "Прометеєм" всю коротку передсезонну підготовку і з перших же матчів став одним з лідерів кам'янчан. Прийшов час ближче познайомитися з невисоким (180 сантиметрів) атакуючим захисником нашої команди. Інтерв'ю прес-служби СК "Прометей" з американським легіонером https://prometeybc.com.ua/index.php/suprim-khannakh-ne-mozhem-pozvolit-sebe-dat-slabinu
- Для початку розкажи трохи про свою сім'ю.
- Живу я разом з мамою, сестрою Зої і двома братами - Робертом і Дерриком в місті Рочестер, штат Нью-Йорк.
- Що з себе являє Рочестер? Які там кліматичні умови в порівнянні з Кам`янським?
- Це досить велике сучасне місто, по числу жителів займає четверте місце в штаті. Погода там дещо м'якша, ніж тут, а ось в порівнянні з Баффало, де я навчався в коледжі, вона практично така ж.
- Хто-небудь ще в родині займається спортом?
- Ні, я став першим.
- А хто або що спонукало тебе зайнятися баскетболом?
- Я багато дивився баскетбол по телевізору, з гравців мені дуже подобався Ален Айверсон. Саме його гра стала для мене прикладом і змусила займатися баскетболом серйозно. Ще до школи я ходив в одну християнську організацію, де і почав грати, а в школі заняття стали вже більш серйозними.
- У тебе не зовсім звичайне ім'я. Воно щось означає?
- Ім'я дали мені мої батьки (посміхається). Воно перекладається як "найвеличніший", можливо, цим вони хотіли вибрати мою подальшу долю.
- У баскетбольних трансляціях тебе називають по-різному - "Суприм", "Ханнах", "Шукур". Давай остаточно з'ясуємо ситуацію.
- Суприм - це моє ім'я, Ханнах - прізвище. А Шукур це так зване "middle name" - середнє ім'я, воно теж вноситься в документи, але використовується рідко. (Макс Конате, який допомагав з перекладом інтерв'ю, тут же додав: "У мене теж повне ім'я - Макс Адам, але Адамом практично ніхто не називає").
- Які спогади залишилися про студентський баскетбол в США?
- Мені пощастило потрапити в хорошу програму розвитку баскетболу в Daemen College. У нашій команді був відмінний тренер, з ним ми вигравали майже всі матчі. Роки, проведені в коледжі, допомогли сформувати у мене менталітет гравця-переможця.
- Судячи про інформації з інтернету, ти був в команді на провідних позиціях?
- Так я дійсно був лідером команди, три роки був її капітаном, користувався довірою з боку тренера, який надавав мені можливість самому на майданчику приймати деякі ігрові рішення.
- Один сезон після коледжу ти провів в команді "Rochester Razorsharks". Що це за команда і в яких змаганнях брала участь?
- Це був професійний колектив, який грав у професійній лізі NAPB. Це загальноамериканські змагання, у нас існує кілька подібних ліг, які грають один з одним. Але в кінці сезону у нашої команди виникли проблеми з президентом і фінансуванням і на даний момент "Razorsharks" більше не існує.
- І тоді у тебе виник варіант з Україною?
- На мене виходило кілька баскетбольних агентств, я розсилав їм відео зі своєю грою. І тут на мене вийшов один з агентів і запропонував варіант з "Прометеєм". Цей варіант мені сподобався, оскільки він дуже амбітний і у нього велике майбутнє. Мені спочатку було байдуже, де саме починати грати, оскільки я як спортсмен все одно буду подорожувати по різних містах і країнах і такий початок мені здався дуже цікавим.
- В Україні ти вже кілька місяців. Які враження у тебе склалися про країну?
- Про саму країну сказати щось певне не можу, оскільки майже весь час йде на тренування, ігри, переїзди, вільного часу мало. Мені подобається команда, хороші хлопці, з якими граю разом, подобається, що всі мені намагаються допомогти. Іноді з ними їжджу в Дніпро, де можна добре відпочити. Дуже подобається, що тут дешева їжа (сміється). Дивує велика кількість бездомних собак. В Америці якщо бачиш таку собаку просто починаєш тікати, а у вас тут зовсім не так.
- З ким у тебе склалися найкращі стосунки в команді? Мартеза не пропонувати, це і так зрозуміло.
- З Сергієм Загребою. Він часто кличе мене і інших хлопців в різні ресторани в Дніпрі і тут в Кам'янському, намагається урізноманітнити наш відпочинок.
- Шеф у тебе серйозний, питань немає. Але повернемося до баскетболу в Україні. В середньому ти проводиш на майданчику близько 30 хвилин за матч - це для тебе не проблема?
- Абсолютно ні. Як я вже говорив, в Америці я був лідером команди і мені доводилося грати і повні матчі без замін. До цього я готовий, проблемою це точно не стане.
- Як тобі рівень баскетболу в другому дивізіоні України?
- У деяких, на жаль, не дуже хороші фінанси, однак є команди, які можуть собі дозволити придбати якісних гравців іншого рівня. З такими доводиться боротися серйозно, адже нашим завданням є перемога в чемпіонаті, а якщо ми дозволимо собі дати слабину, вони цілком можуть нас обіграти. Тому готуватися завжди потрібно дуже серйозно.
- А яку допомогу надає команді підтримка вболівальників?
- Дуже велику! У всіх проведених матчах підтримка завжди відчувалася, я бачив, що люди насолоджуються баскетболом і в деяких важких іграх вони додавали нам енергії. Я весь час фотографуюся з ними після ігор, вони мені дарують різні подарунки та відносяться дуже позитивно.
- У кубковому протистоянні з "Одесою" нашій команді довелося грати з клубом Суперліги. Які враження у тебе від цих матчів?
- Впало в око, що в складі "Одеси" гравці помітно крупніші і вищі, ніж у вищій лізі, дуже багато було фізичної боротьби. Але по цих іграх склалося враження, що нашій команді цілком під силу дати бій багатьом колективам Суперліги. Так, нам не вдалося пройти далі в Кубку, але ми все ж виграли гру в Одесі. І це при тому, що два гравці - Макс (Конате) і Сергій (Старцев) прийшли в команду тільки перед цим матчем і часу зігратися у нас майже не було.
- На Новий рік "Прометей" отримав кілька днів відпочинку. Як ти провів свята?
- З'їздив в Дніпро для невеликого шопінгу, у нас в команді був банкет, який мені дуже сподобався. А Новий рік з Сергієм і Мартезом зустріли в готелі.
- А як у тебе справи у спілкуванні з жителями України?
- Деякі слова вже вивчив - "спасибі", "будь ласка", номера комбінацій - "один", "два", "три", "чотири", "п'ять", "на добранiч", "доброго ранку" (все це Суприм вимовляє цілком чітко і правильно). Крім того, що я більш-менш розумію деякі слова, я на тренуваннях стежу за мімікою тренера і коли чую знайомі слова, то практично розумію, про що йде мова.
- Зможеш купити в магазині що-небудь самостійно?
- Так. І коли ми їздили на шопінг в Дніпро, і коли тут заходжу в продуктові магазини - проблем практично не виникає.
Вихованця СК "Прометей" Іллю Марченко, який проживає в Словаччині, в минулому році переслідували травма за травмою. Здавалося, в новому 2019 році вже все позаду і тепер він почне надолужувати згаяне. Але не тут-то було. Напередодні Нового року, тенісист знову отримав травму. Притому не в тенісній зустрічі, а у футбольній грі. Сталося це коли майстри ракетки, що представляли клуби Словаччини (FC Fuzate) і Словенії (FC Fantazisti) проводили товариський матч. Незважаючи на травму, Марченко зважився зробити поїздку на рейтингові турніри в американські Коламбусі і Орландо. Але так і не зігравши жодної зустрічі, повернувся додому. "Зробив МРТ, чекаю відповідь. За відчуттями, скоріше, з ребрами щось. І якщо так, то їх ніяк швидко не відновити - потрібен спокій і доведеться чекати, коли все заживе", - прокоментував своє пошкодження український тенісист.
